До Генеральної прокуратури України звернулися Кабінет Міністрів України та Верховна Рада України з питань, що виникають при визначенні прокурорами органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах при пред'явленні позовів на захист держави.

За результатами вивчення позовних заяв прокурорів встановлено, що в окремих випадках прокурори неправильно визначають органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Прокурорами готуються позови, згідно з якими парламент розглядається як представник держави у питаннях власності з посиланням на те, що відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про власність", прийнятого у 1991 році, суб'єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України.

При цьому не враховується те, що відповідно до розділу XV "Перехідні положення" Конституції України закони та інші нормативні акти, прийняті до набрання чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.

Статтею 75 Основного Закону України встановлено, що Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади і згідно зі статтею 85 Конституції здійснює ті повноваження, які віднесені до й відання Конституцією України.

За статтею 116 Конституції України управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснює Кабінет Міністрів України. Законом України "Про управління об'єктами державної власності" передбачено, що управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними у межах, визначених законодавством, з метою задоволення державних та суспільних потреб. Таким чином, за Урядом, уповноваженими ним органами та визначеними згідно із законом суб'єктами законодавчо закріплено право здійснення повноважень щодо реалізації прав держави як власника зазначених об'єктів, а отже, представляти інтереси держави у різних сферах, у тому числі у сфері судочинства.