Міністерство надає роз'яснення щодо продовження терміну дії дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами після закінчення терміну дії попереднього дозволу та правомірності подовження терміну дії дозволу на викиди після терміну його закінчення.

1. Щодо питання про можливість продовження строку дії дозволу. Пунктом 11 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 N 302 (далі - Порядок), прямо передбачено можливість продовження строку дії дозволу. Для цього, суб'єкт господарювання повинен завчасно, не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня закінчення дозволу, подати заяву до територіального органу Мінприроди, який видав дозвіл, та установи державної санітарно-епідеміологічної служби. У разі виконання цієї умови уповноважені державні органи приймають рішення про продовження строку дії такого дозволу, з дотриманням вимог пунктів 3, 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Слід зазначити, що пунктом 11 Порядку, як і іншими його пунктами, прямо не передбачено порядку прийняття рішення про продовження строку дії відповідного дозволу у разі порушення вимог п. 11 цього Порядку щодо завчасного подання заяви. У зв'язку з відсутністю спеціальних правил, застосуванню підлягають загальні правила, передбачені пунктами 3, 8 ч. 3 ст. 2 КАС, згідно з якими, рішення державними органами повинні прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Відмова у продовженні строку дії дозволу суб'єкту господарювання призведе до неможливості його функціонування, що потягне за собою безробіття і соціальну напругу у відповідному регіоні. Зумовлюючі такі істотно негативні наслідки зазначене рішення не призведе до суттєвого поліпшення стану довкілля та не підвищить рівень його екологічної безпеки. У зв'язку з цим, прийняття такого рішення буде означати порушення правила п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС, щодо обґрунтованості рішення та п. 8 ч. 3 ст. 2 КАС щодо його пропорційності.

Таким чином, прийняття рішення про продовження строку дії дозволу на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами у разі невиконання вимог п. 11 Порядку буде носити правомірний характер, за умови дотримання вимог пунктів 3, 8 ч. 3 ст. 2 КАС.