Генпрокуратурою України проведено перевірку щодо додержання вимог законодавства при адмініструванні та відшкодуванні податку на додану вартість в ДПАУ.

Проведеною перевіркою встановлено, що наказом ДПАУ від 10.06.2009 р. N 302 затверджено Порядок взаємодії структурних підрозділів органів державної податкової служби під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійно-позовної роботи. Пункт 2.5 та підпункт 3.5.11 вказаного Порядку надає можливість органам державної податкової служби не оскаржувати судові рішення, винесені не на користь держави, у разі складення висновків про недоцільність подальшого оскарження.

Указані положення відомчого нормативного акта суперечать вимогам Закону України "Про податок на додану вартість" та спільному наказу Держказначейства і ДПА України від 27.04.2004 р. N 82/245 "Про затвердження Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість".

Зокрема, пунктом 7.7.8 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що в разі, коли платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Спори, де хоча б однією із сторін є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції, є справами адміністративної юрисдикції, а тому вирішуються відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (статті 1 та 3).

Відповідно до вимог статті 210 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України. За статтею 235 Кодексу судом, який переглядає судові рішення за винятковими обставинами, є Верховний Суд України.

Тобто згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України у спорах щодо відшкодування ПДВ остаточним є лише рішення Верховного Суду України.

Крім того, пунктом 2.1 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Держказначейства і ДПА України від 27.04.2004 р. N 82/245, щодо обов'язкового оскарження рішення судів, встановлено, що з метою посилення контролю з питань повернення з державного бюджету заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість відповідні податкові органи та органи Державного казначейства в обов'язковому порядку оскаржують рішення суду, які передбачають відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.