Указом Президента України від 26 квітня 2000 року N 625/2000 на базі колишнього Міністерства промислової політики України створено Державний комітет промислової політики України.

Організація роботи апарату ліквідованого Міністерства здійснювалася на підставі своїх власних відомчих регламентів, інструкцій та інших документів. Всі ці документи приймалися попереднім Міністерством на різних етапах його існування, в умовах частої зміни обсягів повноважень як центральних органів виконавчої влади, на фоні процесу роздержавлення та приватизації, структурної перебудови економіки та т.ін., а тому нерідко не відповідають вимогам часу.

Зважаючи на викладене та з метою забезпечення єдиного підходу до організації діяльності апарату комітету,

1. Затвердити Регламент роботи апарату Держпромполітики України (додається).

2. Начальнику управління організаційно-документального забезпечення роботи центрального апарату (Перестюк Б.В.) забезпечити множення тексту Регламенту та направити його всім заступникам Голови Комітету і керівникам структурних підрозділів Комітету.

3. Керівникам структурних підрозділів Комітету ознайомити з текстом Регламенту всіх відповідальних працівників для постійного використання і керування в роботі.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Цей Регламент складено з метою забезпечення більш чіткої організації дальності апарату Комітету, підвищення особистої відповідальності працівників за доручену ділянку роботи та коефіцієнту їхньої корисної дії.

В умовах значної за масштабами сфери діяльності Комітету, виключної складності та відповідальності задач, що на нього покладаються у процесі реформування економіки крани, потреба в підвищенні ефективності роботи стає невідкладною.

Зміст діяльності апарату Державного комітету промислової політики України визначається функціями Комітету як центрального органу державної виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, і полягає у:

- розробці пропозицій щодо формування державної політики розвитку промисловості;

- визначенні пріоритетних напрямків розвитку промисловості України, її структурної перебудови, розробці прогнозів розвитку промисловості та індикативних планів;

- розробці проектів комплексних національних та державних програм розвитку промисловості України, координації діяльності органів державної виконавчої влади щодо їх виконання;

- формуванні та виконанні державного оборонного замовлення;

- підготовці пропозицій щодо створення та вдосконалення механізму державного регулювання розвитку промисловості України;

- розробці пропозицій щодо розвитку мінерально-сировинної бази, участі у створенні економічного механізму промислового природокористування, охорони навколишнього природного середовища;

- підготовці пропозицій щодо формування та реалізації державної цінової політики у сфері промисловості;

- здійсненні функцій управління майном державних підприємств, що належать до сфери його управління та ін.

До Регламенту роботи апарату Держпромполітики України у стислому вигляді включені основні, принципові положення, що визначають організацію діяльності Комітету, його структурних підрозділів, створюваних при ньому дорадчих органів (Колегія, Науково-технічна рада тощо), а також взаємодію всіх цих структур з реалізації функцій, покладених на Комітет в цілому.

Оскільки реалізація функцій Комітету у кінцевому підсумку здійснюється в основному через прийняття ним тих чи інших рішень в межах своїх повноважень, або через внесення пропозицій щодо прийняття таких рішень іншими відповідними державними органами, до Регламенту включено також розділи, що регулюють процеси підготовки та прийняття рішень, здійснення контролю за їх виконанням, процедуру розроблення і узгодження проектів законів та підзаконних актів, визначають роль тих чи інших посадових осіб Комітету, розмежування та узгодження їхньої діяльності з метою уникнення паралелізму, накладок, плутанини та ін.

Розмежування сфер діяльності структурних підрозділів Комітету, створюваних при ньому дорадчих органів визначається Положенням про Держпромполітики України, структурною схемою апарату Комітету, Положенням про Державний департамент тракторного і сільськогосподарського машинобудування, а також Положенням про структурні підрозділи та відповідні дорадчі органи.

Відповідно до структурної схеми Комітету та наказу Голови Комітету здійснюється чіткий розподіл сфер особистої відповідальності Голови та його заступників за діяльністю закріплених за ними груп управлінь та самостійних відділів Комітету. При цьому до сфери контролю і особистої відповідальності першого заступника Голови Комітету можуть бути включені широкі напрямки, очолювані заступниками Голови, наряду з тими структурними підрозділами, що за структурною схемою знаходяться у їхньому безпосередньому підпорядкуванні.

Включення закріпленої за заступником Голови Комітету групи структурних підрозділів до сфери відповідальності першого заступника Голови Комітету не знімає із заступника Голови повної відповідальності за роботу закріпленої за ним групи структурних підрозділів. Тому в разі виникнення суттєвих розбіжностей у позиціях, безумовно і невідкладно приступаючи до виконання рішення першого заступника заступники Голови Комітету свою особливу думку з того чи іншого питання обов'язково доводять до Голови, котрий і приймає остаточне рішення. Керівники самостійних структурних підрозділів Комітету, несучи повну відповідальність за діяльність очолюваних ними структур, також, і за такою ж схемою, доводять до відповідного заступника Голови Комітету або Голови Комітету свою особливу думку з питань, по яких у них виникли принципові розбіжності із заступником Голови Комітету, у підпорядкуванні якого вони знаходяться.

Копія записки з викладенням особливої думки, що надсилається керівництву більш високого рангу, обов'язково і одночасно надається безпосередньому керівникові, з котрим виникли розбіжності.

З метою запобігання неузгодженості дій, плутанини керівники всіх рангів свідомо і принципово уникають втручання без відома і згоди іншого керівника до сфери його діяльності.

У той же час звертання колеги щодо надання необхідних матеріалів та інформації, виконання частки спільної роботи та допомоги у іншій формі повинні виконуватися безумовно і вчасно.

Розподіл обов'язків між структурами другого рівня в самих самостійних структурних підрозділах здійснюється керівниками відповідних структурних підрозділів і закріплюється у положеннях про них, затверджуваних заступниками Голови Комітету. Керівниками цього ж рівня вирішуються і питання організації взаємодії відповідних структур.

Узгодження діяльності структурних підрозділів Комітету є обов'язковим:

- при плануванні роботи, виконанні наказів і розпоряджень по Комітету;

- під час розроблення спільних рекомендацій, які видаються у формі наказів, рішень колегії, інформаційних листів та інших документів;

- при організації та проведенні виїздів на підпорядковані підприємства, установи та організації з метою перевірки та з інших питань;

- при вивченні та узагальненні роботи галузі в цілому та з окремих напрямків діяльності;

- при розробці нормативних документів, пам'яток, методичних посібників та підготовці завдань підпорядкованим підприємствам;

- з інших питань, які потребують взаємодії при їх вирішенні.

Координація роботи підрозділів у питаннях, вирішення яких потребує комплексного підходу, здійснюється працівниками структурних підрозділів під безпосереднім контролем їхніх керівників.

Планування роботи забезпечує необхідну цілеспрямованість, послідовність та узгодженість дій, більш ефективне виконання завдань, які стоять перед Держпромполітики України, завдяки раціональному маневру силами та оптимальному використанню наявних можливостей.

У Комітеті складається єдиний план роботи на півріччя, в котрий включаються загальногалузеві заходи, що випливають із директивних документів вищих державних органів і затверджуються Головою Комітету.

План розробляється на основі аналізу діяльності Комітету з врахуванням Державної програми економічного та соціального розвитку України, завдань Уряду по окремих напрямках діяльності, позитивних та негативних тенденцій розвитку галузі.

Пропозиції до плану роботи вносяться керівниками структурних підрозділів. При цьому обов'язково враховуються доручення вищих керівних органів держави, рішення Колегії, Науково-технічної ради, нарад, накази і розпорядження Голови Комітету.

Пропозиції структурних підрозділів затверджуються заступниками Голови Комітету за напрямками діяльності і подаються не пізніше 23 травня і 23 листопада до управління організаційно-документального забезпечення роботи центрального апарату Комітету.

Заступники Голови здійснюють контроль виконання плану роботи Комітету на півріччя за своїми напрямками.

Розроблений управлінням організаційно-документального забезпечення роботи центрального апарату проект плану роботи подається для розгляду на засідання Колегії, після чого затверджується Головою Комітету.

Реєстрація, розгляд та проходження документів у Комітеті здійснюється відповідно до Інструкції з діловодства в апараті Комітету, затвердженої наказом Голови Комітету.

На розгляд Голови Комітету подаються найбільш важливі документи, які надходять від Президента України, Голови Верховної Ради України та його заступників, Прем'єр-міністра та Віце-прем'єр-міністра України, Глави Адміністрації Президента України, членів Уряду, керівників міністерств, комітетів та інших відомств, запити та звернення народних депутатів України тощо.

Перший заступник та заступники Голови розглядають інші документи відповідно до закріплених сфер і напрямків діяльності і доручають їх виконання керівникам відповідних структурних підрозділів, підпорядкованих їм відповідно до наказу про розподіл обов'язків. У тому разі, коли для виконання доручення виникає необхідність залучення фахівців непідпорядкованих підрозділів Комітету або інших комітетів, міністерств та відомств, - залучення їх до виконання погоджується з відповідними керівниками.

Визначення виконавців серед працівників непідпорядкованих структурних підрозділів без погодження з відповідними керівниками не допускається.

Розгляд документів керівництвом Комітету здійснюється, як правило, в день їхнього надходження. На документи накладаються резолюції з конкретними вказівками, визначаються виконавці, порядок, термін виконання та ставиться дата і підпис.

Задача, що міститься в резолюції, повинна бути реальною та зрозумілою для виконавця, а терміни, що встановлюються, - достатніми для якісного виконання.

Вторинні резолюції інших посадових осіб, що накладаються у процесі виконання доручення, не повинні протирічити першій резолюції керівництва Комітету. В разі необхідності внесення змін питання узгоджується з керівником, який вчинив першу резолюцію, про що робиться примітка на документі.

У випадках, коли доручення дається кільком виконавцям, виконання організовує службова особа, вказана в резолюції першою.

У разі якщо начальники структурних підрозділів визначені головним виконавцем, то вони повинні після отримання доручення без зволікання, чітко поставити перед співвиконавцями завдання (службовою запискою, розпорядженням тощо) з визначенням змісту, форми та термінів подання матеріалів.

При призначенні начальників управлінь і відділів виконавцем завдання, що не відповідає функціональним обов'язкам підрозділу, негайно порушувати питання про зміну виконавця перед посадовою особою, яка доручила це завдання.

При зміні, за клопотанням начальників структурних підрозділів, резолюції керівництва Комітету стосовно виконавця або терміну виконання доручення негайно доводити це до відома управління організаційно-документального забезпечення роботи центрального апарату Державного комітету промислової політики України.

Якщо завдання з об'єктивних причин не може бути виконано у визначений строк, виконавець продовжує термін виконання у керівника Комітету, що дав доручення (якщо цей термін встановлено не вищим органом державної влади), на підставі завізованої керівником підрозділу доповідної записки, про що повідомляє співвиконавців.

У випадках затримки одним із співвиконавців виконання своєї частини роботи з його особистої вини, на нього, за письмовою вказівкою відповідного керівника Комітету, покладається обов'язок продовження терміну виконання, підготовка, візування та подання на підпис загальної відповіді. При цьому необхідно мати на увазі, що терміни виконання завдань за дорученням вищих державних органів можуть бути продовжені у виняткових випадках лише тими ж органами, які давали доручення Комітету, при наявності поважних причин.

Діловодство та листування Державного комітету промислової політики України в межах України ведеться державною мовою.

Питання роботи, що стосується режимно-секретної діяльності, вирішується у відповідності з вимогами Закону України "Про державну таємницю", Положенням про режимно-секретні органи в міністерствах, відомствах, Уряді Автономної Республіки Крим, місцевих органах державної виконавчої влади, виконкомах Рад, на підприємствах, в установах і організаціях та іншими нормативними актами з питань забезпечення режиму секретності.

Керівні рішення, що приймаються Головою Комітету та його заступниками, видаються у формі наказів і розпоряджень (Голова Комітету) та розпоряджень (його заступники).

Керівниками самостійних структурних підрозділів можуть видаватись розпорядження, а директором Державного департаменту тракторного і сільськогосподарського машинобудування, крім того, - накази організаційного характеру у межах повноважень, визначених Положенням про Департамент.