В Україні центральними органами виконавчої влади не створено дієвий механізм контролю за повнотою надходження до Держбюджету України податків та неподаткових платежів при припиненні діяльності юридичних осіб. Неврегульованість законодавства, відсутність упереджувальних заходів та неякісне виконання державними органами влади своїх повноважень дозволяє підприємствам при припиненні діяльності уникати сплати податків і не нести за це відповідальності. Як наслідок, бюджет щороку недоотримує значні обсяги коштів.

Ліберальна та довготривала процедура узгодження і стягнення податкових боргів дає можливість керівникам підприємств-боржників використати час для ліквідації майна (реалізації, передачі в статутний фонд інших підприємств тощо), реалізація якого могла забезпечити погашення боргів. Як показав аналіз матеріалів по списанню безнадійних боргів до бюджету, лише у 10% випадків порушуються кримінальні справи за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), тоді як посадові особи підприємств, по яких сума податкового боргу менша від граничної межі, визначеної Кримінальним кодексом України (на сьогодні 262,5 тис. грн.), взагалі не несуть будь-якої відповідальності.

Нормативно-правові акти, які регулюють діяльність держорганів влади в частині забезпечення процесу ліквідації юридичних осіб та сплати ними податків і неподаткових платежів, були недосконалими і не забезпечували виконання покладених повноважень.

В Законах України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) відсутні норми, які б забезпечували проведення органами ДПС вимоги діючого порядку в частині проведення позапланових виїзних документальних перевірок, у разі прийняття рішення щодо припинення юридичної особи. Як наслідок, кожна друга ліквідована юридична особа не перевірена податковими органами, а отже, не з'ясовано, чи повністю підприємства розрахувалися з бюджетом по податках і неподаткових платежах.

Законом про банкрутство не передбачено повноважень ФДМУ щодо виконання функцій здійснювати контроль за веденням процедури банкрутства стосовно держпідприємств, підприємств з державною часткою майна та держмайна, що не увійшло до статутних фондів АТ при приватизації (корпоратизації), зокрема: брати участь у проведенні інвентаризації майна, рецензувати Звіти про незалежну оцінку майна-боржника, яке підлягає реалізації, брати участь у комітеті кредиторів та господарських судах з правом голосу, брати участь у затвердженні ліквідаційного балансу, що дозволяє безконтрольно проводити розпродаж майна підприємств державного сектору економіки.

Мінекономіки України (МЕУ) не розроблено Порядок продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства. Відсутність такого порядку призводить до втрати функцій контролю Держдепартаменту з питань банкрутства (далі - Держдепартамент) при здійсненні продажу активів платника податків та забезпечення захисту інтересів держави на різних стадіях провадження у справі про банкрутство для погашення його зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами.