Відповідно до ст. 116 Бюджетного кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 26.02.2002 N 129 "Про затвердження Порядку складання, передачі за належністю Протоколу про бюджетне правопорушення", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.03.2002 за N 213/6501, з метою визначення порядку організації роботи органів Державного казначейства України в процесі виявлення та фіксування бюджетних правопорушень

1. Затвердити Порядок складання органами Державного казначейства України протоколів про бюджетне правопорушення, що додається.

2. Керівникам самостійних структурних підрозділів Державного казначейства України у місячний термін привести у відповідність до наказу нормативно-правові акти та листи-роз'яснення, що розроблені відповідним структурним підрозділом.

3. Директору Департаменту методології з обслуговування бюджетів, бухгалтерського обліку та звітності Сушко Н.І. довести цей наказ до відома заступників голови, керівників самостійних структурних підрозділів центрального апарату Державного казначейства України і начальників Головних управлінь Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступників голови Державного казначейства України відповідно до розподілу обов'язків.

1. Цей Порядок визначає організацію роботи органів Державного казначейства України по складанню протоколів про бюджетне правопорушення.

2. В цьому Порядку нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:

протокол про бюджетне правопорушення (далі - Протокол) - це документ, яким засвідчується факт недотримання учасниками бюджетного процесу установленого Бюджетним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, унесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету;

посадова особа органу Державного казначейства України - це керівник структурного підрозділу органу Державного казначейства України, до функцій якого належить здійснення контролю за дотриманням розпорядником (одержувачем) бюджетних коштів порядку складання, затвердження, унесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

3. Факти бюджетних правопорушень за видами встановлюють посадові особи:

Департаменту видатків державного бюджету (управління, відділу):

порушення встановлених бюджетним законодавством термінів подання затверджених паспортів бюджетних програм (*);

Відділу мережі та зведених показників бюджету (відділу (сектору), відділу видатків державного або місцевих бюджетів):

порушення бюджетного законодавства щодо порядку та термінів подання розподілів показників зведених кошторисів, розподілів показників зведених планів асигнувань загального фонду відповідного бюджету, розподілів показників зведених планів спеціального фонду відповідного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ і відповідних видатків), розподілів показників зведених планів надання кредитів із загального фонду відповідного бюджету, зведення показників спеціального фонду та реєстрів змін до них;

не включення до 1 березня поточного бюджетного періоду головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником нижчого рівня) до мережі установ, які на кінець попереднього бюджетного періоду перебували в його мережі і мали бюджетну заборгованість та для них у кошторисах поточного бюджетного періоду (планах асигнувань, планах використання) не передбачені асигнування для погашення такої заборгованості;

Департаменту обслуговування кошторисів головних розпорядників коштів та інших клієнтів (управління, відділу):

порушення бюджетного законодавства щодо порядку та термінів подання, розгляду і затвердження індивідуальних кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання державного та місцевих бюджетів;

не здійснення заходів розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів по перенесенню кредиторської заборгованості з неіснуючих в поточному бюджетному році програм (кодів тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) до 1 березня поточного року;

взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік чи рішенням відповідної ради (у разі виникнення простроченої кредиторської заборгованості);