Відповідно до вимог пункту 29 Порядку розроблення та виконання державних цільових програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року N 106 "Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм", та з метою визначення та обґрунтування оцінки ефективності виконання Державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту на 2009 - 2013 роки

1. Затвердити Методику оцінки ефективності виконання Державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту на 2009 - 2013 роки (далі - Методика), що додається.

2. Голові робочої групи з реалізації Державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту на 2009 - 2013 роки Антонцю В.М. керуватися цією Методикою при підготовці щорічних звітів про результати та ефективність виконання зазначеної Програми.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Антонця В.М.

Цю Методику розроблено з метою визначення та обґрунтування оцінки ефективності виконання заходів Державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту на 2009 - 2013 роки (далі - Програма).

Під ефективністю слід розуміти абсолютну та порівняльну економічну і соціальну доцільність реалізації програмних заходів.

Очікувальні результати та обґрунтування ефективності виконання програмних заходів визначаються в конкретному, вимірювальному та порівняльному вигляді з економічних, соціальних та екологічних напрямків.

Економічна ефективність програмних заходів, у зв'язку із специфікою проблем, що розв'язуються, визначається:

економічною ефективністю зниження ризику або попередження виникнення надзвичайних ситуацій;

прямою економічною ефективністю.

Економічна ефективність програмних заходів, які забезпечують пом'якшення (ліквідацію) наслідків надзвичайної ситуації, оцінюється шляхом порівняння витрат на реалізацію такого програмного заходу з витратами на ліквідацію цієї надзвичайної ситуації. До заходів з ліквідації відносять: використання технічних та матеріальних засобів, організацію рятувальних та інших невідкладних робіт, лікування та реабілітацію постраждалих, тощо.

Показником економічної ефективності програмних заходів є розмір заощадження коштів, розрахований як співвідношення суми витрат, необхідних на повну ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, та суми витрат на реалізацію програмного заходу (у відсотках), який дозволить запобігти виникненню надзвичайних ситуацій:

Економічна ефективність зниження ризику або попередження виникнення надзвичайної ситуації визначається, як співвідношення можливих втрат від соціальних, екологічних та економічних наслідків надзвичайної ситуації і витрат на реалізацію заходу. При цьому необхідно чітко виділити роль саме заходу, який пропонується для скорочення втрат (частіше всього зниження ризику, або попередження надзвичайної ситуації є результатом реалізації цілого комплексу заходів).

Результати розрахунків економічної ефективності зниження ризику або попередження виникнення надзвичайної ситуації подаються у вигляді сукупності наступних показників:

розрахункова вартість (величини) недопущених, у результаті реалізації програмного заходу, економічних втрат;

вартість (розмір) видатків на реалізацію запропонованого програмного заходу;

відношення вартості (розміру) недопущених втрат до вартості (розміру) видатків на реалізацію програмного заходу (у відсотках).

Пряма економічна ефективність програмних заходів визначається, як співвідношення економії (прямого ефекту) від реалізації програмного заходу до можливих витрат на реалізацію альтернативних заходів. Прямий економічний ефект програмного заходу може виникнути у зв'язку з використанням найбільш вигідних (дешевших) рішень порівняно з тими, що використовуються на цей час, або порівняно з технічними, організаційними і фінансовими рішеннями, які запропоновані в інших програмах, що забезпечують досягнення аналогічного або кращого за показниками результату.

Результати розрахунків прямої економічної ефективності програмних заходів подаються у вигляді сукупності наступних показників:

1) Зменшення втрат від надзвичайних ситуацій (відповідно до середнього показника за попередні 3 - 4 роки (2005 - 2008 роки)

а) зменшення економічних втрат на E%:

Розмір економічних втрат приймається за даними щорічних Національних доповідей про стан техногенної та природної безпеки в Україні;

б) зменшення кількості загиблих людей на L%