| 30.06.2009 N 12/20-8-993 |
| Міністр | О.Ю.Кучеренко |
| N з/п |
Дата надходження звернення |
Автор запитання (прізвище, ім'я та по батькові, адреса, професія, пенсіонер, де навчається) |
Зміст запитання |
Прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка надала відповідь (роз'яснення), зміст даної відповіді (роз'яснення) |
| 1 | 12.05.2009 |
Салатко В.С., Погоська С.А. вул. Героїв Севастополя, буд. 20/1, кв. 20, м. Київ, 03056 |
Щодо неправомірних дій КП УЖГ Солом'янського р-ну, щодо непроведення поточного ремонту |
Автору надано відповідь листом від 09.06.2009 N 23/554/1 за підписом заступника начальника ДЖКІ Кірюшина В.М. Поточний ремонт - це комплекс ремонтно- будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. До конструктивних елементів будинку відносяться фундамент та підвальне приміщення, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші та балкони, конструкції даху, покрівля. До технічного обладнання будинку відносяться інженерні комунікації та технічні пристрої, необхідні для забезпечення санітарно- гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир (загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання, елеваторних вузлів). Капітальний ремонт - комплекс ремонтно- будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта. Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд з розмежуванням робіт щодо утримання, поточного і капітального ремонтів затверджений наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 N 150 . Якщо будинок поставлено на капітальний ремонт і згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією передбачено роботи по заміні загальнобудинкових мереж водопроводу і каналізації, то п. 2.12.7 вищезазначеногоПримірного переліку зумовлено заміну чавунних бачків у вбиральнях змивними кранами з переробкою підводки та укорочуванням змивної труби. Згідно із п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 N 76 (далі - Правила), заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, слід письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Неусунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов'язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку. Відповідно до п. 5.3.1 Правил , водопровідно- каналізаційна система жилого будинку повинна забезпечувати можливість безперебійного подання води до всіх санітарних приладів квартир, інших водорозбірних пристроїв, відводити використану воду в міську каналізаційну систему. У п. 5.3.4 Правил вказано, що під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно, зокрема, вчасно виконувати роботи з ремонту внутрішньобудинкових водопровідно- каналізаційних систем за заявками мешканців, при необхідності заміняти прокладки водопровідних кранів та ремонтувати зливні бачки. Крім того, згідно з п. 2.5.1 Правил , під час капітального ремонту слід виконати комплексне усунення несправностей будинку та обладнання, зміну, відновлення або заміну їх на більш довговічні й економічні, поліпшення експлуатаційних показників житлового фонду, здійснення технічно можливої й економічно доцільної модернізації жилих будинків з установленням приладів обліку тепла, води, газу, електроенергії і забезпечення раціонального енергоспоживання. Питання щодо строків та періодичності проведення поточного і капітального ремонтів урегульовані Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 N 76 , а також постановами Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 560 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" та від 21.07.2005 N 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення". Так, відповідно до наказу Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 N 76 , поточний ремонт має проводитися з періодичністю, яка забезпечує ефективну експлуатацію будівлі з моменту завершення його будівництва, капітального ремонту, реконструкції до моменту постановки на черговий капітальний ремонт або реконструкцію. Організація поточного ремонту жилих будинків повинна проводитися відповідно до нормативно-правових та нормативно- технічних документів з організації і технології поточного ремонту жилих будинків. Періодичність проведення поточного ремонту за кожним видом будинків, враховуючи їх технічний стан та місцеві умови, визначається власником жилого будинку. Поточний ремонт виконується виконавцем послуг власними силами або із залученням підрядних організацій. Тривалість поточного ремонту визначається за нормами на кожний вид ремонтних робіт конструкцій та обладнання і обумовлюється у договорі. Перелік робіт по поточному ремонту на кожний будинок розробляється виконавцем послуг і визначається згідно з річними планами поточного ремонту відповідно до наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року N 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій". Вартість поточного ремонту конструктивних елементів та елементів зовнішнього благоустрою визначається на основі кошторисної вартості кожного виду робіт відповідно до будівельних норм та правил. Джерело фінансування визначається відповідно доЖитлового кодексу Української РСР , Законів України "Про житлово-комунальні послуги" ,"Про приватизацію державного житлового фонду" ,"Про місцеве самоврядування" , Порядку участі в організації та фінансуванні ремонту приватизованих житлових будинків їх колишніх власників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.92 N 572 , та Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 N 45 . Так, згідно зЖитловим кодексом Української РСР фінансування капітального ремонту житлового фонду здійснюється за рахунок його власника, а саме: в будинках комунальної власності - за рахунок місцевого бюджету; в будинках державної власності - за рахунок коштів підприємства, установи, організації, яким належить цей будинок; у будинках житлово-будівельних кооперативів - за рахунок коштів кооперативу; в будинках громадського житлового фонду - за рахунок коштів власників фонду.Правилами визначено, що точка розподілу - це місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання. У разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт за зразком, наведеним у додатку 4 до цихПравил . У акті зазначається, де трапилась аварія, описується, що трапилось і які наслідки (що залито, які обсяги робіт, які речі ушкоджено), зазначаються причини залиття, надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та інше. Згідно із ст. 190Житлового кодексу УРСР підприємства, установи, організації, а також громадяни, які заподіяли шкоду жилим будинкам, жилим приміщенням, інженерному обладнанню, зобов'язані відшкодувати заподіяну шкоду. Відповідно до п. 7Правил користування приміщеннями житлових будинків , затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний, зокрема: - проводити за власні кошти ремонт квартири (наймач (орендар) - згідно з договором найму (оренди); - використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; - не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян. Спірні питання щодо відшкодування шкоди, заподіяної жилим будинкам, жилим приміщенням, інженерному обладнанню, вирішуються в судовому порядку |
| 2 | 15.05.2009 |
Почтар П.К., вул. Жовтневої Революції, буд. 32, кв. 9, м. Умань, Черкаська обл., 20300 |
Стосовно укладання договорів на водозабезпечення |
Автору надано відповідь листом від 02.06.2009 N 23/529/1 за підписом першого заступника начальника ДЖКІ Мосійчука С.І. Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила), затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008 N 190 . Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод. Пункт 3.1 Правил передбачає, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Пунктом 1.5 Правил передбачено, що водопровідні вводи державного житлового фонду, житлово- будівельних кооперативів (ЖБК), а також об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), усі магістральні й розподільчі внутрішньоквартальні мережі централізованого водопостачання, а також вуличні водорозбірні колонки, призначені для колективного водокористування, окремо розташовані підвищувальні насосні станції холодного водопостачання, артезіанські свердловини передаються за згодою власника згідно з відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування на баланс виробника для подальшої експлуатації. За стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі (п. 1.6Правил) . Згідно з п. 2.1 Правил, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги" . Істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 2.2 Правил). Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: - підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; - підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; - об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово- будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; - власниками будинків, що перебувають у приватній власності. У частині другій цієї статті зазначено, що договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Відповідно до статті 19 Закону України"Про житлово- комунальні послуги" учасниками відносин у сфері житлово- комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово- комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником. Статтею 29 цьогоЗакону визначено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі, якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово- комунальних послуг з іншим виконавцем. Враховуючи викладене та те, що Закон України "Про житлово-комунальні послуги" визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово- комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, тобто є основним у сфері надання та споживання житлово- комунальних послуг, зазначаємо. Укладення договорів на послуги з водопостачання та водовідведення між виробником цих послуг та ОСББ чи ЖБК (як споживачами) можливе лише у випадку, якщо вони самостійно здійснюють функції балансоутримувача будинку чи управителя. У іншому випадку договори на послуги з водопостачання та водовідведення виробником цих послуг укладаються з підприємствами, установами або організаціями, які відповідно до укладеного з ОСББ чи ЖБК договором є балансоутримувачем будинку чи управителем |
| 3 | 25.05.2009 |
Артем'єв В.О. вул. Інтернаціональна, буд. 140, кв. 3, м. Євпаторія, АРК, 57403 |
Щодо питань поховання |
Заявнику надано роз'яснення листом від 22.06.2009 N 23/649 за підписом заступника начальника ДЖКІ Кірюшина В.М. Відповідно до ст. 8 Закону України "Про поховання та похоронну справу" (далі - Закону), органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції, зокрема: - здійснюють контроль за дотриманням законодавства стосовно захисту прав споживачів у частині надання суб'єктами господарювання ритуальних послуг та реалізацією ними предметів ритуальної належності; - здійснюють інші повноваження, передбачені цим та іншими законами. Відповідно до ст. 11, 12 Закону , поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого, поховання померлого здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов'язалася поховати померлого. Підставою для укладання договору на поховання є надання виконавцем волевиявлення померлого або особи, яка зобов'язалася поховати померлого, свідоцтва про смерть. Згідно із ст. 2Закону України , могила - місце на кладовищі, у крематорії, колумбарії або в іншій будівлі чи споруді, призначеній для організації поховання померлих, де похована труна з тілом померлого чи урна з прахом, намогильні споруди - пам'ятні споруди, що встановлюються на могилах та увічнюють пам'ять про померлих; користувач місця поховання (місця родинного поховання) - особа, яка здійснила перше поховання на відведеному місці поховання (родинного поховання) та/або має відповідне свідоцтво про смерть похованого і свідоцтво про поховання, передбачене статтею 25 цього Закону . Відповідно до ст. 25 за зверненням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, на території кладовища безоплатно виділяється місце для поховання померлого відповідно до затвердженої проектної документації. Резервування місця поховання для майбутнього захоронення Законом України не передбачено. Стаття 6 Закону України визначає право громадян на поховання їхнього тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті. Усі громадяни мають право на поховання їхнього тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті. Волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті може бути, зокрема, виражене у: - побажанні бути похованим у певному місці, за певними звичаями, поруч з певними раніше померлими чи бути підданим кремації; - дорученні виконати своє волевиявлення певній особі; - іншому дорученні, що не суперечить законодавству. За бажанням одного з родичів, визначених у частині п'ятій статті 6 цьогоЗакону , для поховання двох чи більше померлих безоплатно виділяється місце для родинного поховання. Після здійснення поховання померлого виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, як користувачу місця поховання (користувачу місця родинного поховання) спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) видається відповідне свідоцтво, зразок якого затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері житлово- комунальної політики України. Забороняється здійснювати поховання інших померлих (підпоховання), встановлення намогильної споруди, склепу без згоди користувача місця поховання (користувача місця родинного поховання). Одночасно повідомляємо, що відповідно до ст. 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" , органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесеніКонституцією України , цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування |
| 4 | 18.05.2009 |
Лучак Л.М. вул. Шевченка, буд. 42/23, м. Новий Розділ, Львівська обл. |
Щодо тарифів на житлово- комунальні послуги |
Автору надано відповідь листом від 15.06.2009 N 23/577/17 за підписом першого заступника начальника ДЖКІ Мосійчука С.І. Питання норм користування житлом та плати за нього врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.96 N 879 "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати". Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 560 "Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" під час формування тарифу на послуги повинна забезпечуватися прозорість усіх його складових з визначенням вартості кожної з них з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири. Також повідомляємо, що згідно зі ст. 360 Цивільного кодексу України визначено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном. Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.92 N 572 , власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і мають сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території. Утримання житла - це комплекс робіт, спрямованих на створення необхідних умов для проживання людей і забезпечення збереження житлових будівель та технічного обладнання. Таким чином, мешканці платять не за користування ліфтом, а за утримання та обслуговування одного із елементів загального майна багатоквартирного будинку. Тобто ліфт - це частина будинку, така ж сама, як сходові клітини, сміттєпровід, горище, підвал, і мешканці платять за те, що ліфт працює. Таким чином, мешканці несуть витрати у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Відповідно до статей 19 та 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" взаємовідносини між виконавцем послуг та споживачем регулюються виключно на договірних засадах. Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Договором регулюються права та обов'язки споживача і виконавця послуг. Порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам ст. 16 зазначеного Закону. Статтею 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що виробник послуг зобов'язаний проводити в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідні перерахунки розміру плати за житлово- комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості. При цьому у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта- претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта- претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються шляхом задоволення пред'явленої претензії або в суді (ст. 18 зазначеногоЗакону) . Таким чином, на сьогоднішній день постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р.N 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" регулюється питання щодо зменшення розміру плати у разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання. Споживач має право (пункт 29 Правил) на зменшення розміру плати за надані послуги у разі надання їх не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів споживання. Отже, мешканці житлових приміщень (споживачі послуги з централізованого опалення) повинні сплачувати за отримані на підставі договору послуги за встановленим тарифом (або з урахуванням перерахунку плати, якщо це буде необхідним) за умови дотримання відповідних параметрів температури повітря у їх житлових приміщеннях (додаток 2 до Правил) . Відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" та"Про місцеві державні адміністрації" акти та рішення органів і посадових осіб місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій можуть бути оскаржені або визнаними незаконними в судовому порядку. Відповідно до статті 5 Закону України"Про соціальний захист дітей війни" дітям війни надається 25-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами у межах середніх норм споживання. Згідно із Законом України "Про житлово-комунальні послуги" до комунальних послуг відносяться централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів. Послуги з утримання будинку та прибудинкової території (квартплата) не належать до комунальних послуг. Таким чином, пільги з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території для дітей війни Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не передбачено. Пільги з оплати комунальних послуг дітям війни надаються в межах норм, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1996 рокуN 879 "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати". У разі проживання на одній житловій площі двох дітей війни їм надається 25-відсоткова знижка плати в межах встановлених норм на двох осіб. Тобто, відповідно до зазначеної постанови 25-відсоткова знижка з оплати опалення житла надається на 21 кв.м на одну дитину війни, на двох дітей війни - на 52,5 кв.м, (21 + 21 + на сім'ю 10,5), але не більше загального розміру опалювальної площі. Якщо нарахована плата за житлово- комунальні послуги з урахуванням пільг, виявляється більшою за встановлену державою частку (не більше 20% і 15% доходів громадян в межах встановлених нормативів користування та нормативів споживання житлово- комунальних послуг), Ви можете одержати субсидію, яка покриє цю різницю. Враховуючи вищенаведене, пропонуємо звернутися до органів місцевого самоврядування для забезпечення надання Вам житлово- комунальних послуг належної якості. |