| 29.04.2009 N 12/20-8-674 |
| Перший заступник Міністра | О.В.Мазурчак |
|
N з/п |
Дата надходження звернення |
Автор запитання (прізвище, ім'я та по батькові, адреса, професія, пенсіонер, де навчається) |
Зміст запитання |
Прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка надала відповідь (роз'яснення), зміст даної відповіді (роз'яснення) |
| 1 | 31.03.2009 |
Басараб О.І. вул. Калініна, буд. 38, с. Дудчани, Новово- ронцовський район, Херсонська область, 74233 |
Щодо оплати послуг, що надаються бюро технічної інвентаризації |
Автору надано відповідь листом від 07.04.2009 N 8/14-3642 за підписом першого заступника Міністра О.Б.Лотоцького. При оформленні права власності за спадщиною проведення інветаризаційних робіт об'єктів нерухомого майна (жилих будинків) є обов'язковим. Технічна інвентаризація проводиться з метою визначення їх фактичної площі та об'єму, обстеження та оцінки технічного стану наявних об'єктів, установлення їх вартості. Порядок та методика проведення технічної інвентаризації нерухомого майна всіх форм власності визначені Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N 127 , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за N 582/5773. Відповідно до цієїІнструкції технічну інвентаризацію новозбудованих (реконструйованих) та наявних об'єктів виконують за рахунок замовників комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації. Розмір плати, яка справляється за інвентаризацію нерухомого майна, за оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 рокуN 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)", встановлюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Контроль за правильністю формування, встановлення та застосування тарифів на зазначені послуги, а також здійснення перевірок їх економічного обґрунтування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 N 1819 покладено на Державну інспекцію з контролю за цінами та її територіальні органи. |
| 2 | 16.03.2009 |
Стадніченко Г.О. вул. О.Кобилянської, буд. 1, кв. 3, м. Коломия, Івано- Франківська обл., 78200 |
Щодо права власності на підвальне приміщення мешканцями будинку |
Автору надано відповідь листом від 13.04.2009 N 8/14-3870 за підписом заступника Міністра Р.М.Крамаренка. Відповідно до статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004N 4-рп/2004 допоміжні приміщення передаються у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків безплатно і окремо приватизації не підлягають. Згідно зі статтею 382Цивільного кодексу України власникам квартир у дво- або багатоквартирному будинку належать на праві сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку. Відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" до допоміжних належать приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). У додатку Б до ДБН В.2.2.-15-2005"Житлові будинки. Основні положення" надані терміни та визначення понять, де, зокрема вказано, що "Приміщення технічні - приміщення для розміщення обладнання теплових вузлів, бойлерних електрощитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень, ліфтів, холодильних установок тощо)". Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005N 76 , зареєстрованим в Міністерстві юстиції 25.08.2009 за N 927/11207, допоміжні приміщення житлового будинку призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування населення. Передача будь-якого допоміжного приміщення у володіння і користування одного або декількох співвласників зачіпає інтереси інших мешканців будинку і може призвести в подальшому до обмеження прав у користуванні інших співвласників. Якщо ж приміщення у житловому будинку визначені як нежитлові (приміщення громадського призначення) у проектній документації на будинок та відповідно зареєстровані у бюро технічної інвентаризації і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, то будь-які дії з ними їх власника не потребують узгодження з іншими мешканцями житлового будинку. Крім того повідомляємо, що питання поділу майна, що є у спільній сумісній власності, регулюється Цивільним кодексом України , зокрема статтею 372. Згідно із законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про місцеві державні адміністрації" повноваження щодо управління об'єктами житлово-комунального господарства належать органам місцевого самоврядування та місцевим державним адміністраціям, куди і слід звернутися для з'ясування порушених питань. Спірні питання вирішуються у судовому порядку. |
| 3 | 19.03.2009 |
Коломієць І.О. вул. Лайоша Гавро, буд. 9, кв. 94, м. Київ, 04211 |
Щодо освітлення місць загального користування |
Заявнику надано роз'яснення листом від 16.04.2009 N 8/14-4042 за підписом першого заступника Міністра О.Б.Лотоцького. Згідно з пунктом 26 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 560 , до розрахунку нормативних витрат включені витрати з освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води. Освітлення місць загального користування є виконанням робіт щодо створення умов для подачі електроенергії до місць загального користування і передбачає виконання робіт з обслуговування внутрішньобудинкових мереж електропостачання місць загального користування (сходові клітини, підвали тощо) та витрати електроенергії на їх освітлення. Відповідно до Порядку проведення розрахунку житлових організацій та підприємств Міністерства палива та енергетики України за обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання, затвердженого наказом Держбуду від 28.09.99N 235 , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 14.02.99 за N 863/4156, обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання - це технічне обслуговування внутрішньобудинкових електромереж та електро-обладнання, що являє собою комплекс робіт, спрямованих на підтримку їх справності. Технічне обслуговування передбачає загальні, непередбачені та профілактичні огляди стану електромереж та електро-обладнання, ліквідацію незначних несправностей електричних пристроїв (заміну або ремонт вимикачів, заміну запобіжників автоматичних вимикачів, пакетних перемикачів увідно-розподільних пристроїв, щитів та ін.), дрібний ремонт електромереж. Відповідно до пункту 1.1.16 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу від 10.08.2004 N 150 , зареєстрованого в Мін'юсті 21.08.2004 за N 1046/9645, до робіт з електроосвітлення відносяться: - зовнішній огляд з вибірковою перевіркою та ревізією контактних з'єднань та стану проводів у з'єднувальних і відгалужувальних коробках та щитах; - притирка та заміна лампочок; - ремонт штепсельних розеток та вимикачів; - перевірка стану запобіжників та автоматичних вимикачів із заміною некаліброваних запобіжників; - вимірювання опору ізоляції електропроводок, кабелів; - перевірка стану заземлювальних пристроїв, обладнання із вимірюванням контуру заземлення; - пошук місць ушкоджень електромереж та їх усунення; - відновлення написів, розфарбування номерів фаз і знаків; - перевірка та відновлення заземлення ванн; - перевірка цілісності ізоляторів; - перетягування провислої внутрішньої електропроводки та встановлення додаткових кріплень. Відповідно до пункту 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 N 76 , зареєстрованим в Мін'юсті 25.09.2005 за N 927/11207, заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, заявника повинні письмово повідомити про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. Неусунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Відповідно до типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005N 560 , у разі ненадання послуг (невиконання робіт) або надання їх не в повному обсязі, відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних виконавець здійснює перерахунок розміру плати. |
| 4 | 02.04.2009 |
Тегрі А.В. вул. Новий Світ, буд. 6, кв. 5, м. Львів, 79013 |
Щодо надання інформації про отримання ліцензії ЛМКП "Львівводоканал" |
Автору надано відповідь листом від 17.04.2009 N 8/14-4103 за підписом першого заступника Міністра О.Б.Лотоцького. Відповідно до статті 19 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" спеціально уповноважений орган з питань ліцензування веде Єдиний ліцензійний реєстр, який містить відомості ліцензійних реєстрів та ідентифікаційні коди органів ліцензування. До ліцензійного реєстру включаються: - відомості про суб'єкт господарювання - ліцензіатів; - відомості про орган ліцензування, який видав ліцензію; - вид господарської діяльності згідно з виданою ліцензією; - дата прийняття рішення про видачу ліцензії та номер рішення; - серія та номер ліцензії; - відомості про переоформлення ліцензії, видачу дубліката ліцензії, видачу копій ліцензії. Порядок видачі інформації з Єдиного ліцензійного реєстру визначено Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 N 1658 "Про затвердження Порядку формування, ведення і користування відомостями ліцензійного реєстру та подання їх до Єдиного ліцензійного реєстру". Інформація, яка міститься в Єдиному ліцензійному реєстрі та ліцензійних реєстрах, є відкритою. Користувачами відомостей з реєстрів та Єдиного ліцензійного реєстру є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, громадяни України, підприємства, установи, організації усіх форм власності, міжнародні об'єднання та організації, іноземні юридичні та фізичні особи, особи без громадянства. За користування відомостями з Єдиного ліцензійного реєстру справляється плата, розміри якої затверджує Держкомпідприємництво за погодженням з Мінфіном. Тарифи на оплату послуг за користування даними Єдиного ліцензійного реєстру затверджені наказом Ліцензійної палати України від 02.06.98 N 59 (реєстрація в Мін'юсті України 17.06.98 за N 385/2825). Запит на отримання інформації з Єдиного ліцензійного реєстру подається у письмовому вигляді до Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва (01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11). Залежно від виду запиту та кількості знайденої за запитом інформації запитувачу (крім органів виконавчої влади) протягом 30-ти діб готується та надсилається супровідним листом рахунок-фактура. Після отримання квитанції про сплату послуг на суму, що вказана у рахунку- фактурі, надається відповідь по суті порушеного запиту. Разом з тим повідомляємо, що Львівському міському комунальному підприємству "Львівводоканал", за результатами розгляду заяви та відповідно до рішення Ліцензійної комісії з питань ліцензування господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, Мінжитлокомунгоспом було видано відповідну ліцензію від 24.12.2004 за N АБ116040 терміном дії на 5 років (до 24.12.2009). |
| 5 | 19.03.2009 |
Квітницька А.Ф. вул. Подлєпи, буд. 48, кв. 10, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50026 |
Щодо формування тарифів на послуги з утримання будинків, неналежного утримання житлового фонду та інших питань |
Автору надано відповідь листом від 17.04.2009 N 8/14-4123 за підписом першого заступника Міністра О.Б.Лотоцького. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" повноваження щодо встановлення тарифів, а також здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово- комунальних послуг надані органам місцевого самоврядування. Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 560 . Згідно із зазначеним Порядком розмір тарифу (нормативних витрат, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) визначається по кожному будинку окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно- гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з типовимпереліком послуг . Конкретний Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджується органом місцевого самоврядування виходячи з потреби конкретного будинку щодо забезпечення санітарно- гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинку для його нормального функціонування. Таким чином, перелік послуг, що надаються, може коригуватися залежно від облаштування та благоустрою житлового будинку (а відповідно і розмір тарифу на ці послуги змінюється). Розмір тарифів не залежить від балансової вартості житлових будинків. Пунктами 2 та 3 типовогодоговору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій передбачено, що невід'ємною частиною договору є копія рішення органу місцевого самоврядування про затвердження тарифів на послуги та копія рішення органу місцевого самоврядування про структуру тарифів, періодичність та строки виконання робіт, відповідно до яких, у разі ненадання чи надання не в повному обсязі зазначених послуг, виконавець має здійснити перерахунок. Підставою для здійснення перерахунку є акт- претензія, яка складається відповідно до пунктів 17-19 згаданого типовогодоговору . Стосовно питання розбіжностей розміру тарифів на послуги з централізованого опалення для населення в розрізі регіонів роз'яснюємо. Вплив на розмір тарифів мають такі ціноутворюючі чинники, як містобудівні особливості населеного пункту (у першу чергу, щільність населення, протяжність мереж, що припадає на одиницю матеріального носія послуги); потужність підприємства і рівень її використання; особливості технологічного процесу виробництва послуги, обробки її матеріального носія; види і технологічні схеми доставки матеріального носія та ін. Крім того на рівень тарифів вливає технічний стан споруд, мереж та обладнання, знос основних фондів, а також можливості місцевого бюджету компенсувати різницю між витратами на виробництво та надання послуг. Так, у місті Запоріжжі на послуги з централізованого опалення для населення встановлено двоставкові тарифи, які складаються з тарифу на обслуговування теплових мереж (абонентна плата) у розмірі 0,69 грн. за 1 кв.м, що сплачується протягом року, та тарифу за фактично спожитий обсяг теплової енергії у розмірі 3,90 грн. за кв.м. в опалювальний період. Тобто мешканці м. Запоріжжя сплачують протягом року: в неопалювальний період 0,69 грн. за 1 кв.м, в опалювальний період - 4,59 грн. за 1 кв. метр (0,69 + 3,90). У м. Києві на послуги з теплопостачання для населення застосовується єдиний тариф у розмірі 1,60 грн. за кв.м, який справляється зі споживачів щомісячно впродовж року (12 місяців). У м. Кривому Розі на послуги з теплопостачання для населення встановлено сезонний тариф, який справляється зі споживачів лише під час опалювального сезону. Фактична собівартість виробництва послуг з теплопостачання для населення станом на 01.04.2009 становить: - у м. Запоріжжі - 175,8 грн./Гкал, рівень відшкодування затвердженими для населення тарифами фактичної собівартості становить 100 відсотків; - у м. Києві - 156,63 грн./Гкал, рівень відшкодування затвердженими для населення тарифами фактичної собівартості становить 60,4 відсотка. Різницю в тарифах, яка виникає внаслідок невідповідності тарифів вартості послуг для населення, Київська міська рада відшкодовує з бюджету. У м. Кривому Розі - 230 грн./Гкал, рівень відшкодування затвердженими для населення тарифами фактичної собівартості становить 100,4 відсотка. Таким чином, введення єдиних на території України тарифів на житлово-комунальні послуги створить нерівні умови для підприємств житлово-комунального господарства. Одночасно повідомляємо, що контроль за правильністю формування, встановлення та застосування тарифів на зазначені послуги, а також здійснення перевірок їх економічного обґрунтування покладено на Державну інспекцію з контролю за цінами та її територіальні органи. В Україні діє система субсидій. В основу програми житлових субсидій закладено принцип: усі сім'ї мають право сплачувати за житло та комунальні послуги не більше 20% і 15% своїх доходів у межах встановлених нормативів користування житловою площею та нормативів споживання житлово- комунальних послуг. У разі підвищення тарифів на житлово- комунальні послуги розмір витрат громадян на оплату послуг в межах норм споживання залишається незмінним (15 або 20 відсотків середньомісячного доходу). |
| 6 | 23.03.2009 |
гр. Бойчух А.Д. вул. Балківська, буд. 27, кв. 32, м. Одеса, 65110 |
Щодо якості житлово- комунальних послуг та підвищення тарифів на них |
Автору надана відповідь листом N 25/198 від 24.04.2009 за підписом заступника начальника Державної житлово- комунальної інспекції Кірюшина В.М. Статтею 7 Закону України"Про житлово-комунальні послуги" визначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг. До них належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; затвердження норм споживання та якості житлово- комунальних послуг, контроль за їх дотриманням; визначення виконавця житлово- комунальних послуг відповідно до цьогоЗакону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово- комунального господарства; управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації; забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості, здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово- комунальних послуг тощо. Порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги визначений статтею 31 зазначеногоЗакону . Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку, які зобов'язані перевірити правильність розрахунків і затвердити ціни/тарифи на житлово- комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. У разі затвердження цін/тарифів на житлово- комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Спори щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово- комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, вирішуються в судовому порядку. Згаданим вище Законом визначено, що відносини у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово- комунальних послуг; одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово- комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово- комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо. Окрім того він має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством. Порядок надання житлово- комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам ст. 16 зазначеногоЗакону . При цьому у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються шляхом задоволення пред'явленої претензії або в суді (ст. 18 зазначеногоЗакону) . Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Таким чином, якщо Вам відомі факти порушення органами місцевого самоврядування або житлово-комунальними підприємствами чинного законодавства, Ви маєте право звернутися до органів прокуратури або до суду. Відповідно до законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про місцеві державні адміністрації" акти та рішення органів та посадових осіб місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій можуть бути оскаржені або визнаними незаконними в судовому порядку. Принагідно повідомляємо, що якщо мешканців будинку, де Ви проживаєте, не влаштовує рівень кількісних і якісних показників житлово-комунальних послуг, що надаються, у власників жилих і нежилих приміщень у багатоквартирному будинку є можливість самим обирати його майбутнє. Для цього лише потрібно створити ініціативну групу не менш ніж з трьох власників квартир або нежилих приміщень, організувати скликання загальних (установчих) зборів відповідно до вимог Закону України"Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та прийняти на ньому спільне рішення щодо створення ОСББ, після чого обрати правління і ревізійну комісію об'єднання, визначитися щодо переліку і якості послуг та розміру плати за їх отримання, а також обрати виконавців послуг, уклавши з ними відповідні договори. Разом з тим Держжитлокомунінспекцією відповідно до покладених на неї завдань розпочато роботу з формування своїх територіальних органів. Зазначену роботу планується завершити в II кварталі 2009 року, після чого будуть здійснюватись перевірки відповідно до сформованого плану. Проведення перевірки надання житлово-комунальних послуг за адресою: вул. Балківська, 27 у м. Одеса з виїздом на місце, буде включено до зазначеного плану перевірок територіального органу Держжитлокомунінспекції у Одеський області у III кварталі 2009 року. |
| 7 | 27.03.2009 |
гр. Семенова Л.Л. вул. Академіка Заболотного, 54, корпус 1, кв. 88, м. Одеса, 65123 |
Щодо порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд |
Автору надана відповідь листом N 25/182 від 23.04.2009 за підписом заступника начальника Державної житлово- комунальної інспекції С.І.Кузнєцова. Відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 560 , калькуляційною одиницею для розрахунку тарифів на послуги є 1 кв.м загальної площі квартири. Роботи з технічного обслуговування ліфтів та обслуговування систем диспетчеризації внесено до типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій , на підставі якого проводиться розрахунок тарифу (нормативних витрат) по кожному будинку окремо. Розмір витрат на технічне обслуговування ліфтів визначається за формулою, яка передбачає звільнення мешканців квартир першого поверху будинку від участі у відшкодуванні цих витрат. Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України"Про приватизацію державного житлового фонду" власники приватизованого житла у багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Виходячи з вищенаведеного оплату за утримання житла (до її складу входить плата за технічне обслуговування ліфтів та електроенергію для ліфтів, а не за користування ліфтом) зобов'язані сплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир. Сума сплати залежить від загальної площі приміщення, яке займає (чи володіє) мешканець будинку. Оскільки повноваження щодо встановлення (зміни) тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій належать виключно органам місцевого самоврядування, мешканці житлових будинків повинні сплачувати за надані послуги (в тому числі за технічне обслуговування ліфтів та електроенергію для ліфтів) у повному обсязі відповідно до виставлених рахунків доти, доки орган місцевого самоврядування не внесе відповідних змін у тариф. Послуга з утримання будинку, споруди та прибудинкової території - це комплекс заходів, спрямованих на утримання в належному експлуатаційному стані конструктивних елементів будинку, його інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж водо-, теплопостачання і водовідведення, забезпечення відповідного санітарного стану тощо. Статтею 66 Житлового кодексу УРСР встановлено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири. Відповідно до вимог наведеної статті Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 560 , калькуляційною одиницею встановлено 1 кв.м загальної площі квартири. Таким чином, участь споживача послуги в утриманні будинку, споруди та прибудинкової території залежить від частки займаного ним житла. Згідно із Законом України "Про житлово- комунальні послуги" плата за наведену послугу нараховується за тарифами, затвердженими органами місцевого самоврядування, розрахованими відповідно до вищенаведеного Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій . Розмір тарифів (нормативних витрат, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) визначається по кожному будинку окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно- гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з типовимпереліком послуг , тобто виходячи із обґрунтованих витрат на виробництво цих послуг. Відповідно до вищезгаданого Закону яким врегульовано права і обов'язки споживача та виконавця житлово- комунальних послуг, взаємовідносини між виконавцем послуг та споживачем регулюються виключно на договірних засадах. Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору . Таким чином, у разі відмови споживача від укладання договору виконавець послуг має право вимагати вирішення питання у примусовому порядку через суд. Згідно із Законом споживач має право на отримання у встановленому законодавством порядку необхідної інформації про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання тощо. Враховуючи викладене, Держжитлокомунінспекція рекомендує Вам з порушених питань звернутись до виконавця послуг з утримання будинків. Водночас повідомляємо, що згідно із законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про місцеві державні адміністрації" повноваження щодо управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, а також здійснення контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово- комунального господарства покладено на органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації. |