| 29.05.2009 N 12/20-8-819 |
| Міністр | О.Ю.Кучеренко |
| N з/п |
Дата надходження звернення |
Автор запитання (прізвище, ім'я та по батькові, адреса, професія, пенсіонер, де навчається) |
Зміст запитання |
Прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка надала відповідь (роз'яснення), зміст даної відповіді (роз'яснення) |
| 1 | 23.04.2009 |
Шемва А.І. вулиця Котляревського, буд. 2, м. Суми, 49000 |
Щодо порядку обчислення житлово- комунальних послуг та нормативно- правових актів у частині визначення терміну "загальна площа квартири" |
Автору надано відповідь листом від 08.05.2009 N 25/296 за підписом заступника начальника Державної житлово- комунальної інспекції Кірюшина В.М. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України"Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація забезпечує організацію обслуговування населення підприємствами, установами та організаціями житлово- комунального господарства незалежно від форм власності. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування належать: - встановлення цін і тарифів на житлово- комунальні послуги відповідно до закону; - затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням; - забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості; - здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово- комунальних послуг. Згідно з пунктом 3 статті 31 вищезазначеного Закону органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Відповідно до пп. 1 п. "а" ч. 1 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" повноваження з управління об'єктами житлово-комунального господарства та контролю за їх експлуатацією покладено на органи місцевого самоврядування. Саме органи місцевого самоврядування відповідають за стале функціонування підприємств житлово- комунального господарства і мають можливість під час формування тарифів враховувати місцеві особливості виробництва та надання житлово- комунальних послуг. Підвищення тарифів на енергоносії для промислових споживачів, зростання цін на матеріально-технічні ресурси, зміна рівня мінімальної заробітної плати, зміни обсягів надання послуг та інші фактори призводять до об'єктивної необхідності перегляду рівня тарифів на житлово-комунальні послуги. У разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник повинен повідомити про це споживачів з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів (п. 5 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ). Відповідно до статей 19 та 20 Закону України"Про житлово-комунальні послуги" взаємовідносини між виконавцем послуг та споживачем регулюються виключно на договірних засадах. Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Договором регулюються права та обов'язки споживача і виконавця послуг. Відповідно до ст. 382Цивільного кодексу України власникам квартири у багатоквартирному житловому будинку належать на правах спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку. Відповідно до п. 13 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 560 (далі - Порядок), витрати на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення (від зовнішньої стіни будинку до внутрішньої стіни квартири) і зливової каналізації визначаються відповідно до укладених договорів між власником (балансоутримувачем) будинку або його уповноваженою особою та організацією, яка здійснює експлуатацію внутрішньобудинкових систем. До цих витрат включаються також витрати на ліквідацію аварій на внутрішньоквартирних мережах (від зовнішньої стіни квартири до санітарно-технічного обладнання). Відповідно до п. 2 ч. 1 наведеного Порядку розмір тарифів (нормативних витрат, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) визначається по кожному будинку окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з типовим переліком послуг, тобто виходячи із обґрунтованих витрат на виробництво цих послуг. Під час формування тарифу на послуги повинна забезпечуватися прозорість усіх його складових з визначенням вартості кожної з них з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири (п. 3 ч. 1 Порядку ). Згідно п. 5 ч. 2 Порядку калькуляційною одиницею розрахунку нормативних витрат, пов'язаних з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, є 1 кв. метр загальної площі квартир будинку. Таким чином, участь споживача послуги в утриманні будинку, споруди та прибудинкової території залежить від частки займаного ним житла. Поняття "користування житлом (квартирна плата)" ототожнюється з поняттям "послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій". Як зазначено в п. 3 ч. 1 Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 560 (далі - Типовий договір), виконавець надає послуги відповідно до затвердженого органом місцевого самоврядування рішення про структуру тарифів, періодичність та строки виконання робіт, копія якого додається до договору. Відповідно до п. 11 ч. 3Типового договору споживач, зокрема, має право на отримання вчасно та відповідної якості послуг згідно із законодавством, усунення виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг у встановлені законодавством строки, зменшення розміру плати за надані послуги у разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному законодавством тощо, а згідно з п. 12 ч. 3Типового договору , споживач,зокрема, зобов'язаний проводити за власні кошти ремонт квартири, дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово- комунальних послуг тощо. Відповідно до п. 8 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005N 630 , відносини між виробником комунальних послуг і їх споживачами здійснюються виключно на договірних засадах. Мешканці будинків, як споживачі, мають законні підстави вимагати від виробника/виконавця комунальних послуг укладання відповідних договорів, якщо договори не укладені. Слід зазначити, що тарифи на послуги та їх загальна вартість визначаються в п. 5 - 6 розділу "Тарифи на послуги та їх загальна вартість" Типового договору і розмір щомісячної плати за надані послуги згідно з нормативами (нормами) споживання на момент укладення договору розраховуються за централізоване постачання холодної, гарячої води і водовідведення в грн. /куб. метр, централізоване опалення грн./кв. метр (куб. метр). За наявності засобів обліку води і теплової енергії плата справляється за їх показаннями. У п. 23 розділу "Порядок розв'язання спорів"Типового договору вказано, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач викликає представників виконавця для складання та підписання акта- претензії споживача, в якому зазначаються строки, види порушень кількісних і якісних показників послуг тощо. Відповідно до пп. 2 п. 19 розділу "Права та обов'язки сторін"Типового договору виконавець зобов'язаний надавати споживачеві в установленому законодавством порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну суму місячного платежу, структуру тарифів, нормативів (норм) споживання, режиму надання послуг, їх споживчі властивості, а в пп. 10 п. 19 цього розділу вказано, що виконавець зобов'язаний розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживача і проводити відповідний перерахунок розміру плати за послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження кількісних і якісних показників |
| 2 | 15.04.2009 |
Матвійчук Г.О. вул. Я.Колоса, буд. 1-а, кв. 19, м. Київ, 03148 |
Щодо підвищення тарифів на жкп для населення |
Автору надано відповідь листом від 08.05.2009 N 25/298 за підписом заступника начальника Державної житлово- комунальної інспекції Кірюшина В.М. Статтею 7 Закону України"Про житлово-комунальні послуги" визначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг. До них належить, зокрема: встановлення цін/тарифів на житлово- комунальні послуги відповідно до закону; затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням; визначення виконавця житлово- комунальних послуг відповідно до цьогоЗакону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово- комунального господарства; управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації; забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості, здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово- комунальних послуг тощо. Порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги визначений статтею 31 зазначеногоЗакону . Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку, які зобов'язані перевірити правильність розрахунків і затвердити ціни/тарифи на житлово- комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону ). Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону у разі затвердження цін/тарифів на житлово- комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Спори щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово- комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, вирішуються в судовому порядку (п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону ). Відповідно до статей 19 та 20 Закону України"Про житлово-комунальні послуги" взаємовідносини між виконавцем послуг та споживачем регулюються виключно на договірних засадах. Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Договором регулюються права та обов'язки споживача і виконавця послуг. Споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово- комунальних послуг; одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово- комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово- комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо. Окрім того, він має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством. Порядок надання житлово- комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства (п. 1 ч. 1 ст. 16 Закону ). При цьому у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо (п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону ). Відповідно до п. 2 - 3 ч. 1 ст. 32 Закону розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку; розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою. У разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів (п. 5. ч. 1 ст. 32Закону ) |
| 3 | 14.05.2009 |
Бадюл С.П. вулиця Котовського, буд. 189, кв. 71, м. Балта, Одеська обл., 66101 |
Щодо пільг з оплати жкп |
Заявнику надано роз'яснення листом від 14.05.2009 N 23/328 за підписом заступника начальника Державної житлово-комунальної інспекції Кірюшина В.М. Відповідно до п. 4, 5 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Ви як учасник бойових дій маєте право на 75-процентну знижку плати за користування житлом у межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. м загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. м на сім'ю); 75-процентну знижку плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб у межах середніх норм споживання. Разом з тим мати Вашої дружини відповідно до п. 4, 5 ч. 1 ст. 14 Закону України"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як учасник війни має право на 50-процентну знижку плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю); 50-процентну знижку плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб у межах середніх норм споживання. Зазначаємо, що при визначенні загального розміру "пільгових" послуг у разі проживання в приміщенні більше одного пільговика норма "на одну" особу кожного пільговика додається до таких самих норм інших пільговиків, а норма "на сім'ю" враховується лише один раз - адже сім'я одна. Разом з цим статтею 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" установлено, що до членів сім'ї пільговика при наданні пільг належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни I групи та доглядає за ним за умови, що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним. Таким чином, мати Вашої дружини не відноситься до кола осіб, визначених статтею 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" , і не має права на 75- процентну знижку з оплати житлово- комунальних послуг |
| 4 | 16.04.2009 |
Бродос А.О. вул. Першого Травня, буд. 43, кв. 50, м. Любомль, Волинська обл., 44300 |
Щодо розміщення антенних пристроїв |
Автору надано відповідь листом від 12.05.2009 N 25/307 за підписом першого заступника начальника Державної житлово-комунальної інспекції Мосійчука С.І. Згідно з п. 5.54 розділу 5 ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення", затверджених наказом Держбуду України від 18.05.2005 N 80 , розміщувати антенні пристрої необхідно на даху будинків з урахуванням додаткових механічних навантажень. Розміщення антенних пристроїв на фасадних стінах, балконах не допускається. Також повідомляємо, що відповідно до п. 1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 N 76 , переобладнання, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, а також погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається. Для одержання дозволу на переобладнання в багатоквартирному будинку власник або уповноважена ним особа повинні звернутися до органу місцевого самоврядування із відповідною заявою про надання дозволу на переобладнання. У разі необхідності орган місцевого самоврядування може вимагати надання додаткових документів. Власник жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, який припустив самовільне переобладнання, що призводить до порушення конструктивних елементів, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану. У разі якщо самовільне переобладнання призводить до погіршення технічного стану жилого будинку в цілому та порушуються права інших споживачів, зазначені роботи виконуються виконавцем послуг, питання відшкодування вартості цих робіт власником, наймачем (орендарем) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення вирішується у судовому порядку. Окрім того, відповідно до п. 4.4.20, 4.4.21 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 N 76 , перебувати в горищному приміщенні і на покрівлі дозволяється лише працівникам виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Двері і люки в горищні приміщення повинні бути закриті на замок. Один комплект ключів від дверей повинен зберігатися у виконавця послуг, другий - у двірника. Разом з цим зазначаємо, що згідно з ст. 382Цивільного кодексу України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку. Таким чином, в разі самовільного розміщення антенних пристроїв на даху (без згоди мешканців будинку та органів місцевого самоврядування) відповідальність несе особа, що вчинила такі дії. Для вирішення питання притягнення таких осіб до юридичної відповідальності Ви можете звернутися до органів місцевого самоврядування, до повноважень яких відноситься утворення адміністративних комісій або до суду. Стосовно проведення поточного та капітального ремонту Вашого будинку зазначаємо, що відносини, які виникають у сфері надання та споживання житлово- комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" . Відповідно до ч. 1 ст. 19 зазначеногоЗакону відносини між споживачем та виконавцем житлово- комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Договори мають бути укладені відповідно до Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 560 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій". Цією ж постановою визначено Типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що включаються до складу тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. До зазначеного Типового переліку віднесено роботи з поточного ремонту конструктивних елементів, інженерних систем технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою, розташованих на прибудинковій території. На виконання положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , з метою впорядкування за видами послуг з утримання будинків і прибудинкових територій та ремонту приміщень, будинків і споруд наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004N 150 затверджено Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд. Цей перелік визначає роботи, які відносяться до капітального ремонту, поточного ремонту та технічного обслуговування житлового фонду. Отже, роботи із встановлення антен на даху повинні проводитися відповідно до встановленого порядку та з урахуванням вищенаведених норм законодавства |
| 5 | 15.04.2009 |
Оверченко С.Ф. вулиця Коцюбинського, буд. 22, кв. 87, смт Володарка, Київська обл., 09300 |
Щодо нарахування податку на додану вартість на жкп |
Автору надано відповідь листом від 12.05.2009 N 25/310 за підписом заступника начальника Державної житлово- комунальної інспекції Кірюшина В.М. Відповідно до ч. 2 розділу I Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. N 955 , тарифи на надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води - вартість надання одиниці послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначеної кількості, відповідної якості, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих витрат з урахуванням планованого прибутку та податку на додану вартість. Згідно з ч. 2 розділу I Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 р. N 959 , тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення - вартість надання одиниці послуги (1 куб. метр) з водопостачання чи водовідведення відповідної якості, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих витрат з урахуванням планованого прибутку та податку на додану вартість. Відповідно до визначення ч. 2 розділу I Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. N 1010 , тарифи на послуги - грошовий вираз витрат із збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізації, знешкодження та захоронення 1 куб. метра побутових відходів, розрахований на основі економічно обґрунтованих планованих витрат з урахуванням планованого прибутку та податку на додану вартість. Також згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. Разом з цим чинні на сьогодні норми Закону України "Про податок на додану вартість" передбачають, що сума податку на додану вартість додається до ціни товарів (послуг). Тому платники - суб'єкти господарювання, здійснюючи продаж товарів (послуг), зобов'язані утримати з споживачів податок на додану вартість у складі їх вартості та внести суму податку до бюджету, а покупці (споживачі) здійснюють компенсацію вартості таких товарів і послуг продавцям за цінами разом з податком на додану вартість. У такому порядку громадяни сплачують податок на додану вартість не тільки в складі вартості комунальних послуг, електроенергії, а також при купівлі продуктів харчування, одягу тощо |
| 6 | 07.05.2009 |
гр. Креденцер Г.М. вул. Дружби, буд. 7-а, кв. 207, м. Чугуїв, Харківська обл., 63503 |
Щодо приватизації кімнат у гуртожитку |
Автору надана відповідь листом від 18.05.2009 N 23/361 за підписом заступника начальника Державної житлово- комунальної інспекції Кірюшина В.М. Верховною Радою України 4 вересня 2008 року прийнято Закон України"Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" , який регулює правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які тривалий час на законних підставах проживають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей. Сфера дії цього Закону поширюється на гуртожитки, які є об'єктами права державної чи комунальної власності, та гуртожитки, які перебувають у повному господарському віданні чи в оперативному управлінні підприємств, установ, організацій з управління житловим фондом незалежно від форми власності, крім гуртожитків, що знаходяться на балансі військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України та Міністерства внутрішніх справ України. Законом передбачена можливість приватизації кімнат в гуртожитках державної та комунальної власності їх постійними мешканцями. Окрім того, статтею 3 цього Закону передбачено, що гуртожитки державної власності підлягають передачі в комунальну власність протягом трьох років. Гуртожитки, які не є об'єктами права державної власності та на законних підставах включені до статутних фондів підприємств, утворених у процесі приватизації чи корпоратизації, можуть передаватися у власність територіальних громад на договірній основі згідно з чинним законодавством виходячи з юридичних повноважень та фінансових можливостей органів місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 1 цейЗакон не поширюється на громадян, які проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом; осіб, які мешкають у гуртожитку без законних підстав (без офіційної реєстрації місця проживання); громадян, які проживають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов, або жила площа яких тимчасово заселена, або повернути колишнє жиле приміщення яким немає можливості; на військовослужбовців, працівників Збройних Сил України та Міністерства внутрішніх справ України, які проживають у гуртожитках; а також на осіб, які потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз; на осіб, які проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на момент набрання чинності цим Законом . Приватизація житлових приміщень у гуртожитках можлива лише, якщо вони є об'єктами права державної чи комунальної власності. У випадку, коли гуртожитки перебувають у власності підприємств, установ, організацій, утворених у процесі корпоратизації чи приватизації, право на приватизацію житлових приміщень у них виникає після передачі їх у комунальну власність. Зазначеним Законом також внесено відповідні зміни до ЗУ"Про приватизацію державного житлового фонду" . Отже, приватизація кімнат у гуртожитку буде здійснюватись відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів, розроблених на його виконання. Водночас повідомляємо, що частиною третьою Прикінцевих положень Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" передбачено, що з метою захисту житлових прав мешканців гуртожитків, недопущення їх виселення із займаних жилих приміщень, недопущення відчуження гуртожитків, які будувалися за державні кошти, установити мораторій на відчуження (крім передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад) гуртожитків, які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності, або увійшли до статутних фондів акціонерних чи колективних підприємств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, протягом трьох років з дня опублікування цьогоЗакону . Цей мораторій діє на відчуження у будь-який спосіб зазначених гуртожитків як цілісних майнових комплексів або їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна на користь фізичних чи юридичних осіб. Окрім того ст. 19 цьогоЗакону заборонено виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитку без надання їм іншого житла, придатного для постійного проживання, крім випадків визнання гуртожитку аварійним чи непридатним для проживання людей та прийняття відповідного рішення виконавчим органом відповідної місцевої ради. Також повідомляємо, що розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 25.03.2009 N 160, утворено обласну комісію із розв'язання проблемних питань забезпечення прав мешканців гуртожитків на житло, до якої рекомендуємо Вам звернутись для вирішення порушених питань |
| 7 | 21.04.2009 |
гр. Камінська В.С. вул. Фонтанна, 23, кв. 157, м. Херсон, 73000 |
Щодо якості надання житлових послуг |
Автору надана відповідь листом від 18.05.2009 N 23/391 за підписом Першого заступника начальника Державної житлово-комунальної інспекції Мосійчука С.І. Статтею 7 Закону України"Про житлово-комунальні послуги" визначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг. До них належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; затвердження норм споживання та якості житлово- комунальних послуг, контроль за їх дотриманням; визначення виконавця житлово- комунальних послуг відповідно до цьогоЗакону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово- комунального господарства; управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації; забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості, здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово- комунальних послуг тощо. Порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги визначений статтею 31 зазначеногоЗакону . Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку, які зобов'язані перевірити правильність розрахунків і затвердити ціни/тарифи на житлово- комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Порядок формування тарифів на житлово- комунальні послуги визначено постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006N 955 "Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води" та постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 N 959 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення". Відповідно до цих порядків формування тарифів підприємствами здійснюється на підставі економічно обґрунтованих витрат, визначених відповідно до державних нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко- економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів та цін у планованому періоді, визначених на підставі прогнозних індексів цін виробників промислової продукції. У разі зміни ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), розміру мінімальної заробітної плати, ставок орендної плати, інших обов'язкових платежів і зборів, цін і тарифів на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси тарифи переглядаються в установленому законодавством порядку. Пунктом 1 ч. 1 ст. 19Закону передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово- комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, у пп. 1 п. 3 ст. 20 вказано, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Відповідно до вищезазначеного взаємовідносини між споживачем і виконавцем житлово-комунальних послуг регулюються договорами, укладеними згідно з Типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005N 560 , та Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005N 630 . Відповідно до п. 2 ч. 1 Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 560 , невід'ємною частиною договору є копія рішення органу місцевого самоврядування про затвердження тарифів на послуги, що додається до договору. Споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово- комунальних послуг; одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово- комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово- комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо. Окрім того він має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством. Порядок надання житлово- комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства (ст. 16 вищезгаданого Закону ). При цьому у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються шляхом задоволення пред'явленої претензії або в суді. Стосовно погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги слід зазначити, що списання боргів за житлово-комунальні послуги чинним законодавством не передбачено. Разом з цим повідомляємо, що для розв'язання проблеми погашення заборгованості населення за спожиті житлово-комунальні послуги Верховною Радою України прийнято Закон України "Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилася станом на 1 грудня 2006 року" , який набрав чинності з 10 січня 2007 року. Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону заборгованість реструктуризується у порядку, визначеному Законом України від 20.02.2003 N 554-IV "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію", і проводиться на строк до 60 місяців - залежно від суми заборгованості та рівня сукупного доходу сім'ї на дату реструктуризації. На період погашення реструктуризованої заборгованості загальна сума поточних платежів та платежів з погашення реструктуризованої заборгованості не повинна перевищувати 25 відсотків доходів, що визначають під час нарахування субсидій для працюючих громадян, і 20 відсотків - для пенсіонерів та інших осіб, що отримують будь- які види соціальної допомоги. У разі коли доходу громадянина, що уклав договір про реструктуризацію заборгованості, не вистачає для погашення боргу, строк дії договору подовжується за письмовою заявою громадянина до повного її погашення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово- комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо). Таким чином, послуги з вивезення побутових відходів відносяться як до комунальних, так і до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Правилами надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 N 1070 , визначено, що обсяг надання послуг розраховується на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування. У разі коли норми не затверджено органом місцевого самоврядування, застосовують мінімальні норми, передбачені додатком 2 до цих Правил . Вартість послуги з вивезення побутових відходів на одного мешканця розраховується виходячи із норми утворення побутових відходів, затвердженої органом місцевого самоврядування, або мінімальних норм. Відповідно до ст. 66Житлового кодексу Української РСР встановлено, що плата за користування житлом обчислюється виходячи із загальної площі квартири. Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг визначаються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N 630 . Відповідно доПравил опалювана площа (об'єм) квартири (будинку садибного типу) - це загальна площа (об'єм) квартири, а також (будинку садибного типу) без урахування площі лоджій, балконів, терас. Під час формування тарифу на послуги повинна забезпечуватися прозорість усіх його складових з визначенням вартості кожної з них з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири. Також повідомляємо, що згідно з ст. 360Цивільного кодексу України визначено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном. Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.92N 572 , власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і мають сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території. Утримання житла - це комплекс робіт, спрямованих на створення необхідних умов для проживання людей і забезпечення збереження житлових будівель та технічного обладнання. Таким чином, мешканці платять не за користування ліфтом, а за утримання та обслуговування одного із елементів загального майна багатоквартирного будинку. Така ж схема встановлена щодо всіх будівельних і інженерних конструкцій, систем будинку (система димовидалення та пожежогасіння, сміттєпровід, сходові клітки, покрівля, тощо). Тобто ліфт - це частина будинку, така ж сама, як сходові клітки, сміттєпровід, горище, підвал, і мешканці платять за те, що ліфт працює. Таким чином, мешканці несуть витрати у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Наостанок повідомляємо, що Ваше звернення взято Держжитлокомунінспекцією до відома та буде враховано при систематизації проблематики житлово- комунального господарства на загальнодержавному рівні з метою підвищення якості обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства |