<...>

Договори з громадянами на використання їх праці можуть укладатись за трудовим або цивільно-правовим договором.

Відмінністю договорів цивільно-правового характеру від трудових договорів є те, що перші регламентуються Цивільним кодексом України, а другі - Кодексом законів про працю України.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Суттю такого виду цивільно-правових відносин як підряду є те, що одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник повинен прийняти й оплатити виконану роботу (особливості укладання та виконання договорів підряду визначені гл. 61 Цивільного кодексу України. Отже, по суті (в юридичному розумінні) трудові відносини між сторонами при укладанні договору підряду не виникають.

Враховуючи роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України від 11.03.2002 N 06/2-4/42 та від 26.12.2003 N 067/1-4/2008 основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою укладання договору підряду є отримання певного матеріального результату, робота за договором підряду має разовий характер. Тобто за договором підряду процес праці не регламентується: працівник не зараховується до штату установи, організації, не видається наказ про його прийняття на роботу, не вноситься запис до трудової книжки і на нього не поширюється дія внутрішнього трудового розпорядку.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штатного розпису установи, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою, з обов'язковим підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку та внесенням відповідного запису до трудової книжки. Працівникові створюються всі умови праці, потрібні для виконання визначених договором робіт, гарантується виплата заробітної плати, не нижчої від установленої законодавством, а також гарантуються встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.