| 01.04.2009 N 12/20-8-497 |
| Міністр | О.Ю.Кучеренко |
|
N з/п |
Дата надходження звернення |
Автор запитання (прізвище, ім'я та по батькові, адреса, професія, пенсіонер, де навчається) |
Зміст запитання |
Прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка надала відповідь (роз'яснення), зміст даної відповіді (роз'яснення) |
| 1 | 05.02.2009 |
Міняфаєва Є.В. вул. Карпинського, буд. 25, кв. 125, м. Донецьк, 83003 |
Щодо сплати за житлово- комунальні послуги за період відсутності споживачів у квартирі |
Автору надано відповідь листом від 04.03.2009 N 8/14-2144 за підписом заступника Міністра А.М.Козленка. Відповідно до статті 19 Закону України"Про житлово- комунальні послуги" відносини у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Відповідно до Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N 630 , споживач має право на несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім'ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу)) та відновлення надання цих послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою. Виконавець, у свою чергу, зобов'язаний зменшити розмір плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання). Стосовно питання оплати за послуги теплопостачання у разі тимчасової відсутності мешканців роз'яснюємо таке. Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N 630 , визначено, що централізоване опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання. Таким чином, виробники послуги з централізованого опалення несуть витрати по забезпеченню нормативної температури повітря у приміщенні незалежно від факту проживання у квартирі споживачів. Стосовно питання оплати за послуги з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій (квартирна плата) у разі тимчасової відсутності мешканців роз'яснюємо таке. Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники приватизованого житла у багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Згідно із статтею 382 Цивільного кодексу України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку. Відповідно до статті 360 Цивільного кодексу України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном. Звільнення від сплати за утримання житла у разі відсутності власника квартири та членів його сім'ї не має підстав, оскільки витрати житлово- експлуатаційних підприємств на утримання житла включають витрати на здійснення комплексу робіт, спрямованих на створення необхідних умов для проживання людей і забезпечення збереження жилих будівель та технічного обладнання. До цих робіт належать підготовка до весняно-літнього та осінньо-зимового періодів, прочищення димарів та газоходів, наладка та регулювання технічного обладнання будинку, обстеження стану несучих і огороджувальних конструкцій тощо. Статтею 66 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку). Розмір тарифів (нормативних витрат, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) визначається згідно з Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 560 . Ці витрати не залежать від того, чи проживає особа у квартирі (власник або наймач), чи ні. Це витрати на утримання будинку та прибудинкової території |
| 2 | 10.02.2009 |
Прасенко А.В. вул. Невська, буд. 1, кв. 36, м. Кривий Ріг, Дніпро- петровська обл., 50029 |
Щодо застосування нормативно- правових актів у випадках позовів до суду стосовно підтоплення сусідами квартири |
Автору надано відповідь листом від 10.03.2009 N 8/14-2336 за підписом заступника Міністра Р.М.Крамаренка. Відповідно до статті 19 Закону України"Про житлово- комунальні послуги" відносини у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Відповідно до Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N 630 , споживач має право на несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім'ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу) та відновлення надання цих послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою. Виконавець, у свою чергу, зобов'язаний зменшити розмір плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання). Стосовно питання оплати за послуги теплопостачання у разі тимчасової відсутності мешканців роз'яснюємо таке. Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N 630 , визначено, що централізоване опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання. Таким чином, виробники послуги з централізованого опалення несуть витрати по забезпеченню нормативної температури повітря у приміщенні незалежно від факту проживання у квартирі споживачів. Стосовно питання оплати за послуги з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій (квартирна плата) у разі тимчасової відсутності мешканців роз'яснюємо таке. Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники приватизованого житла у багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Згідно із статтею 382 Цивільного кодексу України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку. Відповідно до статті 360 Цивільного кодексу України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном. Звільнення від сплати за утримання житла у разі відсутності власника квартири та членів його сім'ї не має підстав, оскільки витрати житлово- експлуатаційних підприємств на утримання житла включають витрати на здійснення комплексу робіт, спрямованих на створення необхідних умов для проживання людей і забезпечення збереження жилих будівель та технічного обладнання. До цих робіт належать підготовка до весняно-літнього та осінньо-зимового періодів, прочищення димарів та газоходів, наладка та регулювання технічного обладнання будинку, обстеження стану несучих і огороджувальних конструкцій тощо. Статтею 66 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку). Розмір тарифів (нормативних витрат, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) визначається згідно з Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 560 . Ці витрати не залежать від того, чи проживає особа у квартирі (власник або наймач), чи ні. Це витрати на утримання будинку та прибудинкової території |
| 3 | 27.02.2009 |
Голомашевич М.М. вул. Білоруська, буд. 30-б, кв. 49, м. Чернівці, 58021 |
Щодо формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд на прибудинкових територіях (квартирна плата) |
Автору надано відповідь листом від 11.03.2009 N 8/14-2422 за підписом заступника Міністра Р.М.Крамаренка. Відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" регулювання цін та тарифів на виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також встановлення норм їх споживання та контроль за їх додержанням, дотримання законодавства щодо захисту прав споживачів у зазначених питаннях належить до повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 560 . Цим Порядком передбачено, що розмір тарифів (нормативних витрат, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) визначається по кожному будинку окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно- гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з типовим переліком послуг (додаток доПорядку) . До типового переліку послуг відносяться і послуги з технічного обслуговування ліфтів, обслуговування систем диспетчеризації і енергопостачання для ліфтів. Під час формування тарифу на послуги повинна забезпечуватись прозорість усіх його складових з визначенням вартості кожної з них з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири. Такий порядок розрахунку зумовлений наступним. Статтею 66 Житлового кодексу Української РСР в редакції із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін і доповнень до Житлового кодексу Української РСР" від 06.05.93 N 3187-XII , встановлено, що плата за користування житлом обчислюється виходячи із загальної площі квартири. Крім того, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Відповідно до Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 560 "Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", виконавець, зокрема, зобов'язаний: - забезпечувати вчасно та відповідної якості надання послуг згідно із законодавством; - надавати споживачу в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік складових послуг, структуру тарифу, загальну суму місячного платежу, норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості тощо. У разі порушення виконавцем умов договору споживачем та представником виконавця складається акт- претензія із зазначенням у ньому строків, виду порушення, кількісних і якісних показників послуг тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача для підписання акта- претензії не пізніше ніж протягом двох робочих днів. У разі неприбуття представника виконавця у визначений договором строк або необґрунтованої відмови від підписання акт- претензія вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори між сторонами розв'язуються шляхом переговорів або у судовому порядку. Також повідомляємо, що згідно із Законами України"Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про місцеві державні адміністрації" повноваження щодо управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, а також здійснення контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства покладено на органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації |
| 4 | 11.02.2009 |
Філоненко О.М. пров. Моторний, буд. 5-7, кв. 8, м. Київ, 03083 |
Щодо приватизації квартири |
Заявнику надано роз'яснення листом від 10.03.2009 N 8/14-2339 за підписом заступника Міністра Р.М.Крамаренка. Пунктом 2 статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або спільну часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), серед них тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку). Тобто, приватизації підлягає квартира, мешканці якої є членами однієї сім'ї і дали свою письмову згоду на її приватизацію. Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків) може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства). Склад документів і порядок їх оформлення при передачі державного житла у власність громадян визначено наказом Держжитлокомунгоспу від 15.09.92 N 56 . Орган приватизації, в разі потреби, може уточнювати необхідні для розрахунків дані. При створенні підприємства по оформленню документів ця робота виконується вказаним підприємством (крім оформлення розпорядження). Наказом визначено, що при оформленні заяви на приватизацію квартири (будинку) громадянин бере на підприємстві, що обслуговує жилий будинок, довідку про склад сім'ї та займані приміщення. Відомості про займані наймачем приміщення та їх площу наводяться згідно з інвентаризаційними матеріалами, які зберігаються у державному підприємстві по обслуговуванню житла. Органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 2 цього Закону. Також повідомляємо, що Законом України"Про приватизацію державного житлового фонду" не встановлено обмежень щодо термінів приватизації державного житлового фонду. Разом з тим приватизація житла здійснюється за рахунок житлових чеків. Згідно зі ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" житлові чеки - це приватизаційні папери, які можуть одержати всі громадяни України і використати для одержання у власність займаного державного житла або відповідної частки майна державних підприємств, що приватизуються, чи земельного фонду; таким же чином можуть використовувати житлові чеки громадяни, які отримали їх у порядку компенсації за приватизовану квартиру (будинок). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.93 N 305 "Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків" останні підлягають випуску у вигляді приватизаційних депозитних рахунків, порядок відкриття яких та здійснення з них платежів регулювалось Положенням про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків і здійснення з них платежів, затвердженим наказом Національного банку України від 15.03.93 N 30 , яке втратило чинність з моменту введення в дію постанови Правління Національного банку України від 27.04.2000 N 179 "Про затвердження Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів". Відповідно до цієї постанови житлові чеки - це приватизаційні папери, які засвідчують право власника на безоплатне одержання в процесі приватизації частки державного житлового фонду. З метою використання житлових чеків за їх призначенням в установах Ощадбанку України відкриваються приватизаційні депозитні рахунки, на які зараховується повна номінальна вартість житлових чеків громадян (4 грн. 20 коп.). У процесі приватизації громадянами займаного житла відбувається списання коштів з їх приватизаційних депозитних рахунків на підставі приватизаційного платіжного доручення, яке підтверджує, що громадяни України або особа, яка має на це повноваження, доручає установі банку здійснити переказ належної суми зі свого депозитного рахунку на позабалансовий рахунок відповідного позабюджетного фонду приватизації. У разі, якщо громадянин скористався своїм правом на приватизацію державного житлового фонду не в повному обсязі, то на його депозитному рахунку зберігаються залишки житлового чеку, які можуть бути ним використані для приватизації іншого житла відповідно до законодавства. Дивіденди або відсотки за житловими чеками не нараховуються. Видача громадянам невикористаних житлових чеків у готівковій формі зазначеним Положенням не передбачена. Разом з тим повідомляємо, що Законом України від 18.05.2000N 1724-III внесені зміни до Закону України "Про приватизацію державного майна" та передбачено, що продаж об'єктів приватизації з урахуванням їх індивідуальних особливостей здійснюється виключно за кошти. |
| 5. | 17.02.2009 |
Бєлий В.В. пр. 50-річчя СРСР, буд. 58/1, кв. 21, м. Харків, 61060 |
Щодо розрахунків за витрачене тепло |
Автору надано відповідь листом від 10.03.2009 N 8/14-2369 за підписом заступника Міністра Р.М.Крамаренка. Відповідно до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько- побутові потреби в Україні КТМ 204 України 244-94 загальна площа опалюваних житлових будинків визначається як сума всіх житлових та підсобних приміщень, включаючи площу владнаних шаф, а також опалюваних, придатних для проживання протягом року прибудов та надбудов, включаючи мансарди та мезоніни. Згідно з Посібником до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько- побутові потреби в Україні КТМ 204 України 244-94, затвердженим наказом Держбуду від 30.02.2001 N 82, площа житлового будинку - це сума площ поверхів будинку, виміряних у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін (площа сходових кліток, ліфтових та інших шахт входить до площі поверху, площа горищ та підвалів у площу будинків не входить). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", якою регулюються відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово- комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, визначено, що опалювана площа квартири (будинку садибного типу) - це загальна площа квартири. Таким чином, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2007N 1198 "Про затвердження Правил користування тепловою енергією" користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. У договорі зазначається максимальне теплове годинне навантаження за кожним видом і параметром теплоносія на опалення, вентиляцію, кондиціювання, максимальне, середньогодинне і середньодобове теплове навантаження на гаряче водопостачання, а також місячний, квартальний та річний обсяг постачання теплової енергії. Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. Статтею 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку, а органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Розрахунок тарифів підприємствами, що надають послуги з централізованого опалення, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 N 955 "Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води". Перевірка правильності встановлення тарифів та надання висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням теплової енергії, наданням послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, здійснюється Державною інспекцією з контролю за цінами або її територіальними органами в порядку, встановленому Мінекономіки. Спірні питання між споживачем та теплопостачальною організацією повинні вирішуватися шляхом переговорів або у судовому порядку. |