| 26.11.2008 N 12/20-8-201 |
| Міністр | О.Ю.Кучеренко |
|
N з/п |
Дата надходження звернення |
Автор запитання (прізвище, ім'я та по батькові, адреса, професія, пенсіонер, де навчається) |
Зміст запитання |
Прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка надала відповідь (роз'яснення), зміст даної відповіді (роз'яснення) |
| 1 | 21.10.2008 |
Кам'яний О.М. вул. Ватутіна, буд. 80, кв. 23, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50096 |
Щодо утримання та експлуатації житла |
Автору надано відповідь листом від 14.11.2008 N 8/14-1826 за підписом заступника Міністра А.М.Козленка. Вимоги та умови прийняття в експлуатацію житлових будинків у 2005 році визначались Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004N 1243 . Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово- громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (далі - закінчені будівництвом об'єкти), їх інженерно- технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування. У разі виявлення на закінченому будівництвом об'єкті недоліків вони повинні бути усунені у строки, визначені робочою комісією. Підписаний і затверджений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є підставою для укладення договорів про постачання на цей об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів води, газу, тепла та електроенергії і включення даних про цей об'єкт до державної статистичної звітності. Порушене питання належить до виключної компетенції Криворізької міської ради. Згідно з чинним законодавством заявник має право оскаржити в суді рішення, дії чи бездіяльність органів місцевого самоврядування |
| 2 | 21.10.2008 |
Деменкова Є.С. вул. Горбатова, буд. 43, кв. 3, м. Артемівськ, Донецька обл., 84500 |
Щодо переведення жилого приміщення в нежиле |
Автору надано відповідь листом від 11.11.2008 N 8/14-1643 за підписом заступника Міністра Р.М.Крамаренка. Відповідно до статті 319Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до ст. 6Житлового кодексу Української РСР жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється. Відповідно до ст. 8 Житлового кодексу Української РСР переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу, а саме - непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) ради. Порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визначення жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання встановлено Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів Української РСР від 26.04.84 N 189 . Відповідно до ст. 383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Відповідно до Правил користування жилими приміщеннями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.92 N 572 , власники квартир, наймачі та орендарі зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримуватися правил пожежної безпеки. Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження щодо контролю за використанням і утриманням об'єктів нерухомого майна усіх форм власності покладено на органи місцевого самоврядування. В свою чергу, органи місцевого самоврядування на підставі вимог вищевказаних нормативно-правових актів встановлюють порядок подання, погодження і оформлення документів щодо переведення жилих приміщень у нежилі |
| 3 | 17.11.2008 |
Полянська К.В. вул. Кудрявський узвіз, буд. 4, кв. 14, м. Київ, 04053 |
Щодо регламентації організації пожежної безпеки житлових будинків та прибудин- кових територій |
Заявнику надано роз'яснення листом від 13.10.2008 N 8/14-427 за підписом заступника Міністра Р.М.Крамаренка. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлення тарифів, а також здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг покладено на органи місцевого самоврядування. Згідно з цим Законом виконавці/виробники житлово-комунальних послуг здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво і подають на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Перед затвердженням тарифів на житлово- комунальні послуги Державною інспекцією з контролю за цінами надаються висновки щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням теплової енергії, наданням послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого опалення і постачання гарячої води, вивезення побутових відходів та технічного обслуговування ліфтів. Механізм формування тарифів визначено Порядком формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006N 959 , та Порядком формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006N 955 . Відповідно до цих Порядків формування тарифів підприємствами здійснюється на підставі економічно обґрунтованих витрат, визначених відповідно до державних нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко- економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів та цін у планованому періоді, визначених на підставі прогнозних індексів цін виробників промислової продукції. У разі зміни ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), розміру мінімальної заробітної плати, ставок орендної плати, інших обов'язкових платежів і зборів, цін і тарифів на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси тарифи переглядаються в установленому законодавством порядку. Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005N 560 , передбачено, що розмір тарифу (нормативних витрат, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) визначається по кожному будинку окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно- гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з типовим переліком послуг. Відповідно до ст. 20 Закону "Про житлово-комунальні послуги" та вищевказаного Порядку споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги у разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством. Пунктом 17 Типового договору, затвердженого вищевказаною постановою, визначено, що у разі порушення виконавцем умов договору про надання житлово- комунальних послуг споживач має право викликати його представника для складання та підписання акта- претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень того. Спори між сторонами розв'язуються шляхом переговорів або у судовому порядку. Відповідно до статті 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідностіКонституції та законів України визнаються незаконними у судовому порядку. Контроль за правильністю формування, встановлення та застосування тарифів на зазначені послуги, а також здійснення перевірок їх економічного обґрунтування покладено на Державну інспекцію з контролю за цінами та її територіальні органи. Крім того, Держцінінспекція має право вносити пропозиції щодо скасування прийнятих органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим і органами місцевого самоврядування рішень з питань формування, встановлення та застосування цін і тарифів, що суперечать законодавству. Згідно із Законом України "Про прокуратуру" нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами |
| 4 | 22.10.2008 |
Бурега І.І. вул. Леніна, буд. 22/2, с. Володими- рівка, Петрівський р-н, Кіровоградська обл., 28326 |
Щодо розподілу та надання житлових приміщень |
Автору надано відповідь листом від 14.11.2008 N 8/14-1842 за підписом заступника Міністра А.М.Козленка. Будь-яке питання може бути вирішено лише в межах чинного законодавства. Розподіл і надання житлових приміщень здійснюються згідно з Житловим кодексом Української РСР та Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затвердженими постановою Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 11.12.84 N 470 , і належать до виключної компетенції органів місцевої влади, на які відповідно до статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" покладено повноваження щодо обліку громадян, які згідно з чинним законодавством потребують поліпшення житлових умов, розподілу та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності, тощо. Відповідно до статей 36, 37, 39 зазначеного Кодексу облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради або, якщо громадяни працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві - за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Статтею 31 Кодексу та пунктом 15 Правил визначено, що на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також прописані у даному населеному пункті. Виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських рад разом з радами профспілок можуть установлювати тривалість часу постійного проживання громадян у даному населеному пункті, необхідну для взяття на квартирний облік. При визначенні потреби громадян у поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їх сімей, які прожили і прописані у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку (крім подружжя, неповнолітніх дітей і непрацездатних батьків). Відповідно до вищезгаданих Правил (пункт 13) потребуючими поліпшення житлових умов визнаються, зокрема, громадяни: забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами; які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово- будівельних кооперативів; які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності; які проживають у гуртожитках; які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати). При цьому кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце проживання - адміністративно- територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Порядок реєстрації місця проживання особи визначено статтею 6 зазначеного Закону. Сьогодні в Україні на черзі для поліпшення житлових умов перебуває понад 1,3 млн. сімей. Вирішення питання забезпечення житлом громадян є найважливішою проблемою. У зв'язку із цим Президент України своїм Указом від 08.11.2007N 1077/2007 "Про заходи щодо будівництва доступного житла в Україні та поліпшення забезпечення громадян житлом" доручив Кабінету Міністрів України розробити проект Закону України "Про будівництво доступного житла". Цим законопроектом будуть визначені критерії віднесення громадян до категорії таких, що мають право на державну підтримку під час забезпечення доступним житлом, основні засади надання такої підтримки. Крім того, Законом України "Про житловий фонд соціального призначення" та постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008N 682 "Деякі питання реалізації Закону України "Про житловий фонд соціального призначення" визначено правові, організаційні та соціальні засади державної політики щодо забезпечення конституційного права соціально незахищених верств населення України на отримання житла |