Заслухавши та обговоривши доповідь віце-президента Національної академії наук України, голови Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академіка НАН України В.М.Литвина та співдоповіді академіків-секретарів відділень економіки НАН України академіка НАН України В.М.Гейця, історії, філософії та права НАН України академіка НАН України О.С.Онищенка, літератури, мови та мистецтвознавства НАН України академіка НАН України В.Г.Скляренка, Президія НАН України відзначає, що звітний період ознаменувався значними творчими здобутками вітчизняної академічної соціогуманітаристики, відчутним зростанням її внеску в осмислення комплексу складних і суперечливих проблем, кризових явищ, породжених новітніми реаліями сучасного світового розвитку, викликами XXI століття; у вирішення завдань розбудови державного, соціально-економічного і суспільно-політичного життя України, піднесення науки, освіти і культури, гуманітарної сфери в цілому.

Важливе місце в діяльності Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України належить виробленню стратегічних прогнозів та моделей економічного розвитку, концептуальних підходів до упередження і подолання кризових тенденцій, розв'язання нагальних проблем українського суспільства. Установами секції багато зроблено в напрямі наукового обґрунтування шляхів розбудови держави і громадянського суспільства, вдосконалення законодавчої бази суспільних перетворень, піднесення якості управління, реалізації стратегії динамічного інноваційного розвитку України на тривалу перспективу, захисту її національних інтересів, посилення конкурентоспроможності країни у сучасному глобалізованому світі.

Особливе за своїм значенням місце у діяльності Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України займає підготовка концептуальних та прогностичних матеріалів загальнонаціонального, державного значення. Вченим секції належить визначальна роль у розробці Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 р., Стратегії та Концепції Програми підвищення конкурентоспроможності економіки України, Концепції і Стратегії демографічного розвитку України на 2006-2015 рр., Концепції розвитку соціального страхування, Концепції і Програми розвитку гуманітарної сфери, Концепції етнонаціонального розвитку України, Концепції державної інформаційної політики. Розроблено проекти Концепції розвитку правової системи України, Концепції державної мовної політики та Концепції державної програми розвитку національної словникової бази України на 2009-2015 рр.

Здійснено комплексні дослідження стану і основних тенденцій розвитку українського суспільства, його трансформацій, що охопили широкий спектр соціальних, політико-правових, етнокультурних, світоглядних, релігійних проблем, аналіз соціальних проблем сучасного економічного реформування. Зусиллями провідних академічних інститутів економічного, економіко-правового та державно-правового профілю досягнуто вагомих результатів у розробці моделей, шляхів і механізмів забезпечення інноваційного поступу економіки, розвитку високотехнологічних галузей виробництва і створення висококонкурентної продукції. Значних результатів досягнуто у науковому обґрунтуванні засобів піднесення рівня політичної, правової, управлінської, економічної, інноваційної, технологічної та інформаційної культури українського суспільства, без чого кардинальні зрушення ні в економіці, ні у соціальній сфері неможливі.

Визначальним є внесок установ Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України у розвиток української гуманітаристики, в осмислення сучасної суспільної ситуації, тенденцій соціально-культурного розвитку, опанування національним історичним досвідом, інтегрування в життя сучасного суспільства духовних надбань минулих поколінь.

У центрі уваги вчених-суспільствознавців знаходиться широкий спектр практичних проблем розробки і впровадження новітніх технологій економічного і соціального управління, розвитку соціальної і гуманітарної сфери, піднесення демографічного і трудового потенціалу держави, вдосконалення системи освіти і виховання як основ економічного і суспільного поступу України у XXI столітті.

Вийшли друком ґрунтовні праці з економіки, соціології, політології, права, глобалістики, новітньої історії, присвячені аналізові стану і перспектив розвитку українського суспільства на початку XXI ст. Серед них тритомники "Стратегічні виклики XXI століття суспільству та економіці України" та "Цивілізаційна структура сучасного світу", "Україна і Росія в історичній ретроспективі".

Серед досягнень української академічної гуманітаристики - підготовка серій фундаментальних багатотомних праць з історії і культури України. Важливим внеском у піднесення гуманітарної науки і культури стало видання протягом минулого п'ятиріччя чотирьох томів "Історії української культури", фундаментальних узагальнюючих праць: "Історія української літератури XIX ст.", "Історія української літератури ХХ ст.", "Історія українського мистецтва XIX ст." та "Історія українського мистецтва ХХ ст.", "Історія українського селянства".

Видано сім томів Повного зібрання творів Т.Г.Шевченка у 12 томах, розпочато роботу з підготовки академічного Зібрання творів І.Я.Франка у 100 томах.

У 2006 р. завершено випуск "Юридичної енциклопедії" у шести томах. Опубліковано "Українську дипломатичну енциклопедію" в двох томах, "Великий юридичний енциклопедичний словник", "Антологію української юридичної думки" в десяти томах, енциклопедію "Українська мова" та "Малу філологічну енциклопедію". Здійснюється підготовка і видання багатотомних енциклопедичних праць, серед яких: "Енциклопедія сучасної України", "Енциклопедія історії України", "Українська літературна енциклопедія", "Шевченківська енциклопедія", "Франківська енциклопедія", "Музична енциклопедія", корпусу словників української мови. Започатковано видання багатотомного "Зводу пам'яток історії та культури України", який є результатом багаторічної наполегливої праці великих наукових колективів. Розроблено концепцію "Української універсальної енциклопедії", "Археологічного атласу України". Опублікована до 90-річчя НАН України бібліографія праць установ Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України за минуле п'ятиріччя нараховує понад 5,5 тис. назв книжкових видань.

Установи Секції суспільних і гуманітарних наук видають нині 36 наукових журналів і понад 60 продовжуваних збірників наукових праць, плідно працюють над формуванням вітчизняних науково-інформаційних ресурсів, мовно-словникової бази, впровадженням у практику досягнень комп'ютерної лінгвістики, що є необхідним для утвердження державницьких позицій української мови.

Фундаментальні дослідження і практичні розробки вчених відіграють важливу роль у справі піднесення вітчизняної освіти і культури, збереження і актуалізації багатовікової духовно-культурної спадщини українського народу у житті сучасного урбанізованого суспільства.

Значним здобутком української академічної соціогуманітаристики є поглиблення її інтеграції у європейський і світовий науковий простір. Завдяки зусиллям вчених Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України Академія набула повноправного членства у таких авторитетних наукових організаціях, як Міжнародний академічний союз (IUA-UAI), Союз європейських академій (ALLEA), численних галузевих наукових асоціаціях та товариствах. Успішно розвивається співробітництво установ секції по лінії Міжнародної асоціації академій наук (МААН), Міжнародного комітету славістів. Розгорнуто тісну співпрацю з Російським гуманітарним науковим фондом (РГНФ), Російським фондом фундаментальних досліджень (РФФД), що дозволило вийти на рівень масштабної кооперації у здійсненні спільних наукових досліджень з провідними академічними і університетськими науковими центрами Росії. Здійснюються спільні дослідження Відділення економіки НАН України з Міжнародним інститутом прикладного системного аналізу (IIASA) (Австрія).

Досягнення учених-суспільствознавців стали результатом постійної уваги до потреб розвитку соціальних і гуманітарних досліджень з боку вищих органів державної влади, Президії Національної академії наук України, наукової громадськості. Сформована нині у НАН України мережа наукових установ соціогуманітарного профілю, широта проблемно-тематичного діапазону їх досліджень дозволяють вирішувати практично будь-які завдання фундаментального і прикладного характеру, спрямовані на одержання нового знання і забезпечення зростаючих потреб сфер науки, освіти, культури, державного управління, досягнення повноправної інтеграції України у європейський і світовий простір. У 42 установах секції працюють нині понад 2500 наукових співробітників, серед них 360 докторів та близько 1200 кандидатів наук. Разом з бібліотечними спеціалістами та науково-допоміжним персоналом чисельність працівників соціогуманітарних установ становить майже 5 тисяч чоловік.

Більш предметним стало співробітництво секції, відділень, окремих установ з міністерствами економіки, освіти і науки, юстиції, закордонних справ, культури і туризму, праці та соціальної політики України, у справах сім'ї, молоді та спорту; державними галузевими академіями; провідними класичними університетами України: Київським, Харківським, Дніпропетровським, Львівським, Донецьким, Одеським, Національним економічним університетом, Національною юридичною академією імені Ярослава Мудрого, Славістичним університетом, Міжнародним Соломоновим університетом у Києві. Протягом п'ятиріччя вченими секції підготовлено й опубліковано кілька десятків підручників, навчальних посібників, хрестоматій та інших видань для вищої і загальноосвітньої школи. На базі академічних інститутів успішно функціонують вищі навчальні заклади: Київський університет права, Вища школа філософії, Вища школа соціології, Інститут політичних наук.

Зріс внесок установ секції у дослідження і збереження вітчизняної історико-культурної спадщини, розвиток музейної і заповідної справи.

Свідченням авторитету наукових установ секції є те, що впродовж п'ятиріччя 27 вчених було удостоєно державних та трьох - національних премій України.

Водночас, у розвитку академічної соціогуманітаристики є чимало проблем, розв'язання яких вимагає подальшої наполегливої роботи Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України, відділень, установ, наукових рад, редакцій друкованих органів. Потребують суттєвого розширення міждисциплінарні дослідження складної і суперечливої динаміки взаємодії соціально-економічних, суспільно-політичних і соціокультурних процесів, що відбуваються в Україні. Значного нарощування вимагають дослідження, пов'язані з вивченням комплексу проблем світового і європейського політичного, культурного розвитку, функціонування громадянського суспільства, міжнародних організацій, зарубіжного досвіду здійснення суспільно-політичних, соціально-економічних та культурних перетворень, місця України у світі, що динамічно змінюється. Більш наполегливим має стати впровадження у практику результатів розробок з проблем прогнозування, аналізу і концептуальних засад упередження і подолання негативних та кризових тенденцій суспільного розвитку. Необхідно домогтися більшої ефективності міжнародних наукових зв'язків, піднесення їх на рівень дієвої предметної кооперації наукових досліджень з найбільш актуальних проблем сучасних економічних, суспільних, культурних трансформацій. Активізації потребує робота з нарощування кадрового потенціалу установ секції, оскільки загальна кількість докторів і кандидатів наук залишалася впродовж п'ятиріччя практично незмінною, головним чином через відтік з установ перспективних молодих науковців. Не всі установи і наукові підрозділи виявилися готовими до роботи у кризових умовах. Назріла потреба в більш активному залученні установами позабюджетних коштів як за рахунок розвитку госпдоговірної тематики, так і шляхом розширення практики надання платних науково-інформаційних послуг.

Секція суспільних і гуманітарних наук НАН України спрямовує свої зусилля на прогнозування і розв'язання нелегких проблем, які висуває економічний, суспільно-політичний і соціокультурний розвиток. Реалізація визначених нею стратегічно важливих напрямів наукових досліджень і розробок сприятиме суттєвому прискоренню соціально-економічного розвитку держави, якісному зростанню конкурентоспроможності вітчизняної економіки і людського потенціалу України. Установи секції й надалі зосереджуватимуть свої зусилля на обґрунтуванні першорядних завдань піднесення вітчизняної економіки, інтелектуального і культурного потенціалу суспільства, озброєнні його переосмисленням уроків минулого, творчим розумінням сьогодення і надійними прогнозами на майбутнє, програмами розбудови багатої і сильної України.