На виконання доручень Кабінету Міністрів України щодо подолання впливу фінансової та паливно-енергетичної кризи Міністерство регіонального розвитку та будівництва України забезпечує реалізацію заходів щодо подальшого розвитку будівельної галузі, зокрема будівництва доступного житла, а також пріоритетних завдань, спрямованих на економію споживання енергоресурсів у галузях економіки та використання альтернативних джерел енергії на заміну природного газу.

Враховуючи сучасний стан вирішення зазначених проблем та актуальність і необхідність проведення в регіонах соціально-економічних реформ в теплозабезпеченні та споживанні енергоресурсів, Мінрегіонбуд надає для використання у практичній роботі місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, організацій будівельного комплексу та житлово-комунальної сфери інформацію про заходи з питань підвищення енергоефективності та енергозбереження у будівельному комплексі та методичні рекомендації щодо їх впровадження.

Міністерство із залученням базових організацій забезпечить надання науково-методичної допомоги з актуальних питань енергоефективності галузі та нормативний супровід щодо впровадження ефективних архітектурно-технічних рішень, енергозберігаючих інженерних систем та обладнання будинків і споруд.

Додаток.

- Інформація про заходи з підвищення енергоефективності, нормативно-методичного забезпечення питань енергозбереження у будівельному комплексі та рекомендації щодо їх впровадження.

Енергозбереження та енергоефективне використання енергоресурсів є однією із складових енергетичної безпеки держави.

Сучасні концептуальні засади державної політики з питань енергоефективності визначені такими основними нормативно-правовими документами:

- Закон України від 01.07.94 N 74/94-ВР "Про енергозбереження"

- Закон України від 02.06.2005 N 2633-IV "Про теплопостачання"

- Закон України від 16.10.97 N 575/97-ВР "Про електроенергетику"

- Указ Президента України від 28.07.2008 N 679/2008 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 травня 2008 року "Про стан реалізації державної політики щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів";

- Указ Президента України від 28.02.2008 N 174/2008 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів";

- Рішення РНБОУ "Про стан реалізації державної політики щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів", яке введено в дію Указом Президента України від 28.07.2008 N 679/2008;

- Постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.99 N 1357 "Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення" зі змінами від 26.10.2000 N 1607, від 26.09.2001 N 1275, від 11.01.2006 N 4, від 06.06.2007 N 799;

- Енергетична стратегія України на період до 2030 року, план заходів якої затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.07.2006 N 436-р;

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.12.2005 N 577-р "Про заходи щодо енергозабезпечення споживачів";

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.09.2006 N 502-р "Про переведення населених пунктів на опалення електроенергією";

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.2008 N 1334-р "Про схвалення пріоритетних напрямів діяльності у сфері енергоефективності та енергозбереження на 2008-2009 роки";

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 N 1567-р "Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів".

У галузі будівництва Мінрегіонбудом забезпечується послідовна робота щодо створення та застосування відповідної нормативно-методичної бази з питань теплового захисту будівель і споруд, запровадження нових прогресивних фасадних утеплювальних систем та світлопрозорих конструкцій у будинках, сучасного енергоефективного інженерного обладнання, систем регулювання та обліку енергоспоживання, економічних автономних та поквартирних систем опалення, зокрема з використанням електроенергії як альтернативи природному газу. В стадії розроблення знаходиться ряд нормативних документів щодо застосування сонячної енергії для гарячого водопостачання та теплових насосів для опалення будинків і споруд.

Міністерство з урахуванням актуальних питань енергоефективності та сучасних потреб населення та будівельного комплексу, а також на підставі результатів наукових досліджень, натурного досвіду щодо експериментального впровадження нових прогресивних рішень, технологій та обладнання вдосконалює існуючу нормативно-методичну базу з її поступовим наближенням до загальноєвропейських стандартів. Перелік основних чинних нормативно-методичних документів з проблеми та норми і стандарти, що розробляються, наведено у додатку 1 до інформації.

Мінрегіонбудом з перших років незалежності була визначена стратегія підвищення енергоефективності в будівництві. Вже в 1994 році були прийняті нові нормативні вимоги до термоопору огороджувальних конструкцій, які були підвищені в 2,5 раза, а також заходи щодо обов'язкового обліку тепло-, газо-, водопостачання. Розроблено і запроваджено у практику нового будівництва та реконструкції існуючих житлових і громадських будинків пакет нормативно-методичних документів, які забезпечили економію енергії до 30% в умовах експлуатації будинків.

Наступний етап підвищення енергоефективності будівель забезпечений запровадженням з 1 квітня 2007 року державних будівельних норм ДБН В.2.6-31:2006 "Будівництво. Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель", які на сучасному рівні регламентують загальні принципи конструктивної побудови теплоізоляції огороджувальних конструкцій і встановлюють вимоги до теплотехнічних показників основних елементів огороджувальної оболонки будинків і до будинків у цілому.

Зазначені норми регламентують збільшення коефіцієнта термічного опору зовнішніх огороджувальних конструкцій до 2,8 кв.м * К/Вт, а вікон - до 0,6 кв.м * К/Вт, що максимально наближує нормативні вимоги до євростандартів та забезпечує економію енергоспоживання ще на 5-10%. Нові вимоги дозволяють здійснювати проектування огороджувальної оболонки будинків (стін, покриття та віконного заповнення) із забезпеченням європейських підходів з енергозбереження на підставі сучасних розрахункових методів оцінки теплотехнічних параметрів та визначають вимоги до обов'язкової енергетичної паспортизації будівель і споруд, яку введено в Україні з 1 січня 2009 року. В розвиток положень зазначеного нормативу запроваджено національний стандарт ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 "Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорту будинку при новому будівництві та реконструкції".

Однією з основних практичних проблем енергозбереження в цивільному будівництві на сьогодні є масове запровадження енергоефективних фасадних систем та світлопрозорих конструкцій. З метою забезпечення сучасного рівня проектування та експлуатаційної надійності фасадних систем утеплення будівель на основі накопиченого досвіду Мінрегіонбудом розроблено і запроваджується пакет будівельних норм і стандартів, у тому числі: ДБН В.2.6-33:2008 "Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування, улаштування та експлуатації", ДСТУ Б В.2.6-34:2008 "Конструкції будинків і споруд. Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією. Класифікація й загальні технічні вимоги", ДСТУ Б В.2.6-36:2008 "Конструкції будинків і споруд. Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатурками. Загальні технічні умови", ДСТУ "Конструкції будинків і споруд. Системи фасадні теплоізоляційні з опорядженням індустріальними елементами. Конструкції з вентильованим повітряним прошарком. Загальні технічні умови". Підготовлено проект ДСТУ "Енергоефективність будинків", завершується розроблення ще двох стандартів щодо фасадних систем. Використання зазначених нормативних вимог дозволить забезпечити необхідний рівень теплового захисту, термін служби, стабільність параметрів і безпеку експлуатації фасадних систем.

З метою сприяння практичному запровадженню сучасних фасадних систем НДІ будівельного виробництва узагальнено досвід, запроваджено та розроблено "Рекомендації з улаштування зовнішніх стін з теплоізоляційно-опоряджувальними фасадними системами в житлових і громадських будинках", які схвалено та рекомендовано для застосування в Україні рішенням секції науково-технічної ради Мінрегіонбуду у квітні 2006 року. Зазначені Рекомендації презентовані на Республіканській науково-технічній конференції "Досвід реалізації і визначення перспектив розширення використання ефективних тепло ізолюючих фасадних систем", матеріали якої разом з Рекомендаціями листом Мінрегіонбуду від 16.11.2007 N 10/7-673 направлено місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування для ознайомлення та використання у практичній діяльності при проектуванні та будівництві об'єктів житлово-громадського призначення у регіонах.

Чинна нормативна база та нова процедура проведення комплексної державної експертизи проектів, надання дозволу на будівництво, забезпечення контролю та прийняття об'єкта в експлуатацію створює належні умови щодо реалізації проектів із сучасними енергоефективними архітектурно-технічними рішеннями на основі перевірених практикою технологій, матеріалів та виробів.

Запровадження енергопаспортизації об'єктів, проведення контролю реальної енергоефективності із перевіркою відповідності натурних і проектних теплотехнічних параметрів огороджувальних конструкцій шляхом проведення енергоаудиту, контроль питомих показників енергоспоживання від проекту до введення в експлуатацію об'єкта забезпечить ефективне споживання енергоресурсів при подальшій експлуатації об'єктів житлово-громадського призначення.

Відповідно до Переліку чинних в Україні нормативних документів у галузі будівництва (Каталог нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів/Укрархбудінформ, Київ, 2008. - 252 с.) на цей час є чинними понад 1300 нормативних документів національного рівня, з яких понад 160 нормативних документів стосуються інженерного обладнання.

Базовими нормативними та методичними документами, що регламентують питання енергоефективності та енергозбереження при проектуванні систем інженерного обладнання будівель, є:

- ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення";

- ДБН В.2.2-9-99 "Громадські будинки та споруди. Основні положення";

- ДБН В.2.5-20-2001 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання";

- ДБН В.2.5-23-2003 "Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення";

- ДБН В.2.5-24-2003 "Електрична кабельна система опалення";

- ДБН В.2.5-27-2006 "Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд";

- СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция, кондиционирование" (зі змінами та доповненнями, прийнятими Мінрегіонбудом);

- СНиП II-35-76 "Котельные установки" (зі змінами та доповненнями, прийнятими Мінрегіонбудом);

- "Рекомендації по проектуванню дахових, вбудованих і прибудованих котельних установок та установлення побутових теплогенераторів, працюючих на природному газі";

- "Рекомендації з модернізації інженерного обладнання житлових будинків перших масових серій";

- "Методичні рекомендації з обґрунтування техніко-економічної доцільності застосування альтернативних джерел енергії на об'єктах житлово-громадського будівництва".

Зазначені нормативні документи разом з іншими запровадженими нормами і стандартами створюють на сьогодні достатню базу для проектування сучасних інженерних систем із застосуванням енергоефективного обладнання, яка орієнтована в першу чергу на вітчизняного виробника. Разом з тим, на підставі експериментального впровадження, легалізації ефективного закордонного обладнання та приладів Міністерством забезпечується оновлення, перегляд, розроблення нових нормативів і стандартів щодо проектування сучасних будинків на основі інженерного обладнання кращих закордонних зразків з метою поширення його виробництва в Україні. За такою схемою сьогодні працюють підприємства: СП "Укрінтерм" (м. Біла Церква), ДП "Вайллант Група Україна", ТОВ з іноземними інвестиціями "Данфосс ТОВ" (м. Київ), ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ЕЛЕТЕР" (м. Київ) та інші провідні організації і підприємства.

Масове запровадження обов'язкового обліку та регулювання енергії є одним із пріоритетних напрямів діяльності Уряду у сфері енергоефективності та енергозбереження з перших років незалежності України.

Міністерством нормами з проектування житлових та громадських будинків з 1994 року запроваджено комерційний та поквартирний облік газо-, водо- теплоспоживання у новому будівництві та реконструкції будинків.

Виходячи з багаторічної практики застосування систем регулювання та обліку теплоспоживання, вдосконалення систем опалення наявної приладної бази та з метою адаптування зазначених вимог до європейських стандартів, Мінрегіонбудом змінами до державних будівельних норм із проектування житлових та громадських будинків вдосконалено вимоги до застосування у новому будівництві та реконструкції будинків приладів обліку тепло-, водо- та газоспоживання.

Мінрегіонбудом наказом від 23.07.2008 N 339 затверджено з наданням чинності з 01.04.2009 зміну N 1 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", якою унормовано:

- поквартирний та побудинковий облік водо- та теплоспоживання (пункти 5, 5.24, 5.26);

- обов'язковість застосування автоматичного обладнання (терморегуляторів на опалювальних приладах) для підтримання теплового комфорту приміщень та ефективного використання теплової енергії системою опалення (п. 5.27);

- застосування енергозберігаючого обладнання автоматичного регулювання температури води у системах гарячого водопостачання (п. 5.16);

Зміною N 2 чинних в Україні СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция, кондиционирование", введеною з 01.12.99;

- допущено приладовий поквартирний облік теплоспоживання (п. 3.13), - унормовано обов'язковість застосування автоматичного обладнання (терморегуляторів на опалювальних приладах) для підтримання теплового комфорту приміщень та ефективного використання теплової енергії системою опалення (п. 3.14);

- унормовано обов'язковість застосування автоматичного енергоефективного регулювання теплового потоку системи опалення на абонентському вводі теплової мережі (п. 3.15);

- унормовано обов'язковість застосування енергоощадного автоматичного гідравлічного балансування систем опалення балансувальними клапанами та клапанами обмежувачами витрати на стояках (п. 3.59).

Зазначеною зміною N 2 здійснено перехід до покращання теплових умов приміщення за рахунок нормування температури повітря приміщень за оптимальними параметрами (п. 2.1) та вимогами п. 3.1 приведено у відповідність теплову потужність систем опалення до тепловтрат приміщень (зменшення додаткових теплонадходжень).

Вимогами ДБН В.2.2-9-99 "Громадські будинки та споруди. Основні положення" регламентовано обов'язкове обладнання будинків, підключених до систем централізованого теплопостачання, пристроями комерційного обліку регулювання теплової енергії.

Вимогами ДБН В.2.5-20-2001 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання" визначено, що комерційним обліком кількості газу повинні бути забезпечені всі споживачі газу.

Вимогами ДБН В.2.5-23-2003 "Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення" (п. 11.1) визначено необхідність обліку електроенергії.

На сьогодні зазначеними вимогами норм, крім комерційного обліку енергоспоживання на вводах у багатоквартирні будинки, є обов'язковим поквартирний облік газо-, водо-, теплоспоживання та електричної енергії.

Виходячи зі стратегічних завдань Уряду щодо енергоефективності галузей на сьогодні в Україні існує розгалужена система щодо виробництва та постачання, а також обладнання будинків приладами обліку та регулювання енергоспоживання.

Як приклад, Українське підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ "Данфосс ТОВ" (м. Київ) забезпечує виробництво ручної та автоматичної запірно-регулювальної арматури для систем теплопостачання, опалення, водопостачання, терморегуляторів для радіаторів та інших теплообмінних приладів тощо понад 30 типів якої експортується в усі країни Західної Європи. Підприємство має мережу представництв у всіх регіонах України, постійно проводить навчання для проектувальників та монтажників зазначеного обладнання.

Якщо у новому будівництві, завдяки директивним вимогам та жорсткому контролю на місцях, застосування у будинках систем обліку та регулювання теплоспоживання забезпечується при проектуванні і будівництві, то це питання для існуючого фонду є ще проблемним.

Суттєвим резервом економії енергоресурсів в житлово-комунальній сфері є проведення теплової модернізації огороджуючих конструкцій та обладнання приладами обліку та регулювання теплоспоживання. На що місцевим органам виконавчої влади необхідно звернути особливу увагу.

Застосування типів систем опалення та визначення видів палива при комплексній забудові населених пунктів регламентуються Законом України "Про теплопостачання", нормативними вимогами та схемами теплопостачання населеного пункту.

Державні будівельні норми в основному орієнтовані на використання централізованого теплопостачання, яке має значні переваги.

Мінрегіонбудом наказом від 23.07.2008 N 339 затверджено з наданням чинності з 01.04.2009 зміну N 1 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", п. 24 якої регламентовано застосування джерел теплопостачання будівель з віддаванням переваги централізованому теплопостачанню та джерелам з поновлюваними енергоресурсами, що є гармонізацією вимог розділу 5 Директиви 2002/91/ЄС "Енергетичне виконання будівель", а допущене застосування електроопалення - адаптацією до вимог п. 2 Додатка зазначеної Директиви.

З 01.12.2003 Міністерством уведено Зміну N 2 до чинного в Україні СНиП II-35-76 "Котельные установки", якою регламентовано використання для котелень на газу резервного (мазут) та аварійного рідкого палива (топковий мазут, легке нафтове паливо) для опалення будинків і споруд.

Через неякісне надання послуг і стану котелень, мереж в останні роки поширилось застосування нетрадиційних децентралізованих, автономних систем опалення будинків і споруд, автономних котелень, у яких економічний ефект досягається завдяки зменшенню капітальних витрат на будівництво за рахунок економії на розвитку протяжних теплових мереж та витрат паливно-енергетичних ресурсів при транспортуванні теплоносія.

Виходячи із практики тривалої експлуатації та існуючих тарифів на послуги, автономні дахові газові котельні дають змогу економити до 40% газу при їх експлуатації та мають термін окупності до чотирьох років. Основні вимоги щодо розміщення котелень (вбудованих, прибудованих, дахових) регламентовано СНиП II-35-76 "Котельные установки" (зі змінами, прийнятими Мінрегіонбудом) та посібником до нього "Рекомендації по проектуванню дахових, вбудованих і прибудованих котельних установок та установлення побутових теплогенераторів, працюючих на природному газі".