ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ МАТЕРІАЛІВ АЗПА

2.2 Обсяг проведення експертизи

2.3 Учасники експертизи

2.5 Критерії значимості експертних оцінок

3. ПЕРЕЛІК ЗАПРОЕКТНИХ АВАРІЙ

3.2 Базовий (попередній) перелік ЗПА

3.3 Групування вихідних подій і критерії прийнятності

3.4 Вибір аварій-представників

4. ВИХІДНІ ДАНІ ТА РОЗРАХУНКОВІ МОДЕЛІ

4.1 Забезпечення якості вихідних даних

4.2 Вихідні дані з ядерної парогенеруючої установки та гермооб'єму

4.3 Вихідні дані для розробки рекомендацій з керування запроектними аваріями

4.4 Розрахункові моделі для аналізу процесів у ЯПГУ

4.5 Розрахункові моделі для аналізу процесів у гермооб'ємі

5. ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ АНАЛІЗУ ЗАПРОЕКТНИХ АВАРІЙНИХ РЕЖИМІВ

5.1 Визначення аварійних сценаріїв

5.2 Попередні розрахунки відібраних аварій-представників

5.3 Остаточні розрахунки запроектних аварій

5.4 Повнота і якість документування результатів аналізу

6. РЕКОМЕНДАЦІЇ З КЕРУВАННЯ ЗАПРОЕКТНИМИ АВАРІЯМИ

7. ПОДАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКСПЕРТИЗИ (ТЕХНІЧНОЇ ОЦІНКИ)

8. ЕКСПЕРТИЗА ПРОГРАМИ ЯКОСТІ АЗПА

ДОДАТОК 1. Перелік основних аспектів для розгляду експертами під час проведення експертизи (технічної оцінки) матеріалів АЗПА і документи, у яких наведено критерії

ДОДАТОК 2 Перелік чинних нормативно-правових актів України, діючих норм і правил з ЯРБ і документів міжнародних організацій, що необхідно враховувати під час проведення експертизи (технічної оцінки) матеріалів АЗПА

ДОДАТОК 3 Рекомендований обсяг документування вихідних даних і розрахункових моделей, який використовується для розрахункового аналізу ЗПА

ДОДАТОК 4 Приблизний зміст Звіту про валідацію набору вихідних даних для аналізу процесів у ЯПГУ

ДОДАТОК 5 Рекомендована форма подання результатів розрахунків запроектних аварій

АЕС - атомна електрична станція

АЗПА - аналіз запроектних аварій

БД - база даних

БЩК - блочний щит керування

ВВЕР - водо-водяний енергетичний реактор

ВП - вихідна подія

ВПА - вихідна подія аварії

ГО - гермооб'єм

ДМАБ - додаткові матеріали з аналізу безпеки

ЗАБ - звіт з аналізу безпеки

ЗПА - запроектні аварії

ЗЯ - забезпечення якості

ІАБ - імовірнісний аналіз безпеки

МАГАТЕ - Міжнародне Агентство з Атомної Енергії

НД - нормативний документ

ПА - проектна аварія

ПНУЕ - порушення нормальних умов експлуатації

РУ - реакторна установка

СКЗ - система керування та захисту

ЧУАЗ - частота ушкодження активної зони

ЯПГУ - ядерна парогенеруюча установка

ЯРБ - ядерна та радіаційна безпека

ЯУ - ядерна установка

1.1 Дана Методика виконання експертизи (технічної оцінки) матеріалів, які приведені у Додатку до звіту з аналізу безпеки діючих енергоблоків АЕС "Аналіз запроектних аварій" (далі - Методика) поширюється на діяльність по виконанню експертизи (технічної оцінки) матеріалів, які приведені у Додатках "Аналіз запроектних аварій" (АЗПА) до звітів з аналізу безпеки (ЗАБ) діючих в Україні енергоблоків АЕС з ВВЕР.

1.2 Дана Методика призначена для використання Державним комітетом ядерного регулювання України (Держатомрегулювання України) та експертними організаціями під час проведення експертизи (технічної оцінки) матеріалів, які приведені у Додатку АЗПА до ЗАБ для діючих енергоблоків, а також інших документів, що обгрунтовують безпеку ядерних установок (ЯУ) і пов'язаних з виконанням АЗПА (інших матеріалів АЗПА).

1.3 Дана Методика встановлює:

- загальний опис процесу проведення експертизи (технічної оцінки) матеріалів АЗПА;

- перелік основних аспектів АЗПА, що повинні бути розглянуті експертами під час проведення експертизи (технічної оцінки) матеріалів, які приведені у Додатку АЗПА до ЗАБ, і послідовність їх розгляду;

- критерії оцінки, якими повинні керуватися експерти під час розгляду матеріалів АЗПА.

1.4 У даному документі не встановлюються вимоги до оцінки матеріалів детерміністичного аналізу внутрішніх і зовнішніх екстремальних впливів (пожежі, затоплення і т.п.), а також вторинних ефектів, якими може супроводжуватися протікання запроектних аварій (впливу від предметів, що летять, динамічні впливи, викликані розривом трубопроводів, та ін.). Аналізи таких впливів повинні бути наведені в матеріалів, які приведені у Додатку до ЗАБ "Додаткові матеріали з аналізу безпеки" (ДМАБ), оцінка яких виконується за окремою методикою. Під час експертизи (технічної оцінки) матеріалів АЗПА необхідно враховувати зауваження і рекомендації експертів у частині зазначених видів впливів і вторинних ефектів, які зроблені під час розгляду ДМАБ. Крім того, під час експертизи (технічної оцінки) запроектних аварійних сценаріїв, що супроводжуються зазначеними вторинними ефектами, необхідно використовувати відповідні положення Методики оцінки ДМАБ.

1.5 Перелік основних аспектів для розгляду експертами під час проведення експертизи (технічної оцінки) матеріалів АЗПА і документи, у яких наведені критерії, наведений у Додатку 1 даної Методики.

1.5.1 Під час виконання експертизи (технічної оцінки) матеріалів, які приведені у Додатку АЗПА до ЗАБ експерти повинні керуватися:

- переліком основних аспектів, що приведений у Додатку 1 даної Методики;

- вимогами технічного завдання на проведення експертизи (технічної оцінки);

- вимогами чинних нормативно-правових актів України, норм і правил з ядерної та радіаційної безпеки (ЯРБ). В випадках коли такі вимоги відсутні, або є не повними, можуть бути використанні документи МАГАТЕ, а також нормативні документи інших країн, положення яких повинні розглядатися як рекомендаційно-довідкова інформація. Перелік чинних нормативно-правових актів України, норм і правил з ЯРБ, які необхідно враховувати під час проведення експертизи (технічної оцінки) матеріалів АЗПА, а також документів міжнародних організацій, які рекомендуються для використання наведено у Додатку 2.

1.5.2 Під час виконання експертизи (технічної оцінки) інших матеріалів АЗПА (які не є частиною матеріалів, які приведені у Додатку АЗПА до ЗАБ), експерти самостійно визначають перелік необхідних для оцінки основних аспектів АЗПА. При цьому необхідно керуватися документами, які перераховані в п.1.5.1, і враховувати призначення та область застосування матеріалів АЗПА, що аналізуються.

1.6 Під час проведення експертизи (технічної оцінки) матеріалів, які приведені у Додатку АЗПА до ЗАБ і інших матеріалів АЗПА експерти послідовно виконують:

- перевірку наявності в складі поданих матеріалів даних, що висвітлюють основні аспекти АЗПА, прийняті для оцінки відповідно до п.1.5;

- визначення достатності інформації по кожному з прийнятих для оцінки основних аспектів АЗПА для підготовки експертних оцінок і рекомендацій.

При відсутності в поданих на експертизу (технічну оцінку) матеріалах АЗПА відповідних даних або недостатності інформації, експерт запитує додаткову інформацію в порядку, що передбачений (3).

1.7 Критерії для виконання експертизи (технічної оцінки) матеріалів АЗПА встановлюються для кожного основного аспекту АЗПА, який обумовлено відповідно до п.1.5, на підставі Додатка 1 даної Методики.

Додаток 1 складений у табличній формі. У графі 1 наведені основні аспекти АЗПА, що повинні бути розглянуті експертами. Основні аспекти згруповано за тематикою відповідно до тексту основних розділів даної Методики. Пункти відповідних розділів зазначено в графі 2 Додатку 1. У графах 3 і 4 перераховано пункти нормативно-правових актів і нормативно-технічних документів України, а також документів міжнародних організацій, в яких наведено критерії оцінки для зазначених у графі 1 основних аспектів АЗПА. Положення пунктів, зазначених у графі 3, є обов'язковими, положення пунктів, зазначених у графі 4, носять рекомендаційний характер.

1.7.1 Експерти вправі відмовитися від використання тих чи інших критеріїв оцінки, якщо в процесі виконання експертизи (технічної оцінки) зроблено висновки про недоцільність їх застосування. При цьому, експерт повинен керуватися критеріями, встановленими (4), або іншими чинними нормативно-правовими актами України, нормами і правилами ядерної та радіаційної безпеки.

1.7.2 Висновки про недоцільність використання того чи іншого критерію оцінки при формулюванні експертних оцінок повинні бути відповідним чином обгрунтовані.

2.1 У залежності від порядку надходження на експертизу (технічну оцінку) матеріалів АЗПА, експертизу необхідно виконувати за одним з наступних варіантів:

- варіант 1 - експертиза виконується паралельно із розробкою матеріалів АЗПА, по мірі виконання окремих підзадач або етапів, і передачі їх на експертизу.

Перевагою такого варіанта експертизи є те, що виправлення виявлених у процесі експертизи помилок може виконуватися на початкових етапах проведення АЗПА.

Недоліком є те, що подані на експертизу матеріали можуть бути значно змінені в процесі робіт з АЗПА і може знадобитися їх повторна експертиза.

- варіант 2 - експертиза виконується після завершення розробки матеріалів АЗПА, на експертизу надходить весь комплект розробленої документації (наприклад, цілком матеріали, які приведені у Додатку АЗПА до ЗАБ).

Перевагою даного підходу є те, що рівень трудовитрат на проведення експертизи матеріалів АЗПА в кожному окремому випадку істотно знижується.

Недолік - експертиза може виявити значні недоліки, виправлення яких краще виконувати на ранніх етапах розробки матеріалів АЗПА. Крім того, знижується рівень довіри до результатів АЗПА і підвищуються трудовитрати на виконання експертизи наступних матеріалів АЗПА (з урахуванням вибіркового характеру виконаної експертизи, надалі під час проведення експертизи однотипних матеріалів АЗПА істотного зниження трудовитрат не досягається).

2.2 Обсяг проведення експертизи

На початку виконання експертизи повинно бути прийняте рішення про обсяг проведення експертизи. У залежності від мети і задач експертизи, які визначаються Держатомрегулювання України, і відведених на проведення експертизи термінів, виконується детальна експертиза або експертиза в обмеженому обсязі (далі - обмежена експертиза).

- Під час проведення детальної експертизи, усі матеріали АЗПА піддаються детальній і ретельній перевірці. Метою такої перевірки є підтвердити, що вихідні дані і розрахункові моделі, які використовуються, відображують реальний стан ядерної установки і забезпечують необхідний консерватизм оцінок, аналіз аварій виконаний і задокументований у повному обсязі та з необхідною якістю.

Даний підхід має перевагу з точки зору рівня довіри до результатів АЗПА і зниження трудовитрат на експертизу наступних матеріалів АЗПА (зокрема, під час проведення згодом експертизи матеріалів АЗПА для однотипних енергоблоків, рівень трудовитрат на виконання експертизи буде значно нижчий).

- Під час проведення обмеженої експертизи виконується загальний огляд матеріалів АЗПА і вибіркові детальні перевірки окремих аспектів АЗПА, що мають найбільший вплив на результати АЗПА, які аналізуються.

Перевагою даного підходу є те, що рівень трудовитрат на проведення експертизи матеріалів АЗПА у кожному окремому випадку істотно знижується.

Недолік - зниження рівня довіри до результатів АЗПА і підвищення трудовитрат на виконання експертизи наступних матеріалів АЗПА (з урахуванням вибіркового характеру виконаної експертизи, надалі під час проведення експертизи однотипних матеріалів АЗПА істотного зниження трудовитрат не досягається).

2.3 Учасники експертизи

Для проведення як обмеженої, так і детальної експертизи необхідно забезпечити достатню кількість експертів. Всі експерти повинні мати високу кваліфікацію, практичний досвід виконання АЗПА, та повинні бути навчені сучасним методам детерміністичного аналізу аварій.

Через те, що роботи по АЗПА багато в чому спираються на результати і матеріали імовірнісного аналізу безпеки (ІАБ), доцільне включення в групу експертів осіб, що володіють знаннями загальної методології ІАБ і навичками використання матеріалів ІАБ для цілей детерміністичного аналізу.

2.4 Загальна послідовність виконання експертизи (технічної оцінки)

2.4.1 Після перевірки повноти і достатності поданих на експертизу (технічну оцінку) матеріалів АЗПА відповідно до п.1.6 і, при необхідності, одержання додаткових матеріалів, експерти виконують оцінку матеріалів АЗПА відповідно до вимог розділів 3-6 даної Методики.

2.4.2 Експертиза (технічна оцінка) виконується в наступній послідовності:

а) аналізується повнота і репрезентативність прийнятого до розгляду переліку вихідних подій (ВП), коректність виконання групування (класифікації) ВП і визначення критеріїв прийнятності для кожної групи. Крім цього, необхідно переконатися в обгрунтованості вибору аварій-представників для кількісного аналізу. Основні аспекти АЗПА, які необхідно проаналізувати на даному етапі, детально розглянуто в розділі 3;

б) аналізуються вихідні дані і розрахункові моделі, які використовуються під час розробки матеріалів АЗПА. Експерти повинні звернути особливу увагу на питання забезпечення якості при підготовці вихідних даних і розробці розрахункових моделей та переконатися в достатності інформації по даним, які використовуються для аналізу АЗПА, для забезпечення можливості їх відстеження. Крім того, аналізується прийнятність розрахункових моделей, які використовуються, і наявність необхідної інформації про стан з їхньою верифікацією і валідацією. Основні аспекти АЗПА, які необхідно проаналізувати на даному етапі, детально розглянуто в розділі 4;

в) аналізується повнота і коректність аналізу, а також якість документування результатів для кожної групи ВП, яка аналізується. При цьому необхідно оцінити правильність визначення початкових і граничних умов для розрахунку з точки зору консерватизму стосовно прийнятих критеріїв прийнятності, а також переконатися в повноті і достатній глибині виконаного аналізу аварійних сценаріїв. Крім того, перевіряється достатність наведеної інформації про поведінку ЯУ в умовах розглянутих аварій і відповідність обсягу і формату документування результатів аналізу встановленим вимогам. При необхідності, виконуються перевірочні розрахунки окремих аварійних сценаріїв. Основні аспекти АЗПА, які необхідно проаналізувати на даному етапі, детально розглянуто в розділі 5;

г) оцінюється обгрунтованість визначення (вибору) запроектних аварій (ЗПА), для яких потрібна розробка заходів щодо керування. Аналізується достатність інформації, яка демонструє, що пропоновані рекомендації з керування ЗПА запобігають тяжкому ушкодженню активної зони, або істотно знижують наслідки такого ушкодження, реалізовано, і сполучні з концепцією безпеки. Оцінюється також достатність і коректність виконаних додаткових розрахункових обгрунтувань. Основні аспекти АЗПА, які необхідно проаналізувати на даному етапі, детально розглянуто в розділі 6;

д) формулюються підсумкові висновки і рекомендації за результатами експертизи (технічної оцінки) матеріалів АЗПА відповідно до вимог розділу 7 даної Методики.

2.4.3 Під час організації проведення експертизи (технічної оцінки) матеріалів АЗПА необхідно враховувати принципову схожість методології і складу робіт, які виконуються під час аналізу проектних і запроектних аварій. Принципи і методика проведення оцінки матеріалів АЗПА, у свою чергу, також багато в чому подібні відповідним складовим елементам оцінки матеріалів аналізу проектних аварій.

2.5 Критерії значимості експертних оцінок

2.5.1 Під час виконання експертизи (технічної оцінки) матеріалів АЗПА експертами аналізуються всі основні аспекти АЗПА, обумовлені відповідно до п.1.5 даної Методики. При цьому експерти самостійно визначають значимість експертних оцінок і зауважень з точки зору впливу виявлених недоліків на основні результати АЗПА.

2.5.2 Рекомендується ранжирувати експертні оцінки за наступними критеріями значимості:

- "Високий". Виявлені експертами недоліки або спірні питання істотно впливають на основні результати АЗПА. Без усунення виявлених недоліків чи вироблення прийнятного рішення виявлених спірних питань результати АЗПА не можуть вважатися коректними, що робить неможливим їхнє наступне використання.

- "Середній". Виявлені експертами проблеми або спірні питання ставлять під сумнів достовірність деяких кількісних оцінок, приведених у матеріалах АЗПА, але не роблять істотного впливу на загальні результати АЗПА. Без вирішення виявлених проблем обмежується можливість застосування результатів АЗПА для деяких областей.

- "Низький". У дану категорію включаються проблеми або спірні питання, що відображають розходження в підходах експертів і розробників АЗПА. Невирішення виявлених проблем не робить істотного впливу на приведені в матеріалах АЗПА кількісні оцінки і на можливість подальшого застосування результатів АЗПА.

3.1 Під час проведення експертизи (технічної оцінки) матеріалів АЗПА експерти повинні оцінити повноту й обгрунтованість переліку запроектних аварій, відібраних для аналізу з урахуванням особливостей енергоблоку, який розглядається, і призначення матеріалів АЗПА.

Під час проведення експертизи (технічної оцінки) матеріалів, які приведені у Додатку АЗПА до ЗАБ і інших матеріалів АЗПА необхідно:

- визначити відповідність базового переліку ЗПА, прийнятого в поданих на експертизу (технічну оцінку) матеріалах, які приведені у Додатку АЗПА до ЗАБ, приблизному переліку, наведеному в (11). Крім того, необхідно переконатися в обгрунтованості включення/виключення з приблизного переліку окремих запроектних аварій;

- проаналізувати обгрунтованість прийнятого групування аварійних режимів і коректність вибору відповідних критеріїв прийнятності;

- оцінити обгрунтованість остаточного переліку ЗПА, що складається розробником АЗПА за результатами виконаного аналізу.

3.2 Базовий (попередній) перелік ЗПА

3.2.1 Під час розгляду базового (попереднього) переліку ЗПА аналізується відповідність прийнятого в поданих матеріалах переліку, наведеному в (11) приблизному переліку ЗПА.

3.2.2 Експерти повинні враховувати, що наведений у (11) перелік не є обов'язковим і може доповнюватися і/або скорочуватися під час виконання АЗПА з урахуванням особливостей енергоблоку, результатів імовірнісного аналізу безпеки та ін. Задачею експертів є, керуючись положеннями даної Методики і результатами іАБ для енергоблоку, який розглядається, перевірити обгрунтованість і коректність змін у попередньому переліку ЗПА в порівнянні з рекомендованим (приблизним) переліком, а також оцінити достатність інформації, яка приведена для обгрунтування прийнятого попереднього переліку.

3.2.3 Необхідно проаналізувати правильність обліку під час складання попереднього переліку ЗПА результатів ІАБ для енергоблоку, що розглядається. Відповідно до (11), розгляду в АЗПА підлягають запроектні аварійні режими, що можуть привести до тяжких радіаційних наслідків і характеризуються високою (> 10 степені - 7 р.р.) імовірністю реалізації. Експертам необхідно переконатися, що розробниками переліку ЗПА проаналізовано на предмет необхідності включення до переліку:

- усі домінантні вкладники в загальну частоту ушкодження активної зони (ЧУАЗ), які зазначені у ІАБ;

- аварії, що не зв'язані з ушкодженням активної зони, але які характеризуються виникненням тяжких радіаційних наслідків при високій імовірності реалізації аварійних режимів (наприклад, у цій групі може розглядатися велика теча першого контуру з незакриттям локалізуючої арматури).

Експерти повинні переконатися, що включення і виключення домінантних аварійних сценаріїв у перелік ЗПА належним образом аргументовано. Імовірнісні критерії добору домінантних вкладників, які використовуються, повинні бути обгрунтовані (наприклад, розповсюдженим критерієм значимості аварійної послідовності є внесок у ЧУАЗ більш 1%).

3.2.4 Необхідно перевірити наявність взаємозв'язку і чіткого розмежування між переліками аварій, розглянутих у розділах ЗАБ АЗПА і "Аналіз порушень нормальних умов експлуатації (ПНУЕ і ПА)". Наприклад, за існуючими вимогами режими з відмовою аварійного захисту можуть розглядатися як у складі АЗПА, так і в складі аналізу ПНУЕ і ПА. Експерти повинні переконатися, що при розмежуванні проектних і запроектних аварій враховувалися особливості протікання аварії (наявність додаткових відмов понад принципу одиничної відмови) і розходження в частотах реалізації. Підхід, який використовується для віднесення того чи іншого режиму до проектних або запроектних аварій, повинен бути відповідним чином обгрунтований.

3.3 Групування вихідних подій і критерії прийнятності

3.3.1 Під час розгляду виконаної класифікації вихідних подій ЗПА по групах експерти повинні оцінити повноту і достатність інформації, представленої в обгрунтування прийнятої класифікації.

3.3.2 Експерти повинні переконатися, що класифікація виконана за двома основними ознаками - подібність основних явищ (процесів) і подібність стратегії дій оперативного персоналу для аварійних режимів. Остання ознака важлива з погляду визначеної в чинних нормативних документах (НД) основної мети АЗПА - одержання необхідної інформації для розробки заходів щодо керування запроектними аваріями.

3.3.3 Експерти повинні переконатися, що прийнята розбивка на групи дозволяє з достатньою обгрунтованістю визначити загальні для кожної групи критерії прийнятності. Основні групи критеріїв прийнятності повинні бути сформульовані для умов охолодження (збереження цілісності) паливних елементів, цілісності першого контуру, герметичності захисної оболонки енергоблоку і виходу радіоактивних продуктів поділу за межі гермооб'єму (ГО).

3.3.4 Вибір критеріїв прийнятності для запроектних аварій визначається зазначеною в п.3.3.2 метою виконання АЗПА. У рамках аналізу ЗПА для кожної запроектної аварії повинна бути приведена інформація, що підтверджує дотримання встановлених проектом меж і вимог, або яка демонструє їх перевищення, і зроблені висновки в частині необхідності реалізації заходів для керування ЗПА.

Експерти повинні проаналізувати правильність вибору критеріїв прийнятності, їх відповідність вимогам НД і межам, які встановлені проектом для розглянутого типу енергоблоку.

Критерії по максимальному ушкодженню ТВЕЛів визначаються вимогами (5):

- температура оболонок ТВЕЛів - не більше 1200 град. С;

- локальна глибина окислювання оболонок ТВЕЛів - не більше 18% від первісної товщини стінки;

- частка прореагованого цирконію - не більше 1% його маси в оболонках ТВЕЛів.

Критерії за максимальною величиною радіоактивних викидів визначаються вимогами (6) - значення еквівалентних індивідуальних доз, що розраховані при найгірших погодних умовах на території АЕС на границі санітарно-захисної зони і за її межами, не повинні перевищувати:

- 0,3 Зв/рік (30 бер/рік) на щитовидну залозу дітей за рахунок інгаляції;

- 0,1 Зв/рік (10 бер/рік) на все тіло за рахунок зовнішнього опромінення.

Критерії в частині збереження цілісності першого контуру і герметичності захисної оболонки визначаються встановленими проектом максимальними значеннями внутрішнього тиску і температури середовища в ГО.

3.3.5 Під час проведення експертизи необхідно враховувати, що на відміну від аналізу проектних аварій, при АЗПА не ставиться задача підтвердити безумовне виконання прийнятих критеріїв прийнятності. Специфіка ЗПА припускає, що для окремих аварій встановлені проектом межі можуть бути перевищені. Задачею АЗПА, є визначити для кожної розглянутої групи вихідних подій умови, при яких прийняті критерії прийнятності можуть бути перевищені.

У випадку невиконання прийнятих критеріїв аналізується наявність у розпорядженні оперативного персоналу можливостей по керуванню протіканням запроектної аварії, насамперед, по запобіганню тяжкого ушкодження активної зони, а в необхідних випадках розробляються рекомендації з керування ЗПА.

У цьому зв'язку в АЗПА в принципі можуть встановлюватися критерії, відмінні від зазначених у п.3.3.4. Наприклад, для цілей розробки рекомендацій з керування ЗПА можуть використовуватися встановлені чинними нормативними актами критерії, що розмежовують рівні втручання для радіаційних аварій. У таких випадках експерти повинні виконати аналіз обгрунтованості прийнятих критеріїв прийнятності, їх відповідності положенням діючих НД, а також цілям і задачам АЗПА.

3.4 Вибір аварій-представників

3.4.1 Загальноприйнятим для аналізу аварій підходом є визначення для кожної виділеної групи ЗПА одного чи декількох ВП-представників, для яких очікувані наслідки є найбільш несприятливими з точки зору умов охолодження паливних елементів, герметичності захисної оболонки енергоблоку і виходу радіоактивних продуктів поділу за межі ГО. Для таких режимів виконуються детальні розрахунки з метою перевірки дотримання прийнятих критеріїв прийнятності. Для інших аварій (сценаріїв) на якісному рівні показується, що умови протікання більш сприятливі, ніж для обраних ВП-представників.

За умови використання такого підходу в матеріалах, які експертуються, задачею експертів є перевірити обгрунтованість вибору ВП-представників і коректність поданих якісних оцінок.

3.4.2 Як правило, з метою скорочення обсягу розрахунків під час виконання АЗПА прагнуть мінімізувати число аварій-представників, які детально розглядаються. Під час виконання експертизи необхідно проаналізувати достатність числа представницьких режимів, виділених для кожної групи ЗПА. Необхідно переконатися, що відібрані аварії-представники в достатній мірі характеризують відповідну групу ЗПА з погляду особливостей протікання аварій і тяжкості наслідків (виконання критеріїв прийнятності), а також з погляду дій оперативного персоналу по запобіганню розвитку аварії.

3.4.3 Початкові і граничні умови для аналізу відібраних аварій-представників приймаються безпосередньо на етапі проведення розрахунків, відповідні рекомендації експертам у частині перевірки коректності вибору початкових і граничних умов наведені в розділі 4 даної Методики.

4.1 Забезпечення якості вихідних даних

4.1.1 Питання забезпечення якості (ЗЯ) є однотипними для всіх розділів ЗАБ, включаючи розробку матеріалів, які приведені у Додатку АЗПА. У розділі 8 даної Методики відображені основні аспекти ЗЯ, на які необхідно звернути увагу під час проведення експертизи (технічної оцінки) матеріалів АЗПА.

З огляду на особливу значимість забезпечення якості при зборі і підготовці вихідних даних для аналізу запроектних аварій, у даному розділі обкреслене коло специфічних питань, які пов'язані із забезпеченням якості вихідних даних.

Важливість розгляду питань ЗЯ, що пов'язані зі збором, одержанням і документуванням вихідних даних для аналізу, обумовлена визначальним впливом даних, які використовуються в аналізі, на кінцеві результати.

4.1.2 Під час виконання оцінки матеріалів, які приведені у Додатку АЗПА до ЗАБ і інших матеріалів АЗПА в частині повноти подання і коректності використання вихідних даних експерти перевіряють достатність інформації, яка підтверджує використання під час збору і підготовки вихідних даних систематичного підходу до ЗЯ.

Складовими елементами такого підходу є:

- наявність документально оформленої програми якості;

- наявність документально оформлених процедур і керівництв, що регламентують порядок і методику виконання окремих видів робіт;

- навчання персоналу, що приймає участь у виконанні АЗПА, користуванню відповідними процедурами і керівництвами;

- документування допоміжних розрахунків в обсязі, що дозволяє проведення незалежної перевірки (експертизи) кваліфікованими особами;

- виконання незалежної перевірки (верифікації) вихідних даних і всієї допоміжної документації на етапах збору даних і розробки розрахункових моделей, усунення зауважень за результатами перевірки.

4.1.3 До задач експертів не входить повний аналіз коректності усієї вихідної інформації, яка використовується розробниками АЗПА під час аналізу, і її відповідності наявним літературним даним. Відповідальність за забезпечення якості даних, у тому числі виконання їхньої детальної перевірки і належне документування, несе розробник АЗПА. Експерти повинні оцінити адекватність прийнятих розробником АЗПА процедур верифікації (перевірки) зібраних даних, розроблених розрахункових моделей і відповідних допоміжних розрахунків, а також оцінити ефективність застосування зазначених процедур. Якщо інформації, що підтверджує прийнятність системи забезпечення якості, що використовується, досить для експертної оцінки відповідності вихідних даних і аналітичних моделей цілям і задачам АЗПА, докладний аналіз документації по вихідним даним, які використовуються, не потрібен.

При необхідності (зокрема, при відсутності або недостатності інформації про стан із забезпеченням якості вихідних даних), виконується вибіркова перевірка окремих даних чи їхніх груп, для чого експерт може, відповідно до п.1.6 даної Методики, запросити необхідну додаткову інформацію.

При використанні такого підходу тривалість і трудомісткість виконання експертизи знижується у випадку, коли до складу матеріалів АЗПА включена детальна інформація щодо процедур верифікації вихідних даних і аналітичних моделей, які використовуються розробником АЗПА.

4.1.4 До обсягу документування вихідних даних, які використовуються для аналізу аварій (включаючи запроектні), як правило входить зведена інформація з характеристик об'єкта, що аналізується (так звана База даних), розрахункова модель (моделі), включаючи її детальний опис, у якому документуються всі необхідні допоміжні розрахунки, і інша документація, яка необхідна для забезпечення можливості відстеження даних, що використовуються під час аналізу ЗПА.

Рекомендації експертам у частині перевірки документації, що відображає стан з використанням вихідних даних для розрахунку, наведено в розділах 4.2-4.5 даної Методики.

4.2 Вихідні дані з ядерної парогенеруючої установки та гермооб'єму

4.2.1 Для матеріалів АЗПА в складі ЗАБ мінімальний обсяг вихідних даних (початкових значень параметрів) для розрахунків - перелік фізико-технологічних параметрів і параметрів для радіологічних розрахунків - встановлений у (11). Для матеріалів АЗПА, що не є складовою частиною ЗАБ, мінімальний обсяг вихідних даних визначається виходячи з цілей і задач аналізу відповідно до п.1.5 даної Методики. Експерт повинен виконати перевірку наведених даних на відповідність значенням параметрів енергоблоку, що наведено у відповідній проектній і експлуатаційній документації.

4.2.2 Рекомендованою формою документування вихідних даних є зведення основної інформації з аналізованого енергоблоку, яка використовується при розрахунковому моделюванні аварійних режимів, у єдиний документ - так названу "Базу Даних (БД) для аналізу запроектних аварій". З урахуванням спрямованості АЗПА, база даних повинна включати інформацію, необхідну для моделювання процесів у ядерній парогенеруючій установці (ЯПГУ) і гермооб'ємі (ГО) - геометричні характеристики, які необхідні для теплогідравлічних розрахунків, основні характеристики обладнання, уставки і блокування та ін. Основне призначення БД - забезпечити можливість відстеження значень, які використовуються у розрахункових моделях, складених для аналізу ЗПА за допомогою розрахункових програм, стосовно вихідних даних зі станційної документації й інших документів-джерел. Приблизний зміст БД наведено у Додатку 3 даної Методики.

До задач експерта не входить детальна перевірка даних, що характеризують ЯПГУ і ГО, які використовуються під час виконання АЗПА. Задачею експерта є перевірити, що необхідна інформація міститься в розглянутих матеріалах - цілком, або супроводжується посиланнями на опубліковані матеріали, тематичні звіти і проектні документи, а також переконатися, що збір і використання вихідних даних розробниками АЗПА виконувалися на підставі прийнятних процедур і/або технічних керівництв.

Метою перевірки інформації з вихідних даних є оцінка прийнятності даних для використання при розрахунковому моделюванні запроектних аварій.

4.2.3 Повнота документування необхідних для розрахункового моделювання ЗПА вихідних даних перевіряється під час оцінки відповідних розрахункових моделей відповідно до пп.4.4-4.5 даної Методики. При цьому припустимо, щоб частина інформації з ЯПГУ чи ГО, яка використовується при розрахунковому моделюванні, не була приведена в БД, якщо в розрахунковій моделі зазначені точні посилання на відповідні (відмінні від БД) документи-джерела.

4.2.4 Найбільш переважним є використання для аналізу, даних, що характеризують поточний стан енергоблоку. При відсутності таких даних, допускається використання інших джерел інформації (за умови, що застосовність таких даних може бути обгрунтована).

При цьому дані повинні використовуватися в наступному порядку переваги:

- дані по розглянутому енергоблоку;

- дані по однотипних енергоблоках;

- загальні дані, включаючи документацію нормативного чи довідкового характеру, у тому числі матеріали МАГАТЕ та ін.

Експерти повинні перевірити обгрунтованість використання загальних даних.

4.2.5 Відповідно до п.4.1.3, експерти повинні переконатися, що вихідні дані, які використовуються для аналізу, адекватно верифіковані при розробці матеріалів АЗПА в порядку, встановленому відповідними процедурами (керівництвами). Така перевірка (верифікація) повинна проводитися до етапу використання вихідних даних (до розробки розрахункових моделей) з метою підтвердження прийнятності зібраних даних. Результати перевірки повинно бути задокументовано відповідно до вимог відповідних процедур якості (чи технічних керівництв) і повинно підтверджувати:

- відповідність даних з ЯПГУ і ГО, які використовуються для розробки розрахункових моделей, вихідної документації (проектної, експлуатаційної, загальної і т.п.);

- коректність математичних обчислень, виконаних при обробці зібраних даних;

- коректність прийнятих допущень і припущень.

Експерти оцінюють адекватність виконаної при розробці АЗПА верифікації вихідних даних, грунтуючись на інформації, наведеної в складі документації, що експертується, а при необхідності запитують додаткову інформацію згідно п.1.6 і 4.1.3 даної Методики (наприклад, процедури і керівництва, що регламентують порядок верифікації).

4.2.6 Необхідно проаналізувати всі існуючі зауваження в частині вихідних даних, що характеризують ЯПГУ і ГО, з погляду можливого впливу виявлених неточностей на результати розрахункового аналізу аварійних режимів. Усі випадки, коли відзначені під час проведення експертизи неточності вихідних даних, які використовуються, можуть істотно вплинути на результати розрахунку, повинно бути враховано під час аналізу результатів розрахунку ЗПА (див. розділ 5 даної Методики).

4.3 Вихідні дані для розробки рекомендацій з керування запроектними аваріями

4.3.1 Відповідно до (11) розробка рекомендацій з керування ЗПА виділена в окрему підзадачу в рамках аналізу запроектних аварій. У складі відповідного розділу ЗАБ повинна бути подана інформація про вихідні дані, які використані для підготовки рекомендацій.

4.3.2 Експерти повинні оцінити повноту і достатність наведеної інформації. Зокрема, необхідно переконатися, що розробниками АЗПА:

- складено і проаналізовано перелік важливих з погляду керування аваріями систем, що зберігають працездатність у післяаварійних умовах;

- наведено докладні відомості щодо розташування елементів систем контролю і керування, технічні умови (у частині вимог по параметрах навколишнього середовища), наведені значення уставок, діапазон вимірів і т.п. для значущих елементів (вимірювальних каналів), що приблизно зберігають працездатність у ході ЗПА;

- зібрано і проаналізовано дані про наявність альтернативних джерел водопостачання (включаючи пересувні), що можуть бути використані для подачі води в реакторну установку чи ГО в умовах ЗПА;

- зібрано і проаналізовано дані про наявність альтернативних джерел електропостачання, що можуть бути використані в умовах ЗПА;

- наведено відомості про інші системи й елементи, включаючи системи нормальної експлуатації, що можуть бути використані для запобігання тяжкого ушкодження активної зони в умовах ЗПА.

4.3.3 Експерти повинні оцінити достатність наведеної інформації про передбачені (модельовані) дії оперативного персоналу в ході ЗПА.

Необхідно розмежовувати дві принципово різні групи дій персоналу.

До першої групи відносяться дії, що приписані діючими інструкціями з ліквідації аварійних ситуацій і існуючими Керівництвами з керування ЗПА. Сюди ж відносяться дії, які моделюються у ІАБ під час оцінки надійності персоналу та аналізу аварійних послідовностей. Оцінка коректності обліку таких дій виконується експертами в рамках аналізу аварійних сценаріїв, що моделюються, як описано в п.5.2 даної Методики.

До другої групи відносяться дії персоналу, що розглянуті в рамках розробки рекомендацій з керування ЗПА. Необхідність подання інформації про такі дії в складі розділу АЗПА зведеного тому ЗАБ визначена в п.2.11.6 (11). Оцінка даних по діях персоналу, які відносяться до даної групи, виконується після розгляду експертами результатів попередніх розрахунків ЗПА, коли доступна інформація про особливості протікання режиму, хронології основних подій і існуючих часових вікон для виконання відповідних дій. Оцінці підлягає достатність і обгрунтованість поданої інформації, а також здійсненність передбачуваних дій і їхня дієвість (результативність) з погляду запобігання ушкодження активної зони чи зниження його наслідків (див. розділ 6, а також п.5.3 даної Методики).

4.4 Розрахункові моделі для аналізу процесів у ЯПГУ

4.4.1 Необхідно оцінити достатність інформації про розрахункові моделі, які використовуються для проведення аналізу процесів у ЯПГУ в рамках АЗПА.

Експерти повинні переконатися, що розробниками матеріалів АЗПА виконані основні вимоги в частині забезпечення якості і документування розробки розрахункових моделей:

- документування процесу розробки розрахункової моделі, у тому числі допоміжних розрахунків, що виконано при її розробці, повинне забезпечувати можливість відстеження основних значень у наборі вихідних даних стосовно БД по ЗПА і вихідної станційної документації;

- виконання внутрішньої перевірки (верифікації) розробленої розрахункової моделі і належне документування результатів такої перевірки;

- для моделей, що використовуються для детальних розрахунків складних теплогідравлічних процесів у ЯПГУ, повинна бути приведена інформація, що підтверджує вірогідність результатів, які одержують.

Перераховані вище складові частини забезпечення якості є обов'язковими для розробки розрахункових моделей ЯПГУ для цілей АЗПА. При цьому включення відповідної документації до складу матеріалів АЗПА не є обов'язковим, інформація може супроводжуватися посиланнями на опубліковані матеріали, тематичні звіти і проектні документи.

Експерти повинні проаналізувати подану в складі матеріалів АЗПА інформацію, переконатися в наявності необхідних посилань і оцінити ситуацію з дотриманням основних принципів забезпечення якості. При необхідності, експерти запитують додаткову інформацію відповідно до п.1.6 даної Методики.

4.4.2 Під час перевірки адекватності документування процесу розробки розрахункової моделі ЯПГУ експерти повинні переконатися, що в матеріалах АЗПА наведено (цілком або у виді відповідних посилань) опис розрахункової моделі, включаючи опис фізичних і математичних моделей, які використовуються, розрахункових схем, спрощень і допущень, вихідних даних, що описують об'єкт (ЯПГУ), який моделюється.

Експертні оцінки робляться на підставі аналізу інформації, яка наведена в матеріалах АЗПА й у додаткових матеріалах, які запитуються (при необхідності) відповідно до п.1.6 і 4.1.3 даної Методики (наприклад, процедурах і/або технічних керівництвах, відповідно до яких виконана розробка матеріалів АЗПА).

4.4.3 Рекомендованою формою документування розрахункової моделі (моделей) ЯПГУ, розробленої для аналізу ЗПА, є зведення в єдиний документ всієї інформації, що описує моделі, розрахункові схеми, допущення, які використовуються, й ін., а також установлює взаємозв'язок між вихідною інформацією, що наведена в первинній документації чи в базі даних для АЗПА, і значеннями величин і параметрів, прийнятими в розрахунковій моделі. Формат такого документа (так званого "Опису розрахункової моделі ЯПГУ") приймається з урахуванням специфіки відповідного програмного забезпечення, що використовується для аналізу процесів у ЯПГУ. Рекомендований обсяг документування вихідних даних і розрахункових моделей, які використовуються для розрахункового аналізу ЗПА наведений у Додатку 3 даної Методики.

Експерти повинні переконатися, що в поданих матеріалах АЗПА міститься (цілком, або у виді посилань на відповідні документи) необхідна інформація.

4.4.4 Під час проведення експертизи матеріалів АЗПА, що відносяться до розрахункової моделі і набору вихідних даних, які використовуються для аналізу процесів у ЯПГУ, необхідно переконатися, що розрахункова модель (моделі) була адекватно верифікована в порядку, встановленому відповідними процедурами (керівництвами).

Така перевірка (верифікація) повинна проводитися до етапу виконання розрахункового аналізу. Результати перевірки повинні бути задокументовані згідно вимог відповідних процедур якості (і/або технічних керівництв) і повинні підтвердити:

- загальну відповідність розробленої моделі і відповідних розрахункових схем цілям і задачам аналізу ЗПА, з урахуванням встановлених границь моделювання;

- коректність усіх модулів і фрагментів набору вихідних даних, їх відповідність прийнятим вузловим схемам і загальній стратегії розробки всього набору вихідних даних;

- повноту документування значень вхідних параметрів, методик їхнього розрахунку і прийнятих допущень, які використовуються у моделі (наборі вихідних даних);

- відповідність між прийнятими в наборі вхідними параметрами і даними по ЯПГУ, що наведені у БД для АЗПА і/або інших кваліфікованих джерелах;

- відповідність розрахункової моделі і її елементів вимогам відповідної розрахункової програми, для якої дана модель (набір вихідних даних) розроблена.

У рамках верифікації набору вихідних даних виконується також тестування основних логічних модулів (наприклад, моделей складних керуючих систем) і аналіз генерованих розрахунковими програмами діагностичних повідомлень.

Грунтуючись на наведеній у поданих на експертизу матеріалах АЗПА інформації, експерти оцінюють адекватність виконаної при розробці АЗПА верифікації розрахункової моделі (набору вихідних даних) ЯПГУ. За необхідності, відповідно до п.1.6 і 4.1.3 даної Методики, запитується додаткова інформація (наприклад, процедури і керівництва, що регламентують порядок розробки і верифікації розрахункової моделі ЯПГУ).

4.4.5 Необхідно перевірити повноту поданої в складі матеріалів АЗПА інформації, що підтверджує вірогідність результатів, які одержують під час виконання детальних розрахунків процесів у ЯПГУ з використанням розробленого набору (наборів) вихідних даних.

Така інформація повинна бути подана цілком, або супроводжуватися посиланнями на опубліковані матеріали і тематичні звіти. Рекомендованою формою документування інформації, що підтверджує вірогідність розрахункової моделі ЯПГУ, є так званий "Звіт про валідацію розрахункової моделі". Звіт повинний продемонструвати здатність моделі (набору вихідних даних) адекватно моделювати поведінку реакторної установки в аварійних режимах. Переважним методом валідації наборів вихідних даних ЯПГУ є порівняння результатів розрахунку з даними про реальне протікання інцидентів на енергоблоці, якій досліджується.

Рекомендації в частині приблизного змісту Звіту про валідацію набору вихідних даних для аналізу процесів у ЯПГУ наведені в Додатку 4 даної Методики. Експерти повинні проаналізувати подану в складі матеріалів АЗПА інформацію, яка підтверджує, що для розрахунків використовувався відповідним чином валідований набір вихідних даних. За необхідності, згідно п.1.6 і п.4.1.3 даної Методики, запитуються додаткові матеріали. Необхідно переконатися, що процес валідації розрахункової моделі в цілому виконаний відповідно до рекомендацій Додатка 4 даної Методики, а наявні відмінності в підходах і обсязі документування обгрунтовані.

4.4.6 Необхідно проаналізувати всі наявні зауваження щодо розрахункової моделі (набору вихідних даних) з погляду можливого впливу виявлених неточностей на результати розрахункового аналізу аварійних режимів. Усі випадки, коли відзначені під час проведення експертизи неточності розрахункової моделі можуть істотно вплинути на результати розрахунку, повинні бути враховані під час аналізу результатів розрахунку ЗПА (див. розділ 5 даної Методики).

4.5 Розрахункові моделі для аналізу процесів у гермооб'ємі

4.5.1 Необхідно проаналізувати достатність інформації про розрахункові моделі, які використовуються для проведення аналізу процесів у гермооб'ємі у рамках АЗПА в складі ЗАБ.

Експерти повинні переконатися, що при розробці розрахункової моделі ГО виконувалися відповідні принципи забезпечення якості і документування розробки розрахункових моделей:

- документування процесу розробки розрахункової моделі, у тому числі допоміжних розрахунків, що виконані при її розробці, повинне забезпечувати можливість відстеження основних значень у наборі вихідних даних стосовно БД по ЗПА, вихідній станційній документації і загальним джерелам даних, що використовуються;

- виконання внутрішньої перевірки (верифікації) розробленої розрахункової моделі, включаючи перевірку коректності моделі і фізичності результатів, що одержують, і належне документування результатів такої перевірки.

Перераховані вище елементи програми якості є обов'язковими для розробки розрахункових моделей ГО для цілей АЗПА. При цьому включення відповідної документації до складу матеріалів АЗПА не є обов'язковим, інформація може супроводжуватися посиланнями на опубліковані матеріали, тематичні звіти і проектні документи.

Експерти повинні проаналізувати подану в складі матеріалів АЗПА інформацію, переконатися в наявності необхідних посилань і оцінити ситуацію з дотриманням основних вимог з забезпечення якості. При необхідності, експерти запитують додаткову інформацію відповідно до п.1.6 даної Методики.

4.5.2 При перевірці адекватності документування процесу розробки розрахункової моделі гермооб'єму експерти повинні переконатися, що в матеріалах АЗПА наведено (цілком або у виді відповідних посилань) опис розрахункової моделі, включаючи опис фізичних і математичних моделей, що використовуються, розрахункових схем, спрощень і допущень, вихідних даних, що описують модельований об'єкт (ГО).

Експертні оцінки робляться на підставі аналізу інформації, наведеної в матеріалах АЗПА й у додаткових матеріалах, запитуваних (при необхідності) відповідно до п.1.6 і 4.1.3 даної Методики (наприклад, процедурах і/або технічних керівництвах, у відповідності, з якими виконана розробка матеріалів АЗПА).

4.5.3 Рекомендованою формою документування розрахункової моделі (моделей) ГО, що розроблена для аналізу ЗПА, є зведення в єдиний документ всієї інформації, яка описує моделі, що використовуються, розрахункові схеми, допущення й ін., а також встановлює взаємозв'язок між вихідною інформацією, наведеної в первинній документації або в базі даних для АЗПА, і значеннями величин і параметрів, прийнятими в розрахунковій моделі. Формат такого документа (так званого "Опису розрахункової моделі ГО") приймається з урахуванням специфіки відповідного програмного забезпечення, який використовується для аналізу процесів у ГО. Приблизний формат "Опису розрахункової моделі для аналізу процесів у ГО" наведено у Додатку 3 даної Методики.

Експерти повинні переконатися, що в поданих матеріалах АЗПА міститься (цілком, або у виді посилань на відповідні документи) необхідна інформація.

4.5.4 Під час проведення експертизи матеріалів АЗПА, що відносяться до розрахункової моделі і набору вихідних даних, які використовуються для аналізу процесів у ГО, необхідно переконатися, що розрахункова модель (моделі) була адекватно верифікована в порядку, встановленому відповідними процедурами (керівництвами).

Така перевірка (верифікація) повинна проводитися до етапу виконання розрахункового аналізу. Результати перевірки мають бути задокументовані згідно вимог відповідних процедур якості (і/або технічних керівництв) і повинні підтвердити:

- загальну відповідність розробленої моделі і відповідних розрахункових схем цілям і задачам аналізу ЗПА, з урахуванням встановлених границь моделювання й обмежень по застосовності моделі;

- коректність усіх модулів і фрагментів набору вихідних даних, їх відповідність прийнятим вузловим схемам і загальній стратегії розробки всього набору вихідних даних;

- повноту документування значень вхідних параметрів, які використовуються у моделі (наборі вихідних даних), методик їхнього розрахунку і прийнятих допущень;

- відповідність між прийнятими в наборі вхідними параметрами і даними по ГО, які наведені в БД для АЗПА і/або інших кваліфікованих джерелах;

- відповідність розрахункової моделі і її елементів вимогам відповідної розрахункової програми, для якої дана модель (набір вихідних даних) розроблена;

- можливість одержання за допомогою розробленого набору вихідних даних фізичних і які адекватно відображають поведінку об'єкта, що моделюється, результатів.

У рамках верифікації набору вихідних даних виконується також тестування основних логічних модулів і аналіз генерованих розрахунковими програмами діагностичних повідомлень. Для оцінки адекватності результатів, які одержують, виконується тестовий розрахунок (розрахунки) з метою оцінки динаміки зміни основних параметрів середовища в ГО і підтвердження фізичності розрахункових кривих.

Грунтуючись на наведеній у поданих на експертизу матеріалах АЗПА інформації, експерти оцінюють адекватність виконаної при розробці АЗПА верифікації розрахункової моделі (набору вихідних даних) для аналізу процесів у ГО. При необхідності, відповідно до п.1.6 і 4.1.3 даної Методики, запитується додаткова інформація (наприклад, процедури і керівництва, що регламентують порядок розробки і верифікації розрахункової моделі ГО).

4.5.5 Необхідно проаналізувати всі існуючи зауваження експертів по розрахунковій моделі (набору вихідних даних) ГО з погляду можливого впливу виявлених неточностей на результати розрахункового аналізу процесів у гермооб'ємі. Усі випадки, коли відзначені під час проведення експертизи неточності розрахункової моделі ГО можуть істотно вплинути на результати розрахунку, повинні бути враховані під час аналізу результатів розрахунку ЗПА (див. розділ 5 даної Методики).

5.1 Визначення аварійних сценаріїв

5.1.1 Необхідно оцінити коректність підходу до визначення сценаріїв ЗПА, відібраних для детального розрахунку (див. п.3.4 даної Методики), викладеного в матеріалах, що аналізуються.

5.1.2 В аварійних сценаріях, що складаються для усіх відібраних аварій-представників, повинні бути визначені початкові і граничні умови для розрахунку, включаючи сукупність додаткових відмов, що враховуються, передбачувані основні дії автоматики й оперативного персоналу (запропоновані діючими інструкціями або іншим способом обгрунтовані), а також критерії прийнятності, визначені для відповідної групи ВП при складанні переліку ЗПА. Під час оцінки сценаріїв аварій необхідно перевірити наявність і повноту подання перерахованих складових для кожного сценарію.

5.1.3 Необхідно проаналізувати початкові умови, встановлені для кожного сценарію, який моделюється.

При цьому необхідно переконатися, що:

- у сценарії наведено й обгрунтовано початкові значення основних параметрів, що визначають вихідний стан об'єкта (ЯПГУ, ГО), що моделюється, і особливості розвитку аварії;

- при визначенні початкових умов використовувався загальний підхід, що полягає в завданні реалістичних значень параметрів у межах встановленого проектом діапазону їхньої зміни при нормальних умовах експлуатації. При цьому припустимо, щоб у необхідних випадках для окремих параметрів задавалися граничні значення або використовувався консервативний підхід, за умови, що в описі початкових умов приведене відповідне обгрунтування (такий підхід може бути виправданий, коли необхідно показати, що обраний сценарій є найгіршим для даній ВП чи групи ВП з погляду тяжкості наслідків).

5.1.4 Необхідно проаналізувати граничні умови, прийняті для кожного сценарію, який моделюється.

При цьому необхідно переконатися, що:

- у сценарії враховано основні дії автоматики, що характерні для розглянутого режиму;

- в основу завдання граничних умов покладено реалістичний підхід. Враховується дія систем і обладнання нормальної експлуатації, відмова яких не передбачена у явному виді для розглянутої ВП, і працездатність яких не порушується безпосередньо через розвиток аварії. Для систем керування і безпеки не потрібно консервативно приймати штучні значення затримок на їх спрацьовування або консервативні допущення щодо досягнення уставок чи ефективності їхньої роботи (застрявання найбільш ефективного органа регулювання СКЗ і ін.). При цьому припустимо, щоб у необхідних випадках використовувалися консервативні допущення щодо роботи систем і обладнання, за умови, що в описі граничних умов приведене відповідне обгрунтування (зокрема, консервативні допущення можуть використовуватися для обгрунтування, що аналізований сценарій є найгіршим з погляду тяжкості наслідків);

- сукупність відмов обладнання і систем, що враховуються, визначається характером аналізованої ВП і особливостями сценарію. Для АЗПА не потрібно застосування критерію єдиної відмови. При цьому, однак, повинне бути показано, що сценарій (сценарії), який аналізується, є найбільш представницьким для даної ВП чи групи ВП з погляду тяжкості наслідків (дотримання/порушення критеріїв прийнятності) і з погляду особливостей дій оперативного персоналу. Одночасно необхідно враховувати, що оцінці підлягають тільки ті аварійні режими, що характеризуються тяжкістю радіаційних наслідків і, з урахуванням результатів ІАБ, частотою реалізації більш 10 степені - 7 р.р.

5.1.5 У базовому сценарії протікання, який обумовлений для кожної аварії-представника, моделюються тільки дії персоналу, описані в діючих інструкціях, або іншим способом обгрунтовані (наприклад, розглянуті для даної аварії у ІАБ під час оцінки надійності персоналу).

Прийнятним підходом може вважатися допущення про те, що втручання оператора в перші 30 хвилин не відбувається. Мінімальний інтервал може бути скорочений до 10 хв. для дій, що здійснюються із БЩК, якщо буде показано, що оператор має можливість визначити необхідність здійснення таких дій у зазначений час. Часові інтервали для інших дій персоналу повинні бути визначені реалістичним шляхом.

Під час оцінки сценаріїв необхідно проаналізувати можливість здійснення модельованих (зазначених у сценарії) дій персоналу з урахуванням особливостей реального протікання режиму (параметри середовища, радіоактивність, працездатність засобів діагностики).

5.1.6 Характерною рисою ЗПА є можливе протікання окремих аварійних режимів у малодослідженій для РУ з ВВЕР феноменологічній області. У таких випадках існує значна невизначеність у частині можливих шляхів протікання аварії і, відповідно, у виборі сценаріїв для аналізу. Для таких режимів необхідно оцінити обгрунтованість або ступінь консерватизму допущень, прийнятих при виборі сценарію аварії. Прийнятним може бути підхід, коли ступінь невизначеності наслідків аварії оцінюється шляхом аналізу "оптимістичного" і "песимістичного" варіантів протікання режиму і їх наступного зіставлення. Під час оцінки таких сценаріїв доцільно використовувати результати ІАБ 2-го рівня для розглянутого енергоблоку (чи однотипних), якщо такі матеріали існують в розпорядженні експертів.

5.2 Попередні розрахунки відібраних аварій-представників

5.2.1 Метою проведення попередніх розрахунків є:

- одержати більш точне уявлення про протікання аварії і хронології основних подій, що дозволить уточнити сценарії аварій-представників, що моделюються;

- визначити основні умови, що приводять до переростання аварій, що аналізуються, у режими з тяжкими радіаційними наслідками;

- визначити для кожного сценарію, що моделюється, обсяг необхідних аналізів чутливості;

- визначити для кожного сценарію, що супроводжується тяжкими радіаційними наслідками, дії персоналу, який необхідно додатково проаналізувати на етапі остаточних розрахунків.

Під час оцінки результатів попередніх розрахунків необхідно проаналізувати повноту поданих матеріалів і їх відповідність перерахованим цілям попередніх розрахунків. Результати попередніх розрахунків повинні бути наведені для всіх аварій-представників, відібраних для детального аналізу (див. п.3.4 і 5.1 даної Методики), або повинно бути обгрунтовано недоцільність виконання попередніх розрахунків для окремих аварій-представників.

5.2.2 Під час оцінки результатів попередніх розрахунків з кожного аварійного сценарію необхідно перевірити повноту документування результатів розрахунку:

- наявність і достатність інформації про зміну визначальних параметрів розглянутих процесів;

- наявність і достатність інформації про основні часові характеристики процесів, включаючи критичні для прийняття організаційно-технічних заходів;

- достатність і аргументованість оцінки можливих наслідків аварії. Рекомендований формат подання результатів розрахунків наведений у Додатку 5.

5.2.3 Необхідно оцінити коректність інтерпретації отриманих результатів, особливо в тих випадках, коли результати попередніх розрахунків істотно вплинули на обсяг і спрямованість підсумкових розрахунків для конкретної аварії-представника (коректування сценарію, зміни в частині моделювання дій персоналу й ін.). Всі істотні особливості зміни основних параметрів повинні бути пояснені. У даних з хронології основних подій повинно бути зазначено усі визначальні/що характеризують аварію події. Можливі відхилення від очікуваного, відповідно до прийнятого сценарію аварії, протікання режиму повинні бути пояснені.

5.2.4 Одна з задач попередніх розрахунків - визначення основних умов, що приводять до переростання аварій, які аналізуються, у режими з тяжкими радіаційними наслідками. Необхідно перевірити обгрунтованість і аргументованість зроблених у цій частині висновків, а також коректність відповідних рекомендацій із проведення підсумкової серії розрахунків (коректування сценарію, вибір параметрів для аналізу чутливості і т.д.). Виконання аналізу чутливості, зокрема, є доцільним, якщо значення окремих основних параметрів, розраховані для базового випадку, близькі до встановлених критеріїв прийнятності. В обсяг аналізу чутливості включаються параметри моделі, що характеризуються значною невизначеністю їхнього завдання і здатністю істотно впливати на такі основні розрахункові параметри.

5.2.5 У попередніх розрахунках моделюються тільки основні дії оперативного персоналу, що передбачено в базовому сценарії аварії згідно п.5.1.5 даної Методики. Необхідно оцінити коректність обліку основних дій персоналу (аналізуючи дані по хронології основних подій) і обгрунтованість рекомендацій з вибору дій персоналу для моделювання в рамках підсумкової серії розрахунків.

5.3 Остаточні розрахунки запроектних аварій

5.3.1 Під час оцінки результатів остаточних розрахунків необхідно проаналізувати відповідні розділи матеріалів АЗПА з погляду повноти розгляду прийнятого переліку запроектних аварій. Повинно бути представлено детальні результати розрахунку для усіх відібраних аварій-представників (див. п.3.4 даної Методики). У випадках, коли для окремої(их) аварії-представника необхідні результати отримані на етапі попередніх розрахунків і проведення додаткових розрахунків не потрібно, допускається приведення відповідних посилань за умови наявності необхідних обгрунтувань. Повинно бути також наведено результати якісних оцінок, виконаних для аварій, що не включені у число аварій-представників.

5.3.2 Під час оцінки результатів детальних розрахунків з кожної відібраної аварії-представника необхідно перевірити повноту документування результатів розрахунку:

- наявність і достатність інформації про зміну визначальних параметрів розглянутих процесів;

- наявність і достатність інформації про основні часові характеристики процесів, включаючи критичні для прийняття організаційно-технічних заходів;

- достатність і аргументованість оцінки можливих наслідків аварії.

Рекомендований формат подання результатів розрахунків наведено у Додатку 5.

5.3.3 Необхідно перевірити достатність і коректність виконаних аналізів чутливості, а також повноту документування результатів розрахунку. Варіювання параметрів, для яких проводиться аналіз чутливості, повинно бути виконано в обгрунтовано реалістичних діапазонах, без застосування надмірно консервативних допущень (наприклад, значення початкових параметрів повинно варіюватися в межах діапазону їхніх змін при нормальній експлуатації, облік погрішностей і помилок вимірів не обов'язковий). Необхідно перевірити обгрунтованість наявних відступів від зазначеного принципу.

Необхідно оцінити обгрунтованість висновків, зроблених за результатами аналізу чутливості щодо впливу окремих параметрів на результати розрахунку, коректності прийнятого базового сценарію аварії-представника і т.п.

5.3.4 При наявності в складі матеріалів, які аналізуються, результатів розрахунків, виконаних відповідно до положень (11) з використанням альтернативних розрахункових програм, необхідно оцінити погодженість і порівнянність результатів з отриманими в базових розрахунках. Необхідно переконатися, що під час проведення альтернативних розрахунків забезпечена адекватність початкових і граничних умов базовому варіанту. Всі істотні (з погляду цілей АЗПА) розбіжності в результатах розрахунку повинно бути пояснено в матеріалах АЗПА. При наявності істотних розбіжностей між результатами, отриманими з використанням альтернативних програмних засобів і одержанні в базових розрахунках, і неможливості їхнього задовільного пояснення на підставі поданої в матеріалах, які експертуються, інформації, необхідно запросити додаткову інформацію відповідно до п.1.6 даної Методики.