ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ МАТЕРІАЛІВ АПА

2.2. Обсяг проведення експертизи

2.3. Учасники експертизи

2.4. Загальна послідовність виконання експертизи (технічної оцінки)

2.5. Критерії значимості експертних оцінок

3. ОЦІНКА ВИБОРУ ВИХІДНИХ ПОДІЙ ДЛЯ АНАЛІЗУ

3.1. Основні напрямки експертизи (технічної оцінки) у частині оцінки вибору вихідних подій для аналізу

3.2. Оцінка обгрунтованості переліку вихідних подій

3.3. Оцінка класифікації вихідних подій і вибору критеріїв прийнятності

3.4. Оцінка вибору вихідних подій - представників для кількісного аналізу

4. ВИХІДНІ ДАНІ І РОЗРАХУНКОВІ МОДЕЛІ

4.1. Забезпечення якості вихідних даних

4.2. Вихідні дані з ядерної парогенеруючої установки і ГО

4.3. Розрахункові моделі для аналізу процесів у ЯПГУ

4.4. Розрахункові моделі для аналізу процесів у гермооб'ємі

5. ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ АНАЛІЗУ

5.1. Аналіз початкових умов

5.2. Аналіз граничних умов

5.3. Оцінка результатів аналізу

5.4. Повнота і якість документування результатів аналізу

6. ПОДАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКСПЕРТИЗИ (ТЕХНІЧНОЇ ОЦІНКИ)

7. ЕКСПЕРТИЗА ПРОГРАМИ ЯКОСТІ АПА

ДОДАТОК 1. Перелік основних аспектів для розгляду експертами під час проведення експертизи (технічної оцінки) матеріалів, які приведені у Додатку АПА до ЗАБ і матеріалів АПА та документи, у яких наведено критерії

ДОДАТОК 2. Перелік чинних нормативно-правових актів України, діючих норм і правил з ЯРБ і документів міжнародних організацій, що необхідно враховувати під час проведення експертизи (технічної оцінки) матеріалів АПА

ДОДАТОК 3. Рекомендований обсяг документування вихідних даних і розрахункових моделей, який використовується для розрахункового аналізу проектних аварій

ДОДАТОК 4. Приблизний зміст Звіту про валідацію набору вихідних даних для аналізу процесів у ЯПГУ

ДОДАТОК 5. Рекомендована форма подання результатів розрахунків проектних аварій

АЕС - атомна електрична станція

АПА - аналіз проектних аварій

АЗПА - аналіз запроектних аварій

БД - база даних

БЩК - блочний щит керування

ВВЕР - водо-водяний енергетичний реактор

ВП - вихідна подія

ГО - гермооб'єм

ДМАБ - додаткові матеріали з аналізу безпеки

ЗАБ - звіт з аналізу безпеки

ЗЯ - забезпечення якості

ІАБ - імовірнісний аналіз безпеки

МАГАТЕ - Міжнародне Агентство з Атомної Енергії

РУ - реакторна установка

СКЗ - система керування та захисту

ЯПГУ - ядерна парогенеруюча установка

ЯРБ - ядерна та радіаційна безпека

ЯУ - ядерна установка

1.1. Дана Методика виконання експертизи (технічної оцінки) матеріалів, які приведені у Додатку до звіту з аналізу безпеки діючих енергоблоків АЕС "Аналіз проектних аварій " (далі - Методика) поширюється на діяльність по виконанню експертизи (технічної оцінки) матеріалів, які приведені у додатках "Аналіз проектних аварій" (АПА) до звітів з аналізу безпеки (ЗАБ) діючих в Україні енергоблоків АЕС з ВВЕР.

1.2. Дана Методика призначена для використання Державним комітетом ядерного регулювання України (Держатомрегулювання України) та експертними організаціями під час проведення експертизи (технічної оцінки) матеріалів, які приведені у Додатку АПА до ЗАБ діючих енергоблоків, а також інших документів, що обгрунтовують безпеку ядерних установок (ЯУ) і пов'язаних з виконанням АПА (інших матеріалів АПА).

1.3. Дана Методика встановлює:

- загальний опис процесу проведення експертизи (технічної оцінки) матеріалів АПА;

- перелік основних аспектів АПА, що повинні бути розглянуті експертами під час проведення експертизи (технічної оцінки) матеріалів, які приведені у Додатку АПА до ЗАБ, і послідовність їх розгляду;

- критерії оцінки, якими повинні керуватися експерти під час розгляду матеріалів АПА.

1.4. У даному документі не встановлюються вимоги до оцінки матеріалів детерміністичного аналізу внутрішніх і зовнішніх екстремальних впливів (пожежі, затоплення і т.п.), а також вторинних ефектів, якими може супроводжуватися протікання проектних аварій (впливу від предметів, що летять, динамічні впливи, викликані розривом трубопроводів, та ін.). Аналізи таких впливів повинні бути наведені в матеріалах, які приведені у додатках до ЗАБ "Додаткові матеріали з аналізу безпеки" (ДМАБ), оцінка яких виконується за окремою методикою. Під час експертизи (технічної оцінки) матеріалів АПА необхідно враховувати зауваження і рекомендації експертів у частині зазначених видів впливів і вторинних ефектів, які зроблені під час розгляду ДМАБ. Крім того, під час експертизи (технічної оцінки) проектних аварійних сценаріїв, що супроводжуються зазначеними вторинними ефектами, необхідно використовувати відповідні положення Методики оцінки ДМАБ.

1.5. Перелік основних аспектів для розгляду експертами під час проведення експертизи (технічної оцінки) матеріалів АПА і документи, у яких наведені критерії, наведений у Додатку 1 даної Методики.

1.5.1. Під час виконання експертизи (технічної оцінки) матеріалів, які приведені у Додатку АПА до ЗАБ експерти повинні керуватися:

- переліком основних аспектів, що приведений у Додатку 1 даної Методики;

- вимогами технічного завдання на проведення експертизи (технічної оцінки);

- вимогами чинних нормативно-правових актів України, норм і правил з ядерної та радіаційної безпеки (ЯРБ). В випадках коли такі вимоги відсутні, або є не повними, можуть бути використанні документи МАГАТЕ, а також нормативні документи інших країн, положення яких повинні розглядатися як рекомендаційно-довідкова інформація. Перелік чинних нормативно-правових актів України, норм і правил з ЯРБ, які необхідно враховувати під час проведення експертизи (технічної оцінки) матеріалів АПА, а також документів міжнародних організацій, які рекомендуються для використання наведено у Додатку 2.

1.5.2. Під час виконання експертизи (технічної оцінки) інших матеріалів АПА (які не є частиною матеріалів, які приведені у Додатку АПА до ЗАБ), експерти самостійно визначають перелік необхідних для оцінки основних аспектів АПА. При цьому необхідно керуватися документами, які перераховані в п.1.5.1, і враховувати призначення та область застосування матеріалів АПА, що аналізуються.

1.6. Під час проведення експертизи (технічної оцінки) матеріалів, які приведені у Додатку АПА до ЗАБ і інших матеріалів АПА експерти послідовно виконують:

- перевірку наявності в складі поданих матеріалів даних, що висвітлюють основні аспекти АПА, прийняті для оцінки відповідно до п.1.5;

- визначення достатності інформації по кожному з прийнятих для оцінки основних аспектів АПА для підготовки експертних оцінок і рекомендацій.

При відсутності в поданих на експертизу (технічну оцінку) матеріалах АПА відповідних даних або недостатності інформації, експерт запитує додаткову інформацію в порядку, що передбачений [3].

1.7. Критерії для виконання експертизи (технічної оцінки) матеріалів АПА встановлюються для кожного основного аспекту АПА, який обумовлено відповідно до п. 1.5, на підставі Додатка 1 даної Методики.

Додаток 1 складений у табличній формі. У графі 1 наведені основні аспекти АПА, що повинні бути розглянуті експертами. Основні аспекти згруповано за тематикою відповідно до тексту основних розділів даної Методики. Пункти відповідних розділів зазначено в графі 2 Додатку 1. У графах 3 і 4 перераховано пункти нормативно-правових актів і нормативно-технічних документів України, а також документів міжнародних організацій, в яких наведено критерії оцінки для зазначених у графі 1 основних аспектів АПА. Положення пунктів, зазначених у графі 3, є обов'язковими, положення пунктів, зазначених у графі 4, носять рекомендаційний характер.

1.7.1. Експерти вправі відмовитися від використання тих чи інших критеріїв оцінки, якщо в процесі виконання експертизи (технічної оцінки) зроблено висновки про недоцільність їх застосування. При цьому, експерт повинен керуватися критеріями, встановленими [4], або іншими чинними нормативно-правовими актами України, нормами і правилами ядерної та радіаційної безпеки.

1.7.2. Висновки про недоцільність використання того чи іншого критерію оцінки при формулюванні експертних оцінок повинні бути відповідним чином обгрунтовані.

2.1. У залежності від порядку надходження на експертизу (технічну оцінку) матеріалів АПА, експертизу необхідно виконувати за одним з наступних варіантів:

- варіант 1 - експертиза виконується паралельно із розробкою матеріалів АПА, по мірі виконання окремих підзадач або етапів, і передачі їх на експертизу.

Перевагою такого варіанта експертизи є те, що виправлення виявлених у процесі експертизи помилок може виконуватися на початкових етапах проведення АПА.

Недоліком є те, що подані на експертизу матеріали можуть бути значно змінені в процесі роботи з АПА і може знадобитися їх повторна експертиза.

- варіант 2 - експертиза виконується після завершення розробки матеріалів АПА, на експертизу надходить весь комплект розробленої документації (наприклад, цілком матеріали, які приведені у Додатку АПА до ЗАБ).

Перевагою даного підходу є те, що рівень трудовитрат на проведення експертизи матеріалів АПА в кожному окремому випадку істотно знижується.

Недолік - експертиза може виявити значні недоліки, виправлення яких краще виконувати на ранніх етапах розробки матеріалів АПА. Крім того, знижується рівень довіри до результатів АПА і підвищуються трудовитрати на виконання експертизи наступних матеріалів АПА (з урахуванням вибіркового характеру виконаної експертизи, надалі під час проведення експертизи однотипних матеріалів АПА істотного зниження трудовитрат не досягається).

2.2. Обсяг проведення експертизи

На початку виконання експертизи повинно бути прийняте рішення про обсяг проведення експертизи. У залежності від мети і задач експертизи, які визначаються Держатомрегулювання України, і відведених на проведення експертизи термінів, виконується детальна експертиза або експертиза в обмеженому обсязі (далі Ц обмежена експертиза).

- Під час проведення детальної експертизи, усі матеріали АПА піддаються детальній та ретельній перевірці. Метою такої перевірки є підтвердити, що вихідні дані і розрахункові моделі, які використовуються, відображають реальний стан ядерної установки і забезпечують необхідний консерватизм оцінок, аналіз аварій виконаний і задокументований у повному обсязі та з необхідною якістю.

Даний підхід має перевагу з точки зору рівня довіри до результатів АПА і зниження трудовитрат на експертизу наступних матеріалів АПА (зокрема, під час проведення згодом експертизи матеріалів АПА для однотипних енергоблоків, рівень трудовитрат на виконання експертизи буде значно нижчий).

- Під час проведення обмеженої експертизи виконується загальний огляд матеріалів АПА і вибіркові детальні перевірки окремих аспектів АПА, що мають найбільший вплив на результати АПА, які аналізуються.

Перевагою даного підходу є те, що рівень трудовитрат на проведення експертизи матеріалів АПА у кожному окремому випадку істотно знижується.

Недолік - зниження рівня довіри до результатів АПА і підвищення трудовитрат на виконання експертизи наступних матеріалів АПА (з урахуванням вибіркового характеру виконаної експертизи, надалі під час проведення експертизи однотипних матеріалів АПА істотного зниження трудовитрат не досягається).

2.3. Учасники експертизи

Для проведення як обмеженої, так і детальної експертизи необхідно забезпечити достатню кількість експертів. Всі експерти повинні мати високу кваліфікацію, практичний досвід виконання АПА, та повинні бути навчені сучасним методам детерміністичного аналізу аварій.

Через те, що роботи по АПА багато в чому спираються на результати і матеріали імовірнісного аналізу безпеки (ІАБ), доцільне включення в групу експертів осіб, що володіють знаннями загальної методології ІАБ і навичками використання матеріалів ІАБ для цілей детерміністичного аналізу.

2.4. Загальна послідовність виконання експертизи (технічної оцінки)

2.4.1. Після перевірки повноти і достатності поданих на експертизу (технічну оцінку) матеріалів АПА відповідно до п. 1.6 і, при необхідності, одержання додаткових матеріалів, експерти виконують оцінку матеріалів АПА відповідно до вимог розділів 3-6 даної Методики.

2.4.2. Експертиза (технічна оцінка) виконується в наступній послідовності:

а) аналізується повнота і репрезентативність прийнятого до розгляду переліку вихідних подій (ВП), коректність виконання групування (класифікації) ВП і визначення критеріїв прийнятності для кожної групи. Крім цього, необхідно переконатися в обгрунтованості вибору аварій-представників для кількісного аналізу. Основні аспекти АПА, які необхідно проаналізувати на даному етапі, детально розглянуто в розділі 3;

б) аналізуються вихідні дані і розрахункові моделі, які використовуються під час розробки матеріалів АПА. Експерти повинні звернути особливу увагу на питання забезпечення якості при підготовці вихідних даних і розробці розрахункових моделей та переконатися в достатності інформації по даним, які використовуються для аналізу АПА для забезпечення можливості їх відстеження. Крім того, аналізується прийнятність розрахункових моделей, що використовуються, і наявність необхідної інформації про стан з їхньою верифікацією та валідацією. Основні аспекти АПА, які необхідно проаналізувати на даному етапі, детально розглянуто в розділі 4;

в) аналізується повнота і коректність аналізу, а також якість документування результатів для кожної групи ВП, яка аналізується. При цьому необхідно оцінити правильність визначення початкових і граничних умов для розрахунку з точки зору консерватизму стосовно прийнятих критеріїв прийнятності, а також переконатися в повноті і достатній глибині виконаного аналізу аварійних сценаріїв. Крім того, перевіряється достатність наведеної інформації про поведінку ЯУ в умовах розглянутих аварій і відповідність обсягу і формату документування результатів аналізу встановленим вимогам. При необхідності, виконуються перевірочні розрахунки окремих аварійних сценаріїв. Основні аспекти АПА, що необхідно проаналізувати на даному етапі, детально розглянуто в розділі 5;

г) оцінюється обгрунтованість визначення (вибору) проектних аварій (ПА), для яких потрібна розробка заходів щодо керування. Аналізується достатність інформації, яка демонструє, що пропоновані рекомендації з керування ПА запобігають тяжкому ушкодженню активної зони, або істотно знижують наслідки такого ушкодження, реалізовано, і сполучні з концепцією безпеки. Оцінюється також достатність і коректність виконаних додаткових розрахункових обгрунтувань.

д) формулюються підсумкові висновки і рекомендації за результатами експертизи (технічної оцінки) матеріалів АПА відповідно до вимог розділу 6 даної Методики.

2.4.3. Під час організації проведення експертизи (технічної оцінки) матеріалів АПА необхідно враховувати принципову схожість методології і складу робіт, які виконуються під час аналізу проектних і запроектних аварій. Принципи і методика проведення оцінки матеріалів АПА, у свою чергу, також багато в чому подібні відповідним складовим елементам оцінки матеріалів аналізу запроектних аварій.

2.5. Критерії значимості експертних оцінок

2.5.1. Під час виконання експертизи (технічної оцінки) матеріалів АПА експертами аналізуються всі основні аспекти АПА, обумовлені відповідно до 1.5 даної Методики. При цьому експерти самостійно визначають значимість експертних оцінок і зауважень з точки зору впливу виявлених недоліків на основні результати АПА.

2.5.2. Рекомендується ранжирувати експертні оцінки за наступними критеріями значимості:

- "Високий". Виявлені експертами недоліки або спірні питання істотно впливають на основні результати АПА. Без усунення виявлених недоліків чи вироблення прийнятного рішення виявлених спірних питань результати АПА не можуть вважатися коректними, що робить неможливим їхнє наступне використання.

- "Середній". Виявлені експертами проблеми або спірні питання ставлять під сумнів достовірність деяких кількісних оцінок, приведених у матеріалах АПА, але не роблять істотного впливу на загальні результати АПА. Без вирішення виявлених проблем обмежується можливість застосування результатів АПА для деяких областей.

- "Низький". У дану категорію включаються проблеми або спірні питання, що відображають розходження в підходах експертів і розробників АПА. Невирішення виявлених проблем не робить істотного впливу на приведені в матеріалах АПА кількісні оцінки і на можливість подальшого застосування результатів АПА.

3.1. Основні напрямки експертизи (технічної оцінки) у частині оцінки вибору вихідних подій для аналізу

Під час проведення експертизи (технічної оцінки) матеріалів, які приведені у Додатку АПА до ЗАБ та інших матеріалів АПА експерти повинні оцінити повноту аналізу проектних аварій, для чого необхідно:

- визначити відповідність переліку вихідних подій, що повинні бути розглянуті в рамках АПА, приблизному переліку, приведеному в [11]. Слід також переконатися в обгрунтованості запровадження в винятку із приблизного переліку окремих вихідних подій;

- проаналізувати обгрунтованість класифікації вихідних подій за типом та очікуваній частоті виникнення;

- проаналізувати коректність і обгрунтованість вибору критеріїв прийнятності для кожної вихідної події;

- переконатися в обгрунтованості вибору аварій-представників для кількісного аналізу.

3.2. Оцінка обгрунтованості переліку вихідних подій

3.2.1. Під час оцінки переліку вихідних подій, що розглянуті в матеріалах, поданих на експертизу, аналізується його відповідність приблизному переліку, який наведено в [11].

3.2.2. Експерти повинні враховувати, що наведений у [11] перелік є рекомендованим (приблизним) і може не відображати всіх особливостей енергоблоку, для якого виконувався АПА. Тому, у матеріалах, які експертуються, повинен бути наданий відкоригований перелік вихідних подій, що враховує особливості енергоблоку. Задачею експертів є перевірка обгрунтованості і коректності змін у переліку вихідних подій для АПА в порівнянні з рекомендованим (приблизним) переліком, а також оцінки достатності інформації, наданої для обгрунтування прийнятого переліку.

3.2.3. Необхідно перевірити наявність взаємозв'язку між переліками аварій, які аналізуються у розділах АПА і "Аналіз запроектних аварій (АЗПА)". Наприклад, по існуючих вимогах режими з відмовою аварійного захисту можуть розглядатися як у складі аналізу проектних аварій, так і в складі АЗПА. Експерти повинні переконатися, що при розмежуванні проектних і запроектних аварій були враховані особливості протікання аварії (наявність додаткових відмов понад принципу одиничної відмови) і розходження в частотах реалізації. При цьому, підхід, обраний для віднесення того або іншого режиму до проектних або запроектних аварій, повинен бути відповідним образом обгрунтований.

3.3. Оцінка класифікації вихідних подій і вибору критеріїв прийнятності

3.3.1. При розгляді виконаної класифікації вихідних подій експерти повинні оцінити повноту і достатність інформації, поданої в обгрунтування класифікації.

3.3.2. Експерти повинні переконатися, що класифікація вихідних подій виконана за двома основними ознаками:

- подібністю основних явищ (процесів), що характеризують наслідки виникнення вихідної події;

- очікуваною частотою виникнення вихідної події.

Перша ознака важлива з точки зору вибору аварій-представників для розрахункового аналізу, а також формулювання початкових і граничних умов, тоді як друга ознака дозволяє обгрунтувати вибір критеріїв прийнятності для кожної вихідної події.

3.3.3. Необхідно проаналізувати коректність виконаної класифікації вихідних подій за ознакою подібності основних явищ. Відповідно до [11] кожна вихідна подія, яка розглядається в АПА повинна бути віднесена до однієї з наступних категорій:

1) збільшення тепловідводу через другий контур;

2) зменшення тепловідводу через другий контур;

3) зменшення витрати теплоносія через реактор;

4) зміна реактивності і розподілу енерговиділень;

5) збільшення запасу теплоносія першого контуру;

6) зменшення запасу теплоносія першого контуру;

7) порушення при поводженні з паливом та радіоактивними відходами;

8) порушення умов нормальної експлуатації з відмовою аварійного захисту реактора.

Перелік категорій, поданий вище, є рекомендованим і може бути доповнений з урахуванням особливостей енергоблоку. При цьому, у матеріалах, поданих на експертизу, повинно бути подане обгрунтування змін у переліку категорій у порівнянні з рекомендованим. Експерти, що виконують експертизу (технічну оцінку), повинні проаналізувати необхідність і обгрунтованість змін.

3.3.4. Необхідно перевірити правильність визначення причинно-наслідкових зв'язків, що ведуть до виникнення вихідних подій, і коректність урахування результатів ІАБ для енергоблоку, який аналізується, при групуванні вихідних подій по частотній ознаці. Відповідно до [11], рекомендується розділити вихідні події, які розглядаються в АПА, на наступні частотні групи:

1) вихідні події, що можуть відбуватися, принаймні, один раз у рік при експлуатації АЕС;

2) вихідні події, що можуть відбуватися, принаймні, один раз за період експлуатації АЕС (один разом у 30 років);

3) достатньо рідкі вихідні події, імовірність появи котрих нижче, ніж один раз за період експлуатації АЕС.

Запропонована градація ВП по частотах є приблизною. Основна мета поділу ВП на частотні групи - встановити більш жорсткі критерії прийнятності для ВП, що характеризуються високою частотою виникнення (див. п. 3.3.6). У цьому значенні, порушення експлуатаційних меж, не пов'язані з порушенням меж безпечної експлуатації (так звані порушення нормальних умов експлуатації), що відбуваються з частотою більш 1 разу в 30 років, можуть бути об'єднані в загальну частотну категорію, для якої необхідно приймати найбільше "суворі" критерії прийнятності.

3.3.5. Експерти повинні переконатися, що прийнята розбивка на групи дозволяє з достатньою обгрунтованістю визначити критерії прийнятності для кожної вихідної події. Основні групи критеріїв прийнятності повинні бути сформульовані для:

- умов охолодження (зберігання цілісності) паливних елементів;

- зберігання цілісності першого контуру реакторної установки (у випадках, коли цілісність першого контуру не порушена безпосередньо виникненням вихідної події);

- зберігання герметичності захисної оболонки енергоблоку;

- виходу радіоактивних продуктів розподілу за межі гермооб'єму (ГО).

3.3.6. У рамках аналізу проектних аварій для кожної вихідної події повинно бути перевірене дотримання встановлених проектом меж з урахуванням принципу одиничної відмови, і консерватизму у виборі початкових і граничних умов. При визначенні критеріїв прийнятності для постульованих вихідних подій виходять із наступного положення: більш тяжкі наслідки припускаються для тих ВП, що характеризуються найменшою очікуваною частотою виникнення. Тобто, найбільш жорсткі вимоги (із боку критеріїв прийнятності) повинні пред'являтися до вихідних подій, що володіють високою частотою виникнення. Експерти повинні проаналізувати відповідність прийнятих критеріїв прийнятності вимогам НД і встановленим проектом межам. Експерти також повинні проаналізувати, що критерії прийнятності встановлені з урахуванням очікуваної частоти виникнення вихідної події.

Наступні вимоги для АЕС із реакторною установкою типу ВВЕР встановлюють [5]:

1) експлуатаційна межа пошкодження твелів за рахунок утворення мікротріщин із дефектами типу газової нещільності оболонки не повинна перевищувати 0.2% твелів та 0.02% твелів під час прямого контакту ядерного палива з теплоносієм;

2) межа безпечної експлуатації по кількості і величині дефектів твелів складає 1% твелів із дефектами типу газової нещільності та 0.1% твелів, для яких має місце прямий контакт теплоносія та ядерного палива;

3) максимальна проектна межа пошкодження твелів відповідає неперевищенню наступних граничних параметрів:

- температура оболонок твелів - не більше, ніж 1200 градусів Цельсію;

- локальна глибина окислювання оболонок твелів - не більше 18% від початкової товщини стінки;

- частка цирконію, що прореагувала, - не більше 1% його маси в оболонках твелів.

Проектом можуть бути встановлені критерії, специфічні для конструкції тепловиділяючих зборок активної зони і реакторної установки в цілому, що повинні бути враховані під час проведення АПА.

Критерії по максимальній величині радіоактивних викидів встановлені в [6] значення еквівалентних індивідуальних доз, які розраховані при найгірших погодних умовах на території АЕС на границі санітарно-захисної зони і за її границями не повинні перевищувати:

- 0,3 Зв/рік (30 бер/рік) на щитовидну залозу дітей за рахунок інгаляції;

- 0,1 Зв/рік (10 бер/рік) на все тіло за рахунок зовнішнього опромінення.

Критерії в частині зберігання цілісності першого контуру реакторної установки і цілісності гермооболонки визначаються встановленими проектом граничними значеннями тиску і температури середовища.

Експерти повинні переконатися, що в матеріалах, поданих на експертизу (технічну оцінку), враховані критерії, які встановлені проектом.

3.4. Оцінка вибору вихідних подій - представників для кількісного аналізу

3.4.1. Узвичаєним підходом (описаним у тому числі й у [11]) до виконання аналізу проектних аварій є визначення для кожної категорії вихідних подій тих ВП (так званих ВП-представників), наслідки яких найбільше несприятливі з погляду обраних критеріїв прийнятності. Для таких вихідних подій виконується детальний кількісний аналіз наслідків їх виникнення з метою перевірки виконання прийнятих критеріїв прийнятності. Для інших вихідних подій на якісному рівні повинно бути показано, що умови протікання процесів більш сприятливі стосовно критеріїв прийнятності, ніж для обраних ВП-представників. При цьому, необхідно врахувати, що вибір ВП-представників у визначеній категорії ВП здійснюється окремо для кожної частотної групи ВП, тому що для різноманітних частотних груп формулюються різноманітні критерії прийнятності.

3.4.2. Під час виконання експертизи необхідно проаналізувати обгрунтованість вибору ВП-представників для кількісного аналізу. Необхідно переконатися, що відібрані для кількісного аналізу ВП-представники цілком характеризують відповідну категорію вихідних подій із погляду особливостей протікання процесів і тяжкості наслідків стосовно обраних критеріїв прийнятності.

3.4.3. Початкові і граничні умови для аналізу відібраних ВП-представників приймаються безпосередньо на етапі проведення розрахунків. Відповідні рекомендації експертам у частині перевірки коректності вибору початкових і граничних умов приведені в п.5.1 і 5.2 даної Методики.

4.1. Забезпечення якості вихідних даних

4.1.1. Питання забезпечення якості (ЗЯ) є однотипними для всіх розділів ЗАБ, включаючи розробку матеріалів, які приведені у Додатку АПА. У розділі 7 даної Методики відображені основні аспекти ЗЯ, на які необхідно звернути увагу під час проведення експертизи (технічної оцінки) матеріалів АПА.

Враховуючи особливу значимість забезпечення якості під час збору і підготування вихідних даних для аналізу проектних аварій, у дійсному розділі обкреслене коло специфічних питань, пов'язаних із забезпеченням якості вихідних даних.

Важливість розгляду питань ЗЯ, пов'язаних із збором, одержанням і документуванням вихідних даних для аналізу, обумовлена визначальним впливом даних, які використовуються під час аналізу, на кінцеві результати.

4.1.2. Під час виконання оцінки матеріалів, які приведені у Додатку АПА до ЗАБ та інших матеріалів АПА в частині повноти надання і коректності використання вихідних даних експерти перевіряють достатність інформації, що підтверджує використання при зборі і підготуванні вихідних даних систематичного підходу до ЗЯ.

Складовими елементами такого підходу є:

наявність документально оформленої програми якості;

наявність документально оформлених процедур і керівництв,

що регламентують порядок і методику виконання окремих видів робіт;

навчання персоналу, що бере участь у виконанні АПА, роботі з відповідними процедурами і керівництвами;

документування допоміжних розрахунків в обсязі, що дозволяє проведення незалежної перевірки (експертизи) кваліфікованими особами;

виконання перевірки (верифікації) вихідних даних і всієї допоміжної документації на етапах збору даних і розробки розрахункових моделей особами, що не приймали особистої участі у виконанні цих робіт, і які мають достатню для проведення перевірки кваліфікацію, усунення зауважень за результатами перевірки.

4.1.3. До задач експертів не входить повний аналіз коректності усієї вихідної інформації, яка використовується розробниками АПА під час аналізу, і її відповідності наявним літературним даним. Відповідальність за забезпечення якості даних, у тому числі виконання їх детальної перевірки і належне документування, несе розробник АПА. Експерти повинні оцінити адекватність прийнятих розробником АПА процедур верифікації (перевірки) зібраних даних, розроблених розрахункових моделей і відповідних допоміжних розрахунків, а також оцінити ефективність застосування зазначених процедур.

При необхідності виконується вибіркова перевірка окремих даних або їх груп, для чого експерт може, відповідно до п.1.6 даної Методики, запросити необхідну додаткову інформацію.

4.1.4. До обсягу документування вихідних даних, які використовуються для аналізу аварій, як правило, входить детальна інформація за характеристиками об'єкта, який аналізується (так звана База даних), розрахункова модель (моделі), включаючи її детальний опис, у якому документуються всі необхідні допоміжні розрахунки, і інша документація, яка необхідна для забезпечення можливості відслідковувати дані, які використовуються під час аналізу проектних аварій.

Рекомендації експертам у частині перевірки документації, що відображає стан із використанням вихідних даних для розрахунку, приведені в розділах 3.2-3.5 даної Методики.

4.2. Вихідні дані з ядерної парогенеруючої установки і ГО

4.2.1. Рекомендованою формою документування вихідних даних є зведення основної інформації з енергоблоку, що аналізується, яка використовується при розробці розрахункової моделі, у єдиний документ - так звану "Базу Даних (БД) для аналізу проектних аварій". З урахуванням направленості АПА, база даних повинна включати інформацію, необхідну для моделювання процесів у ЯПГУ і ГО, як-от:

- дані по гідродинаміці елементів ЯПГУ і ГО;

- дані по теплових структурах;

- характеристики роботи систем та обладнання;

- дані з нейтронної кінетики;

- дані по системах керування і контролю;

- номінальні параметри реакторної установки.

Більш детально кожна з перерахованих категорій вихідних даних описана нижче.

До даних по гідродинаміці елементів ЯПГУ і ГО стосується інформація, яка необхідна для опису потоків всередині елементів системи, що моделюється. Зокрема, до даних по гідродинаміці стосуються геометричні (розміри, нівелірні та геодезичні оцінки і т.д.) і гідравлічні (наприклад, шорсткість поверхні, утрати тиску) характеристики. Зазначені характеристики, які необхідні для обчислення таких параметрів гідродинамічного елемента, як довжина, внутрішній об'єм, площа прохідного перерізу, висота, утрати тиску на місцеві опори і тертя.

До даних по теплових структурах стосується інформація, що необхідна для опису процесів теплообміну в теплогідравлічній системі. Сюди включають геометричні дані по структурах (наприклад, товщини елементів, площа теплопередающій поверхні, масі конструкцій і т.ін.), теплофізичні властивості матеріалів (теплопровідність, теплоємність і щільність, звичайно, як функція температури) і дані по теплогенеруючим/тепловідводячим структурам (наприклад, потужність нагрівачів компенсатора тиску, теплові втрати в навколишнє середовище, і т.ін.).

До інформації, що характеризує роботу обладнання, стосуються такі параметри, як об'єм баків, напірні характеристики насосів, часові характеристики - час пуску і вибігу насосів, час відкриття і закриття арматури, і т.ін.

Дані з нейтронної кінетики включають параметри груп нейтронів (такі як, ефективна частка запізнілих нейтронів, постійні розпаду, і т.ін.), характеристики поля енерговиділень, коефіцієнти реактивності, ефективність груп органів системи керування та захисту (СКЗ), ефективність аварійного захисту і т.ін.

Дані по системах контролю і керування, а також керуючим системам безпеки, використовуються для моделювання систем, що забезпечують як досягнення і підтримку стаціонарного стана, так і керування енергоблоком при перехідних процесах і аваріях. Інформація, яка необхідна для опису цих систем, включає як характеристики системи в цілому, так і параметри окремих компонент системи, наприклад, коефіцієнти посилення, коефіцієнти зворотного зв'язку, постійні, діапазони зміни значень, початкові значення та уставки. Час обробки сигналу в логічних ланцюгах також повинно бути подано. Для параметрів, що вимірюються, надається розташування датчиків, похибка виміру і похибки, які пов'язані з калібруванням.

Номінальні параметри реакторної установки необхідні для визначення початкових стаціонарних умов теплогідравлічної моделі. При цьому повинні бути надані як номінальні значення основних параметрів енергоблоку, так і припустимі при нормальній експлуатації відхилення від номінальних значень.

4.2.2. Основне призначення БД - забезпечити можливість відслідковувати значення, які використовуються у розрахункових моделях, складених для аналізу проектних аварій за допомогою розрахункових програм, стосовно вихідним даним із станційної документації й інших документів-джерел. Рекомендований обсяг документування вихідних даних і розрахункових моделей, який використовується для розрахункового аналізу проектних аварій, приведений у Додатку 3 даної Методики.

До задач експерта не входить детальна перевірка даних, що використовуються під час виконання АПА, які характеризують ЯПГУ і ГО. Задачею експерта є перевірити, що забезпечується можливість відслідковувати необхідну інформацію (необхідні дані містяться в матеріалах, що розглядаються, або приведені відповідні посилання на опубліковані матеріали, тематичні звіти і проектні документи). Крім того, необхідно переконатися, що збір і використання вихідних даних виконувалися розробниками АПА на підставі затверджених процедур якості і/або технічних керівництв, що відповідають цілям АПА.

Метою перевірки інформації по вихідним даним є оцінка прийнятності даних для використання при розрахунковому моделюванні проектних аварій.

4.2.3. Повнота документування необхідних для розрахункового моделювання проектних аварій вихідних даних перевіряється при оцінці відповідних розрахункових моделей відповідно до п. 4.3 і 4.4 даної Методики. При цьому припустимо, щоб частина інформації з ЯПГУ або ГО, яка використовується при розрахунковому моделюванні, не була приведена в БД, якщо в розрахунковій моделі зазначені точні посилання на відповідні (відмінні від БД) документи-джерела.

4.2.4. Найбільш переважним є використання для аналізу даних, що характеризують поточний стан енергоблоку, і проектних даних. При відсутності таких даних припускається використання інших джерел інформації (за умови, що придатність таких даних може бути обгрунтована).

При цьому дані повинні використовуватися в такому порядку переваги:

- дані по енергоблоку, який аналізується;

- дані по однотипних енергоблоках;

- загальні дані, включаючи документацію нормативного або довідкового характеру, у тому числі матеріали МАГАТЕ й ін.

Експерти повинні перевірити обгрунтованість використання загальних даних.

4.2.5. Відповідно до п. 4.1.3, експерти повинні переконатися, що вихідні дані, які використовуються для аналізу, адекватно верифіковані при розробці матеріалів АПА в порядку, установленому відповідними процедурами (керівництвами). Така перевірка (верифікація) повинна проводитися до етапу використання вихідних даних (до розробки розрахункових моделей) із метою підтвердження прийнятності зібраних даних. Результати перевірки повинні бути документально оформлені відповідно до вимог відповідних процедур якості (або технічних керівництв) і повинні підтверджувати:

- відповідність даних по ЯПГУ і ГО, які використовуються для розробки розрахункових моделей, вихідної документації (проектної, експлуатаційної, загальної і т.п.);

- коректність математичних обчислень, які виконані при опрацюванні зібраних даних;

- коректність прийнятих допущень і припущень.

Експерти оцінюють адекватність виконаної при розробці АПА верифікації вихідних даних, базуючись на інформації, яка подана в складі документації, що подана на експертизу, а при необхідності запитують додаткову інформацію відповідно до п. 1.6 і 4.1.3 даної Методики (приміром, процедури і керівництва, що регламентують порядок верифікації).

4.2.6. Необхідно проаналізувати всі існуючі у експертів зауваження в частині вихідних даних, що характеризують ЯПГУ і ГО, із погляду можливого впливу виявлених неточностей на результати розрахункового аналізу аварійних режимів. Всі випадки, коли відзначені під час проведення експертизи неточності вихідних даних, які використовуються, можуть істотно вплинути на результати розрахунку, повинні бути облічені під час аналізу результатів розрахунків АПА (див. розділ 5 даної Методики).

4.3. Розрахункові моделі для аналізу процесів у ЯПГУ

4.3.1. Необхідно оцінити достатність інформації про розрахункові моделі, які використовуються для виконання аналізу процесів у ЯПГУ в рамках АПА.

Експерти повинні переконатися, що розробниками матеріалів, які приведені у Додатку АПА до ЗАБ (або матеріалів АПА) виконані основні вимоги в частині забезпечення якості і документування розробки розрахункових моделей:

- документування процесу розробки розрахункових моделей, у тому числі допоміжних розрахунків, виконаних при її розробці, повинно забезпечувати можливість відслідковувати основні значення у наборі вихідних даних стосовно БД по АПА і вихідної станційної документації;

- проведення внутрішньої перевірки (верифікації) розроблених розрахункових моделей і належне документування результатів такої перевірки;

- для моделей, які використовуються для детальних розрахунків складних теплогідравлічних процесів у ЯПГУ, повинна бути надана інформація, що підтверджує достовірність одержаних результатів.

Перераховані вище складові частини забезпечення якості є обов'язковими для розробки розрахункових моделей ЯПГУ для цілей АПА. При цьому включання відповідної документації до складу матеріалів, які приведені у Додатку АПА до ЗАБ і матеріалів АПА не є обов'язковим, інформація може супроводжуватися посиланнями на опубліковані матеріали, тематичні звіти і проектні документи.

Експерти повинні проаналізувати подану на експертизу інформацію, переконатися в наявності необхідних посилань і оцінити ситуацію з дотриманням основних принципів забезпечення якості. При необхідності, експерти запитують додаткову інформацію відповідно до п.1.6 даної Методики.

4.3.2. Під час перевірки адекватності документування процесу розробки розрахункових моделей експерти повинні переконатися, що в матеріалах, поданих на експертизу, приведено (цілком або у виді відповідних посилань) опис розрахункової моделі, включаючи опис фізичних і математичних моделей, які використовуються, розрахункових схем, спрощень і допущень, вихідних даних, що описують об'єкт (ЯПГУ), який моделюється.

Експертні оцінки виконуються на підставі аналізу інформації, наданої в Матеріалах АПА й у додаткових матеріалах, які запитуються (при необхідності) відповідно до п. 1.6 і 4.1.3 даної Методики (наприклад, процедурах і/або технічних керівництвах, що були використані під час виконання АПА).

4.3.3. Рекомендованою формою документування розрахункової моделі (моделей), розробленої для аналізу проектних аварій, є зведення в єдиний документ всієї інформації, що описує моделі, які використовуються, розрахункові схеми, допущення та ін., а також, що встановлює взаємозв'язок між вихідною інформацією, що приведена в первинній документації або в базі даних для АПА, і значеннями величин і параметрів, які прийняті в розрахунковій моделі. Формат такого документа (так званого "Опису розрахункової моделі ЯПГУ") приймається з урахуванням специфіки відповідного програмного забезпечення, яке використовується для розрахункового моделювання процесів у ЯПГУ. Зразковий формат "Опису розрахункової моделі ЯПГУ" поданий у Додатку 3 даної Методики.

Експерти повинні переконатися, що в поданих на експертизу матеріалах міститься (цілком, або у виді посилань на відповідні документи) необхідна інформація.

4.3.4. Під час проведення експертизи матеріалів, що відносяться до розрахункової моделі (моделям), яка використовується для аналізу процесів у ЯПГУ і відповідного набору (наборам) вихідних даних, необхідно переконатися, що розрахункова модель (моделі) була адекватно верифікована в порядку, встановленому відповідними процедурами (керівництвами).

Така перевірка (верифікація) повинна проводитися до етапу виконання розрахункового аналізу. Результати перевірки повинні бути документально оформлені відповідно до вимог відповідних процедур якості (і/або технічних керівництв) і повинні підтвердити:

- загальну відповідність розробленої моделі і відповідних розрахункових схем цілям і задачам аналізу проектних аварій, з урахуванням встановлених меж моделювання;

- коректність усіх модулів і фрагментів набору вихідних даних, їх відповідність прийнятим вузловим схемам і загальної стратегії розробки всього набору вихідних даних;

- повноту документування, яка використовується у моделі (наборі вихідних даних) значень вхідних параметрів, методик їх розрахунку і прийнятих допущень;

- відповідність між прийнятими в наборі вхідними параметрами і даними по ЯПГУ, приведеними в БД для АПА і/або інших кваліфікованих джерелах;

- відповідність розрахункової моделі і її елементів вимогам відповідної розрахункової програми, для якої дана модель (набір вихідних даних) розроблена.

У рамках верифікації набору вихідних даних виконується також тестування основних логічних модулів (наприклад, моделей складних керуючих систем) і аналіз діагностичних повідомлень, що генеруються розрахунковими програмами.

Базуючись на приведеній в поданих на експертизу документах інформації, експерти оцінюють адекватність виконаної при розробці АПА верифікації розрахункової моделі (набору вихідних даних) ЯПГУ. При необхідності, відповідно до п.1.6 і 4.1.3 даної Методики, запитується додаткова інформація (наприклад, процедури і керівництва, що регламентують порядок розробки і верифікації розрахункової моделі ЯПГУ).

4.3.5. Необхідно перевірити повноту наведеної в складі документів, поданих на експертизу, інформації, що підтверджує достовірність результатів, які одержані під час виконання детальних розрахунків процесів у ЯПГУ з використанням розробленого набору (наборів) вихідних даних.

Така інформація повинна бути наведена цілком, або супроводжуватися посиланнями на опубліковані матеріали і тематичні звіти. Рекомендованою формою документування інформації, що підтверджує достовірність розрахункової моделі ЯПГУ, є так званий "Звіт про валідацію розрахункової моделі". Звіт повинен продемонструвати спроможність моделі (набору вихідних даних) адекватно моделювати поводження реакторної установки в аварійних режимах. Переважним методом валідації наборів вихідних даних ЯПГУ є порівняння результатів розрахунку з даними про реальне протікання інцидентів на енергоблоці, що досліджується.

Рекомендації в частині примірного змісту Звіту про валідацію набору вихідних даних для аналізу процесів у ЯПГУ для складних теплогідравлічних розрахункових програмах (класу RELAP5) наведені в Додатку 4 даної Методики. Експерти повинні проаналізувати подану в складі документів, направлених на експертизу, інформацію, яка підтверджує, що для розрахунків використовувався відповідним чином валідований набір вихідних даних. При необхідності, відповідно до п.1.6 і 4.1.3 даної Методики, запитуються додаткові матеріали. Необхідно переконатися, що процес валідації розрахункової моделі в цілому виконаний відповідно до рекомендацій Додатка 4 даної Методики, а наявні відмінності в підходах і обсязі документування обгрунтовані.

4.3.6. Необхідно проаналізувати всі наявні у експертів зауваження по розрахунковій моделі (набору вихідних даних) із точки зору можливого впливу виявлених неточностей на результати розрахункового аналізу проектних аварій. Всі випадки, коли відзначені під час проведення експертизи неточності розрахункової моделі можуть істотно вплинути на результати розрахунку, повинні бути враховані під час аналізу результатів розрахунку проектних аварій (див. Розділ 5 даної Методики).

4.4. Розрахункові моделі для аналізу процесів у гермооб'ємі

4.4.1. Необхідно проаналізувати достатність інформації про розрахункові моделі, які використовуються для проведення аналізу процесів у гермооб'ємі у рамках АПА.

Експерти повинні переконатися, що при розробці розрахункової моделі ГО виконувалися відповідні принципи забезпечення якості і документування розробки розрахункових моделей:

- документування процесу розробки розрахункової моделі, у тому числі допоміжних розрахунків, виконаних при її розробці, повинно забезпечувати можливість відслідковувати основні значення у наборі вихідних даних стосовно БД по АПА, вихідної станційної документації і загальних джерел даних, які використовуються;

- виконання внутрішньої перевірки (верифікації) розробленої розрахункової моделі, включаючи перевірку коректності моделі і фізичності результатів, що отримані, і належне документування результатів такої перевірки.

Перераховані вище елементи програми якості є обов'язковими для розробки розрахункових моделей ГО для цілей АПА. При цьому внесок відповідної документації до складу матеріалів, які приведені у Додатку АПА до ЗАБ і матеріалів АПА не є обов'язковим, інформація може супроводжуватися посиланнями на опубліковані матеріали, тематичні звіти і проектні документи.

Експерти повинні проаналізувати подану в документах, направлених на експертизу, інформацію, переконатися в наявності необхідних посилань і оцінити ситуацію з дотриманням основних вимог щодо забезпечення якості. При необхідності, експерти запитують додаткову інформацію відповідно до п.1.6 і 4.1.3 даної Методики.

4.4.2. Під час перевірки адекватності документування процесу розробки розрахункової моделі гермооб'єму експерти повинні переконатися, що в поданих на експертизу матеріалах приведено (цілком або у виді відповідних посилань) опис розрахункової моделі, включаючи опис фізичних і математичних моделей, які використовуються, розрахункових схем, спрощень і допущень, вихідних даних, що описують модельований об'єкт (ГО).

Експертні оцінки виконуються на підставі аналізу інформації, приведеної в матеріалах АПА та у додаткових матеріалах, які запитуються (при необхідності) відповідно до п. 1.6 і 4.1.3 даної Методики (наприклад, процедурах і/або технічних керівництвах, у відповідності, із якими виконаний АПА).

4.4.3. Рекомендованою формою документування розрахункової моделі (моделей) ГО, яка розроблена для аналізу проектних аварій, є зведення в єдиний документ всієї інформації, що описує моделі, які використовуються, розрахункові схеми, допущення та ін., а також, яка встановлює взаємозв'язок між вихідною інформацією, поданої в первинній документації або в базі даних для АПА, і значеннями величин і параметрів, прийнятими в розрахунковій моделі. Формат такого документа (так звані "Описи розрахункової моделі ГО") приймається з урахуванням специфіки відповідного програмного забезпечення, який використовується для аналізу процесів у ГО. Зразковий формат "Опису розрахункової моделі для аналізу процесів у ГО" наведений у Додатку 3 даної Методики.

Експерти повинні переконатися, що необхідна інформація міститься (цілком, або у виді посилань на відповідні документи) у поданих на експертизу документах.

4.4.4. Під час проведення експертизи матеріалів, які приведені у Додатку АПА до ЗАБ та інших матеріалів АПА, у частині розрахункової моделі і набору вихідних даних, які використовуються для аналізу процесів у ГО, необхідно переконатися, що розрахункова модель (моделі) була адекватно верифікована в порядку, встановленому відповідними процедурами якості (і/або технічними керівництвами).

Така перевірка (верифікація) повинна проводитися до етапу виконання розрахункового аналізу. Результати перевірки повинні бути документально оформлені відповідно до вимог відповідних процедур якості (і/або технічних керівництв) і повинні підтвердити:

- загальну відповідність розробленої моделі і відповідних розрахункових схем цілям і задачам аналізу проектних аварій, з урахуванням встановлених меж моделювання й обмежень по придатності моделі;

- коректність усіх модулів і фрагментів набору вихідних даних, їх відповідність прийнятим вузловим схемам і загальної стратегії розробки всього набору вихідних даних;

- повноту документування значень вхідних параметрів, які використовуються у моделі (наборі вихідних даних), методик їх розрахунку і прийнятих допущень;

- відповідність між прийнятими в наборі вхідними параметрами і даними по ГО, приведеними в БД для АПА і/або інших кваліфікованих джерелах;

- відповідність розрахункової моделі і її елементів вимогам відповідної розрахункової програми, для якої дана модель (набір вихідних даних) розроблена;

- можливість одержання за допомогою розробленого набору вихідних даних фізичних, та що адекватно відображають поводження модельованого об'єкта результатів.

У рамках верифікації набору вихідних даних виконується також тестування основних логічних модулів і аналіз діагностичних повідомлень, що генеруються розрахунковими програмами. Для оцінки адекватності результатів, що одержані, виконується тестовий розрахунок (розрахунки) із метою оцінки динаміки зміни основних параметрів середовища в ГО і підтвердження фізичності розрахункових кривих.

Базуючись на приведеної в поданих на експертизу документах інформації, експерти оцінюють адекватність виконаної при розробці АПА верифікації розрахункової моделі (набору вихідних даних) для аналізу процесів у ГО. При необхідності, відповідно до п. 1.6 і 4.1.3 даної Методики, запитується додаткова інформація (наприклад, процедури і керівництва, що регламентують порядок розробки і верифікації розрахункової моделі ГО).

4.4.5. Необхідно проаналізувати всі наявні зауваження експертів по розрахунковій моделі (набору вихідних даних) ГО з погляду можливого впливу виявлених неточностей на результати розрахункового аналізу процесів у гермооб'ємі. Всі випадки, коли відзначені під час проведення експертизи неточності розрахункової моделі ГО можуть істотно вплинути на результати розрахунку, повинні бути враховані під час аналізу результатів розрахунку проектних аварій (див. розділ 5 даної Методики).

5.1. Аналіз початкових умов

5.1.1. Для виконання кількісного аналізу ВП-представників, для кожної аналізованої вихідної події повинні бути встановлені початкові умови. Початкові умови включають набір параметрів стана систем і обладнання, що визначають нормальну експлуатацію енергоблоку. Сюди відносяться параметри, що безпосередньо вимірюються на станції (наприклад, тиск, температура, і т.д.), або можуть бути визначені розрахунковим шляхом (наприклад, коефіцієнти реактивності, ефективність органів СКЗ, і т.д.). Крім цього, до початкових умов відносяться деякі проектні умови, такі як граничні значення коефіцієнтів нерівномірності енерговиділень.

Під час формування початкових умов для АПА застосовується так званий консервативний підхід, який полягає в тому, що для початкових параметрів використовуються значення, що явно приводять до найбільше несприятливих результатів із погляду виконання критеріїв прийнятності. Ці значення є граничними для діапазону зміни параметра при нормальній експлуатації (тобто, експлуатаційні межі). Граничні значення початкових параметрів під час аналізу проектних аварій приймаються з урахуванням похибки систем виміру і регулювання.

5.1.2. Під час виконання оцінки експерти повинні переконатися, що в поданих на експертизу матеріалах, які обрані для розрахунку кожної окремої ВП-представника початкові умови відповідним чином задокументовані. При цьому, для оцінки обгрунтованості вибору тих або інших значень параметрів у якості початкових умов розрахунку доцільно, щоб для порівняння були подані як обрані початкові умови, так і номінальні значення параметрів із зазначенням припустимих відхилень (з урахуванням похибки систем виміру і регулювання) від номінального значення при нормальній експлуатації енергоблоку. Експерти повинні переконатися, що вибір початкових умов відповідним чином обгрунтований із погляду забезпечення консерватизму результатів аналізу.

5.1.3. Тому що багато параметрів, що визначають стан об'єкта моделювання, взаємозалежні і необхідно забезпечити узгодженість таких параметрів, у деяких випадках при виборі початкових умов неможливо визначити комбінацію параметрів, що є найбільше консервативною стосовно даної вихідної події шляхом інженерної оцінки і логічного обгрунтування. У таких випадках повинні бути подані відповідні результати варіантних розрахунків, що обгрунтовують консервативність обраної комбінації початкових умов.

5.2. Аналіз граничних умов

5.2.1. Для виконання кількісного аналізу ВП-представників, для кожної вихідної події, яка аналізується, повинні бути встановлені граничні умови. Граничні умови містять у собі конфігурацію і характеристики систем і обладнання, що приймають участь у подоланні наслідків виникнення ВП. Конфігурація систем, які розглядаються під час аналізу окремої вихідної події, визначається з урахуванням принципу одиничної відмови, відповідно до котрого система повинна виконувати задані функції при будь-якій, що потребує її роботи, ВП і при незалежної від вихідної події відмові одного з активних елементів, або пасивних елементів, що мають механічні рухомі частини. Значення параметрів і характеристики обладнання, які прийняті в якості граничних умов (наприклад, уставки на спрацьовування аварійного захисту, видаткові характеристики насосів аварійного введення борної кислоти, і т.д.), повинні призводити до найгіршим, із точки зору виконання критеріїв прийнятності, наслідкам для даної вихідної події з урахуванням припустимого відхилення параметра від номінальної величини.

5.2.2. Під час виконання оцінки експерти повинні переконатися, що в поданих на експертизу матеріалах, обрані для розрахунку кожного окремого ВП-представника граничні умови відповідним чином задокументовані. Експерти повинні переконатися, що вибір граничних умов обгрунтований із точки зору забезпечення консерватизму результатів аналізу.

5.2.3. Експерти повинні переконатися, що вибір одиничної відмови для аналізованого ВП-представника відповідним чином обгрунтований. При цьому повинен забезпечуватися принцип консерватизму, відповідно до яких, у якості одиничної відмови повинна бути відібрана відмова, наслідки якої приводять до найбільше несприятливих умов із погляду виконання критеріїв прийнятності.

5.2.4. У випадку, якщо для подолання аварії потребуються дії оператора, у поданих на експертизу матеріалах повинно бути приведене обгрунтування, що в оператора є достатній обсяг інформації і проміжок часу для прийняття рішення і здійснення дій, спрямованих на подолання наслідків виникнення ВП. Прийнятним підходом може вважатися допущення про те, що втручання оператора перші 30 хвилин із моменту виникнення ВП не відбувається. Мінімальний інтервал може бути скорочений до 10 хв. для дій, здійснюваних з БЩК, якщо буде показано, що дії чітко регламентуються чинними інструкціями з ліквідації аварій і оператор має можливість визначити необхідність здійснення таких дій у зазначений час. Необхідно проаналізувати можливість здійснення дій персоналу, що моделюються (зазначених у сценарії) з урахуванням особливостей реального протікання режиму (параметри середовища, радіоактивність, працездатність засобів діагностики).