Статтею 5 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.

Зважаючи на вимоги статті 13 зазначеного Закону, роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці і несе безпосередню відповідальність за їх порушення.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: розробляє і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та за власним бажанням може проводити таку експертизу.

Відповідно до вимог статті 14 Закону та статті 159 Кодексу законів про працю (КЗПП), які зобов'язують працівника "...знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці", суб'єкт господарювання, повинен бути заінтересованим у дотриманні працівником вимог законодавства з охорони праці. З огляду на ці норми законодавства, рішення щодо проведення психофізіологічної експертизи приймається суб'єктом господарювання, виходячи з власних потреб, не порушуючи вимог Кодексу законів про працю.