Заслухавши та обговоривши наукову доповідь члена-кореспондента НАН України В.І.Лялька "Екологічне прогнозування у рамках міжнародних програм: застосування калібрувально-завіркових полігонів та космічних технологій", Президія НАН України відзначає, що в установах НАН України проводяться важливі наукові дослідження проблем стану та змін навколишнього середовища на основі тематичної інтерпретації матеріалів космічних зйомок в різних діапазонах спектра. Основна мета цих досліджень полягає в обґрунтуванні ефективних і достовірних методів космічного моніторингу навколишнього середовища та опрацюванні нових принципів раціонального природокористування на основі створення національної системи калібрувально-завіркових полігонів для підвищення якості та надійності космічної інформації як складової відповідної системи міжнародних програм.

Шляхом аналізу матеріалів космічних зйомок встановлено, що останніми роками стан навколишнього середовища в Україні неухильно погіршується, про що свідчать такі явища, як збільшення вмісту парникових газів в атмосфері та зміни в землекористуванні, що призводить не лише до регіональних, а й до глобальних негативних змін навколишнього середовища.

Протягом останніх років фахівцями Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук, Фізико-механічного інституту ім. Г.В.Карпенка та Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України разом з установами Державного комітету лісового господарства України, Національного космічного агентства України та інших відомств у рамках міжвідомчих та міжнародних програм проведені комплексні наукові дослідження, завдяки яким виявлені процеси і тенденції змін навколишнього середовища та підготовлені науково обґрунтовані пропозиції щодо раціонального використання природно-ресурсного потенціалу держави. Започатковані також роботи зі створення в Україні системи калібрувально-завіркових полігонів, необхідних для забезпечення достовірності тематичної інтерпретації космічних знімків при вирішенні завдань сталого природокористування.

Зокрема, на території Шацького національного парку Держкомлісгоспу України виконані детальні наземні дослідження щодо виділення специфічних геоботанічних ділянок, необхідних для коректної інтерпретації матеріалів космічних зйомок. Разом з установами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства оборони України та Національного космічного агентства України реалізуються заходи зі створення єдиної скоординованої системи калібрувально-завіркових полігонів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) в Україні як складової міжнародної стандартизованої системи. Це дозволить метрологічно забезпечити технологію дистанційного зондування з метою космічного моніторингу територій.

Вченими неодноразово проводились відповідні наради й конференції, надруковано низку статей, організовано серію теле- і радіопередач з актуальних проблем збереження навколишнього середовища і сталого розвитку.

Разом з тим Президія НАН України відзначає, що в організації досліджень зазначених проблем є недоліки та невирішені питання. Зокрема, не забезпечується комплексність таких досліджень, мало уваги приділяється формуванню науково обґрунтованих пропозицій щодо стабілізації оптимальних умов раціонального природокористування тощо. При вирішенні цих питань недостатньо використовуються можливості заповідних територій України в контексті координації їх діяльності як національного блоку відповідних міжнародних систем.

Не досягнуто належного рівня координації цих досліджень між відділеннями НАН України (наук про Землю, загальної біології, економіки, інформатики та ін.), відповідними установами УААН та МОН України, Мінприроди та МНС України й інших відомств, а також ефективної міжнародної співпраці.

Президія НАН України

1. Наукову доповідь члена-кореспондента НАН України В.І.Лялька "Екологічне прогнозування у рамках міжнародних програм: застосування калібрувально-завіркових полігонів та космічних технологій" взяти до відома, відзначивши її актуальність та необхідність подальшого розвитку й поглиблення досліджень у рамках пріоритетного напряму створення технологій дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) та калібрувально-завіркових полігонів для підвищення ефективності екологічного прогнозування.

2. Схвалити діяльність Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук, Фізико-механічного інституту ім. Г.В.Карпенка та Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України щодо створення аерокосмічних технологій ДЗЗ та калібрувально-завіркових полігонів для підвищення ефективності екологічного прогнозування.

3. Основними напрямами діяльності наукових установ НАН України з проблеми екологічного прогнозування вважати такі:

3.1. Загальні завдання установам екологічного спрямування: