Заслухавши й обговоривши доповідь члена-кореспондента НАН України О.Л.Копиленка "Сучасний європейський конституціоналізм і проблеми розвитку правової системи України", Президія НАН України відзначає, що розвиток правової системи України відбувається в умовах реалізації її курсу на євроінтеграцію, зміцнення демократичних засад, ефективного і цілеспрямованого забезпечення реального народовладдя, подолання кризових явищ в економіці, політичних процесах, інших сферах державного і політичного життя. Процес розвитку правової системи - складний та багатофункціональний, потребує глибокого аналізу правової дійсності, всебічного пізнання основних закономірностей функціонування сучасних правових систем світу.

Серед важливих завдань сучасного правотворення в умовах системної конституційно-правової реформи першочергового значення набуває творче опанування здобутків європейської і світової теорії та практики сучасного конституціоналізму, який поряд з українським досвідом законотворення має стати суттєвим фактором формування національних правових світоглядних засад, демократичного громадянського суспільства, розвитку українського державотворення і правотворення, побудови правової держави. В умовах створення засад правової державності в Україні особливе місце належить теоретичному висвітленню факторів функціонування правових систем, де суттєве значення має юридична компаративістика, що відкриває можливості для порівняння різних систем на макро- і мікрорівнях.

Важливу роль у розв'язанні проблем розвитку правової системи України, забезпеченні конституційного будівництва відіграє академічна правова наука. Спільними зусиллями інститутів держави і права ім. В.М.Корецького, політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, Академії правових наук України та Інституту законодавства Верховної Ради України визначено концептуальні основи українського конституціоналізму і конституційного ладу України, конституційно-правового статусу людини і громадянина, конституційних форм безпосереднього народовладдя, органів державної влади і системи місцевого самоврядування та теоретичні основи українського парламентаризму, інституту президентства, державного управління, правосуддя, конституційної юстиції тощо.

За останні роки опубліковано ряд фундаментальних праць з конституційно-правових проблем, зокрема: "Правова система: проблеми теорії", "Вступ до теорії правових систем", "Порівняльне правознавство (теоретико-правове дослідження)", "Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи", "Конституційно-правові форми безпосереднього народовладдя в Україні", "Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика", "Теоретичні основи законодавчого процесу".

Дослідження науковців установ політико-правового профілю зараз зосереджуються на осмисленні проблем та перспектив конституційної реформи, процесів державотворення і правотворення, розвитку відповідних інститутів державної влади і громадянського суспільства, ефективності законодавства, вдосконалення механізмів соціального контролю за діяльністю влади, впливу на її рішення, захисту конституційних прав і свобод громадян, профілактики і подолання правового нігілізму та інших деструктивних явищ соціальної дійсності.

Важливими завданнями, які стоять перед інституціями правової науки, є дослідження проблем реформування судово-правової системи, адміністративно-територіального устрою, вдосконалення форми державного управління, місцевого самоврядування, взаємовідносин місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, перерозподілу конституційних повноважень між основними владними інституціями.

Тільки спираючись на наукове обґрунтування правових норм і втілених в них конституційних принципів, можна уникнути напруження і хаосу в суспільстві, забезпечити його сталий розвиток.

Президія НАН України

1. Доповідь члена-кореспондента НАН України О.Л.Копиленка "Сучасний європейський конституціоналізм і проблеми розвитку правової системи України" взяти до відома.

2. Затвердити такі пріоритетні напрями спільних наукових досліджень установ Національної академії наук України, Академії правових наук України та Інституту законодавства Верховної Ради України:

- проблеми розвитку правової системи України;

- розробка поняття і структури механізму соціально-юридичного забезпечення прав і свобод людини і громадянина;