Відповідно до абзацу сьомого частини сьомої статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", підпункту 7 "е" пункту 12 Статуту Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

1. Затвердити Програму робіт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на 2008 рік (додається).

2. Контроль за виконанням постанови покласти на виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Розроблення та затвердження правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) річної Програми робіт Фонду (далі - Програма) передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - базовий Закон) (абзац сьомий пункту 7 частини сьомої статті 17), а також Статутом Фонду (підпункт 7 "е" пункту 12).

Головною метою цієї Програми є підвищення ефективності роботи Фонду та його робочих органів щодо реалізації завдань загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхування від нещасного випадку) та основних статутних завдань Фонду.

Програма містить аналіз проблемних питань, визначає пріоритетні завдання діяльності Фонду на короткострокову та середньострокову перспективи та заходи щодо їх вирішення згідно з додатком.

1. Профілактика нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

а) аналіз проблемних питань за напрямом

Високий рівень виробничого травматизму в Україні свідчить про те, що стан охорони та умов праці на виробництві не повною мірою відповідає вимогам законодавства та нормативно-правових актів з охорони праці. Є нагальна необхідність розроблення та реалізації пріоритетних профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, пов'язаних з умовами праці.

За період з 2002 по 2007 роки кількість страхових випадків на виробництві в Україні зменшилася з 28 105 до 18 982, у т.ч. із смертельним наслідком - з 1130 до 925.

У 2007 році порівняно з 2006 роком кількість випадків травматизму на виробництві зменшилась на 1083 (5,4%) травмованих осіб (було - 20 065, стало - 18 982), але при цьому збільшилась на 33 особи (3,6%) кількість травмованих осіб із смертельним наслідком (було 892, стало - 925).

Як показує аналіз виробничого травматизму за 2007 рік, переважна більшість нещасних випадків сталася: через організаційні причини - 15 730 (77,9%), серед яких порушення трудової і виробничої дисципліни - 9626 нещасні випадки (зокрема, при підземному видобуванні кам'яного вугілля сталося 3541 нещасний випадок); порушення технологічного процесу - 913; порушення правил дорожнього руху - 1004; недоліки під час навчання безпечним прийомам праці - 728.

Через технічні причини сталося 2942 (14,6%) нещасні випадки, у т.ч. 1389 через незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, засобів виробництва, транспортних засобів. Через психофізіологічні причини сталося 1530 нещасних випадків (7,6%), у т.ч. 454 через травмування внаслідок протиправних дій інших осіб.

Незважаючи на позитивні зрушення, в Україні досить високий рівень професійної захворюваності, який безпосередньо пов'язаний з важкими та шкідливими умовами праці на виробництві, роботою в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним правилам і нормам за рівнями або концентраціями небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

У порівнянні із 2006 роком, у 2007 році кількість випадків профзахворювань на виробництві зменшилась на 191 (3,1%) (було - 6138, стало - 5937), у 2007 році зменшилась кількість випадків смерті від професійних захворювань на 115, або на 19,8% (було - 582, стало - 467) у порівнянні із 2006 роком.

Аналіз засвідчує, що 27,1% підприємств в Україні відповідають вимогам санітарного законодавства. Найбільш небезпечні умови праці на підприємствах вугільної промисловості (52,4%), машинобудівної галузі (49-56,3%), сільського господарства (45,7%), у гірничодобувній промисловості (50%). В цілому в Україні професійна патологія реєструється у працівників більш як 200 професій, що знаходяться під впливом більш як 80 виробничих шкідливих факторів. Найбільша кількість працівників, у яких є професійні захворювання, мають виробничий стаж від 10 до 25 років і вік старше 40 років.

Внаслідок переходу від галузевого принципу управління економікою до функціонального з ліквідацією деяких міністерств та відомств, розвитком різних форм власності, зміни ролі профспілок загублено принцип цілісності системи управління охороною праці, відбулася її зміна у бік спрощення.

Системи управління охороною праці на підприємствах не впроваджені, або впроваджені формально, і тому вони фактично є недієздатними.

В умовах недостачі оборотних коштів багато роботодавців розглядають витрати на охорону праці як резерв для зниження виробничих витрат, тому заходи щодо забезпечення здорових і безпечних умов праці фінансуються за залишковим принципом, внаслідок чого значна частина працюючих навіть не забезпечена самими необхідними засобами індивідуального захисту.

Програми робіт, що розробляються, плани заходів з охорони праці, спрямовані на вирішення локальних, здебільшого технічних завдань і не вирішують корінні причини незадовільних умов та безпеки виробництва.

Основою системи управління охороною праці є нормативна база. У країні нараховується більш як 15 тис. діючих нормативно-правових актів, які не відповідають реаліям сьогодення або розроблялися 30-40 років тому назад. На деякі пожежо- та вибухонебезпечні виробництва правила безпеки взагалі не розроблялися. За роки незалежної України розроблено нових і переглянуто діючих близько 300 нормативно-правових документів.

Системи управління охороною праці на виробничому, регіональному, галузевому та державному рівнях можуть бути ефективні лише в тому випадку, якщо вони передбачають комплексне вирішення актуальних завдань наукового, технічного, технологічного, нормативно-правового та інформаційного забезпечення охорони праці, першочергове усунення найбільш поширених технічних, організаційних та психофізіологічних причин нещасних випадків і професійних захворювань.

Для такого диференційованого підходу в організації профілактичної роботи необхідний оперативний достовірний звіт про всі нещасні випадки та профзахворювання, глибокий автоматизований аналіз їх причин.

Планування профілактичних заходів на довго- та короткотривалі перспективи, розробка та реалізація оперативних заходів для оцінки рівня професійного ризику, його пріоритетного зниження та усунення потребують створення єдиної інформаційно-аналітичної системи Фонду, автоматизації комплексу робіт, пов'язаних з охороною життя та здоров'я людей, доступу до цієї системи спеціалістів органів державної влади, органів нагляду, робочих органів Фонду, профспілок, роботодавців, науково-дослідних установ та навчальних закладів.

б) пріоритетні завдання:

1) аналізувати стан умов праці на робочих місцях підприємств України на предмет наявності шкідливих факторів та розробляти заходи щодо їх усунення;

2) аналізувати професійні захворювання та заходи щодо їх зменшення;

3) співпрацювати з міжнародними організаціями;

4) опрацювати договори попереднього періоду та розробити заходи щодо поліпшення стану профілактичної роботи;

5) організувати навчання та підвищення рівня знань страхових експертів Фонду і спеціалістів з питань охорони праці органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій;

6) удосконалити нормативно-правову базу з питань охорони праці і соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань;

7) пропагувати нешкідливі та безпечні умови праці.

в) механізми реалізації:

1) здійснювати аналіз фактичного стану охорони праці за видами економічної діяльності з послідовним виділенням типових підприємств по окремих галузях на основі вивчення умов праці на кожній ділянці, кожному робочому місці, в першу чергу в найбільш травмонебезпечних галузях: вугільна, гірничорудна, металургійна, машинобудівна, хімічна, легка, будівельних матеріалів, будівництво, електроенергетика, сільське господарство, транспорт, а також медичні заклади (визначені за результатами страхових виплат);

- визначити фактори ризику отримання травм працівниками підприємств у найбільш травмонебезпечних галузях;

- розробити:

- пропозиції і рекомендації щодо усунення впливу шкідливих та небезпечних факторів, удосконалення, заміни, оновлення та модернізації обладнання і технологій;

- нормативну документацію, зміни та доповнення до законодавства, які сприятимуть впровадженню наданих рекомендацій;

- рекомендації щодо проведення організаційних заходів, заходів з інструктажу безпеки праці, посібники щодо безпечного ведення робіт, навчання, наглядної агітації, створення фільмів з безпеки праці і таке інше;

- рекомендації щодо необхідності впровадження заходів і засобів колективного і індивідуального захисту працівників;

- рекомендації щодо медико-профілактичних заходів, удосконалення методології професійного відбору, методології медичних оглядів для працівників, які знаходяться під впливом шкідливих факторів праці та ризиком підвищеного травматизму, заходів щодо оптимізації робочого дня працівника, нормативної документації, змін та доповнень до законодавства, які сприятимуть впровадженню наданих рекомендацій;

2) проводити дослідження шкідливих факторів, які викликають найбільш поширені професійні захворювання: пневмоконіоз, хронічний пиловий бронхіт, вібраційні хвороби, нейросенсорну приглухуватість, хвороби опорно-рухового апарату, захворювання хімічного ґенезу інші;

- проводити дослідження відповідності наявних умов праці санітарно-гігієнічним нормам і правилам;

- розробити рекомендації щодо здійснення медико-профілактичних, організаційних, технологічних і технічних заходів, нормативної документації, змін та доповнень до законодавства, які сприятимуть впровадженню наданих рекомендацій;

3) проводити семінари, конференції, наради, в т.ч. за участю Міжнародної організації праці, із залученням спеціалістів європейського товариства і Росії, як країни, що має найбільш схожі проблеми у сфері охорони і гігієни праці;

4) продовжити роботи за укладеними угодами на виконання заходів, спрямованих на попередження нещасних випадків і професійних захворювань;

- здійснювати моніторинг впровадження робіт, виконаних за кошти Фонду;

- розробити методику оцінки соціально-економічної ефективності робіт з охорони праці, що виконуються на замовлення Фонду;

5) розробити Положення про навчання та підвищення кваліфікації і методичні рекомендації для роботи страхових експертів Фонду;

6) розробити державний стандарт "Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань. Терміни та визначення";

- підготувати науково-практичний коментарій до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" , проекти змін до чинного законодавства з питань соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, формування переліку нормативних документів, які регулюють правові, технічні, соціальні питання виробничої безпеки;

7) організувати виготовлення відеофільмів, радіо і телепередач, плакатів, засобів наглядної агітації, попереджувальних знаків, тематичних посібників, методичних брошур з безпеки праці.

2. Розвиток сфери соціальних послуг і страхових виплат потерпілим на виробництві

2.1 Надання медико-соціальних послуг потерпілим на виробництві

а) аналіз проблемних питань за напрямом

З часу набрання чинності (з 1 квітня 2001 року) базового Закону виникло ряд проблем, що потребують додаткового нормативно-правового врегулювання. Зокрема, це стосується питання забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань лікуванням та медичною реабілітацію. Практика застосування базового Закону обумовила необхідність коригування окремих норм щодо більш чіткого формулювання або розширення деяких понять, а також включення до нього нових положень.

Потребують удосконалення організаційні та нормативно-правові механізми забезпечення потерпілих технічними та іншими засобами реабілітації (колясками, протезно-ортопедичними виробами), а перегляду - діючі граничні розміри фінансування окремих видів витрат потерпілим на окремі медико-соціальні послуги (протезування, забезпечення слуховими апаратами, зубопротезуванням, окулярами і протезуванням очей, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, постільною та натільною білизною, перуками тощо).

б) пріоритетні завдання:

1) впорядкувати забезпечення інвалідів внаслідок нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань лікуванням та медичною реабілітацією, посилити їх соціальний захист і здійснювати контроль за використанням коштів на зазначені цілі;

2) впорядкувати забезпечення потерпілих на виробництві внаслідок нещасного випадку на виробництві протезно-ортопедичною допомогою, засобами пересування (колясками) та засобами побутової реабілітації, посилити їх соціальний захист і здійснювати контроль за використанням коштів на зазначені цілі;

3) впорядкувати забезпечення інвалідів внаслідок нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань лікарськими засобами та виробами медичного призначення, посилити їх соціальний захист і здійснювати контроль за використанням коштів на зазначені цілі;

4) впорядкувати забезпечення інвалідів внаслідок нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань слуховими апаратами, зубопротезуванням, очним протезуванням, окулярами, контактними лінзами, постільною та натільною білизною, постільними речами, перуками тощо, посилити їх соціальний захист і здійснювати контроль за використанням коштів на зазначені цілі;

5) забезпечити інвалідів внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання автомобілями, впровадити страхування виданих інвалідам автомобілів.

в) механізми реалізації:

1) підготувати та внести на розгляд правління Фонду проект постанови "Про затвердження Положення про лікування та медичну реабілітацію потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання";

2) підготувати та внести на розгляд правління Фонду проект постанови "Про затвердження Положення про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання";

3) підготувати та внести на розгляд правління Фонду проект постанови "Про затвердження Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення";

4) підготувати та внести на розгляд правління Фонду проект постанови "Про затвердження Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання слуховими апаратами, зубопротезуванням, очним протезуванням, окулярами, контактними лінзами, постільною та натільною білизною, постільними речами, перуками";

5) здійснити тендерну процедуру щодо закупівлі автомобілів для інвалідів внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також розробити та впровадити порядок страхування виданих інвалідам автомобілів на випадок їх втрати внаслідок ДТП, стихійного лиха, пожежі, вибуху, протиправних дій третіх осіб, та ін.

2.2 Удосконалення страхових виплат потерпілим на виробництві

а) аналіз проблемних питань за напрямом

За результатами перевірки Державним департаментом нагляду за додержанням законодавства про працю щодо здійснення страхових виплат робочими органами виконавчої дирекції Фонду у 2007 році вказано на відсутність методики перерахунку щомісячних страхових виплат утриманцям у разі зміни складу сім'ї померлого.

Базовим Законом та Порядком призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 р. N 24 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.06.2007 р. N 715/13982, визначено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат проводиться у разі зміни складу сім'ї померлого. Однак, методика такого перерахунку не передбачена ні базовим Законом, ні вищезазначеним Порядком. Не передбачена також методика призначення страхових виплат, якщо справи про ці виплати розглядаються вперше по закінченні трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання.

б) пріоритетні завдання:

1) врегулювати питання в нормативно-правовій базі щодо:

- призначення страхових виплат, якщо справи про ці виплати розглядаються вперше по закінченні трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання;

- перерахунку щомісячних страхових виплат утриманцям у разі зміни складу сім'ї померлого.

2) на підставі врегульованої нормативно-правової бази розробити методику перерахування сум щомісячних страхових виплат у разі зміни складу сім'ї померлого.

Вирішення цих питань дозволить:

1) вдосконалити порядок призначення страхових виплат, якщо справи про ці виплати розглядаються вперше після закінчення трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання;

2) здійснювати за єдиною методикою перерахування щомісячних страхових виплат утриманцям у разі зміни складу сім'ї померлого.

в) механізми реалізації:

1) підготувати та затвердити на засіданні правління Фонду відповідні зміни до Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 р. N 24.

3. Забезпечення надходження коштів

3.1 Тарифна політика

а) аналіз проблемних питань за напрямом

Недосконалий механізм визначення розмірів страхових тарифів на страхування від нещасного випадку на виробництві за класами професійного ризику виробництва в частині встановлення критеріїв професійного ризику виробництва та формування страхових коштів на солідарній основі.

Необхідність запровадження механізму економічного стимулювання суб'єктів господарювання щодо поліпшення умов і охорони праці шляхом диференціації страхових тарифів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання залежно від стану умов і безпеки праці, рівня виробничого травматизму.

Діючі розміри страхових тарифів не враховують показники страхової діяльності Фонду, у тому числі зміни у стані умов і безпеки праці, рівня виробничого травматизму в галузях економіки (видах економічної діяльності), за останні 5 років.

б) пріоритетні завдання:

1) здійснити інформаційне забезпечення розрахунку страхових тарифів щодо даних за всіма напрямами страхової діяльності Фонду, що враховує фактичний (персоніфікований) стан виробничого травматизму та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності за видами економічної діяльності та по кожному страхувальнику;

2) підготувати пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази визначення розмірів страхових тарифів на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві за класами професійного ризику виробництва залежно від стану умов і безпеки праці, рівня виробничого травматизму в галузях економіки (видах економічної діяльності);

3) підготувати пропозиції щодо внесення змін до галузевих страхових тарифів на соціальне страхування від нещасних випадків на 2009 рік для розгляду правлінням Фонду та подання в установленому порядку Кабінету Міністрів України пропозицій щодо внесення змін до Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання".

в) механізми реалізації:

1) забезпечити подальший супровід проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання" згідно рекомендацій Міністерства праці та соціальної політики України;

2) підготувати проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо страхових тарифів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на підставі змін до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;

3) забезпечити супровід програмного комплексу "Тариф";

4) підготувати проект закону про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання на 2009 рік.

3.2 Робота із страхувальниками

а) аналіз проблемних питань за напрямом

Залишається актуальною проблема покращення дисципліни та рівня сплати страхових внесків до Фонду страхувальниками, що в свою чергу запобігатиме зменшенню недоїмки зі сплати страхових внесків.

б) пріоритетні завдання:

1) удосконалити нормативно-правову базу Фонду в частині виконання страхувальниками законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві;

2) посилити контроль за своєчасною та повною сплатою страхувальниками страхових внесків до Фонду;

3) удосконалити процедуру взяття на облік Фондом роботодавців, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.

в) механізми реалізації:

1) підготувати проект закону щодо внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині застосування робочими органами виконавчої дирекції Фонду фінансових санкцій до страхувальників і удосконалення процедури взяття на облік страхувальників та забезпечити його супровід;

2) провести засідання комісії по контролю ефективності та координації роботи робочих органів виконавчої дирекції Фонду по наповненню бюджету Фонду, на якій заслуховувати заступників начальників управлінь, відповідальних за напрям роботи щодо обліку страхувальників та надходження страхових коштів до Фонду, начальників юридичного відділу та відділу збору внесків та реєстрації страхувальників управлінь виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, в яких допущено зростання суми недоїмки, про проведену роботу щодо забезпечення повноти надходження страхових внесків і стягнення із страхувальників недоїмки;

3) модернізувати корпоративну інформаційно-аналітичну систему обліку страхувальників та надходження доходів щодо її функціональних і аналітичних можливостей та розширення бази даних;

4) провести семінари за напрямом роботи з обліку страхувальників та забезпечення надходження доходів;

5) постійно співпрацювати з органами Державної виконавчої служби щодо стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків до Фонду;

6) посилити взаємодію із засобами масової інформації та проводити тематичні семінари зі страхувальниками з метою проведення роз'яснювальної роботи серед платників страхових внесків щодо порядку обчислення та сплати страхових внесків, цільового витрачання страхових коштів.

4. Удосконалення управління Фондом

4.1 Кадрова політика Фонду

а) аналіз проблемних питань за напрямом

Гранична чисельність працівників виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів - 4821 штатна одиниця, виконавча дирекція Фонду - 124 штатні одиниці, 27 управлінь виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - 629 штатних одиниць, 423 відділення в районах та містах обласного значення (76 філій) - 4068 штатних одиниць.

Загальна кількість працівників з вищою освітою (повна та базова) - 4482 (93%), зі спеціальною - 339 (7%).

Проблемним питанням є потреба у кваліфікованих кадрах середньої ланки, які складають основу кадрового забезпечення виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, спроможних вирішувати сучасні соціально-економічні питання для забезпечення підвищення рівня роботи виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, а також питання удосконалення умов оплати праці працівників виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів.

б) пріоритетні завдання:

1) забезпечити підвищення кваліфікації працівників виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів;

2) збільшити чисельність страхових експертів з охорони праці;

3) забезпечити перегляд схем посадових окладів працівників виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів з урахуванням темпів зростання мінімальної заробітної плати.

в) механізми реалізації:

1) здійснити тендерну процедуру щодо визначення навчального закладу спроможного надати послуги підвищення кваліфікації працівників виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів;