Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України, розглянувши у відкритому засіданні звернення М.Ю.С. відносно перегляду рішення атестаційної палати регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та видачі йому свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, В С Т А Н О В И Л А:

До Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури надійшло звернення М.Ю.С. (вх. N 282 від 3 червня 2008 р.), в якому він запропонував Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури у відповідності до ч. 3 ст. 51 КАС України прийняти його умови для примирення при розгляді адміністративної справи за його позовом до регіональної Кваліфікаційна-дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка знаходиться у провадженні міськрайсуду, а саме:

1. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури об'єктивно і неупереджено переглядає неправомірне, на думку М.Ю.С., рішення атестаційної палати регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури N 34 від 3 жовтня 2005 р. стосовно нього і вирішує питання видачі йому свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а він, у відповідь, відмовляється від усіх заявлених ним позовів.

2. При цьому умова здачі ним повторних кваліфікаційних іспитів є неприйнятною і виключається, оскільки він вважає, що здав належним чином кваліфікаційні іспити 3 жовтня 2005 р. у відповідності з вимогами чинного законодавства, але оцінка результатів іспитів була здійснена комісією атестаційної палати невірно, упереджено і необ'єктивно.

Те, що рішення атестаційної палати регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури N 34 від 3 жовтня 2005 р. стосовно нього не відповідає дійсності, є неправильним і підлягає скасуванню, на думку М.Ю.С., буде доведено у суді під час неупередженого розгляду справи судом після розгляду касаційної скарги Вищим адміністративним судом України або ж у Європейському Суді з прав людини. Це лише питання часу.

З огляду на вказане, М.Ю.С. пропонує Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури покласти край судовій тяганині та зберегти дорогоцінний час співробітників ВККА та КДКА, які беруть участь у судових засіданнях, пропонує досягнути примирення на запропонованих умовах.

При цьому заявник посилається на те, що у жовтні 2005 р. він звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури зі скаргою на рішення атестаційної палати регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури N 34 від 3 жовтня 2005 р., яким йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, але, у зв'язку з порушенням регіональною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури вимог ч. 2 п. 26 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, його скарга не була у семиденний строк разом із справою направлена на розгляд до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.

На думку М.Ю.С., його скарга на рішення регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури N 34 від 3 жовтня 2005 р. розглядалась Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури у листопаді 2006 р. з порушенням вимог ст. 16, 17, 18, 19, 23 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури. До теперішнього часу Вища кваліфікаційна комісія адвокатури не розглянула його скаргу на законність протоколу N 33 від 15 серпня 2006 р., яким регіональна Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури перевищила свої повноваження і незаконно визнала правомірність свого ж рішення N 34 від 3 жовтня 2005 р.

Прийняте за таких обставин рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 24 листопада 2006 р. N IV/26-1.2 про відмову у задоволенні скарги М.Ю.С. на рішення атестаційної палати регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури N 34 від 3 жовтня 2005 р., на його думку, не може вважатись законним і обґрунтованим, а тому він оскаржив неправомірні дії регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури до суду в порядку адміністративного судочинства. На даний час у справі, яка розглядається з жовтня 2006 р., судом оголошено перерву і надано час для досягнення примирення сторін, а тому він запропонував Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури свої умови примирення, згідно з якими атестаційна палата регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури повинна видати йому свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю без повторної здачі ним кваліфікаційних іспитів.