Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України, розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргами громадянки Т.Л.О. на рішення дисциплінарної палати регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 5 квітня 2007 р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката М.Л.В. та за скаргами Р.Л.А. на бездіяльність голови дисциплінарної палати регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури М.Ю.М., В С Т А Н О В И Л А:

До Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури надійшли скарги Т.Л.О. від 5 листопада 2007 р., 28 січня 2008 р., 6 квітня 2008 р. на рішення дисциплінарної палати регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 5 квітня 2007 р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката М.Л.В., який представляв інтереси позивача, Т.А.Г., в судовому засіданні по цивільній справі, в якій вона була відповідачем, та в судовому засіданні вів себе непристойно: "строїв гримаси, показував язика, демонстративно підморгував, стукав олівцем по виску", при ознайомленні скаржниці з матеріалом справи сильно її штовхнув. На думку Т.Л.О., вказане рішення дисциплінарної палати не ґрунтується на фактичних обставинах справи, прийняте без належної перевірки, тому просить його скасувати в частині того, що: "...інформація, викладена в скарзі, не відповідає дійсності...", "... скарга не обґрунтована".

Р.Л.А., що була свідком по цивільній справі, скаржиться на бездіяльність голови дисциплінарної палати М.Ю.М., який тривалий час не розглядає її скаргу щодо протиправних дій адвоката М.Л.В. по відношенню до Т.Л.О. та не надає їй відповідь. Вказану скаргу було надіслано до регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури листом Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 1 березня 2007 р. N 62. У зв'язку з цим, Р.Л.А. просить Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури розглянути по суті її скаргу щодо адвоката М.Л.В. та надати прийняте рішення.

Заслухавши доповідача - члена Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, Ромаданову Г.Г., перевіривши матеріали справи, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що скарги Т.Л.О. та Р.Л.А. підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно наявних матеріалів, Т.Л.О. звернулась 27 січня та 9 лютого 2007 р. в дисциплінарну палату регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргами на адвоката М.Л.В., до яких також надала копію скарги Р.Л.А. на ім'я Генерального Прокурора України, копію свого звернення до Міністра внутрішніх справ України, копії відповідей з РВ МУ та Управління громадської безпеки УМВС України в області. В останньому документі від 21 жовтня 2006 р. повідомляється про часткове підтвердження відомостей, викладених Т.Л.О. у своєму зверненні, та про проведення з М.Л.В. профілактичної бесіди і винесення йому офіційного попередження щодо недопущення з його боку антигромадської поведінки в подальшому.

Дисциплінарна палата регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, розглянувши скарги Т.Л.О. своїм рішенням від 5 квітня 2008 року відмовила в порушенні дисциплінарного провадження щодо адвоката М.Л.В. та притягненні його до дисциплінарної відповідальності.

В основу рішення дисциплінарної палати покладена довідка її голови М.Ю.М. від 20 лютого 2007 р. про проведення співбесід з суддями райсуду: П.М.Ю., Т.Н.А., Ф.Є.П., секретарем судового засідання Г.М.Є., згідно яких, інформація, викладена у скарзі Т.Л.О., не відповідає дійсності, тому що під час судового засідання не М.Л.В., а саме Т.Л.О. систематично провокувала адвоката на неадекватні дії, за що їй суддею неодноразово робились зауваження. Проте, фактичних матеріалів на підтвердження цих слів М.Ю.М. не надано.

В свою чергу, Т.Л.О., спростовуючи твердження М.Ю.М., посилається на протоколи судових засідань по цивільній справі, які свідчать про відсутність зауважень суду щодо неї в судовому засіданні.

Також в рішенні від 5 квітня 2007 р. та у довідці від 20 лютого 2007 р. голова дисциплінарної палати, М.Ю.М., посилається на те, що "... Т.Л.О. розповсюджувала недостовірну інформацію щодо свого чоловіка, Т.А.Г., у зв'язку з чим останній звернувся до суду з позовною заявою про захист честі та гідності, стягнення матеріальної шкоди... Адвокат М.Л.В. переконливо довів, що вся ця інформація не відповідає дійсності... райсуд 23 січня 2007 р. задовольнив позовні вимоги Т.А.Г., визнав, що викладена Т.Л.О. інформація не відповідає дійсності...".

Але, це рішення суду набрало законної сили лише 23 квітня 2007 р., після апеляційного розгляду, і тому під час винесення рішення дисциплінарною палатою 5 квітня 2007 р. посилання на нього було передчасним. Окрім цього, вказане судове рішення не має відношення до оскаржуваних Т.Л.О. дій адвоката М.Л.В.

Крім того, в рішенні дисциплінарної палати від 5 квітня 2007 р. факт проведення з М.Л.В. співробітником МВС профілактичної бесіди та винесення йому офіційного попередження навіть не згадується.

Таким чином, дисциплінарна палата, не маючи фактичних доказів, посилаючись на співбесіди з суддями, врахувавши недостовірність інформації Т.Л.О. по іншій справі, рішення суду по якій на той час не набрало законної сили, проігнорувавши наданий до скарги лист з РВ МУ УМВС України в області від 21 жовтня 2006 року, зробила необґрунтований висновок про те, що викладена у скарзі Т.Л.О. інформація не відповідає дійсності, а скарга є необґрунтованою. Тому рішення дисциплінарної палати Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 5 квітня 2008 р. в цій частині підлягає скасуванню. Цілком обгрунтовано у рішенні від 5 квітня 2007 р. зазначено, що відповідно до п. 34 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше як через шість місяців з дня вчинення проступку.