Державним комітетом України із земельних ресурсів розглянуто ваше звернення від 18.03.2008 N 1-03/08 стосовно питань права власності на землі сільськогосподарського призначення та повідомляється наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Разом з тим, згідно з частиною четвертою статті 82 Земельного кодексу України іноземні юридичні можуть набути право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення у випадку її спадкування. Але набувши земельну ділянку у власність шляхом спадкування, такі особи зобов'язані протягом одного року з моменту набуття права власності на земельну ділянку здійснити її відчуження іншій фізичній чи юридичній особі України, яка згідно з законодавством України має право володіти земельною ділянкою сільськогосподарського призначення на праві власності.

Що стосується юридичних осіб, які мають право набуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення у приватну власність, то Земельний кодекс України (зокрема частина перша статті 82) відносить до них лише ті з них, які засновані громадянами України та юридичними особами України.

З приводу питань можливості отримання та використання юридичною особою земель особистого селянського господарства повідомляємо.

Відповідно до частини третьої статті 22 Земельного кодексу України земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства можуть передаватись у власність лише громадянам. Несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати у власність або оренду землі сільськогосподарського призначення для ведення підсобного сільського господарства. Земельний кодекс України у частині третій статті 33 визначає, що використання земель особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону.