Статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.

В адміністративному праві розрізняють продовжувані і триваючі адміністративні правопорушення наступним чином.

Так, продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб'єктами і які складають у сукупності єдине правопорушення (наприклад, дрібне розкрадання державного або колективного майна).

Проте триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, самовільне будівництво будинків або споруд), вони припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто такі правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Отже, обчислювати термін притягнення до адміністративної відповідальності при триваючому правопорушенні необхідно з того моменту, коли посадовій особі інспекції державного архітектурно-будівельного контролю стало відомо про факт скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 79-1, 96, 96-1, 97 Кодексу України про адміністративні правопорушення.