До Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури надходять звернення Кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та адвокатів щодо обов'язковості виконання адвокатами вимог ст. 47 Кримінально-процесуального кодексу України, в тому числі адвокатами, які не являються членами адвокатських об'єднань, досягли пенсійного віку тощо.

З цього приводу Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури вже надавались роз'яснення, згідно яких було визначене наступне.

Стаття 47 Кримінально-процесуального кодексу України передбачає, що особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд можуть призначати захисника у встановленому законом порядку через адвокатське об'єднання. Вказана норма не містить імперативного наказу щодо необхідності призначати захисників лише з членів (адвокатів) адвокатських об'єднань, вона закріплює можливість призначення захисника через адвокатське об'єднання, не виключаючи можливості призначення для захисту адвокатів, які практикують індивідуально, і не є членами адвокатського об'єднання.

Як вбачається зі змісту ст. 1 Закону України "Про адвокатуру", всі адвокати, незалежно від того, чи практикують вони індивідуально, чи входять в адвокатські об'єднання, покликані згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних юридичних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу. Закон не встановлює ні переваг, ні обмежень для різних форм здійснення адвокатської діяльності, у зв'язку з чим кожен адвокат, зобов'язаний здійснювати захист прав та свобод особи, в тому числі і за дорученням керівника адвокатського об'єднання, незалежно від того, чи входить такий адвокат до даного адвокатського об'єднання, виконувати вимоги ст. 47 Кримінально-процесуального кодексу України. Безпідставна відмова від виконання такого доручення є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури повинна визначити, на яке адвокатське об'єднання в регіоні її діяльності покладається здійснення координації виконання доручень слідчих, судових органів про забезпечення захисту за призначенням. У тих випадках, коли у відповідному регіоні не створено адвокатського об'єднання, тимчасово, до їх створення у встановленому порядку і законодавчого врегулювання даного питання, координаційні функції виконання постанов уповноважених органів про захист особи за призначенням, повинна взяти на себе відповідна Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.

На підставі п. 10-1 про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури роз'яснюємо додатково наступне.

Вивчення практики ведення адвокатами кримінальних справ на досудовому слідстві і в судах в порядку, передбаченому ст. 47 Кримінально-процесуального кодексу України показало, що продовжують мати місце випадки порушення адвокатами вимог кримінально-процесуального закону і законодавства України про адвокатуру. Деякі адвокати ухиляються від виконання доручень на стадії досудового слідства і в судах першої інстанції, посилаючись на відсутність угод на виконання доручення, на те, що вони не являються членами адвокатських об'єднань, зайняті в інших платних справах, не мають ордерів тощо, а також на те, що в клієнта відсутні кошти для оплати праці адвоката.

Така практика не може бути визнана правомірною, в зв'язку з порушенням адвокатами, які відмовляються від виконання доручення в порядку ст. 47 Кримінально-процесуального кодексу України, конституційного права громадян на захист від пред'явленого обвинувачення.

Стаття 59 Конституції України передбачає, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, така допомога надається безоплатно. Для забезпечення права на захист від обвинувачення в Україні діє адвокатура.

Відсутність у громадян матеріальних засобів на оплату правової допомоги, а також угоди на виконання доручення, в силу вимог ст. 47 Кримінально-процесуального кодексу України являється підставою для надання безоплатної правової допомоги.