Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України, розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою адвоката С. В. К. на рішення дисциплінарної палати регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 14 лютого 2004 р. N 10, В С Т А Н О В И Л А:

Адвокат С. В. К. 16 січня 2008 року звернувся до представника Верховного Суду України у Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури зі скаргою на рішення дисциплінарної палати регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 14 лютого 2004 р. N 10, яким його притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за грубе порушення Присяги адвоката, ст. 64, п. 1 ст. 65, п. 1 ст. 67 Правил адвокатської етики, а саме: неповагу до працівників адвокатської професії - адвокатів адвокатської контори; допущення висловлень відносно адвокатів, що принижують їх честь та гідність; поширення відомостей, які ганьблять адвокатів, шляхом написання скарг до правоохоронних органів, органів виконавчої влади. Дана скарга 7 лютого 2008 р. в установленому порядку була направлена до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури для розгляду по суті.

Скаржник не погоджується з рішенням дисциплінарної палати регіональної КДКА N 10 від 14 лютого 2004 р., вважає, що зазначена дисциплінарна палата, приймаючи оскаржуване рішення, діяла однобічно, упереджено, без належної перевірки матеріалів, які слугували відкриттю дисциплінарного провадження, а в подальшому застосуванню до нього дисциплінарного стягнення у вигляді анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. У скарзі зазначено, що рішення не містить в собі вказівки на конкретні дії, які призвели до грубого порушення скаржником Присяги адвоката.

Як вбачається з витребуваних Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури матеріалів, підставою для порушення дисциплінарного провадження відносно адвоката С. В. К. була скарга директора адвокатської контори, Г. В. В., з проханням порушити дисциплінарне провадження та притягнути до відповідальності адвоката С. В. К. за порушення Правил адвокатської етики відносно адвокатів адвокатської контори.

14 жовтня 2004 р. дисциплінарна палата регіональної КДКА, розглянувши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши скаржника (директора адвокатської контори) та пояснення адвоката С. В. К., який не визнав вказаних в скарзі порушень, вирішила застосувати до останнього дисциплінарне стягнення в вигляді анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

В подальшому адвокат С. В. К. та його представники неодноразово звертались до судових інстанцій із скаргами на рішення регіональної КДКА, в яких просили визнати рішення дисциплінарної палати регіональної КДКА від 14 жовтня 2004 р. N 10 неправомірним та скасувати його.

Рішенням районного суду від 14 лютого 2005 р. визнано неправомірним та скасовано рішення дисциплінарної палати регіональної КДКА від 14 жовтня 2004 р. N 10. Ухвалою апеляційного суду від 20 травня 2005 р. рішення районного суду від 14 лютого 2005 р. залишено в силі.

Верховний Суд України 19 вересня 2005 р., у зв'язку з набранням чинності з 1 вересня 2005 р. КАС України, цивільну справу за касаційною скаргою регіональної КДКА на рішення районного суду від 14 лютого 2005 р. та ухвалу апеляційного суду від 20 травня 2005 р. передав Вищому адміністративному суду України для вирішення в порядку касаційного провадження.