Заслухавши та обговоривши доповідь завідувача відділу конституційного права і місцевого самоврядування Інституту держави і права ім.В.М.Корецького НАН України доктора юридичних наук В.Ф.Погорілка, Президія НАН України відзначає, що здобуття Україною незалежності, розбудова нового державного і суспільного ладу, перехід країни до ринкових відносин, використання досягнень світової наукової думки і практики державного будівництва обумовили істотні зміни в організації та функціонуванні української державності. Прийнято нову Конституцію України. Сформовано основні органи державної влади та інші інститути держави. Склалися нові для України інститути: Президента України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Конституційного Суду, Рахункової палати, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Ряд органів державної влади зазнав принципових змін у своїй структурі та статусі. із символічного органу на реальний парламент перетворилася Верховна Рада України, якісно нового статусу набув Уряд - Кабінет Міністрів України, принципово новий характер владного органу суверенної держави здобула прокуратура. Державний механізм набув системності, істотно змінилось коло функцій держави. Ці зміни в Українській державі одержали згодом найвище - конституційне та законодавче закріплення.

Розвиток української державності здійснювався не лише завдяки зусиллям самої держави, її органів і посадових осіб, а й завдяки зусиллям українського народу, політичних партій та інших інститутів суспільства в ході парламентських і президентських виборів та всеукраїнських референдумів.

Поряд з іншими чинниками важливу роль у розвитку української держави відіграї наука, зокрема юридична, і передусім - наука конституційного права. У роки незалежності України у провідній вітчизняній дослідницькій установі у галузі конституційного права - Інституті держави і права ім.В.М.Корецького НАН України успішно формуїться наукова школа, якій належить вагомий внесок у розв'язання теоретичних і практичних проблем розбудови української державності. Завдяки її дослідженням були сформульовані, зокрема, концептуальні основи українського конституціоналізму і конституційного ладу України, прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, проведення виборів і референдумів, теоретичні основи українського парламентаризму, інституту президенства, правосуддя, конституційної юстиції, місцевого самоврядування та інших інститутів.

Опубліковано ряд монографічних робіт з питань української державності: "Український парламентаризм: минуле і сучасне", "Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи", "Референдуми в Україні: історія і сучасність".