Заслухавши та обговоривши доповідь доктора медичних наук І. Максименка "Про стан та перспективи розвитку медичного матеріалознавства в Україні", Президія НАН України відзначає, що в системі охорони здоров'я України існують значні труднощі щодо забезпечення матеріалами медичного призначення. Такі матеріали загалом імпортного виробництва, а їх вартість на внутрішньому ринку необгрунтовано висока. Тому актуальною є робота по створенню і впровадженню у виробництво вітчизняних медичних матеріалів.

Розробки матеріалів медичного призначення переважно зосереджені в установах НАН України матеріалознавчого та хімічного профілю.

Зокрема, для вирішення проблем хірургії розроблено атравматичні голки та шовні матеріали з оригінальними властивостями (Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України), матеріал для зшивання живих тканин дротовим методом "Пластокрист", сплави медичного призначення з ефектом пам'яті форми (Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, Фізико-технологічний інститут металів і сплавів НАН України), фільтри для біологічних рідин (Інститут колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України), алмазне покриття хірургічних інструментів (Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України), корозійно стійкі сталі для контейнерів біологічних об'єктів - органів, тканин, біологічних рідин (Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України), матеріали з оксидної кераміки для штучного клапана серця, хребців тощо (Інститут монокристалів НАН України), біоклеї для склеювання біологічних тканин, лікування виразок тощо, біодеструктивні біополімери, штучні кровоносні судини (Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України), штучна шкіра (Інститут біоколоїдної хімії НАН України), нові матеріали для багатопараметричних датчиків забезпечення життєдіяльності людини (Інститут магнетизму НАН та Міносвіти України).

В галузі стоматології запропоновано кобальт-хром-нікель-молібденовий сплав "Керодент" (Фізико-технологічний інститут металів і сплавів НАН України), сплави для ортопедичної стоматології (Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України), алмазні бури та диски (Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України).

Для потреб ортопедії і травматології створено спосіб одержання високочистого титану для виготовлення ендопротезів (Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України), заміщувач кістки на основі гідроксилопатиту (Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України), оксидна кераміка для головок ендопротезів великих суглобів (Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України).

Для лікування хвороб різної етіології запропоновано низку спеціалізованих сорбентів на основі вуглецю (Інститут сорбції та проблем ендоекології НАН України, Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України).

У медичну практику вже впроваджено окремі розробки установ НАН України, зокрема атравматичні голки, шовні матеріали, штучний кришталик ока та ін.

Разом з тим Президія НАН України відзначає, що, незважаючи на певні досягнення у галузі медичного матеріалознавства, в цілому стан справ не можна визнати задовільним. Необхідне збільшення обсягів робіт зі створення матеріалів для ортопедії, удосконалення покриттів хірургічних інструментів, конструкційних матеріалів на основі вуглецю для травматології, сорбційних матеріалів спрямованої дії. Обмежені масштаби впровадження завершених розробок. Керівництво інститутів приділяє недостатню увагу цьому напряму діяльності.