З метою оцінки технічного стану трубопроводів, своєчасного виявлення дефектів і ефективного проведення ремонтно-відновлювальних робіт, а також удосконалення нормативного забезпечення і створення єдиної нормативної бази

1. Затвердити Методику визначення корозійного стану трубопроводів зрошення та водопостачання (додається).

2. Відділу наукового та інформаційно-технічного забезпечення (Варницький) довести до відома водогосподарських організацій інформацію про затвердження Методики, зазначеної у пункті 1 цього наказу.

3. Встановити, що цей наказ набирає чинності з 1 березня 2008 року.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Комітету О.Шевелєва.

Методика визначення корозійного стану трубопроводів зрошення та водопостачання призначена для використання управліннями водогосподарських організацій Держводгоспу України.

2.1. Методика визначення корозійного стану трубопроводів зрошення та водопостачання визначає порядок обстеження і оцінювання технічного стану підземних трубопроводів (далі - трубопроводи) із труб металевих, залізобетонних, напірних із сталевим осердям (РТНС).

2.2. Для оцінювання технічного стану та виявлення можливих відхилень в роботі трубопроводів від заданих параметрів здійснюються планові обстеження.

2.3. Обстеження організовує і проводить експлуатуюча організація.

2.4. Планові обстеження трубопроводів проводять з метою оцінки ступеня надійності та безпеки експлуатації, встановлення ділянок першочергових ремонтних робіт, розробки інженерних заходів по попередженню аварійності.

2.5. Планові обстеження підземних трубопроводів проводять один раз у п'ять років.

2.6. На основі виконаних обстежень видають рекомендації по визначенню місць пошкоджених ділянок та обсягів першочергових ремонтних робіт.

Анодний процес (корозія) - перехід металу в розчин у вигляді гідратованих іонів або його окислення.

Внутрішній корозійний струм - швидкість корозійного розчинення металу, виражена в електричних одиницях.

Захисний потенціал - значення потенціалу, за якого досягається абсолютний захист конструкції.

Іржа - продукт електрохімічної корозії заліза і його сплавів, що складається головним чином з гідратованих окислів.

Катодний захист - електрохімічний захист, що виконують за допомогою катодної поляризації конструкції і становить собою пропускання через конструкцію, що підлягає захисту, струму від зовнішнього джерела.

Катодний процес - поглинання надлишкових електронів у металі за допомогою деполяризаторів, якими можуть бути атоми, молекули, іони розчину, які відновлюються по всій поверхні металу або на окремих його ділянках.

Корозія - руйнування матеріалів внаслідок хімічного та фізико-хімічного впливу довкілля.

- Атмосферна корозія - корозія металу, який перебуває в середовищі вологого повітря.

- Біологічна корозія - корозія внаслідок змін у корозійному середовищі внаслідок діяльності мікроорганізмів (бактерій, плісняви, грибів).

- Виразкова корозія - виникає на поверхні металу і за невеликих площ ураження призводить до значних руйнувань металу в глибину.

- Нерівномірна корозія - проходить на різних ділянках поверхні металу з неоднаковою швидкістю.

- Електрохімічна корозія - корозія в розчинах електролітів.

- Контактна корозія - виникає внаслідок контакту між двома або декількома різними металами, що перебувають в середовищі електроліту.

- Підземна корозія - корозія трубопроводів внаслідок агресивної дії ґрунтів.

- Рівномірна корозія - проходить з однаковою швидкістю по всій поверхні металу.

- Суцільна корозія - така, що проходить по всій поверхні металу, може бути рівномірною та нерівномірною.

- Хімічна корозія - руйнування металу внаслідок його безпосередньої реакції з середовищем-неелектролітом.

- Цяткова корозія (піттінг) - характеризується дуже малим розміром корозійних пошкоджень при значній їхній глибині.

Корозійна стійкість - властивість речовини протистояти руйнівному впливу певного корозійного середовища.

Поляризація - числова величина зміни потенціалу внаслідок проходження струму.

Продукти корозії - хімічні сполуки, які утворюються в процесі корозії внаслідок взаємодії металу та корозійного середовища.

Протекторний захист - приєднання до конструкції, яку захищають, електронегативного металу.

Термін експлуатації виробу - період часу від введення в експлуатацію до моменту, коли він втрачає функціональну придатність.

Швидкість корозії - визначається зміною деяких властивостей чи ознак речовини за час протікання процесу корозії.

Обстеження та оцінювання корозійного стану трубопроводів включає в себе наступні етапи:

- вивчення технічної документації;

- обстеження трубопроводу;

- виконання електрометричних вимірів;

- аналіз та узагальнення даних, складання висновку;

- додержання правил техніки безпеки.

5.1. Вивчення технічної документації включає підбір проектної та виконавчої документації, даних експлуатуючих організацій, гідрогеолого-меліоративних експедицій, відомості про матеріали попередніх обстежень та про заходи стосовно захисту від корозії.

5.2. Із технічної документації вибирають дані про корозійні умови:

- тип ґрунтів, їхня засоленість;

- хімічний склад транспортованої води;

- хімічний склад ґрунтових вод або водної витяжки з ґрунтів;

- рівень та динаміка ґрунтових вод;

- вологість ґрунтів;

- глибина промерзання ґрунтів;

- наявність та характеристика джерел блукаючих струмів.

5.3. Відомості про трубопроводи включають:

- тип труб і завод виробник, дата випуску;

- діаметр, товщина стінки, довжина труби (для залізобетонних і труб РТНС);

- дата будівництва, довжина системи (чи ділянок з однотипними трубами), глибина укладання, наявність підсипки, наявність і тип запірної арматури;

- динаміка і місцезнаходження поривів;

- дата і обсяг виконаних ремонтів.

5.4. Відомості стосовно захисту від корозії включають:

- наявність та тип антикорозійних покриттів зовнішньої та внутрішньої поверхні, товщина покриттів, умови їхнього нанесення (на підприємстві чи при монтажі трубопроводу);

- тип антикорозійних покриттів стиків;

- наявність ізолюючих фланців;

- наявність, конструктивна характеристика електроперемичок, що шунтують запірно-регулюючу арматуру;

- наявність ізоляції трубопроводу від залізобетонних елементів колодязів із запірно-регулювальною арматурою;

- тип катодних, станцій, протекторів, анодних заземлень та заземлювачів (електродів),тип катодних та анодних ліній (кабельні, повітряні, характеристика кабелів, контактних з'єднань, опор та ін.);

- наявність електрохімічного захисту на суміжних комунікаціях (газо- і нафтопроводи, кабелі силові та зв'язку та ін.).

5.5. На основі вивчення технічної документації на схему наносяться всі дані про трубопроводи та прилеглі комунікації із нанесенням технологічних та електричних перемичок, місцеположення свищів та поривів, існуючих засобів електрохімзахисту, а також дані про корозійні умови.

6.1. При обстеженні трубопроводів з метою визначення їхнього корозійного стану вирішуються наступні завдання:

- визначення корозійної активності ґрунтів;

- виявлення ділянок трубопроводів з інтенсивними корозійними процесами;

- визначення місць пошкоджень захисних покриттів трубопроводів;

- обстеження трубопроводів у шурфах;

- визначення технічного стану засобів електрохімічного захисту (ЕХЗ).

6.2. Визначення корозійної активності ґрунтів.

6.2.1. Корозійну активність ґрунтів для підземних трубопроводів визначають за ГОСТ 9.602-89 "Сооружения подземные. Общие требования к защите от коррозии".

6.2.3. Крок вимірів приймають рівним 50 м уздовж траси трубопроводу із згущенням від 10 м до 15 м на перетині природних і штучних перешкод.

6.3. Виявлення ділянок трубопроводу з інтенсивними корозійними процесами.

6.3.1. Перед детальним обстеженням проводять рекогносцирування траси трубопроводу, де визначають:

- уточнення фактичного місцезнаходження трубопроводу порівняно з проектом;

- можливість проїзду вздовж траси та характер умов для проведення електрометричних робіт;

- наявність та місцезнаходження поривів по причині корозії;

- місця встановлення запірно-регулювальної арматури трубопроводу, наявність електроперемичок;

- наявність суміжних комунікацій та засобів електрохімзахисту на них;

- наявність природних та штучних перешкод (річки, струмки, заболочені ділянки, балки, шляхи сполучень);

- наявність повітряних та кабельних ліній електропередач (ЛЕП), що перетинають або проходять поблизу траси трубопроводу;

- наявність у районі трубопроводу, що обстежується, електрифікованих залізниць та місцезнаходження тягових підстанцій.

6.3.2. Зйомка природного електричного поля (поля гальванокорозії) трубопроводу з метою виявлення місць розвитку корозійних процесів виконується на трубопроводах при відключених засобах електрохімічного захисту.

6.3.3. Зйомку поля гальванокорозії трубопроводу проводять за методом "природного електричного поля", а також, з метою прискорення робіт, способом "поперечного градієнта потенціалу" за "методом природного електричного поля".

6.3.4. Для проведення робіт способом "поперечного градієнта потенціалу" чітко визначають вісь трубопроводу одночасно з проведенням вимірів або з попередньою розміткою точок вимірів по осі трубопроводу. Точки вимірів закріплюють пікетажними стовпчиками або іншими видимими позначками. Визначають вісь трубопроводу трасошукачами підземних комунікацій типу КТП-2, ИТ-5 або іншими відповідно з інструкціями до цих приладів.

6.3.6. Сутністю способу "поперечного градієнта потенціалу" є вимірювання різниці потенціалів між двома точками поверхні землі, одна з яких знаходиться на осі підземного трубопроводу, а інша віддалена по перпендикуляру до осі на певну відстань.

6.3.7. При проведення робіт способом "поперечного градієнта потенціалу" вимірювальний прилад не підключається безпосередньо до труби. Зйомку різниці потенціалів проводять за допомогою мідносульфатних електродів, що не поляризуються (МСЕ) (додаток Б), через які встановлюють контакт приладу з ґрунтом. Водночас один з електродів (електрод М) встановлюють виключно над віссю трубопроводу, а інший (електрод N) - на відстані від 5 до 10 м перпендикулярно до осі трубопроводу (див. також п. 7.3.4 та рис. 7.3.4-1) .

6.3.8. Точність зйомки при проведення робіт способом "поперечного градієнта потенціалу" залежить від правильно підібраного розміру вимірювальної установки. Розмір вважається підібраним, якщо при подальшому віддаленні електрода N від осі трубопроводу різниця в показаннях приладу становить не більше 1 - 2 мВ.

6.3.9. За результатами вимірів поперечного градієнта потенціалу визначають ділянки трубопроводу з найбільш інтенсивними корозійними процесами, пов'язаними з місцями електрохімічних реакцій на поверхні металу трубопроводу, що супроводжуються протіканням корозійних струмів.

6.3.12. Крок вимірів (відстань між точками взяття відліків вздовж трубопроводу) приймають від 1,5 м до 3 м (залежно від довжини і типу труби для залізобетонних і РТНС трубопроводів) та 5 м для сталевих трубопроводів.

6.3.13. Крок вимірів при деталізації приймають 0,3 м (для залізобетонних і РТНС трубопроводів) та 1,0 м (для сталевих трубопроводів).

6.3.14. Результати вимірів різниці потенціалів ((дельта) Umn) заносять у польовий журнал.

6.3.15. За результатами польових вимірів з урахуванням відомостей про пориви та корозійні умови намічають місця розкриття трубопроводу для уточнення корозійного стану труб. Місця очікуваного розкриття трубопроводу при проведенні вимірів повинні бути закріплені спеціальними знаками або уточнені за допомогою контрольних вимірювань безпосередньо перед розкриттям трубопроводу.

6.3.16. Перелік необхідних приладів та устаткування для проведення обстеження трубопроводу наведено у додатках А і Б.

6.4. Виявлення місць пошкоджень захисних покриттів трубопроводів.

6.4.1. При виявленні місць пошкоджень ізоляції пошук траси трубопроводу виконують трасошукачами підземних комунікацій типу - ИП-8, КТП-2, ИТ-5 або іншими відповідно з інструкціями до цих приладів.

6.4.2. Місця пошкоджень ізоляції при відключених засобах електрохімічного захисту (ЕХЗ) виявляють за методом "дослідної катодної станції" (ДКС).

6.4.4. При проведенні вимірів для пошуку пошкоджень ізоляції за методом ДКС як джерело постійного струму застосовують штатний генератор пересувної електровимірювальної лабораторії електрохімзахисту (ПЕЛ ЕХЗ), катодну станцію чи випрямляч струму до 40А (за наявності джерела змінного струму 220 В), або автомобільні акумулятори 12 В чи 24 В.

6.4.5. Місця пошкоджень ізоляції при відключених засобах електрохімічного захисту визначають за допомогою підключення генератора змінного струму.

6.4.6. При підключенні генератора змінного струму проводяться вимірювання по трасі трубопроводу способом поперечного градієнта потенціалу. Місця аномальних значень (дельта) Umn свідчать про наявність місця пошкодження ізоляції. При вимірюванні застосовується апаратура типу ИКС-50, АНЧ-3, ИПИГ та аналогічна (додаток А).

6.4.7. Місця пошкоджень ізоляції трубопроводів при підключених засобах ЕХЗ визначають способом поперечного градієнта потенціалу. Проводять виміри (дельта) Umn уздовж траси трубопроводу. Місця аномальних значень (дельта) Umn вказують на місця пошкодження ізоляції.

6.5. Обстеження трубопроводів у шурфах.

6.5.1. Місця шурфування вибирають на підставі попереднього аналізу результатів електрометричних вимірів з урахуванням даних інженерно-геологічних вишукувань траси трубопроводу, відомостей про пориви трубопроводу.

6.5.2. Для візуальної оцінки корозійного стану трубопроводу за даними електрометричних вимірювань проводять розкриття трубопроводу у місцях аномалій (дельта) Umn (згідно п. 8.3), закріплених тимчасовими знаками з вказівкою пікетажу, кілометражу та відстані до найближчих конструктивних елементів трубопроводу.

6.5.3. Крім шурфів, що вибрані згідно п. 8.3 повинно бути проведено розкриття трубопроводу також у інших місцях (1 - 2 шурфи на 1 км траси) для встановлення параметризації (відповідності даних електрометричних вимірів корозійному стану трубопроводу).

6.5.4. Обстеження трубопроводу в шурфі має такі складові: