|
N з/п |
Дата надходження звернення |
Автор запитання (прізвище, ім'я та по батькові, адреса, професія, пенсіонер, де навчається) |
Зміст запитання |
Прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка надала відповідь (роз'яснення) зміст даної відповіді (роз'яснення) |
| 1 | 04.04.2008 |
Смирнова С.І. та інші м. Нова Каховка, Херсонська область |
Щодо приватизації кімнат у гуртожитку |
Заявникам надано роз'яснення листом від 15.04.2008 N 8/7-74 за підписом першого заступника Міністра О.Б.Лотоцького. Повідомлено, що згідно із статтями 127 - 131 Житлового кодексу УРСР та Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.86 N 208 , гуртожитки є спеціально збудованими або переобладнаними для цієї мети житловими будинками, які призначені для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також громадян у період роботи чи навчання. Питання приватизації житлових приміщень гуртожитку його мешканцями може бути вирішено за умови передачі гуртожитку до комунальної власності за рішенням його власників та приведення його шляхом реконструкції у відповідність до вимог ДБН В.2.2-15-2005"Житлові будинки. Основні положення" . Набуття права на приватизацію житла за таких умов наступає з моменту видачі ордерів виконавчим органом влади його мешканцям. Пріоритетним правом на одержання цього житла користуються громадяни, які згідно із законодавством не можуть бути виселені з гуртожитків без надання їм іншого житла. Оскільки норми законодавства в частині захисту житлових прав мешканців гуртожитків поширюються на останні незалежно від форми їх власності, питання виселення з гуртожитку регулюється статтею 132 Житлового кодексу Української РСР та розділом VII Примірного положення про гуртожитки, якими визначено перелік осіб, яких не може бути виселено без надання їм іншого житла. Нині до Верховної Ради України внесено законопроекти, підготовлені народними депутатами України, які передбачають врегулювання питання приватизації кімнат у гуртожитках, які відносяться до державного житлового фонду. Щодо гуртожитків, що були включені до статутних фондів підприємств, акти органів приватизації із включення вартості гуртожитків до вартості цілісних майнових комплексів, що підлягають приватизації можуть бути визнані недійсними в судовому порядку, оскільки відповідно до статті 3 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (в редакції Закону від 15.02.95) дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду. Водночас заявникам повідомлено, що відповідно до законодавства повноваження щодо здійснення контролю за технічним станом, використанням та утриманням нерухомого майна усіх форм власності, а також за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів покладено на органи місцевого самоврядування |
| 2 | 07.03.2008 |
Грошева А.Д. м. Черкаси |
Щодо основних напрямів реформування ЖКГ та стосовно питань діяльності ОСББ |
Заявнику надано роз'яснення листом від 07.04.2008 N 8/7-35 за підписом першого заступника Міністра О.Б.Лотоцького. Повідомлено, що основні напрями реформування житлово-комунального господарства визначено Законом України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004 - 2010 роки" . Мета цієї Програми полягає у здійсненні державної політики з реформування житлово-комунального господарства, підвищення ефективності та надійності його функціонування, забезпечення сталого розвитку для задоволення потреб населення і господарського комплексу в житлово-комунальних послугах відповідно до встановлених нормативів і національних стандартів. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.06.2006 N 363-р затверджено комплекс першочергових заходів щодо реформування житлово-комунального господарства, згідно з яким здійснюється удосконалення системи управління у сфері утримання житлового фонду за такими напрямами: - утворення керуючих житловим фондом кампаній та служб єдиного замовника - замовників житлово-комунальних послуг; - залучення на конкурсних засадах підприємств різних форм власності до обслуговування житлового фонду; - формування інституту власника житла шляхом створення об'єднань співвласників багатоквартирного будинку та призначення управителів. Одним з основних пріоритетних напрямів діяльності Мінжитлокомунгоспу на 2008 рік згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 N 366-р визначено формування та стимулювання ефективного власника житла - досягнення прориву в утворенні об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. Державна політика реформування житлово-комунального господарства повинна забезпечити доступ усіх верств населення до житлово-комунальних послуг, які відповідають вимогам державних стандартів, та забезпечення беззбиткового функціонування підприємств галузі. Відповідно до Закону України "Про органи самоорганізації населення" орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах у вирішенні окремих питань місцевого значення. Для забезпечення участі населення у вирішенні питань щодо задоволення соціальних, культурних, побутових, житлово-комунальних послуг, проведення у житлових будинках ремонтних робіт тощо за підтримки органів місцевого самоврядування, створюються органи самоорганізації населення: будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети та об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Основна діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Правові та організаційні умови діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено нормами Закону України"Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" , постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 N 1521 "Про реалізацію Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Важливим моментом у реформуванні житлово-комунального господарства є забезпечення прозорості надходжень і витрат коштів на утримання кожного будинку. З цією метою впроваджується їх побудинковий облік, завдяки цьому споживач зможе отримувати повну інформацію щодо витрачання коштів у конкретному будинку. З метою розмежування функцій замовника і виконавця послуг на місцях запроваджується служба єдиного замовника. Законом України "Про житлово-комунальні послуги" врегульовано права і обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Взаємовідносини між виконавцем послуг та споживачем регулюються виключно на договірних засадах. Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Згідно із вищезгаданим Законом споживач має право на отримання у встановленому законодавством порядку необхідної інформації про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання тощо. Згідно із типовим договором споживач, зокрема, має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, завданої його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання послуг або їх ненадання. У разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії. Враховуючи, що 85% громадян України набули право власності на житло, актуальним для багатьох з них є врегулювання питання використання приватних приміщень для здійснення діяльності, не забороненої законодавством. Відсутність такого врегулювання значно звужує право громадян на розпорядження власністю, що не допускаєтьсяКонституцією України . Для вирішення цієї проблеми Урядом розроблено проект нової редакції Житлового кодексу України . Необхідність його прийняття, в першу чергу, зумовлена зміною соціально-політичного устрою у державі, переходом України до ринкової економіки та сучасних світових норм і стандартів, у тому числі і в житловій галузі. Нині цей проект опрацьовується з центральними органами виконавчої влади. Відповідно до Законів України "Про місцеві державні адміністрації" та "Про місцеве самоврядування в Україні" здійснення контролю за використанням та утриманням нерухомого майна усіх форм власності, управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації покладено на органи місцевого самоврядування і державні адміністрації, які і повинні здійснювати заходи з реалізації основних напрямів реформування житлово-комунального господарства |
| 3 | 27.03.2008 | Молчанова В.П. |
Щодо неякісного надання житлово- комунальних послуг |
Автору надано відповідь листом від 24.04.2008 N 8/5-17 за підписом першого заступника Міністра О.Б.Лотоцького. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є виробник, виконавець, споживач. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Так, існують типові договори, які регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг. Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів від 21.07.2005 N 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 560 "Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" та постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2006N 938 "Про затвердження Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання" договори укладаються між виконавцем та фізичною особою, яка є власником квартири. Відповідно до ст. 32 Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців послуг встановлено Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N 630. Відповідно до Правил споживач має право на зменшення розміру плати у разі тимчасової відсутності споживача на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання). Також згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 560 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" розмір тарифів (нормативних витрат, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) визначається по кожному будинку окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з типовим переліком послуг. Слід зазначити, що невід'ємною частиною договору є копія рішення органу місцевого самоврядування про затвердження тарифів на послуги, що додається до договору. Виконавець надає послуги відповідно до затвердженого органом місцевого самоврядування рішення про структуру тарифів, періодичність та строки виконання робіт, копія якого додається до договору. Одночасно заявнику повідомлено, що встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг належить до компетенції органів місцевого самоврядування відповідно до положень Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про житлово-комунальні послуги". Стосовно неякісної роботи житлово-експлуатаційної контори, то споживач, у разі порушення виконавцем умов договору, має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі (ст. 18 Закону).Конституцією України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Тобто громадяни, права яких порушено, мають право звернутись до органів судової влади з позовом з метою захисту порушених прав та законних інтересів |
| 4 | 06.03.2008 |
Грек В.В. м. Харків |
Щодо повірки лічильника |
Заявнику надано роз'яснення листом від 07.04.2008 N 8/20-12 за підписом заступника Міністра О.В.Мазурчака. Відповідно до частини 3 статті 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання". Ця стаття потребує додаткового механізму дії, а саме для врегулювання відносин між підприємствами і організаціями, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання (виконавцями послуг), та споживачами цих послуг потрібно встановити певні правила надання та оплати зазначених послуг. З метою урегулювання цього питання було розроблено постанову Кабінету Міністрів України від 21.07.2005N 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" (далі - Правила). Пунктом 1 цих Правил встановлено, що Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною особою (далі - споживач), яка має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Відповідно до пункту 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Пункт 9 Правил передбачає, що періодична повірка та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця. Проте в даному випадку не передбачено механізму відшкодування понесених виконавцем витрат. Згідно зі статтею 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги у розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Витрати що понесені підприємством (виконавцем), мають бути відшкодовані споживачами через тариф (ціну) на відповідні послуги або дотацією з бюджету. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 560 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд прибудинкових територій (далі - Порядок). Відповідно до Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) квартирних засобів обліку води та теплової енергії входять до складу послуг, які отримує споживач з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Згідно ст. 31 цього Закону виконавець житлово-комунальних послуг здійснює розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подає їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Таким чином, підприємства, які надають послуги населенню з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій повинні включати оплату такої послуги як періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) квартирних засобів обліку води та теплової енергії у тариф на оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території. Оплата споживачем цієї послуги повинна здійснюватись згідно з укладеним договором між виконавцем і споживачем. |