Загальна частина

1. У цьому документі розглядаються питання добровільного страхування об'єкта будівництва (комплексу робіт) та відповідальності перед третіми особами, пов'язаної із виконанням будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт у процесі будівництва. Документ розроблено з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, Закону України "Про страхування", постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", інших нормативних актів України.

Положення документа рекомендуються для використання під час укладання та виконання договорів страхування, в процесі підготовки страховиками Правил страхування ризиків у будівництві (далі - Правила страхування), які реєструються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю (далі - Уповноважений орган) при видачі страховику відповідної ліцензії.

2. Терміни, що вживаються у документі, мають такі визначення:

будівельно-монтажні роботи - роботи, які виконуються на будівельному майданчику в процесі нового будівництва, реконструкції існуючих будівель та споруд, їх капітального ремонту та реставрації, технічного переоснащення виробничих потужностей;

будівля - будівельна система, яка складається з несучих та огороджувальних або сполучених конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення обладнання, тварин, рослин, а також предметів праці;

комплекс робіт - сукупність будівельно-монтажних робіт, які подібні за технологічною спеціалізацією та організацією виконання (вид робіт), або які виконуються при створенні конструктивно відокремлених частин об'єкта будівництва (етап робіт або будівельна конструкція), спорудженні будівель і споруд, що входять до складу об'єкта будівництва, а також сукупність пусконалагоджувальних робіт;

об'єкт будівництва - окрема будівля чи споруда (з належними до неї устаткуванням, меблями, інструментами, галереями, естакадами, підсобними та допоміжними подвірними будівлями, внутрішніми інженерними мережами), будівництво якої здійснюється за окремим проектом та кошторисом, або сукупність будівель чи (та) споруд, будівництво яких здійснюється на одному будівельному майданчику за єдиною проектно-кошторисною документацією зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва або зі зведенням витрат;

припинення будівництва - припинення виконання будівельно-монтажних та (чи) пусконалагоджувальних робіт на будівельному майданчику внаслідок відсутності фінансування, перегляду проекту, рішення замовника чи відповідних державних органів про недоцільність або заборону будівництва, консервацію чи ліквідацію незакінчених будівництвом об'єктів;

пусконалагоджувальні роботи - роботи, які виконуються на об'єктах будівництва, в період підготовки та проведення індивідуального і комплексного випробувань устаткування, включаючи змонтоване в процесі цих робіт технологічне устаткування;

споруда - об'ємна, площинна або лінійна наземна, надземна або підземна будівельна система, призначена для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення обладнання, матеріалів та виробів, тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів тощо;

страховик - юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала в установленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності;

страхувальник - фізична або юридична особа, що уклала із страховиком договір страхування або є страхувальником відповідно до законодавства України;

територія страхового покриття - визначена в договорі страхування територія, в межах якої страхуються будівельні ризики, визначаються страхові випадки та здійснюється їх страхове відшкодування;

третя особа - фізична або юридична особа, інша ніж страховик або страхувальник, перед якою існують зобов'язання з відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок будівництва, і на користь якої здійснюється страхове відшкодування. Не відносяться до третіх осіб фізичні особи, які виконують роботу на основі трудового договору (контракту) з страхувальником (вигодонабувачем), працюють за цивільно-правовим договором на території страхового покриття і діють під контролем страхувальника (вигодонабувача).

Предмет договору страхування

3. У цьому документі як предмет договору страхування розглядаються майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з ризиками, що виникають під час виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт і охоплюють ризики об'єкта будівництва (комплексу робіт) та ризики відповідальності перед третіми особами.

За погодженням сторін договору страхування можуть страхуватись і інші ризики, пов'язані з будівництвом.

4. Страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт (далі - страхування об'єкта будівництва) передбачає страхування від ризиків випадкового знищення або випадкового пошкодження і може включати страхування:

усіх або комплексу будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт (далі - робіт), у тому числі виконаних на момент укладання договору страхування, а також необхідних для виконання цих робіт будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, технологічного устаткування, які знаходяться на території страхового покриття (далі - робіт, матеріалів, технологічного устаткування);

будівель і споруд, які є об'єктами реконструкції, капітального ремонту, реставрації, на яких здійснюється технічне переоснащення;

устаткування будівельного майданчика (тимчасові будівлі та споруди, складські, адміністративні, побутові приміщення, будівельні риштування, інженерні комунікації тощо) згідно з переліком, визначеним договором страхування;

будівельних машин та механізмів (власних чи орендованих), що використовуються для виконання робіт на будівельному майданчику;

витрат з розчищення території страхового покриття від залишків робіт та іншого майна, що постраждали внаслідок страхового випадку, і приведення цієї території в стан, придатний для продовження виконання застрахованих робіт.

У договорі страхування об'єкта будівництва додатково може передбачатися страхування і повернення страхувальнику у разі настання страхового випадку витрат, пов'язаних із оплатою:

понаднормових, нічних робіт, робіт у вихідні і святкові дні, термінової доставки матеріалів до місця виконання робіт;

авіаційної доставки матеріалів;

дезактивації території страхового покриття.

5. Страхування відповідальності перед третіми особами передбачає страхування від шкоди, заподіяної майну третіх осіб, їх особистості (життю та здоров'ю), відшкодування якої передбачено законом або зобов'язаннями перед цими особами.

Страхування відповідальності перед третіми особами включає також страхування від втрат, зумовлених судовими та іншими витратами під час реалізації умов страхування.

6. Вибір предмета договору добровільного страхування здійснює власник майна, яке страхується, або особа, яка несе відповідальність за наслідки ризиків, що виникають під час будівництва, якщо ця особа інша, ніж власник майна.

Особі, яка приймає рішення щодо предмета страхування, до прийняття цього рішення доцільно визначити ризики, які загрожують об'єкту будівництва, третім особам і можуть бути застраховані. Також рекомендується проаналізувати реальність та причини настання окремих ризиків, розмір збитків, які вони можуть завдати, заходи, що могли б сприяти їх зменшенню, можливі витрати на страхування найбільш імовірних ризиків та їх співвідношення з можливими збитками в разі настання ризиків, джерела коштів на фінансування витрат на страхування і на покриття збитків від настання ризиків. Подібний аналіз підвищить обґрунтованість рішень щодо доцільності страхування, його предмета, напрямів та ризиків, що підлягають страхуванню.

Страховий ризик і страховий випадок

7. Страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховим випадком визначається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася, і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

8. До подій, які можуть завдати шкоди об'єктам будівництва, потребують їх страхування (усі або окремі) і у разі настання стають страховими випадками, можуть відноситись:

пожежа, дії води або наслідки інших заходів при пожежегасінні, попадання блискавки, вибух, падіння літальних апаратів, їх частин або вантажу;

стихійні лиха і/або інші стихійні явища (смерч, ураган, буря, тайфун; сходження снігових лавин, сель; повінь, паводок, злива; обвал, зсув, осідання ґрунту, підтоплення ґрунтовими водами, інший рух ґрунтових мас; землетрус);

протиправні дії третіх осіб, у тому числі крадіжки зі зломом, розбій тощо;

аварійні випадки на території страхового покриття (підвищений або понижений тиск; розриви, внаслідок дії відцентрованої сили, електричних дуг, короткого замикання, надмірної напруги; пошкодження, зумовлені частинами об'єкта, що впали, перевезенням вантажів; падіння кранів або інших рухомих механізмів; зіткнення будівельних машин тощо);

порушення норм і правил виконання робіт внаслідок необережності, випадкових помилок, недостатньої кваліфікації персоналу, відповідального за організацію та виконання робіт;

будь-які інші несподівані чи непередбачувані події, визначені Правилами та договором страхування, за винятком оговорених у п. 10.

9. Страховою подією, на випадок появи якої проводиться страхування відповідальності перед третіми особами, є випадкове знищення або пошкодження майна, належного третім особам, шкода, заподіяна їх життю та здоров'ю.

10. Перелік виключень із страхових випадків визначається Правилами страхування. Ним може передбачатись:

війна, воєнні дії, громадянська війна, бунт, повстання, революція, протиправне захоплення влади, страйк, локаут, терористичні та інші подібні дії;

вплив ядерної енергії у будь-якій формі;

здійснення будівництва без належно затвердженого проекту та дозволів;

виконання експериментальних та дослідницьких робіт;

загибель, знищення, втрата, пошкодження планів, рисунків, фотографій, зразків, макетів, цінних паперів, грошей, бухгалтерських та інших документів;

інші події, не віднесені до подій, що підлягають страхуванню.

11. Страхування окремих ризиків може здійснюватися з застереженнями із врахуванням міжнародної практики їх застосування. Застереження конкретизують умови страхування окремих ризиків. Вони повинні поіменно вказуватись у договорі страхування з переліком усіх суттєвих і додаткових умов застосування кожного з них.

Страхова сума

12. Страхова сума є узгодженою сторонами договору страхування грошовою сумою, в межах якої страховик, відповідно до умов страхування, зобов'язаний провести страхове відшкодування у разі настання страхового випадку.

Страхова сума може бути встановлена по окремому страховому ризику, сукупності страхових ризиків, договору страхування в цілому. Страхова сума, пов'язана із страхуванням відповідальності перед третіми особами, встановлюється окремо по кожному виду страхування.

13. Визначення страхової суми при страхуванні об'єкта будівництва за домовленістю сторін може здійснюватися з врахуванням кошторисної вартості робіт, матеріалів і технологічного устаткування, їх договірної ціни або фактичної вартості під час будівництва об'єктів-аналогів. Вартість витрат, пов'язаних із розчищенням території від залишків будівельно-монтажних робіт, рекомендується розраховувати від страхової суми по будівельно-монтажних роботах, але не більше двох відсотків. Страхова сума при страхуванні майна, яке існує на момент укладання договору страхування, може визначатися, виходячи із його оціночної вартості.

За умовами договору страхування об'єкт будівництва може страхуватися на певну частку (відсоток) від його вартості. У цьому випадку діє неповне страхування.

14. Страхова сума при страхуванні відповідальності перед третіми особами розраховується з врахуванням особливостей об'єкта будівництва, будівельного майданчика, місця його розташування, конкретної відповідальності, що підлягає страхуванню, ступеня ризику порушення цієї відповідальності, можливої шкоди у разі настання страхового випадку тощо. По кожному виду страхування може встановлюватися ліміт страхового відшкодування, в тому числі по одному страховому випадку, сукупності однакових страхових випадків, всьому періоду страхування, окремих категоріях збитків чи витрат тощо.

15. Страхова сума, за рішенням сторін, може переглядатися, в тому числі у разі зміни вартості будівництва. Перегляд страхової суми оформляється додатковою угодою.

Страховий платіж та порядок його сплати

16. Страховий платіж є платою за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування. Страховий платіж розраховується на основі страхового тарифу з одиниці страхової суми або визначається сторонами договору страхування в абсолютній величині.

17. Страховий тариф встановлюється в договорі страхування по окремих об'єктах та видах страхування із врахуванням конкретних умов страхування, ступеня ризику, домовленостей сторін. Страховий тариф за домовленістю сторін може переглядатися внаслідок зміни умов будівництва, інфляції, інших визначених умовами договору страхування обставин.

18. Сплата страхового платежу здійснюється страхувальником одноразово або частинами та в строки, визначені договором страхування, за рахунок загальних коштів на будівництво (договірної ціни) або коштів, передбачених на ці цілі окремим рядком у кошторисній документації. Днем сплати страхового платежу визначається день надходження коштів страховику. У разі несвоєчасної сплати страхового платежу страхувальник сплачує неустойку, яку рекомендується визначати у розмірі 0,1 відсотка від суми несплачених коштів за кожний день затримки. Неодноразове порушення строків сплати страхового платежу може за умовами договору страхування вважатися підставою його розірвання за ініціативою страховика.

19. У разі укладання договору страхування на строк менше шести місяців сплату страхового платежу рекомендується здійснювати одноразово. Якщо договір страхування укладається на строк до одного року, страхові платежі доцільно сплачувати щоквартально у розмірах, що враховують календарний розподіл коштів на будівництво по кварталах, або щомісячно (у разі рівномірного використання коштів на будівництво) у такому відсотку від річної суми платежів:

У разі укладання договору страхування на строк більше одного року при визначенні розміру страхових платежів, які повинні сплачуватися в окремі періоди, доцільно враховувати календарний розподіл коштів на будівництво.

Страхове відшкодування та франшиза

20. Страхове відшкодування є сумою коштів, які виплачуються страховиком страхувальнику (третій особі) у межах страхової суми у разі настання страхового випадку.

21. Сума страхового відшкодування не повинна перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. У разі якщо страхова сума визначена у певні частці від вартості застрахованих робіт чи іншого майна, страхове відшкодування має виплачуватися у такій же частці від визначених по страховій події збитків.

22. У договорі страхування може визначатися франшиза, яка є часткою збитків, що не відшкодовуються страховиком. Франшиза може бути умовною або безумовною. При умовній франшизі страховик не несе відповідальності за збиток, що не перевищує величину франшизи, але відшкодовує його повністю при перевищенні величини франшизи. При безумовній франшизі страховик відшкодовує збиток за вирахуванням франшизи.

Франшиза може встановлюватися в цілому за договором страхування, за окремими видами страхування і (або) страховими ризиками в процентах від страхової суми або в абсолютному розмірі.

Якщо протягом дії договору страхування мали місце декілька страхових випадків, розрахунок страхового відшкодування здійснюється по кожному із цих випадків із врахуванням франшизи.

Якщо в наслідок одного страхового випадку пошкоджується кілька застрахованих об'єктів або груп об'єктів, для яких у договорі страхування передбачено окремі франшизи, то вони враховуються при розрахунку відшкодування по кожному об'єкту або групі об'єктів.

23. У разі якщо об'єкт будівництва застраховано у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування не може перевищувати дійсної вартості майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно розміру страхової суми за укладеним договором страхування.

Визначення особи страхувальника та страховика

24. У разі виконання робіт підрядним способом за умовами договору будівельного підряду страхувальником будівельних ризиків може бути підрядник або замовник (забудовник), а в окремих випадках - обидві сторони. Першочергове значення для визначення страхувальника має факт, хто є власником майна, що підлягає страхуванню, та хто несе відповідальність за збитки можливих ризиків цьому майну. Крім цього, можуть враховуватися й інші обставини. Доцільно брати до уваги перелік ризиків, які підлягають страхуванню, розподіл функцій між підрядником та замовником, особливості будівництва та організації будівельного виробництва, порядок компенсації витрат на страхування, здатність забезпечити кращі умови страхування та їх виконання тощо.

Якщо страхування ризиків здійснює підрядник, який залучає до виконання робіт субпідрядників, він може забезпечувати страхування одноособово або із залученням співвиконавців, залишаючись відповідальним за виконання своїх договірних зобов'язань щодо страхування перед замовником.

25. Сторона договору підряду, на яку покладається обов'язок щодо страхування, має надати другій стороні в порядку, встановленому договором, докази виконання цього зобов'язання, зокрема відомості про страховика, розмір страхової суми та застраховані ризики. Умовами договору підряду може передбачатись також необхідність узгодження кандидатури страховика, з яким страхувальник укладає договір страхування.

26. Для забезпечення обґрунтованого вибору страховика страхувальник повинен володіти відповідною інформацією щодо ринку страхування визначених ризиків, зокрема, інформацією щодо:

фінансової стійкості (надійності) страховиків;

ділової репутації страховиків, у тому числі серед будівельників;

досвіду страхування та перестрахування аналогічних об'єктів страховиками;

наявності у страховиків кваліфікованих кадрів у сфері страхування ризиків у будівництві;

фактів судового розгляду справ між страховиками та іншими страхувальниками;

вартості страхових послуг;

наявності у страховиків відповідної ліцензії та Правил страхування;

іншої інформації, яка дозволяє оцінити ринок страхових послуг, діяльність окремих страхових організацій та вибрати страховика.

Збір, аналіз та оцінка страхувальником інформації щодо ситуації на ринку страхових послуг у сфері страхування ризиків у будівництві та окремих страхових організацій повинні передбачатися страхувальником при здійсненні управління будівельними ризиками. До виконання цієї роботи можуть залучатись сторонні консультанти (агенти), які є фахівцями в сфері страхування ризиків у будівництві, володіють інформацією, необхідною для вибору кваліфікованого страховика, знають вимоги клієнта.

Договір страхування

27. Права, обов'язки та відповідальність сторін, які здійснюють страхування об'єкта будівництва та відповідальності перед третіми особами, визначаються договором страхування.

28. За договором страхування одна сторона (страховик) у разі настання визначеної договором події (страхового випадку) зобов'язана виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі страхування (вигодонабувачу), грошову суму (страхове відшкодування), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

29. Договір страхування ризику відповідальності за заподіяну шкоду вважається укладеним на користь осіб, яким може бути заподіяна шкода (третіх осіб), навіть якщо його укладено на користь страхувальника або іншої особи, відповідальної за заподіяну шкоду, або в договорі не вказано, на чию користь він укладений. У договорі на користь третьої особи визначається порядок відшкодування цій особі шкоди у разі настання страхового випадку.

30. Страхувальник може укласти договір страхування об'єкта будівництва з одним або кількома страховиками з визначенням прав та обов'язків кожного із них. За погодженням між співстраховиками і страхувальником один із співстраховиків може представляти всіх інших співстраховиків у відносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним у розмірі своєї частки.

31. Страховик, який уклав договір страхування на визначених в ньому умовах, може укласти з іншим страховиком договір перестрахування ризику виконання частини своїх зобов'язань перед страхувальником. При цьому відповідальність страховика за виконання умов договору страхування перед страхувальником залишається незмінною.

32. Договір страхування повинен враховувати вимоги законодавства та положення Правил страхування. Обов'язково він повинен містити істотні умови, тобто такі, які визнані істотними для договорів страхування за законом, зокрема, передбачені ст. 982 Цивільного кодексу та ст. 16 Закону "Про страхування", та умови щодо яких на вимогу однієї зі сторін договору досягнуто згоди.

Порядок укладання договору страхування та оцінка страхового ризику

33. Договір страхування укладається у письмовій формі. Факт укладання договору може підтверджуватися страховим свідоцтвом (полісом), яке оформляється відповідно до законодавства і вручається страховиком страхувальнику після сплати першої частини страхового платежу. В письмовій формі вносяться також зміни, доповнення до договору страхування (шляхом укладання додаткової угоди), оформлюються інші документи, пов'язані з виконанням договору (пропозиції, вимоги, акти тощо).

34. Підставою для укладання договору страхування є письмова заява страхувальника, підготовлена за формою, визначеною страховиком. При укладанні договору страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором, та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику. Зокрема, для такої оцінки об'єктивно необхідною є наявність копії договору будівельного підряду та проектно-кошторисної документації.

Заява разом з іншими документами після укладання договору страхування є невід'ємною складовою цього договору.

35. Для забезпечення обґрунтованої оцінки страхового ризику страховику доцільно власними силами або із залученням консультантів детально вивчити об'єкти будівництва, що підлягають страхуванню. Це особливо важливо у разі спорудження технічно складних об'єктів будівництва, а також об'єктів із довготривалими строками будівництва. Першочергова увага при цьому приділяється інформації щодо технічної характеристики об'єктів будівництва, основних матеріалів, складу та характеристики будівельних машин та механізмів, особливостей будівельного майданчика, ґрунтів, вірогідності настання страхового випадку, кваліфікації та надійності підрядників (субпідрядників), проектувальників, постачальників будівельних матеріалів та конструкцій, технологічного устаткування, організацій, що виконали інженерно-геологічні дослідження, організації будівництва та будівельного виробництва, розмежування відповідальності між учасниками будівництва, методів виконання робіт, можливої шкоди третім особам тощо.

Проведення такого аналізу дозволяє страховику розробити обґрунтовані Правила страхування, що є передумовою укладання обґрунтованого договору страхування, а в подальшому здійснення ефективного контролю за його виконанням, реалізацією заходів щодо зменшення вірогідності настання страхових ризиків.