Національний класифікатор ДК 008:2007 "Класифікатор корисних копалин" (ККК) є складник комплексу національних класифікаторів.

У класифікаторі наведено впорядковані та уніфіковані відомості щодо твердих, рідких та газоподібних корисних копалин, які використовують або можуть бути використані у майбутньому, з їхніми кодами.

Вперше до класифікатора залучено: класи корисних копалин - води поверхневі, грязі лікувальні (пелоїди) та гази інертні; групи корисних копалин - каміння коштовне та колекційне, води підземні технічні.

Принциповим для класифікації неметаловмісних корисних копалин, які входять до груп гірничохімічних, гірничотехнічних і неметаловмісних корисних копалин для металургії є виділення в їхньому складі неметаловмісних руд, тобто корисних копалин, використання яких можливе після певного переробляння.

Додатки А, Б - довідкові.

Додаток А містить абетковий покажчик з таблицею відповідності кодів ДК 008:2007 кодам ДК 008-96, що дасть можливість зберегти в автоматизованих базах даних наявну інформацію і поступово перейти до користування даними нової редакції ДК 008.

Веде ДК 008:2007 державне науково-виробниче підприємство "Державний інформаційний геологічний фонд України" (ДНВП "Геоінформ України").

Цей класифікатор "Класифікатор корисних копалин" (ККК) застосовують для впорядкування та уніфікування відомостей щодо всіх видів корисних копалин (твердих, рідких та газоподібних), які використовують або можуть бути використані у майбутньому в національному господарстві країни.

Класифікатор призначено для використання в системі керування мінерально-сировинним комплексом України під час вирішення таких задач:

- розроблення державних, галузевих поточних та перспективних планів розвитку національного господарства України;

- готування статистичної інформації України для міждержавного, державного, регіонального та галузевого рівнів;

- складання міждержавних угод щодо пошуків і видобутку корисних копалин, імпорту-експорту сировинних ресурсів та залучання інвестицій для потреб держави;

- облік природних ресурсів та аналізування стану мінерально-сировинної бази України;

- розроблення планів геологорозвідувальних робіт, складання державних балансів запасів корисних копалин України та звітів про виконання плану приросту запасів;

- використання як базової основи під час розробляння користувачами інших класифікаторів корисних копалин багатоцільової призначеності;

- використання в інформаційному забезпеченні баз даних комп'ютерних інформаційних систем.

У цьому класифікаторі є посилання на такі нормативні документи:

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.94 р. N 512 "Про загальну класифікацію та оцінку вартості природного каміння".

Постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.94 р. N 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення".

Порядок здійснення медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, визначення методик їх використання. Затверджений Міністерством охорони здоров'я України 02.06.2003 р. N 243.

Нижче наведено терміни та визначення основних понять.

3.1 води підземні

Води, що перебувають нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах

3.1.1 води підземні питні

Підземні води, що призначені для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення, а також харчової промисловості та тваринництва. Якісні характеристики питних підземних вод у природному стані або після спеціального водопідготовлення повинні відповідати вимогам, які встановлені відповідними національними стандартами, нормативами екологічної безпеки водокористування та санітарними нормами

3.1.2 води підземні мінеральні

Природні підземні води об'єктів (родовищ), що характеризуються певним та стабільним фізико-хімічним складом, вмістом біологічно активних компонентів та сполук відповідно до кондицій, установлених для кожного об'єкта (родовища), які використовують без додаткового обробляння, яке може вплинути на хімічний склад та мікробіологічні властивості

Мінеральні підземні води за призначеністю поділяють на лікувальні, лікувально-столові та природно-столові:

- води природні підземні мінеральні лікувальні, які мають виражену лікувальну і профілактичну дію на організм людини, характеризуються мінералізацією більшою ніж 8 г/куб.дм або меншою з вмістом у них біологічно активних компонентів та сполук не нижче прийнятих бальнеологічних норм, відповідно до кондицій, установлених для кожного об'єкта (родовища), воду яких використовують без додаткового обробляння тільки для лікування за призначенням лікаря відповідно до медичних показів;

- води природні підземні мінеральні лікувально-столові, які мають лікувальні властивості, характеризуються мінералізацією від 1 г/куб.дм до 8 г/куб.дм, стабільністю фізико-хімічного складу, вмістом біологічно активних компонентів та сполук, нижчим за прийняті бальнеологічні норми, відповідно до вимог кондицій, установлених для кожного об'єкта (родовища), які використовують без додаткового обробляння, застосовують як лікувальні за призначенням лікаря і як столові напої у разі несистематичного вживання протягом не більше 30 днів з інтервалом 3-6 місяців;

- води природні підземні мінеральні природно-столові, які характеризуються мінералізацією від 0,1 г/куб.дм до 1,0 г/куб.дм, стабільністю фізико-хімічного складу, вмістом біологічно активних компонентів та сполук, нижчим від прийнятих бальнеологічних норм, відповідно до кондицій, установлених для кожного об'єкта (родовища), які використовують без додаткового обробляння, застосовують як столові напої без обмеження частоти вживання і для готування їжі. До цих вод можуть бути також віднесені води з мінералізацією до 1,5 г/куб.дм після проведення експериментальних досліджень на відсутність лікувальних властивостей

3.1.3 води підземні промислові

Підземні води, які можуть бути джерелом видобутку в промислових масштабах певних елементів або сполук

3.1.4 води підземні теплоенергетичні

Підземні термальні води, які використовують як теплоносії для енергетичних установок і опалення

3.1.5 води підземні технічні

Підземні води, що призначені для задоволення технічних та технологічних потреб; якісні характеристики технічних підземних вод у природному стані або після спеціального водопідготовлення мають відповідати вимогам чинних галузевих нормативів або технічним умовам водокористувача

3.2 води поверхневі

Води різних водних об'єктів, що перебувають на земній поверхні.

Поверхневі води (ропа озер, лиманів) можуть бути джерелом видобутку в промислових масштабах певних елементів або сполук

3.2.1 ропа

Насичена солями вода соляних озер (лиманів), порожнин і пор донних відкладень

3.3 газ горючий природний

Природна суміш вуглеводневих та невуглеводневих сполук і елементів, які перебувають у пластових умовах у різних фазах (газоподібній, рідкій, твердій) або розчинені в нафті чи воді, а в стандартних умовах - тільки в газоподібній фазі.

Основними компонентами газу в стандартних умовах є метан і його гомологи - етан, пропан, бутани

3.4 грязі лікувальні (пелоїди)

Різні за генезисом (органічні і неорганічні) утворення (переважно відкладення боліт, озер, лиманів, морських заток, сопкові утворення), складені з мінеральних і органічних речовин та води, що пройшли складні перетворення внаслідок фізико-хімічних, хімічних, біохімічних процесів, являють собою однорідну тонкодисперсну пластичну масу, і мають лікувальні властивості

3.5 гірничотехнічні корисні копалини

Гірські породи та мінерали, використання яких зумовлюють фізико-механічні (твердість, міцність, жаротривкість тощо) та фізико-хімічні (адсорбційність, радіоадсорбційність, фільтрувальність, радіаційнозахисність) властивості в природному стані або після певного технологічного переробляння

3.6 гірничохімічні корисні копалини

Природні мінеральні утворення (специфічні руди та гірські породи у складі неметаловмісних корисних копалин), якісні показники яких залежать від хімічного складу, з яких виготовляють добрива, мінеральні фарби (сировина агрохімічна) та які широко використовувані у хімічній та харчовій промисловості для одержання солей різного складу, кислот та окремих елементів

3.7 каміння коштовне (дорогоцінне, напівдорогоцінне, виробне та колекційне)

Мінерали та гірські породи неорганічного та органічного походження, якісні показники яких визначені кристалоструктурними та фізико-механічними властивостями, які за якістю відповідають вимогам ювелірно-каменерізної промисловості і які використовують для виробництва прикрас та художніх виробів прикладної призначеності

3.7.1 каміння дорогоцінне та напівдорогоцінне

Кристали прозорих та чистих різновидів мінералів, безколірних або яскравої забарвленості, які мають певну твердість, хімічну тривкість, піддаються поліруванню і грануванню, довговічні у виробах

3.7.2 каміння виробне

Група мінералів і гірських порід, якісні показники яких визначають фізичними, фізико-хімічними властивостями та хімічним складом, використовувані як технічний матеріал, або для виготовляння художніх виробів та сувенірів

3.7.3 каміння колекційне

Взірці мінералів, мінеральних агрегатів та гірських порід, які становлять науковий або навчальний інтерес, а також мають декоративно-художню цінність.

В їхньому складі виділяють такі морфологічні типи: окремі кристали, друзи, кристалічні агрегати та кристали в гірській породі

3.8 каміння облицювальне (декоративне)

Гірські породи, що характеризуються особливими фізичними та механічними властивостями (щільністю, твердістю, монолітністю, довговічністю, морозотривкістю, декоративністю), піддаються пилянню, поліруванню і мають красиву тривку забарву

3.9 конденсат

Природна суміш переважно легких вуглеводневих сполук, які перебувають у газі в розчиненому стані за певних термобаричних умов і переходять у рідку фазу в разі зменшення тиску до рівня, нижчого від тиску конденсації

3.10 корисні копалини

Природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, на поверхні землі, у джерелах вод і газів, на дні водоймищ, придатні для промислового використання

Корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин державного та місцевого значення визначає Кабінет Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр

3.11 металовмісні (металічні) корисні копалини

Руди, мінеральний склад яких та фізико-хімічні особливості дають змогу під час глибокого гірничо-металургійного переробляння одержувати чорні, кольорові, рідкісні, рідкісноземельні, дорогоцінні, радіоактивні метали, їх сплави та сполуки

3.12 нафта

Природна суміш, що складається з вуглеводневих сполук метанової, нафтенової та ароматичної груп, які в пластових і стандартних умовах (0,1 МПа за температури 20 град.C) перебувають у рідкій фазі

3.13 неметаловмісні (неметалічні) корисні копалини

Група гірських порід, мінералів або специфічних руд, які використовують різні галузі промисловості в природному вигляді або після хімічного, термічного та механічного переробляння

3.14 неметаловмісні (неметалічні) корисні копалини для металургії

Гірські породи та мінерали, які за своїми хіміко-фізичними властивостями використовують в металургії як матеріал, необхідний у технологічному процесі отримування металургійної продукції

3.15 нерудні корисні копалини для будівництва

Гірські породи та мінерали, які за своїми фізичними та механічними властивостями (твердість, питома маса, пластичність, вогнетривкість, щільність тощо) можуть бути використані в будівництві у природному стані або після незначного переробляння

3.16 оптичне та п'єзооптичне каміння

Неметалічні корисні копалини (мінерали), які за якістю відповідають вимогам оптичної та радіо-, радіоелектронної промисловості

3.17 руди

Природна мінеральна сировина, яка містить метали або їхні сполуки, а також неметали кількістю та станом, придатним для промислового використання (вилучання металів або інших хімічних елементів чи їхніх сполук)

3.18 тверді горючі корисні копалини

Скупчення в осадових породах метаморфізованих змертвілих рослин (вугілля) або змертвілих і неповністю розкладених болотних рослин під впливом біохімічних процесів за умов підвищеної вологості і нестачі кисню (торф).

Об'єктами класифікації є корисні копалини (тверді, рідкі та газоподібні), які залягають у надрах або на поверхні землі і мають (можуть мати) промислове значення.

Класифікації підлягають корисні копалини України (виявлені й можливі), а також загальновідомі корисні копалини світу, яким знаходять застосування у різних галузях національного господарства України.

За структурою класифікатор складається із чотирьох рівнів класифікації: клас, група, підгрупа, вид.

Метод класифікації - ієрархічний, порядковий, восьмизначний.

Структура коду класифікатора має такий вигляд:

Структура класифікатора зумовлює певний методичний підхід щодо кодування інформації взагалі та його ієрархію.

Перший рівень - класи корисних копалин, що об'єднані за загальними природними фізико-хімічними ознаками: горючі, металовмісні (металічні), неметаловмісні (неметалічні), води підземні, води поверхневі, грязі лікувальні (пелоїди), гази інертні.

Кодування порядкове. Кодова познака містить один цифровий десятковий знак, що є старшим розрядом загального коду класифікації.

Другий рівень - це групи корисних копалин, на які поділено кожен клас:

- горючі корисні копалини на газоподібні, рідкі та тверді;

- металовмісні корисні копалини на руди чорних, кольорових та легувальних металів, рідкісних металів та рідкісноземельні, руди благородних, розсіяних та радіоактивних металів;

- неметаловмісні корисні копалини на гірничохімічні, гірничотехнічні, неметаловмісні корисні копалини для металургії, нерудні корисні копалини для будівництва, каміння коштовне та колекційне;

- води підземні на питні, мінеральні, промислові, теплоенергетичні, технічні;

- грязі лікувальні (пелоїди) на грязі сапропелеві, сопкові, сульфідні мулові, торфові.

Кодування груп порядкове. Кодова познака складається з двох десяткових знаків, враховуючи коди класу корисної копалини.

Третій рівень - це підгрупи корисних копалин, на які за певними ознаками (фізичним, хімічним та природним станом) поділено групи корисних копалин, а також вид корисної копалини, а саме корисна копалина (у разі, коли нема четвертого рівня):

- рідкі горючі корисні копалини: конденсат та нафта;

- тверді горючі корисні копалини: вугілля буре, вугілля кам'яне, антрацит, сланці горючі, торф.

За основу класифікаційного поділу металовмісних корисних копалин на групи, підгрупи та їх склад (види) прийнято положення постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.94 р. N 827:

- руди чорних металів, які використовують у металургії для отримання чорних металів, їх сплавів або сполук: залізні, марганцеві, хромові;

- руди кольорових та легувальних металів, які використовують для отримання кольорових металів, їх сплавів або сполук: руди алюмінієві, вісмутові, вольфрамові, кобальтові, магнієві, миш'якові, мідні, молібденові, нікелеві, олов'яні, поліметаловмісні, ртутні, свинцеві, сурм'яні, титанові, цинкові;

- руди рідкісних металів та рідкісноземельні, які використовують для отримування рідкісних, рідкісноземельних металів, їх сплавів чи сполук, або на руди, де рідкісні, рідкісноземельні метали є супутніми в інших рудах, видобуток із яких того чи іншого металу є пріоритетним; руди берилієві, ванадієві, металів ітрієвої групи, літієві, ніобієві, скандієвмісні, стронцієві, танталові, цезієвмісні, металів церієвої групи, цирконієві (до цієї групи, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.94 р. N 827, віднесено рідкісноземельні, а за іншими даними - руди рідкісних металів об'єднані з розсіяними елементами);

- руди благородних металів, які використовують для отримування дорогоцінних металів та їх сплавів: руди золота, срібла, металів платинової групи;

- руди розсіяних металів, де розсіяні метали є супутніми в інших рудах, видобуток із яких того чи іншого розсіяного металу є пріоритетним: руди галієвмісні, гафнієвмісні, германієвмісні, індієвмісні, кадмієвмісні, ренієвмісні, рубідієвмісні, селеновмісні, талієвмісні, телуровмісні;

- руди радіоактивних металів, які використовують для отримування радіоактивних металів: руди торієві та уранові.

За основу класифікаційного поділу неметаловмісних (неметалічних) корисних копалин на підгрупи та їх склад (види) прийнято положення постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.94 р. N 827, де ознакою класифікації є застосування корисних копалин за основним використанням, а саме:

- гірничохімічні корисні копалини на сировину агрохімічну, хімічну та для мінеральних пігментів;

- гірничотехнічні корисні копалини на сировину абразивну, адсорбційну, електро- та радіотехнічну, оптичну та п'єзооптичну, петрургійну, для приготування бурових розчинів, а також скляну та фарфоро-фаянсову;

- неметаловмісні корисні копалини для металургії на сировину вогнетривку, флюсову, формувальну та для обгрудкування залізорудних концентратів;

- нерудні корисні копалини для будівництва на сировину для легких заповнювачів бетону, для облицювальних матеріалів (декоративне каміння), для пиляних стінових матеріалів, для покривання доріг, цементну та інші корисні копалини для будівництва;

- каміння коштовне та колекційне на сировину ювелірну (дорогоцінне каміння), сировину ювелірно-виробну (напівдорогоцінне каміння), сировину виробну, каміння коштовне органогенного утворення, каміння колекційне, де також використані положення постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.94 р. N 512.

У групі вод підземних мінеральні води поділяють на три підгрупи: води підземні мінеральні без специфічних компонентів, води підземні мінеральні лікувальні та лікувально-столові зі специфічними компонентами, які визначають їх лікувальну дію, та води підземні мінеральні природно-столові.

Ропу поверхневих вод поділяють на лікувальну та промислову, остання може бути джерелом видобутку в промислових масштабах певних елементів або сполук.

За ступенем загальної мінералізації групи грязей лікувальних поділяють на підгрупи; грязі сапропелеві - прісноводні та морські, грязі сопкові - середньо- і високомінералізовані, грязі сульфідні мулові - низько-, середньо-, високомінералізовані та соленасичені, грязі торфові - прісноводні і низькомінералізовані.

Кодування порядкове за кожною підгрупою. Кодова познака складається з п'яти десяткових знаків, враховуючи коди класу і групи корисної копалини.

Четвертий рівень - це види корисних копалин, власне об'єкти класифікації - корисні копалини, які наведено з урахуванням їхніх хімічних, фізикомеханічних та інших властивостей, а як наслідок цього - специфіка застосування у національному господарстві країни.

У підгрупу газу горючого природного входять газ вільний, газ газових шапок та розчинений у воді і нафті, етан, пропан, бутани, які е складники газу вільного, газових шапок та газу, розчиненого у нафті. До цієї самої підгрупи входять газогідрат, газ (метан) вугільних родовищ та вуглевмісних товщ.

До підгрупи вугілля бурого увійшли вугілля буре та лігніт.

До підгрупи вугілля кам'яного увійшли вугілля енергетичне, коксівне та окиснене.

До підгрупи горючих сланців - сланці горючі та менілітові.

Руди металовмісних корисних копалин представлені основними типами корінних і розсипних руд (пісків) континентів та залізомарганцевими конкреціями Світового океану. Для деяких типів металовмісних руд введено поняття "рудовмісні", оскільки із них, як супутні, промисловість вилучає рідкісні, рідкісноземельні, дорогоцінні та розсіяні метали.

У складі класу неметаловмісних (неметалічних) корисних копалин виділяють власне неметаловмісні корисні копалини, руди неметаловмісних (неметалічних) корисних копалин, гірські породи та коштовне каміння.

До руд неметаловмісних корисних копалин у складі гірничохімічних, гірничотехнічних корисних копалин та неметаловмісних корисних копалин для металургії віднесено ті природні утворення, з яких вилучення корисного компонента можливе тільки після певного технологічного переробляння.

Гірські породи, як корисні копалини, виділені в групах "неметаловмісні корисні копалини для металургії", "нерудні корисні копалини для будівництва", де їх використовують у природному стані. Деякі корисні копалини багатоцільової призначеності, які наведені в різних за використанням підгрупах, мають певні ознаки, що доповнюють їх основну назву, тому їх не повторюють. Наприклад, вапняк, вапняк кристалічний, вапняк флюсовий та вапняк пиляльний; гіпс та камінь гіпсовий; озокерит та гірський віск тощо.

Склад групи "каміння коштовне та колекційне" (дорогоцінне, напівдорогоцінне, виробне, коштовне органогенного утворення) відповідає наявним класифікаціям з урахуванням даних щодо їх використання та ринкової вартості.

До колекційного каміння відносять каміння дорогоцінне, напівдорогоцінне, виробне, каміння органогенного походження, оптичне та п'єзооптичне, яке не відповідає кондиціям основного виду використання, але їхній зовнішній вигляд має декоративнохудожню цінність.

У підгрупі "сировина оптична та п'єзооптична" наведено мінерали, специфічність використання яких пов'язана з їх кристалоструктурними властивостями.

Питні підземні води поділяють на три види залежно від якості та необхідності водопідготолення, для доведення видобутої підземної води до кондицій питної води.

У підгрупі підземних мінеральних вод без специфічних компонентів і властивостей, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 02.06.2003 р. N 243, виділені: мінеральні води малої мінералізації (мінералізація від 1 г/куб.дм до 5 г/куб.дм), середньої (від 5 г/куб.дм до 8 г/куб.дм), високої (від 10 г/куб.дм до 35 г/куб.дм), розсільні (від 35 г/куб.дм до 150 г/куб.дм) і міцні розсільні (понад 150 г/куб.дм).

У підгрупі підземних мінеральних вод зі специфічними компонентами виділено: мінеральні води вуглекислі, сульфідні, радонові, миш'яковисті, залізисті, з підвищеним вмістом органічних речовин, борні, бромні, йодні, кремнієві.

Підземні теплоенергетичні води за температурою поділені на низькопотенційні (субтермальні) від 20 град.C до 35 град.C, низькопотенційні - від 35 град.C до 70 град.C, середньопотенційні - від 70 град.C до 100 град.C та високопотенційні - понад 100 град.C.

За ступенем загальної мінералізації грязьового розчину в складі грязей сульфідних мулових, в підгрупах грязей сульфідних мулових низькомінералізованих (від 1 г/куб.дм до 15 г/куб.дм), середньомінералізованих (від 15 г/куб.дм до 35 г/куб.дм), високомінералізованих (від 35 г/куб.дм до 150 г/куб.дм) і соленасичених (понад 150 г/куб.м) виділяють такі види: грязі сульфідні мулові слабо-, середньо- та сильносульфідні.

Грязі торфові покласифіковані на прісноводні (менше 1 г/куб.дм) та низькомінералізовані (загальна концентрація аналогічна наведеній), в яких відповідно виділяють такі види: грязі торфові прісноводні безсульфідні та слабосульфідні; грязі торфові низькомінералізовані безсульфідні та слабосульфідні.

У підгрупу газу інертного природного входить гелій, який є складником газу вільного, газових шапок та газу, розчиненого в нафті.

Кодування порядкове за видом корисної копалини. Кодова познака складається з восьми десяткових знаків, враховуючи коди класу, групи та підгрупи корисної копалини.

Класифікатор має абетковий покажчик, наведений у довідковому додатку А, який містить також узгоджувальну таблицю щодо попередньої системи класифікації та кодування з кодами запропонованого класифікатора.

У додатку Б наведено перелік нормативно-правових документів, що регламентують вивчення й використання надр України, а також національні стандарти, які було використано під час розробляння класифікатора.