1. Дане Положення визначає порядок і методику проведення експертизи науково-дослідних і науково-технічних установ і організацій (далі - організацій) у сферах будівництва, промисловості будівельних матеріалів, архітектури і містобудування (далі - будівництві) з метою визначення значимості організацій, ступеня впливу їх діяльності на науково-технічну політику в державі, галузі, напрямку та регіоні.

2. Експертиза є складовою державної атестації організацій усіх форм власності, що внесені або претендують на внесення до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.

3. Експертиза проводиться експертною комісією Державного комітету України з будівництва і архітектури (далі - Держбуду України), персональний склад якої затверджується наказом Голови Держбуду України за поданням Управління науково-технічної політики у будівництві.

До складу експертної комісії входять вчені та фахівці - представники Держбуду України, проектних установ і виробничих організацій, державних будівельних корпорацій.

4. Всі члени експертної комісії мають рівні права, а кожен з них - один голос з правом вирішувати.

5. Експертна комісія:

визначає оцінку рівня наукових досліджень та практичної цінності їх результатів;

аналізує рівень науково-технічного потенціалу організації та ефективність його використання;

оцінює фінансово-економічну діяльність організації.

6. Для підготовки до розгляду питання про експертизу організації експертна комісія за пропозицією голови комісії та з урахуванням побажань членів комісії створює робочу групу експертів у кількості не менше трьох осіб з числа членів експертної комісії відповідно до напряму діяльності організації.

До складу робочої групи експертів не можуть входити особи, які працюють в організації, що проходить галузеву експертизу, або її філіях.

7. Всі рішення комісії оформляються протоколом.

8. Для проведення експертизи організація подає до експертної комісії Держбуду України заповнені анкетні матеріали згідно з додатком 1 у двох примірниках. Подана в анкетних матеріалах інформація повинна бути повною, достовірною і об'єктивною.

9. Подані матеріали перевіряються, реєструються секретарем комісії і в разі їх відповідності встановленим вимогам за рішенням голови комісії передаються робочій групі для опрацювання.

10. Робоча група експертів експертної комісії протягом двох тижнів опрацьовує необхідні для експертизи матеріали, які подала організація.

11. За результатами опрацювання кожен експерт робочої групи заповнює "Картку визначення рейтингу організації (установи)" (додаток 2).

12. Результати роботи експертів робочої групи доповідаються на засіданні експертної комісії та затверджуються простою більшістю голосів від присутніх за умови участі у голосуванні не менше двох третин від загального складу експертної комісії. Результати голосування заносяться до протоколу засідання експертної комісії.

13. Рішення експертної комісії затверджується колегією Держбуду України.

14. У разі прийняття позитивного висновку він є підставою для клопотання про внесення організації до Державного реєстру наукових установ.

15. У разі прийняття негативного висновку організація може подати повторно документи на експертизу, але не раніше ніж через один рік.

16. Кількісним показником, що узагальнює наукову (науково-технічну) діяльність організації, є рейтинг. Він у комплексі характеризує:

цільову орієнтацію діяльності організації;

рівень розвитку її науково-технічного потенціалу;

ефективність роботи організації;

рівень отриманих результатів;

ступінь використання на практиці отриманих організацією результатів;

інші її унікальні особливості та досягнення.

Рейтинг, окрім головної сумарної ознаки, має кілька допоміжних згідно з характеристиками діяльності організації. Всього визначено сім критеріїв, які дають можливість оцінити діяльність організації.

17. У залежності від отриманого рейтингу всі організації, що атестуються, розподіляються на декілька груп (категорій) за ознакою раціонального використання науково-технічного потенціалу та характером діяльності, зокрема:

А) організації (фундаментального, науково-технічного, проектно-впроваджувального спрямування), які можуть визначати та впливати на державну науково-технічну політику;

Б) організації, які формують перспективну та науково-технічну політику галузі;

В) організації, які формують перспективну та науково-технічну політику розвитку певного напрямку і можуть бути головними для досліджень, розробок, впроваджень, конкретних видів наукової, технічної, проектної продукції;

Г) організації, що ведуть роботи, пов'язані з розробкою окремих складових частин комплексів, пристроїв, вузлів техніки та виконання разових замовлень.

18. Згідно з п. 10 цього Положення експерти робочої групи заповнюють "Картки рейтингу". При цьому вони користуються інформацією, яка попередньо занесена до анкет для проведення атестації (розділи 1, 2, 3) (додаток 1).

19. Експерти робочої групи обов'язково дають оцінки щодо всіх показників "Картки рейтингу".

20. Експерти робочої групи можуть прийняти рішення про анонімне оцінювання кожним експертом.

21. При проведенні оцінювання експерти для кожного показника "Картки рейтингу" проставляють три оцінки (стовпчики 3, 4, 5).

22. З метою повнішого врахування особливостей діяльності та досягнення тієї чи іншої організації експерти за критеріями в "Картці рейтингу" формулюють найменування 3-х специфічних, головних для даної організації показників і оцінюють їх рівень та значення. Серед показників можуть бути, наприклад, такі:

унікальність наукового профілю організації;

можливість швидкого переключення на нову проблематику при зміні завдань галузі;

важливість організації як центру аналітичного узагальнення світового досвіду і його адаптації до потреб галузі в Україні, потреб регіону тощо.

Із запропонованих експертами питань робоча група відбирає три найважливіші і вносить їх до "Картки рейтингу".

23. Експерти при оцінюванні показників мають користуватися шкалою оцінок від "1" до "5" включно. Оцінка "1" означає відсутність або дуже низький рівень якісних та кількісних властивостей, які оцінюються. Оцінка "5" означає дуже високий рівень цих властивостей. Оцінки "2" і "4" означають відповідно наближення до оцінок "1" і "5", а оцінка "З" означає середній прояв цих властивостей.

24. У стовпчику 3 проставляється оцінка (від "1" до "5"), яка характеризує рівень прояву кількісних або якісних властивостей показника, що оцінюється.

25. У стовпчику 4 проставляється оцінка (від "1" до "5") - так званий "ваговий коефіцієнт", який характеризує значимість показника, що оцінюється, для характеристики діяльності організації в цілому та його значимість при визначенні остаточного показника рейтингу організації.

26. У стовпчику 5 проставляється зважена оцінка, як результат перемноження оцінок, що містяться у стовпчиках 3 і 4.

27. У стовпчику 6 проставляються номери показників з анкетних матеріалів, які найбільше вплинули на визначення оцінки членами комісії того чи іншого, показника стовпчика 2. У разі виникнення протиріч при заповненні стовпчика 6 після відповідного голосування вноситься думка більшості.

28. Після підбиття підсумку в стовпчику 5 отримується рейтинг. За рейтингом визначається категорія, до якої може бути віднесена організація, що проходить експертизу.

1. Назва організації

2. Відомча приналежність (міністерство або відомство)

3. Керівництво організації

4. Адреса організації (повна поштова)

5. Банківські реквізити (номер рахунка, МФО та назва банку)

6. Види зв'язку

7. Основні напрями науково-технічної та проектно-конструкторської діяльності

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

8. Ключові слова, що характеризують спеціалізацію науково-технічної діяльності