Державне казначейство України <...> в межах своєї компетенції повідомляє.

Бюджетним кодексом України визначено, що запозичення - це операції, пов'язані з отриманням бюджетом коштів на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких виникають зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування перед кредиторами.

Згідно з частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

З визначення поняття "лізинг" випливає, що за своєю сутністю здійснення лізингових операцій не є запозиченням.

Таким чином, при укладанні бюджетною установою договору лізингу вимоги частини 3 статті 21 Бюджетного кодексу України не порушуються.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

Застосування кодів економічної класифікації видатків залежить від економічної сутності платежу та умов укладених договорів.