На виконання Закону України від 24.06.2004 N 1869-IV "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства України на 2004-2010 роки"

1. Затвердити стандарт Міністерства з питань житлово-комунального господарства України СОУ "Енергозбереження. Служба енергоменеджменту підприємств житлово-комунального господарства. Загальні вимоги", схвалений рішенням науково-технічної ради Мінжитлокомунгоспу від 31 січня 2008 р. N 37.

2. Відділу енергозбереження (А.Ю.Шульга) довести цей наказ до відома підприємств житлово-комунального господарства та розмістити інформацію про зазначений стандарт на веб-сайті Мінжитлокомунгоспу України.

3. Підприємству "Електромеханіка" забезпечити державну реєстрацію зазначеного стандарту відповідно до вимог ДСТУ 1.6-97.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра О.В.Мазурчака.

Цей стандарт установлює:

- Вимоги до організації робіт з енергозбереження на підприємствах, в установах та організаціях житлово-комунального господарства (далі - ЖКГ) України і необхідні передумови для створення служби енергоменеджменту

- Методологію створення служби енергоменеджменту на підприємствах ЖКГ

- Вимоги до кваліфікації енергоменеджера підприємств ЖКГ

- Вимоги щодо створення служби енергоменеджменту з одночасним проведенням самоенергоаудиту підприємств ЖКГ

- Рекомендації щодо розроблення енергоощадних заходів (далі - ЕОЗ) та розрахунку витрат енергії для ЖКГ

- Типове Положення по службу енергоменеджменту підприємств ЖКГ.

Цей стандарт поширюється на підприємства та організації ЖКГ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування.

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 2804-94 Енергобаланс промислового підприємства. Загальні положення. Терміни та визначення

ДСТУ 3886-99 Енергозбереження. Системи електроприводу. Метод аналізу та вибору

ДСТУ 4065-2001 Енергозбереження. Енергетичний аудит. Загальні технічні вимоги

ДСТУ 4110-2002 Енергоощадність. Методика аналізу та розраховування питомих витрат енергоресурсів

ДСТУ 4472-2005 Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Загальні вимоги

ДСТУ 2420-94 Енергоощадність. Терміни та визначення

ДК 003-95 Державний класифікатор професій

У цьому стандарті використано терміни, встановлені в ДСТУ 2804-94 (енергетичний баланс; фактичний енергетичний баланс; зведений енергетичний баланс; частковий енергетичний баланс); в ДСТУ 3886-99 (прибуток, рентабельність, термін окупності, витрати); ДСТУ 4065-2001 (енергетичний аудит; енерготехнічна і техніко-економічна експертиза; зіставні ціни; обсяги виробництва; довірчий інтервал припустимих витрат ПЕР; мале, середнє та велике за рівнем споживання ПЕР підприємство; зведений енергетичний баланс; баланс витрат на енергоресурси; ведення аналізу енергетичного балансу; споживачі енергоресурсів); ДСТУ 4110 (державна експертиза з енергозбереження; інспектування споживачів енергоресурсів; нормування питомих витрат ПЕР; норматив витрат палива та енергії).

Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.

3.1 Енергетичний менеджмент (енергоменеджмент)

Складова системи загального управління, зорієнтована на забезпечення надходження та раціонального використання ПЕР споживачами.

Щодо суб'єктів господарювання енергоменеджмент - вид постійної, цілеспрямованої діяльності персоналу підприємства та залучених фахівців (консультантів), що полягає у складанні енергобалансів, веденні необхідних для аналізу ефективності енергоспоживання вимірювань, а також у розробленні та впровадженні енергоощадних заходів.

З точки зору процесу управління функціонування енергоменеджменту як системи управління полягає в отриманні зовнішньої та внутрішньої інформації щодо використання енергоресурсів об'єктом управління (підприємство чи його підрозділ або технологічний процес), у передаванні інформації для подальшого її аналізу (обробки), у розробленні на цій підставі енергоощадних заходів (прийнятті рішень) та у практичній реалізації останніх (у здійсненні управлінських дій), а потім знову - збирання первинної зовнішньої та внутрішньої інформації і т.д.

3.2 Служба (відділ) енергоменеджменту (відділ енергозбереження)

Підрозділ підприємства або органу державного управління в центрі та в регіонах, що опікується питаннями функціонування енергоменеджменту як системи управління, зокрема щодо раціонального використання ПЕР та води.

3.3 Раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів

Використання мінімальної кількості паливно-енергетичних ресурсів за умови забезпечення соціальної та економічної стабільності та зростання.

3.4 Паливно-енергетичні ресурси

Сукупність усіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовують в національному господарстві.

3.5 Обсяги споживання паливно-енергетичних ресурсів

Обсяги споживання усіх видів палива та енергії, які використовуються суб'єктом господарювання в грошовій та натуральній формах.

3.6 Питомі витрати енергоресурсів (по видах ПЕР); питоме енергоспоживання (по видах ПЕР)

Витрати енергоресурсів (по видах ПЕР) на вироблення одиниці продукції чи виконання роботи (на одну грошову одиницю, в яких вимірюють надані послуги, роботу чи вироблену продукцію).

3.7 Бюджетування

Розроблення бюджету установи, підприємства, організації на наступний звітний період (найчастіше - на наступний фінансовий рік).

3.8 Самоенергоаудит

Енергетичний аудит, що його здійснюють за участі працівників підприємства із залученням сторонніх консультантів (енергоаудиторів, спеціалізованих та інших організацій). Самоенергоаудит є складовою робіт зі створення служби енергоменеджменту підприємства.

3.9 Внутрішній енергоаудит

Внутрішній енергоаудит здійснюють тільки працівники підприємства (без залучення сторонніх фахівців). Внутрішнім енергоаудитом (окремими його елементами) можна вважати перевірки (планові та позапланові) щодо ефективності використання ПЕР та води філій та інших підрозділів, що їх здійснюють за дорученням (розпорядженням, наказом) керівництва підприємств.

3.10 Економія (заощадження)

Зменшення витрат паливно-енергетичних ресурсів та води, що їх отримано за рахунок запровадження ЕОЗ і/або дотримання та удосконалення технологічного процесу (технічних і технологічних регламентів), дотримання графіків планово-попереджувальних ремонтів і регламентних робіт тощо.

3.11 Очікувана економія (очікувані заощадження)

Розрахункове (очікуване) значення економії (заощаджень), що їх планують отримати в майбутньому після запровадження ЕОЗ.

3.12 Організаційні заходи з енерго- та ресурсозбереження

Заходи, запровадження яких приводить до заощадження ПЕР (ЕОЗ), матеріалів та (або) збільшення обсягів виробництва без збільшення споживання ПЕР та (або) сировини (матеріалів).

3.13 Раціональне (ефективне) витрачання ПЕР і води

Забезпечення максимальної ефективності використання ПЕР і води при існуючому рівні розвитку техніки та технологій і одночасному зниженні техногенного впливу на довкілля. Зазвичай у разі забезпечення раціонального (ефективного) витрачання ПЕР і води питоме енерго- та водоспоживання менше їхніх середніх значень і наближається до найкращих показників питомого енергоспоживання в Україні або Європі (в світі).

3.14 Енергоефективна продукція, технологія та обладнання

Така продукція, метод (технологія, порядок, алгоритм) та засіб (пристрій, машина, обладнання) її виробництва, що забезпечують раціональне використання ПЕР порівняно з іншими варіантами використання або виробництва продукції однакового споживчого рівня чи з аналогічними техніко-економічними показниками за умови мінімізації техногенного впливу на довкілля.

3.15 Енергоощадні заходи

Заходи, спрямовані на впровадження енерго-ефективної продукції, технологій та обладнання, а також на запровадження організаційних безвитратних та маловитратних швидкоокупних заходів, що передбачають скорочення витрат на паливно-енергетичні та інші ресурси.

3.16 Технічні показники енергоощадних (енергозбережних) заходів

Основні технічні (в тому числі паспортні) параметри об'єкта, обладнання (технологічного процесу): потужність, продуктивність, рівень споживання ПЕР за одиницю часу, масо-габаритні характеристики, паспортний термін експлуатації обладнання та основних комплектуючих, якісні показники виробленої продукції, характеристики експлуатаційних режимів тощо.

3.17 Економічні показники енергоощадних (енергозбережних) заходів

Чиста теперішня вартість (Net Present Value - NPV), внутрішня норма рентабельності (Internal Rate of Return - IRR), рух грошей під час реалізації проекту, зокрема інвестиційного (Cash Flow), період окупності (дисконтований та недисконтований) і т.д. До економічних показників також належать вартість та термін, на який можуть бути залучені гроші для реалізації проекту, рівень капітальних та експлуатаційних витрат, очікувані заощадження, інші доходи тощо.

У стандарті використано такі позначення та скорочення:

СЕМ - служба енергоменеджменту;

ЕОЗ - енергоощадний захід;

ЕА - енергетичний аудит;

ЕО - енергетичне обстеження;

ПЕР - паливно-енергетичні ресурси;

НД - нормативний документ;

НАЕР - Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів;

МінЖКГ - Міністерство з питань житлово-комунального господарства України (центральний орган виконавчої влади з питань ЖКГ);

ESCO - енергосервісна компанія;

NPV - (Net Present Value) чиста теперішня вартість;

IRR - (Internal Rate of Return) внутрішня норма рентабельності;

Cash Flow - рух грошей під час реалізації проекту, зокрема інвестиційного;

ПДВ - податок на додану вартість.

5.1 Головною метою (головним завданням) енергоменеджменту вважають скорочення витрат підприємства на виробництво продукції за рахунок зниження витрат на енергетичні та інші ресурси.

5.2 Енергоменеджмент має розв'язати такі завдання, що й визначають алгоритм роботи служби енергоменеджменту підприємств ЖКГ:

- складання та аналіз енергобалансів;

- створення системи обліку і контролю за споживанням енергоресурсів;

- регулярне ведення аналізу ефективності використання енергоресурсів, зокрема втрат енергоресурсів;

- розроблення енергоощадних заходів;

- впровадження (реалізація) енергоощадних заходів;

- контроль за рівнем енергетичної складової тарифів та нормативів використання ПЕР підприємств ЖКГ;

- контроль за рівнем інвестиційної складової тарифів підприємств ЖКГ.

5.3 Енергоменеджмент має функціонувати безперервно, а не від одного звітного періоду до іншого.

5.4 Службу енергоменеджменту можна створити та забезпечити ефективне (результативне) її функціонування на будь-якому підприємстві ЖКГ.

5.5 Служба енергоменеджменту повинна бути стійкою системою, що ефективно (результативно) працює, забезпечуючи при цьому вирішення головного завдання енергоменеджменту (5.1).

5.6 Структуру служби енергоменеджменту визначають для кожного конкретного випадку, для кожного підприємства.

5.7 Склад робіт з енергоаудиту та самоенергоаудиту визначають Замовник робіт за погодженням із Виконавцем відповідно до вимог ДСТУ 4065.

5.8 Систему енергетичного менеджменту вважають частиною загальної системи управління, що складається з організаційної структури, запланованих заходів, методів, процедур, процесів, а також ресурсів для розроблення, реалізації, аналізу та перегляду положень політики в сфері енергоресурсозбереження.

5.9 Основою системи енергоменеджменту треба вважати відомий з менеджменту цикл "Plan - Do - Check - Act" ("планування - виконання - перевірка - корекція"), що його інколи називають "Колесо (цикл) Едуарда Демінга". Спочатку визначають політику в сфері енергоресурсозбереження. На закінчення циклу оцінюють ефективність системи енергоменеджменту та здійснюють необхідні зміни.

5.10 Цикл "Plan - Do - Check - Act" визначає порядок здійснення вдосконалень та виглядає як циклічна спіраль (рисунок 5.1) . Після закінчення кожного циклу організація опиняється на якісно новому рівні.

Рисунок 5.1 - Спіраль системи енергоменеджменту

Найважливішими моментами системи енергоменеджменту вважають:

- політику в сфері енергоресурсозбереження;

- планування (техніко-економічні аспекти, законодавчі та інші вимоги, цілі та завдання, програма управління діяльністю в сфері енергоресурсозбереження, а інколи також і природоохоронною діяльністю);

- впровадження та функціонування (розподіл обов'язків, навчання, обмін інформацією, документація, контроль документообігу, оперативний контроль, готовність до надзвичайних (аварійних) ситуацій та здатність їх ліквідовувати);

- перевірку та внесення коригуючих змін (власне, моніторинг та кількісне оцінювання, невідповідність - внесення змін - превентивні заходи, облік, перевірка системи енергоменеджменту);

- аналіз роботи системи енергоменеджменту, що періодично здійснюється керівництвом з метою безперервного її покращання.

Важливим моментом функціонування системи енергоменеджменту вважають безперервне її покращання.

Порушення зв'язків між окремими ланками (етапами) процесу функціонування служби енергоменеджменту як системи призводить до припинення її роботи.

5.11 Рекомендації щодо вибору підприємств ЖКГ для першочергового проведення енергичного аудиту наведено у додатку К.

5.12 Рекомендації щодо визначення вартості проведення енергетичного аудиту наведено у додатку Л.

6.1 Необхідними передумовами для створення служби енергоменеджменту підприємства вважають:

організаційні:

1) суб'єктивні чинники:

- зацікавленість керівництва (менеджменту) підприємства у запровадженні політики енергозбереження;

- готовність керівництва (менеджменту) запровадити економічно обґрунтовану систему бюджетування витрат на виробництво та його модернізацію (на першому етапі - хоча б між основними службами: енергоменеджменту, головного енергетика, головного механіка, головного технолога, тощо);

2) об'єктивні чинники:

- наявність персоналу відповідної кваліфікації;

- ведення обліку енергоспоживання або готовність його запровадження наявними технічними засобами;

технічні:

- наявність або готовність запровадити сучасні системи обліку енергоспоживання;

- наявність комп'ютера та (бажано) необхідних засобів вимірювальної техніки;

економічні:

- частка витрат на енергоресурси в структурі собівартості продукції не повинна бути меншою за 10...15%;

- наявність грошей для оплати послуг консультантів та для необхідного навчання персоналу підприємства.

У разі невідповідності фактичної ситуації наведеним вище передумовам здійснюють відповідні заходи задля їхнього досягнення. Наприклад, за відсутності персоналу відповідної кваліфікації або підвищують фаховий рівень наявних на підприємстві працівників, або залучають до роботи на підприємстві нових кваліфікованих працівників(1). Задля утримання на підприємстві висококваліфікованого персоналу необхідним є відповідне матеріальне заохочення (висока зарплата, надання житла, бонуси тощо).

(1) Можливим є виконання функцій служби енергоменеджменту сторонніми організаціями (консалтинговими структурами). У цьому разі вартість послуг не повинна перевищувати витрат на зарплату кваліфікованого фахівця. Такий підхід є виправданим для малих за рівнем витрат на ПЕР підприємств та в разі відсутності кваліфікованих фахівців в регіоні, де розташовано підприємство. Більш докладно про це див. 6.8.

6.2 Використовують наведену нижче (6.2.1 - 6.2.6) методологію створення служби енергоменеджменту, яку слід вважати рекомендованою, а її впровадження залежить від фінансового стану підприємства, особливостей конкретного регіону та затвердженого штатного розпису підприємства ЖКГ.

6.2.1 Запровадження посади енергоменеджера (головного енергоменеджера) підприємства та призначення на неї компетентного фахівця, що повинен мати вільний доступ до керівництва підприємства та користуватися його підтримкою.

6.2.2 Складання або ревізія існуючих енергобалансів (за типами енергоресурсів, а потім за підрозділами чи технологічними процесами). Складання енергобалансів здійснюють або власні працівники, або консультанти. Енергобаланси визначають структуру служби енергоменеджменту та кількісний її склад. Бажаним є також проведення енергетичного аудиту.

6.2.3 Структуру служби енергоменеджменту та кількісний її склад визначають енергобаланси, а саме рівень витрат на ПЕР окремих підрозділів (технологічних процесів). Так, для великих за рівнем витрат на ПЕР підприємств ЖКГ, що споживають ПЕР на суму понад 9 - 10 мільйонів гривень на рік (у цінах станом на 1 січня 2007 року), енергослужба (управління енергозабезпечення та енергозбереження) має складатися з двох відділів - відділу головного енергетика та відділу енергозбереження (служба енергоменеджменту).

Для великих за рівнем споживання ПЕР підприємств водопостачання та водовідведення з урахуванням масштабів підприємства можна рекомендувати організувати службу енергоменеджменту, до складу якої може входити від 4 до 5 осіб (без врахування головного енергоменеджера, якщо він керуватиме роботою ще й відділу головного енергетика та буде підпорядкованим головному інженеру або технічному директору):

- енергоменеджер (головний енергоменеджер, якщо останній не опікується роботою відділу головного енергетика), що є начальником відділу енергозбереження (енергоменеджменту), - фахівець, що володіє насамперед технічними навичками, добре знає підприємство та має необхідні менеджерські й економічні знання, а найкраще - фахівець, що має спеціальну підготовку(1);

(1) Рекомендації щодо змісту програми підготовки фахівців служби енергоменеджмента наведено в додатку А.

- заступник енергоменеджера з електромеханічного, зокрема насосного, обладнання та систем електроприводу, а також обліку ПЕР і води (каналізаційних витоків);

- заступник енергоменеджера з водоочисних технологій та утилізації відходів;

- фахівець по роботі з базами даних і оформленню інформаційних матеріалів (обов'язковою є наявність комп'ютера).

Для середніх за рівнем енергоспоживання підприємств водопостачання та водовідведення, що споживають ПЕР на суму від 3 до 10 мільйонів гривень на рік (у цінах станом на 1 січня 2007 року), з урахуванням масштабів підприємства можна рекомендувати організувати службу енергоменеджменту, до складу якої може входити від 3 до 4 осіб:

- енергоменеджер, що є начальником відділу енергозбереження (енергоменеджменту), - фахівець, що володіє насамперед технічними навичками (бажано насосного обладнання та систем електроприводу, а також обліку ПЕР і води та каналізаційних витоків, якщо відсутнім є заступник із цих питань), добре знає підприємство та має необхідні менеджерські й економічні знання, а найкраще - фахівець, що має спеціальну підготовку;

- заступник енергоменеджера з електромеханічного (зокрема насосного обладнання та систем електроприводу), а також обліку ПЕР і води (каналізаційних витоків);

- заступник енергоменеджера з водоочисних технологій та утилізації відходів;

- фахівець по роботі з базами даних і оформленню інформаційних матеріалів (обов'язковою є наявність комп'ютера).

Для малих за рівнем енергоспоживання підприємств, витрати на енергоресурси яких становлять від 200 тисяч до 3 мільйонів гривень на рік (у цінах станом на 1 січня 2007 року), функції служби енергоменеджменту може здійснювати консалтингова фірма. У цьому разі на підприємстві має бути відповідальна за енергозбереження особа, що надає консультантам необхідну первинну інформацію та доводить до відома керівництва рекомендації фахівців консалтингової фірми, що періодично відвідують підприємство з метою контролю й вироблення енергоощадних та інших заходів.

Для великих за рівнем споживання ПЕР підприємств теплопостачання (теплокомуненерго) з урахуванням масштабів підприємства можна рекомендувати організувати службу енергоменеджменту, до складу якої може входити від 4 до 5 осіб (без врахування головного енергоменеджера, якщо він керуватиме роботою ще й відділу головного енергетика та буде підпорядкованим головному інженеру або технічному директору):

- енергоменеджер (головний енергоменеджер, якщо останній не опікується роботою відділу головного енергетика), що є начальником відділу енергозбереження (енергоменеджменту), - фахівець, що володіє насамперед технічними навичками, добре знає підприємство та має необхідні менеджерські й економічні знання, а найкраще - фахівець, що має спеціальну підготовку;

- заступник енергоменеджера з електромеханічного (зокрема насосного та вентиляційного обладнання, систем електроприводу), а також обліку ПЕР і води;

- заступник енергоменеджера з теплотехнічного та газотехнічного устаткування (котельного, когенераційного обладнання), а також теплових мереж і водопідготовки;

- фахівець по роботі з базами даних і оформленню інформаційних матеріалів (обов'язковою є наявність комп'ютера).

Для середніх за рівнем енергоспоживання підприємств теплопостачання (теплокомуненерго) з урахуванням масштабів підприємства можна рекомендувати організувати службу енергоменеджменту, до складу якої може входити від 3 до 4 осіб:

- енергоменеджер, що є начальником відділу енергозбереження (енергоменеджменту), - фахівець, що володіє насамперед технічними навичками (або в сфері електромеханічного устаткування, або в сфері тепло- та газотехнічного устаткування, а також обліку ПЕР і води(1), добре знає підприємство та має необхідні менеджерські й економічні знання, а найкраще - фахівець, що має спеціальну підготовку;

(1) У разі, якщо енергоменеджер є фахівцем з електромеханічного устаткування, його заступник має спеціалізуватися на тепло- та газотехнічному устаткуванні і навпаки, якщо енергоменеджер є фахівцем з тепло- та газотехнічного устаткування, - його заступник повинен бути спеціалістом з електромеханічного устаткування.

- заступник енергоменеджера (залежно від того, на чому спеціалізується енергоменеджер) або з електромеханічного (зокрема насосного та вентиляційного обладнання, систем електроприводу), а також обліку ПЕР і води, або з теплотехнічного та газотехнічного устаткування (котельного, когенераційного обладнання), а також теплових мереж і водопідготовки;

- фахівець по роботі з базами даних і оформленню інформаційних матеріалів (обов'язковою є наявність комп'ютера).

6.2.4 Розроблення та затвердження Положення "Про службу енергоменеджменту підприємства" ("Про організацію робіт з енергозбереження" - для малих за рівнем споживання ПЕР підприємств). У "Положенні про службу енергоменеджменту підприємства" зазначають такі моменти: мета і завдання служби енергоменеджменту та її підпорядкованість; бюджет служби енергоменеджменту, в тому числі система заохочення співробітників підприємства в заощадженні енергоресурсів; основні положення контракту з головним енергоменеджером та його заступниками; розподіл повноважень між цехами і службами підприємства, з одного боку, та службою енергоменеджменту - з іншого.

Для відносно малих підприємств з витратами на ПЕР до декількох сотень тисяч доларів США на рік залежно від структури управління питаннями енергозбереження мають опікуватися головний енергетик чи його заступник (за наявності останнього). В цьому випадку до обов'язків і повноважень головного енергетика додають питання взаємодії з іншими підрозділами та службами підприємства, діяльність яких пов'язана з енергоспоживанням.

6.2.5 Затвердженням Положення "Про службу енергоменеджменту підприємства" ("Про організацію робіт з енергозбереження") та укладанням контрактів з її співробітниками завершують організаційний етап. Після цього співробітники служби енергоменеджменту починають нормальну роботу.

6.2.6 Аналіз результатів проводять за 1, 3, 6, 9 та 12 місяців і на його підставі вносять відповідні зміни до форм і методів роботи служби енергоменеджменту.

6.3 Першочерговими завданнями служби енергоменеджменту на етапі становлення (1...1,5 року від моменту її створення) слід вважати:

6.3.1 Щоденно (наприклад, до ранкової селекторної наради) доводити до відома керівництва підприємства інформацію щодо:

- фактичних рівнів питомих витрат на виробництво;

- результатів аналізу та рекомендації щодо зниження питомого енергоспоживання;

- конкретних винуватців негативної ситуації (якщо остання мала місце);

- тих підрозділів, що працювали найкраще (для подальшого їх заохочення), тощо.

6.3.2 Розробити енергобаланси всіх ланок технологічного процесу і за допомогою цього виявити основних споживачів енергоресурсів та з'ясувати "вузькі місця".

6.3.3 Поетапно відлагодити систему обліку та контролю за енергоспоживанням (результатами роботи):

- окремих цехів;

- окремих технологічних процесів;

- окремих бригад, змін, а в перспективі й окремих працівників.

6.3.4 Постійно забезпечувати візуальною (ілюстративною) інформацією щодо ефективності енергоспоживання керівництво підприємства (генерального директора, технічного директора (головного інженера), заступників генерального директора з виробництва, з економіки тощо).

6.3.5 Брати участь у налагодженні та вдосконаленні процесу бюджетування на виробництві.

6.3.6 Здійснювати розроблення, впровадження та контроль за реалізацією енергоощадних заходів.

6.3.7 Здійснювати контроль за якістю ПЕР, що їх отримує підприємство від постачальників, з відповідною корекцією за рівнем оплати (вирішується під час укладання договорів на постачання енергоресурсів).

6.4 Служба енергоменеджменту має проводити щотижневі робочі зустрічі з енергетиками цехів та щомісячні, щоквартальні й щорічні наради з керівництвом цехів і основних служб підприємства за участю головного інженера (технічного директора) або заступника генерального директора з виробництва (залежно від того, кому з них ця служба безпосередньо підпорядкована).

6.5 Для ефективної (результативної) роботи служби енергоменеджменту керівництво підприємства повинно:

- забезпечувати дотримання запланованого рівня бюджету цієї служби;

- забезпечити достатню самостійність цієї служби завдяки обмеженню кількості керівників підприємства, яким ця служба підзвітна;

- максимально сприяти створенню на підприємстві мікроклімату, що заохочує всі зусилля, спрямовані на впровадження енергоощадних заходів.

6.6 Під час роботи служба енергоменеджмента повинна дотримуватися таких правил енергоменеджменту:

6.6.1 Жодна компанія не повинна думати про інвестиції у високі технології та нове обладнання доти, доки не буде вичерпано всі можливості правильного ведення господарської діяльності та ефективного управління й контролю з боку керівництва. Цим передбачають реалізацію насамперед організаційних заходів, що, зазвичай, є безвитратними. Це й вважають головним завданням енергоменеджерів структурних підрозділів.

6.6.2 Енергоменеджер повинен здійснювати аналіз (піддавати сумніву) всі, без будь-якого винятку, дії персоналу підприємства, що пов'язані з використанням ПЕР і води.

6.6.3 Слід інвестувати ті проекти, що мають найкращі економічні показники (чисту теперішню вартість, період окупності, внутрішню норму рентабельності тощо).

6.6.4 Слід реалізовувати тільки ті проекти, економічні показники яких перевищують усі інші можливості вкладання коштів з урахуванням можливих ризиків.

6.6.5 Під час створення та функціонування служби енергоменеджменту слід керуватися "горизонтальним" принципом побудови і функціонування підприємства, що ґрунтується на балансі прав та обов'язків окремих підрозділів і мінімізації рівнів їх підзвітності й підпорядкування. Згідно із цим принципом підрозділи у межах своїх повноважень мають повну самостійність, у тому числі й щодо витрачання певних коштів у межах затвердженого бюджету. При цьому будь-які дії підрозділів повинні бути "прозорими" та легко контрольованими з боку керівництва підприємства.

6.7 Повноваження між цехами та службою енергоменеджменту здійснюють за такими напрямами:

6.7.1 Організаційні, тобто безвитратні та маловитратні заходи, має реалізовувати персонал виробничих (невиробничих) підрозділів.

6.7.2 Високовитратні заходи (їх вартість для кожного підприємства визначається індивідуально), доцільність реалізації яких повинна вирішуватися в масштабах всього підприємства за економічними показниками цих заходів або за значущістю для підприємства.

6.7.3 Завдання служби енергоменеджменту підприємства щодо розподілу повноважень між цехами та службою енергоменеджменту полягають у:

- організації міжцехових взаєморозрахунків за енергоресурси;

- контролі та аналізі енергоспоживання структурними підрозділами підприємства; створенні дієвої системи контролю за використанням ПЕР і води;

- прогнозуванні потреби в енергоресурсах залежно від планованих обсягів виробництва тощо.

6.8 Виконання функцій служби енергоменеджменту сторонніми організаціями (консалтинговими структурами) передбачає:

- проведення тренінгу серед співробітників підприємства, діяльність яких безпосередньо пов'язана з використанням ПЕР і води (рекомендовану програму тренінгу наведено в додатку А);

- призначення співробітника підприємства, що забезпечує збирання первинної інформації та її направлення спеціалістам консалтингової структури для опрацювання, а також передає інформацію керівництву підприємства;

- розроблення консалтинговою структурою необхідних для заповнення інформаційних форм і навчання співробітника підприємства методології їхнього заповнення та збирання необхідної інформації;

- періодичне (щонайменше - раз на місяць) відвідання підприємств фахівцями консалтингової структури з метою контролю та перевірки стану справ з використання ПЕР і води, а також для запровадження енергоощадних заходів;

- вартість послуг консалтингової структури не повинна перевищувати фонду зарплати з урахуванням оподаткування (нарахування на зарплату, ПДВ, накладні видатки тощо) кваліфікованого енергоменеджера, у разі якби він працював на цьому підприємстві; при цьому слід взяти до уваги, що для залучення та утримання на роботі кваліфікованого енергоменеджера необхідно забезпечити йому відповідні соціальні стандарти, які він міг би мати в іншому місці (останнє надзвичайно актуально для невеликих населених пунктів, де відсутні висококваліфіковані фахівці-енергоменеджери).

Виконання функцій служби енергоменеджменту сторонніми організаціями (консалтинговими структурами) дозволяє підприємству:

- забезпечити якісне виконання завдань у сфері енергозбереження за відсутності висококваліфікованих фахівців;

- оптимізувати витрати на запровадження політики енергозбереження, оскільки в цьому разі підприємство сплачує менше, ніж витрати на оплату послуг власного фахівця;

- не витрачати коштів на придбання необхідного програмного забезпечення, яким користуватимуться фахівці консалтингової структури під час надання підприємству послуг з енергозбереження;

- без додаткових витрат отримувати результати розрахунків за оновленими версіями програмного забезпечення, яке використовується консультантами під час аналізу ситуації з використанням на підприємстві ПЕР;

- отримувати безкоштовні консультації у разі виникнення конфліктних ситуацій з контролюючими органами тощо.

6.9 Джерела і напрями фінансування заходів з енергозбереження, а також рівень матеріального стимулювання колективів та окремих працівників за ефективне використання та економію ПЕР визначають відповідно до чинного законодавства з урахуванням рекомендацій цього стандарту (пункти 5 і 6 додатка Ж).