<...>

1. Щодо оприбуткування архітектурно-технічних паспортів будівель, державних актів (свідоцтв) на право власності (користування) земельними ділянками тощо.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, незавершене капітальне будівництво, запаси, грошові кошти визначені в Інструкції з обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженій наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 N 64 та зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 31.07.2000 за N 459/4680 (у редакції наказу Державного казначейства України від 21.02.2005 N 30, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.03.2005 за N 300/10580, далі - Інструкція N 30).

Зазначеною Інструкцією облік таких об'єктів, як архітектурно-технічні паспорти будівель, державні акти (свідоцтва) на право власності (користування) земельними ділянками чи іншими активами, не передбачений. Згадані документи є підтвердними документами, які містять певну інформацію щодо активу установи (вартість, площа, марка, технічні параметри) та можуть посвідчувати право установи на вчинення певних дій щодо цього активу (володіння, користування, розпорядження).

Враховуючи зазначене, об'єктом обліку у складі основних засобів установи є земельні ділянки, будівлі чи інші активи, право власності чи постійного користування на які підтверджується згаданими документами.

2. Щодо відображення вартості робіт з модернізації ПЕОМ.

Згідно з пунктом 1.6 Інструкції N 30 зміна первісної (відновлюваної) вартості необоротних активів проводиться при добудівлі, дообладнанні, реконструкції, частковій ліквідації відповідних об'єктів та модернізації, яка призвела до додаткового укомплектування необоротних активів.

Підставою для класифікації проведених робіт та обліку їх вартості є "Акт прийняття-здавання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів" типової форми ОЗ-2 (бюджет).

Відповідно до пункту 6.29 Інструкції N 30 зміни в характеристиці об'єкта, пов'язані з його ремонтом, реконструкцією чи модернізацією, вносяться у відповідний розділ акта, у картку обліку необоротного активу та в технічний паспорт об'єкта.

Перелік робіт, що належать до того чи іншого виду ремонту (поточний, капітальний), реконструкції, модернізації, визначають за відповідними нормативними документами.

За своєю технічною суттю модернізація і реконструкція - це комплекс робіт, який передбачає зміну техніко-експлуатаційних (паспортних) якостей (характеристик, властивостей) необоротних активів з метою підвищення їх техніко-економічного рівня.

Враховуючи зазначене, критерієм при визначенні зміни вартості активу є не вартісний показник, а зміна його техніко-експлуатаційних (паспортних) характеристик, що підтверджується Актом прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів.

Таким чином, якщо дообладнання ПЕОМ комплектуючими засобами, придбаними за КЕКВ 1131, змінили її паспортні характеристики, то такі роботи можна класифікувати як роботи з модернізації, а їх вартість віднести на збільшення первісної вартості ПЕОМ.

3. Щодо обліку житла.

Відповідно до Інструкції N 30 на облік беруться матеріальні та нематеріальні активи, які належать установі та забезпечують її функціонування.

У складі необоротних активів обліковуються будинки виробничо-господарського призначення, зайняті органами управління, соціально-культурними та іншими установами; будинки, що повністю чи переважно призначені для проживання; частина будинку, яка на правах власності належить установі.

Згідно зі статтею 5 Житлового кодексу Української РСР жилі будинки, споруджені із залученням у порядку пайової участі коштів державних підприємств, установ, організацій зараховуються до житлового фонду місцевих Рад народних депутатів, коли функції єдиного замовника по спорудженню цих будинків виконував виконавчий комітет ради народних депутатів.

Крім того, відповідно до пункту 5 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 04.02.88 N 37, облік службових жилих приміщень у всіх будинках, незалежно від їх належності, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, яка прийняла рішення про включення жилого приміщення до числа службових.

Щодо порядку передачі житла у комунальну власність, то це питання регламентується відповідними нормативними документами органів місцевого самоврядування.