<...> Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) об'єктом для нарахування страхових внесків для роботодавців є суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплата винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності.

Застраховані особи сплачують страхові внески з сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу.

Єдиним нормативним документом, який розроблено відповідно до Закону України "Про оплату праці", що визначає складові фонду оплати, є Інструкція зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Державного комітету статистики від 13 січня 2004 року N 5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за N 114/8713.

Відповідно до пп. 2.3.2 Інструкції зі статистики заробітної плати вартість проїзних квитків, які персонально розподіляються між працівниками, та відшкодування працівникам вартості проїзду транспортом загального користування входять до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Таким чином, вищезазначені виплати є об'єктом для нарахування (33,2%) та утримання (2%) страхових внесків до Пенсійного фонду.