Заслухавши та обговоривши доповідь віце-президента НАН України академіка НАН України А.К. Шидловського з зазначеного питання, Президія НАН України відзначає безумовну пріоритетність розробки комплексу наукових, науково-технічних і виробничих проблем паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) для стабілізації та розвитку економіки, а також забезпечення національної безпеки країни.

Президія НАН України відзначає, що існуючі проблеми ПЕК є одними з основних чинників занепаду економіки країни і подолання економічної кризи у вирішальній мірі залежить від створення умов надійного функціонування паливно-енергетичного комплексу, стан якого є критичним.

Найбільш гострими є проблеми неплатежів, викривлення платіжної системи в цілому, в якій переважає бартерний обмін, векселі та взаємозаліки. В тарифах на енергоресурси та енергію не передбачені кошти на розвиток відповідних підгалузей, відтворення та утримання обладнання. Структура тарифів не відповідає загальноприйнятій структурі розвинених країн.

Морально застаріло та фізично зношено обладнання по всьому технологічному ланцюгу: шахтного фонду, значної частини газопроводів та компресорних станцій, електрогенеруючих потужностей (більше 70% енергоблоків ТЕС відпрацювали або близькі до повного відпрацювання свого ресурсу), газоочисного обладнання.

Необхідним є докорінне удосконалення структури генеруючих потужностей. Відсутність необхідних обсягів маневрових та пікових потужностей електроенергетичної системи не може забезпечити оптимальність графіка навантажень, вимоги по частоті, рівнях напруги і виключає можливість паралельної роботи з енергосистемами Росії та Західної Європи. Практично припинено експорт електроенергії.

Потребують вирішення проблеми структури паливно-енергетичного балансу, в якому переважають дорогі імпортовані види палива; диверсифікація джерел імпорту палива ; розвитку ресурсної бази; залучення позабалансових енергоносіїв; підвищення ефективності процесів в сферах виробництва, транспортування та використання енергії.

Недостатня увага приділяється розробці екологічних проблем ПЕК.

Національна академія наук України, зважаючи на обсяги та складність проблем ПЕК, неодноразово подавала до керівних структур пропозиції щодо поліпшення становища. Зокрема, пропозиції по суттєвому коригуванню Національної енергетичної програми України до 2010 р., проект Державної програми реконструкції та модернізації теплових електростанцій України, програму по видобутку та використанню шахтного метану і план першочергових заходів по її реалізації, по використанню стиснутого природного газу як моторного палива. За участю інститутів Академії розроблено Комплексну державну програму енергозбереження України.

Проведено спільні засідання Президії НАН України з колегіями Міненерго, Мінвуглепрому, Держкоменергозбереження.

Вченими НАН України отримані значні здобутки як з фундаментальних, так і прикладних досліджень в галузі енергетики.

Так, розроблено комплекс економіко-математичних моделей для дослідження структурних змін та інноваційного розвитку економіки, спрямованих на зменшення ресурсомісткості валового внутрішнього продукту, а також імітаційних моделей прогнозування відповідної потреби в паливно-енергетичних ресурсах.

Створено наукові засади прогнозування і оптимізації розвитку енергетики, розроблено оригінальну систему відповідних математичних моделей, обчислювальних методів та програмно-інформаційних систем.

Розроблено технології та обладнання для інтенсифікації пошуку та видобутку вугілля, природного газу та нафти; створено комп'ютерні системи проектування облаштування родовищ енергоресурсів.

Виконано дослідження кінетики горіння високозольного низькоякісного вугілля, розроблено технології його спалювання без додаткового застосування природного газу та мазуту, в тому числі в циркулюючому киплячому шарі; створено технології та обладнання для спалювання природного газу в енергетичних котлах із зменшеними викидами шкідливих речовин.

Розроблено теорію та методи управління процесами тепломасопереносу шляхом дискретно-імпульсного введення енергії в гетерогенні середовища та розроблені технології, орієнтовані на застосування в паливно-енергетичному комплексі.

Розроблено технології та обладнання для використання стиснутого природного газу як моторного палива.

Розроблено технології видобутку та використання позабалансових ресурсів - метану вугільних родовищ, геотермальної енергії. Виконано цикл досліджень по використанню відновлюваних джерел енергії.

Розроблено сучасні технології зварювання газо- та нафтопроводів, засоби технічної діагностики енергетичного обладнання, трубопровідних систем та металоконструкцій, застосування яких дає змогу визначити їх залишкові ресурси, терміни безпечного функціонування та виключити можливість виникнення аварій.

Розроблено технології та обладнання газотермічного та електронно-вакуумного нанесення зносо- та корозійностійких покриттів на елементи енергетичного обладнання, методи їх захисту в умовах впливу високих температур, пилу та динамічних навантажень.

Розроблено мікропроцесорні інформаційно-діагностичні системи електроенергетичних об'єктів "Регіна".

Проведено цілеспрямовані фундаментальні дослідження електромагнітних процесів та принципів підвищення надійності та навантажувальної спроможності турбогенераторів.

Створена загальна теорія вимірювальних перетворювачів струму та напруги електроенергетичних систем та установок, в тому числі надвисокої і ультрависокої напруги, що працюють як в статичних, так і в динамічних режимах з заданою високою точністю при різноманітних вхідних сигналах. На її основі створені перші в світі трансформатори струму ультрависокої напруги.

Разом з тим з ряду об'єктивних причин, у тому числі економічного характеру (зокрема ліквідація у міністерств і відомств ПЕК власних інноваційних фондів), участь НАН України в діяльності ПЕК в останні роки зменшується.

Необхідним є концентрація науково-технічного потенціалу НАН України на розробці пріоритетних проблем ПЕК, створення і реалізація відповідної програми діяльності НАН України. В програмі треба визначити пріоритети фундаментальних досліджень, передбачити заходи щодо концентрації потенціалу на найважливіших науково-технічних розробках, створення нових зразків техніки і технологій, повністю готових для практичного використання, спорудження за рахунок державних коштів та за участю галузевих міністерств і відомств пілотних установок, стендів, дослідних полігонів, крупних промислових зразків та інших споруд, що забезпечують створення новітньої вітчизняної техніки та технологій.