На виконання службового розпорядження <...>, ГУДКУ в Луганській області надає інформаційні матеріали щодо проблемних питань <...>, а саме:

1. Яку кредиторську заборгованість вважати заборгованістю з терміном позовної давності, що минув? Який порядок списання заборгованості з терміном позовної давності, що минув? Які нормативно-правові акти регулюють списання такої заборгованості?

Як визначено в ст. 257 ЦК загальний термін позовної давності становить 3 роки. Це означає, що на протязі трьох років (або більшого терміну, встановленого за згодою сторін) особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу. На протязі трьох років кредитор повинен вживати всіх заходів для стягнення заборгованості - вести претензійно - позовну роботу. Термін три роки застосовується до більшості зобов'язань, однак для деяких випадків законодавством установлені спеціальні терміни позовної давності. У відповідності з ч. 1 ст. 258 ЦК для окремих видів вимог може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала в порівнянні із загальною позовною давністю.

Перебіг терміну позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права чи про особу, яка порушила його (ст. 261 ЦК) .

Якщо термін виконання зобов'язання визначений у договорі, то перебіг терміну позовної давності починається з наступного дня після закінчення терміну виконання (ст. 261 ЦК) .

Якщо термін виконання зобов'язань у договорі не визначений або визначений моментом вимоги, то перебіг терміну позовної давності починається з дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (ст. 261 ЦК) .

У деяких випадках обчислення терміну позовної давності починається з моменту, визначеному в спеціальних нормах: за регресними зобов'язаннями перебіг терміну позовної давності починається з дня виконання основного зобов'язання (ст. 261 ЦК) ; за договорами найму - з моменту припинення договору найму (щодо вимог наймача) і з моменту повернення речі наймачем (щодо вимог наймодавця) (ст. 786 ЦК).

Перебіг терміну позовної давності може перериватися (ст. 264 ЦК) :

- при здійсненні особою дії, що свідчить про визнанням ним свого боргу;

- у випадку пред'явлення особою позову до одного з кількох боржників;

- у випадку пред'явлення особою позову, якщо предметом такого позову є лише частиною вимоги, право та яку має позивач.

Після того, як термін позовної давності був перерваний, починається новий відлік позовної давності.

У відповідності із ст. 268 Цивільного кодексу встановлені вимоги, на які термін позовної давності не поширюється. Зокрема на вимоги:

- вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;

- про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим пошкодженням здоров'я або смертю;

- страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).

Цивільним кодексом передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність (ч. 2 ст. 268 ЦК) , як наприклад, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що належить йому, без обмеження цієї вимоги будь-яким терміном.

Контролювати термін виникнення і перебігу заборгованості повинен працівник бухгалтерії, який веде облік розрахунків, головний бухгалтер або його заступник.

У випадку, якщо стан заборгованості не відслідковується, в результаті чого минув термін позовної давності по такій заборгованості, керівництво бюджетної установи може вжити заходів дисциплінарного впливу до посадової особи, що контролює ведення розрахунків.

Своєчасний контроль за термінами виникнення заборгованості, її станом, забезпечується шляхом проведення інвентаризації рахунків.

У відповідності з п. 1.5 Інструкції N 90 інвентаризацію розрахунків з дебіторами і кредиторами необхідно проводити не рідше двох разів на рік, розрахунків у порядку планових платежів і з депонентами - не рідше одного разу на місяць. Списання кредиторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, здійснюється щоквартально у відповідності з Порядком від 08.05.01 р. N 73.

Наказом керівника бюджетної установи створюється інвентаризаційна комісія. До її складу обов'язково включається головний бухгалтер (або його заступник) та працівник бухгалтерії, на якого покладено обов'язки по веденню обліку розрахунків.

У ході інвентаризації встановлюється реальний стан заборгованості. Всім дебіторам необхідно надати акти звірки розрахунків за даними свого обліку. На протязі 10 днів дебітори підтверджують свою заборгованість або заявляють свої заперечення. Якщо до кінця року не вдалося усунути розбіжності, то розрахунки з дебіторами та кредиторами показуються кожною стороною у своєму балансі у сумах, виходячи з даних бухгалтерського обліку, визнаних ними правильними.

По відношенню до кредиторської заборгованості, необхідно проаналізувати причини її виникнення і вжити заходів щодо її погашення. При наявності дебіторської заборгованості керівництво бюджетної установи повинно вжити заходів щодо своєчасного повернення коштів (при необхідності звернуться до суду з позовом про повернення дебіторської заборгованості).

За результатами інвентаризації складається акт інвентаризаційної комісії, який затверджує керівник бюджетної установи. До акту додається довідка з розшифровкою виявленої непогашеної заборгованості у розрізі дебіторів та кредиторів.

Після підписання акту і довідки розглядається питання щодо списання заборгованості, термін позовної давності якої минув.

Для списання кредиторської заборгованості за загальним фондом необхідно направити до вищестоящої установи такі документи: