- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Рішення
РАХУНКОВА ПАЛАТА
МІЖВІДОМЧА КОМІСІЯ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ
Р І Ш Е Н Н Я
Щодо сприяння реалізації принципу свободи вибору замовниками інформаційних систем в мережі Інтернет
Відповідно до статті
3-
3 Закону України
"Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (далі - Закон) з метою забезпечення створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, сприяння реалізації принципу свободи вибору замовниками інформаційних систем в мережі Інтернет, реалізуючи один з ключових принципів побудови і призначення системи державних закупівель щодо максимальної економії та ефективності витрачання державних коштів, аналізуючи питання, порушені у зверненнях замовників та інших суб'єктів сфери державних закупівель, Міжвідомча комісія з питань державних закупівель (далі - Комісія) ВСТАНОВИЛА:
Обов'язок замовника забезпечити прозорість здійснення державних закупівель шляхом оприлюднення інформації про закупівлі в інформаційних системах в мережі Інтернет визначений статтею 4-1, 8
Закону.
Відповідно до вимог
Закону замовник в інформаційних системах у мережі Інтернет зобов'язаний послідовно розмістити:
- річні плани державних закупівель;
- оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації;
- протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій;
- акцепт тендерної пропозиції та повідомлення про результати торгів;
- запит щодо цінових пропозицій (котирувань);
- звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього;
- оголошення про результати проведеної процедури закупівлі;
- інформацію, що стосується розгляду скарги, у разі її надходження (інформацію про отримання скарги, рішення щодо розгляду скарги).
Положення
Закону передбачають можливість замовників обирати для оприлюднення інформації будь-яку інформаційну систему у мережі Інтернет, за умови її відповідності обов'язковим вимогам, встановленим ст. ст. 4-1, 4-2 Закону.
Такими вимогами є:
наявність власного регламенту;
підтримку багатомовності;
побудована комплексна система захисту інформації;
використання засобів технічного захисту інформації, які мають експертні висновки Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України;
виконання функцій, встановлених частиною другою статті 4-1 цього
Закону;
надання можливості здійснення електронних державних закупівель в режимі online відповідно до вимог, визначених цим
Законом, з використанням промислово придатних технологічних рішень, які побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів, перетворенні даних при відображенні електронного документообігу, автоматизованого здійснення державних закупівель, що підтверджується відповідними охоронними документами.
Сукупний аналіз наведених правових норм вказує на те, що з метою оприлюднення інформації у сфері державних закупівель будь-яка особа може створити інформаційну систему в мережі Інтернет, яка повинна відповідати всім вимогам, встановленим
Законом. Тобто Закон встановлює рівну можливість всіх суб'єктів незалежно від форм власності створювати власні інформаційні системи в мережі Інтернет.
Разом з цим, донедавна домінуюче становище на ринку оприлюднення інформації про державні закупівлі займала інформаційна система у мережі Інтернет "Портал "Державні закупівлі України" (www.zakupivli.com), власником якої є ТОВ "Європейське консалтингове агентство".
На сьогоднішній день ТОВ "Європейське консалтингове агентство" не є єдиним суб'єктом, що здійснює діяльність з оприлюднення інформації про державні закупівлі. Альтернативна інформаційна система в мережі Інтернет - "Закупівлі за державні кошти" (www.torgi.net.ua) створена Тендерною палатою України та введена в дію з липня 2007 року. Зазначена інформаційна система здійснює розміщення інформації про державні закупівлі безоплатно. Крім того, найближчим часом буде запроваджена в дію інформаційна система в мережі Інтернет "Державні тендери" (www.eltrade.net.ua).
Наявність декількох інформаційних систем в мережі Інтернет, що призначені для оприлюднення інформації у сфері державних закупівель, в повній мірі забезпечує дотримання конкурентного законодавства інформаційними системами в мережі Інтернет та свідчить про розвиток конкуренції у цій сфері.
Таким чином, замовники - розпорядники державних коштів мають можливість здійснювати оприлюднення інформації про державні закупівлі будь-яким найбільш прийнятним для них способом і не зобов'язані звертатись саме до ТОВ "Європейське консалтингове агентство".
В контексті розгляду питання щодо розміщення інформації про державні закупівлі в інформаційних системах в мережі Інтернет слід зазначити, що відповідно до ст. ст.
8,
29-1 Закону оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників а також оголошення про результати проведення процедур відкритих і двоступеневих торгів, торгів з обмеженою участю та редукційну публікується в спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та в інформаційному бюлетені, який видає Тендерна палата України. При цьому, згідно ст. 8 Закону редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України при прийнятті оголошень зобов'язані перевіряти виконання замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет (наявність підтвердження про відповідність інформаційної системи в мережі Інтернет вимогам, встановленим Законом та наявність і відповідність коду, зазначеного в оголошенні, коду, який присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет). У разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, мають право не приймати оголошення до публікації.
Публікація оголошень здійснюється Інформаційним бюлетенем Тендерної палати України безкоштовно.
Неоприлюднення передбаченої цим
Законом інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційних системах в мережі Інтернет може оскаржуватись в порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону або в судовому порядку та є підставою для відміни торгів і визнання договору недійсним (ст. ст. 4-2, 8, 28, 34 Закону).
Віднесення витрат, понесених у процесі здійснення процедури закупівлі, в тому числі, витрат, пов'язаних з наданням послуг інформаційними системами в мережі Інтернет, здійснюється відповідно до вимог
Закону.
Так, згідно з ст.
21 Закону України
"Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" взаємовідносини та розрахунки між замовником, експертами, консультантами, учасниками, інформаційними системами в мережі Інтернет можуть визначатися у тендерній документації відповідно до цивільного законодавства.
Відповідно до положень цивільного законодавства здійснюється і надання тендерної документації, визначення її вартості та порядок розрахунків (частина перша статті
20 Закону) .
Частиною десятою статті
26 Закону визначено, що для оцінки тендерних пропозицій можуть залучатися відповідні експертні організації чи окремі експерти на договірних засадах між замовником та ними відповідно до положень цивільного законодавства, рекомендації яких можуть бути використані під час визначення переможця процедури закупівлі. Взаємовідносини та порядок розрахунків між сторонами договору та учасниками визначаються в тендерній документації.
Таким чином, на підставі статей
20,
21,
26 Закону між замовником, експертами, консультантами, учасниками, інформаційними системами в мережі Інтернет виникають правовідносини, передбачені
Цивільним кодексом України.
Ціноутворення при наданні послуг здійснюється експертами, консультантами, юристами, спеціалістами, інформаційними системами в мережі Інтернет відповідно Закону України
"Про ціни та ціноутворення", згідно з ст. 7 якого на зазначені послуги встановлюються вільні ціни і тарифи.
Надання послуг експертами, консультантами, спеціалістами, юристами, інформаційними системами в мережі Інтернет може здійснюватись з використанням об'єктів інтелектуальної власності. Використання об'єктів інтелектуальної власності передбачає виплату авторської винагороди, ліцензійних платежів тощо.
................Перейти до повного тексту