Відповідно до Закону України від 24.06.2004 N 1869-IV "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки" та з метою врегулювання питання щодо розроблення стратегічних планів дій підприємств, що надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо розроблення стратегічних планів дій підприємств, що надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення (далі - Методичні рекомендації), що додаються.

2. Управлінню стратегії реформування житлово-комунального господарства (Н.І.Олійник):

- забезпечити розміщення Методичних рекомендацій на веб-сайті Міністерства;

- довести цей наказ до відома та використання згідно з розрахунком розсилання.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника Міністра Г.М.Семчука.

Методичні рекомендації узагальнюють світовий та вітчизняний досвід розроблення стратегічних планів дій комунальних підприємств, що надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

При підготовці Методичних Рекомендацій використані макети таблиць, що були розроблені експертами Інституту місцевого розвитку (ІМР) в рамках стратегічного планування діяльності комунальних підприємств при виконанні проектів міжнародної технічної допомоги "Реформування тарифів та реструктуризація комунальних підприємств" (2000-2005) та "Розповсюдження досвіду реформування сфери комунальних послуг" (2005-2007). Обидва проекти виконувалися за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). За період реалізації зазначених вище проектів фахівці ІМР накопичили досвід роботи з 73 комунальними підприємствами водо-, теплопостачання та водовідведення у 38 містах України. Узагальнення, зокрема, саме цього досвіду і було покладено в основу підготовки даних Методичних рекомендацій.

Методичні рекомендації включають загальні підходи, рекомендації щодо структури, методів, процедур розроблення стратегічних планів дій підприємств водопостачання та водовідведення як основи їх діяльності на середньострокову перспективу (5-річний період), а також орієнтовний зміст їх розділів.

1.1 Методичні рекомендації щодо розроблення стратегічних планів дій підприємств водопостачання та водовідведення мають на меті зорієнтувати керівництво підприємств, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (ОМС) щодо можливої структури та змісту стратегічного плану, підходів до оцінки діяльності підприємств та розробки стратегічних заходів з метою стабілізації роботи систем централізованого водопостачання та водовідведення.

1.2 Запропоновані у цій методиці рекомендації до стратегічного планування діяльності комунальних підприємств не є обов'язковими і незмінними. Це означає, що у кожному конкретному випадку необхідно враховувати особливості підприємства, що надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, рівень соціально-економічного розвитку населеного пункту, активність і громадську позицію мешканців міста тощо.

1.3 Процес розробки стратегічного плану дій комунального підприємства здійснюється в декілька етапів:

- Підготовчий етап

- Основний етап

- Заключний етап.

1.4 На підготовчому етапі створюються організаційні засади розроблення стратегічного плану. Керівництво підприємства та ОМС приймають рішення про розроблення плану, формують та затверджують склад робочої групи, яку як правило очолює керівник (директор/начальник) підприємства. До складу робочої групи включаються безпосередні розробники (виконавці) стратегічного плану, серед яких, окрім працівників підприємства, можуть бути представники ОМС та громадськості міста. Одночасно приймається рішення про порядок роботи цієї групи. На підготовчому етапі робоча група:

- готує план - графік (часові межі) розроблення, обговорення та затвердження стратегічного плану;

- визначається зі структурою стратегічного плану, його основними цілями та призначенням;

- закріплює розробників (виконавців) кожного розділу стратегічного плану відповідно до прийнятої структури.

Робочою групою може бути прийняте рішення про залучення до розроблення стратегічного плану на договірних засадах науково-дослідних установ та консалтингових фірм.

1.5 У рамках другого (основного) етапу здійснюється безпосереднє розроблення проекту стратегічного плану дій підприємства. Робоча група збирає необхідну інформацію, аналізує її, вивчає вітчизняний та зарубіжний досвід реформ у сфері водопостачання та водовідведення, з'ясовує та узагальнює проблеми діяльності підприємства, встановлює пріоритетність їх вирішення, формулює стратегічні ініціативи та розробляє необхідні для їх реалізації стратегічні заходи.

На цьому етапі доцільно провести опитування різних верств населення методом фокусних груп щодо їх оцінки проблем у сфері забезпечення мешканців міста послугами водопостачання та водовідведення з метою визначення спільними зусиллями стратегічного бачення подальшого розвитку підприємства, напрямків і шляхів реалізації його цінової та технічної політики, можливостей вдосконалення якісних та кількісних характеристик послуг водопостачання та водовідведення.

Проект стратегічного плану обговорюється з керівництвом ОМС (міським головою, його заступниками, начальниками управлінь міськвиконкому, керівником фонду державного майна, секретарем міської ради, головою комітету міськради з питань ЖКГ та іншими відповідальними особами). Метою такого обговорення є погодження основних положень стратегічного плану, узгодження їх з програмними документами економічного і соціального розвитку міста, визначення участі міста у фінансуванні плану капітальних інвестицій, розгляд можливих сценаріїв впорядкування тарифів на послуги водопостачання та водовідведення та погодження одного із них.

За результатами обговорення до проекту розробленого стратегічного плану дій вносяться відповідні корективи. Після внесення змін розроблений документ готується до винесення його на обговорення на громадських слуханнях.

У засобах масової інформації (ЗМІ) за місяць до встановленої дати розміщується оголошення про час та місце проведення громадських слухань, на яких відбуватиметься розгляд та обговорення стратегічного плану дій підприємства. Одночасно у ЗМІ доцільно розмістити стислу версію (основні положення) стратегічного плану дій.

1.6 На заключному етапі відбувається проведення громадських слухань і презентація стратегічного плану дій, остаточне редагування документа за результатами громадських слухань та підготовка рішення про його затвердження. Відповідальність за виконання цих заходів покладається на робочу групу та виконавчий комітет міської ради.

Схвалений громадськістю стратегічний план дій підприємства виноситься на розгляд виконавчого комітету міської ради та затверджується його рішенням.

1.7 Після затвердження стратегічного плану необхідно організувати моніторинг його впровадження та щорічне звітування у місцевих ЗМІ про хід його виконання, економічні, технічні та соціальні наслідки його реалізації.

1.8 При зміні соціально-економічних, політичних та інших чинників, які можуть суттєво вплинути на діяльність підприємства, стратегічний план потребуватиме перегляду шляхом внесення відповідних уточнень та коригувань.

Стратегічний план дій підприємств централізованого водопостачання та водовідведення може мати наступну структуру:

Розділ 1. Вступ

Мета розробки та призначення стратегічного плану

Загальна інформація про місто

Загальна інформація про водопровідно-каналізаційне підприємство

Розділ 2. Оцінка діяльності підприємства

Оцінка системи управління підприємством

Оцінка технічного стану систем водопостачання та каналізації

Оцінка фінансово-економічної діяльності підприємства

Розділ 3. Стратегічні заходи щодо стабілізації роботи підприємства

Розвиток системи управління

Виробничо-технічні заходи

Фінансово-економічний розвиток

План капітальних інвестицій (ПКІ)

План фінансування стратегічних заходів

Додатки до Стратегічного плану

Рекомендовану структуру кожного із підрозділів стратегічного плану дій водопровідно-каналізаційного підприємства наведено у Додатку А.

Зміст та рекомендації щодо підготовки окремих частин стратегічного плану викладені нижче.

3.1. Вступ

У вступі стисло формулюється мета розробки та призначення стратегічного плану дій підприємства на середньострокову перспективу, наводиться загальна інформація про місто та водопровідно-каналізаційне підприємство.

3.1.1. Мета розробки та призначення стратегічного плану дій

У цьому підрозділі необхідно чітко сформулювати мету діяльності підприємства на середньострокову перспективу, бачення щодо можливих шляхів досягнення цієї мети, стисло обїрунтувати необхідність розробки та напрямки використання стратегічного плану. Доцільно також навести стислий огляд виконаних у процесі стратегічного планування робіт та зазначити їх виконавців.

3.1.2. Загальна інформація про місто

У цій частині стратегічного плану необхідно подати інформацію про:

- географічне розташування міста, його адміністративний статус;

- коротку історичну довідку;

- особливості соціально-економічного розвитку;

- кліматичні умови;

- чисельність населення, основні демографічні характеристики (статево-вікову структуру населення, середній розмір сім'ї тощо) - в динаміці за два останні роки;

- чисельність працездатного та безробітного населення, рівень середньої заробітної плати по місту - в динаміці за два останні роки;

- фінансові ресурси місцевого бюджету (надходження, у т.ч. за рахунок офіційних трансфертів, та видатки, зокрема на соціально-економічний розвиток).

Доцільно також навести організаційну структуру ради та її виконавчого комітету, в якій головний акцент зробити на органи управління житлово-комунальним господарством міста та органи, які уповноважені приймати рішення майнового характеру (наприклад, формування статутного фонду підприємства, контроль за ефективним використанням комунального майна, інші питання). Окремо можна зазначити органи, що здійснюють управління системою водопостачання та водовідведення міста.

3.1.3. Загальна інформація про підприємство

У цьому підрозділі стратегічного плану наводиться інформація про:

- повну і скорочену назву підприємства, його юридичну адресу;

- керівництво підприємства та його основних структурних підрозділів (прізвище, ім'я, по-батькові, посада);

- основну діяльність підприємства;

- форму власності та організаційно-правову форму суб'єкта господарювання;

- чисельність персоналу підприємства та рівень середньої заробітної плати на підприємстві (станом на початок року, в якому відбувається розробка Стратегічного плану);

- кількість абонентів (в цілому та тих, що встановили прилади обліку), чисельність населення, яке обслуговується підприємством (тис. осіб - окремо по водопостачанню та водовідведенню) - станом на початок року, в якому відбувається розробка Стратегічного плану);

- обсяги виробництва води - у куб.м/добу та в л/особу/добу (за даними року, який передує розробці стратегічного плану).

У цьому підрозділі також можна навести інформацію про обсяг покупної води (якщо підприємство купує воду зі сторони) та показники питомого споживання електричної енергії як одної з найбільших статей витрат на виробництво та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (за даними року, який передує розробці Стратегічного плану).

3.2. Оцінка діяльності підприємства

Для визначення головних проблем та їх чинників, цілей та тенденцій розвитку водопровідно-каналізаційного підприємства має бути виконаний детальний аналіз його стану у розрізі окремих сфер діяльності за останні два роки, що передували підготовці стратегічного плану. Для повноти оцінки діяльності підприємства доцільно також проаналізувати ступінь забезпечення потреб споживачів у послугах водопостачання та водовідведення та рівень задоволення ними мешканців міста.

Методичні рекомендації з виконання оцінки діяльності підприємства, що подаються нижче окремо за кожною із сфер його діяльності, містять інформацію про потенційних виконавців цієї оцінки та інформаційні джерела, на використанні яких базується проведення аналізу.

3.2.1. Оцінка системи управління підприємством

У цьому підрозділі Стратегічного плану наводиться стисла інформація про організаційну форму та особливості управління підприємством, систему договірних відносин, а також аналізується система кадрового забезпечення.

3.2.1.1 Організаційна форма та управління підприємством

Аналіз організаційної форми та системи управління підприємством здійснюється на підставі установчих документів підприємства та інших організаційно-господарських рішень власника підприємства чи уповноваженого ним органу (ради та виконкому). Зокрема, необхідно стисло описати:

- Дату та порядок створення підприємства, його правонаступництво у випадку зміни форми власності чи реорганізації на момент створення;

- Організаційно-правову форму підприємства відповідно до Класифікатора організаційно-правових форм господарювання, дату державної реєстрації та номер, за яким підприємство внесено до Єдиного державного реєстру;

- Форму власності підприємства відповідно до Класифікатора форм власності, власника майна (засновника) та повноваження засновника і органу/органів, що здійснюють управління комунальним майном та оперативне управління діяльністю підприємства;

- Правовий режим майна, яке передано підприємству для здійснення діяльності;

- Мету та предмет діяльності підприємства.

У цій частині стратегічного плану необхідно також описати, як складаються відносини підприємства із радою та/чи її виконавчим комітетом з питань погодження та контролю за виконанням планів діяльності підприємства, порядку відрахування частини прибутку підприємства до міського бюджету, порядку відчуження та списання з балансу основних засобів, порядку використання підприємством амортизаційних відрахувань та прибутку, створення та використання статутного та інших фондів підприємства, порядку формування та встановлення тарифів на послуги, що надаються підприємством, показники та періодичність аналізу (моніторингу), за якими власник чи уповноважений ним орган здійснює контроль за ефективністю використання комунального майна та діяльності підприємства.

Розділ повинен містити інформацію про порядок призначення керівника підприємства, а також схему та стислий опис організаційної структури підприємства із визначенням підпорядкування відділів та служб, особливостей їх взаємодії і обміну інформацією, а також звітування перед керівництвом підприємства.

Висновки до цього розділу мають містити наступне:

- Чи дотримані вимоги діючого законодавства у процесі створення (реорганізації) та державної реєстрації підприємства;

- Чи відповідає організаційно-правова форма підприємства та правовий режим майна, яким воно оперує, цілям створення та предмету його діяльності, а також вимогам діючого законодавства;

- Чи відносини між підприємством та його власником (чи органом, уповноваженим управляти підприємством) регламентовані в статуті підприємства, інших рішеннях власника чи органу, уповноваженого управляти майном підприємства;

- Чи ефективним є процес формування і встановлення тарифів на послуги підприємства, а також чи дотримуються при цьому вимоги діючого законодавства;

- Чи відповідає вимогам діючого законодавства порядок призначення керівника (директора) підприємства і чи встановлені терміни та порядок звітування підприємства (в тому числі його керівника) про результати діяльності;

- Чи повною мірою організаційна структура та розподіл функціональних обов'язків відповідають меті та характеру діяльності підприємства.

3.2.1.2 Система договірних відносин

Аналіз системи договірних відносин необхідно розпочати із висвітлення положень рішення ОМС про визначення виконавця послуг централізованого водопостачання та водовідведення для споживачів багатоквартирних будинків, в яких не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, ЖБК, МЖК. Залежно від того, хто є виконавцем, слід описати договори (за умови, що вони укладені) між:

- ОМС і виробником та/чи виконавцем послуг про забезпечення споживачів послугами;

- Між виробником послуг (підприємством водопровідно-каналізаційного господарства) та виконавцем послуг (житлово-експлуатаційним підприємством у випадку, якщо виконавцем визначено ЖЕП) купівлі-продажу питної води та прийому стоків;

- Між підприємством водопровідно-каналізаційного господарства (якщо воно визнано рішенням ОМС виконавцем послуг) та житлово-експлуатаційним підприємством про розмежування відповідальності перед споживачем у процесі надання послуг;

- Між підприємством водопровідно-каналізаційного господарства та підприємством (підприємствами), що надають послуги постачання гарячої води, купівлі-продажу холодної води;

- Між виконавцем послуг (підприємство водопровідно-каналізаційного господарства чи ЖЕП) та споживачами - юридичними та фізичними особами.

Якщо у місті створено розрахунковий центр або збір платежів здійснюють сторонні суб'єкти господарювання, то це також варто описати в цьому розділі.

Якщо якийсь із перелічених договорів не укладено, варто визначити, чому і чи можливе його укладення в майбутньому.

Досить поширеною є практика, за якої рішення виконкому про визначення виконавців комунальних послуг у багатоквартирних будинках не прийняті. В такому випадку опис системи договірних відносин буде складатися за дещо іншою схемою:

- констатація факту відсутності рішення виконкому про визначення виконавця;

- опис фактичного стану справ (хто надає послуги споживачам - мешканцям багатоквартирних будинків, хто виставляє їм рахунки та збирає платежі, проводить претензійно-позовну роботу із боржниками);

- опис фактично існуючих відносин між комунальними та житлово-експлуатаційними підприємствами (відповідальність перед споживачами за ненадані чи неякісно надані послуги, відповідальність за обслуговування внутрішньобудинкових систем, відшкодування збитки від неналежного стану внутрішньобудинкових систем);

- опис існуючих договорів із споживачами (їх кількість, відповідність договорів із споживачами Типовому договору, сторони договору та інші положення).

Складовою розділу може стати таблиця, яка відображатиме стан укладення договорів із споживачами за нижченаведеною формою:

Оскільки система договірних відносин буде ефективно працювати лише за умови дотримання їх положень всіма учасниками договірних відносин та належного організаційного забезпечення, у розділі варто описано стан претензійно-позовної роботи (кількість виставлених претензій, кількість пред'явлених позовів, загальна суми заборгованості та скільки коштів стягнуто в результаті проведених заходів, інше).

- Висновки до цього розділу мають містити інформацію про:

- Наявність та зміст рішення ОМС про визначення виконавця послуг централізованого водопостачання та водовідведення в багатоквартирних будинках, в яких не створені об'єднання співвласників багатоквартирного будинку чи інша юридична особа;

- Наявність договору між підприємством та ОМС про забезпечення споживачів відповідними послугами;

- Чи укладено (якщо ні, то з якої причини) договір купівлі-продажу питної води та прийому стоків чи про розмежування відповідальності перед споживачами послуг у процесі надання їм послуг із житлово-експлуатаційними підприємствами;

- Чи укладено договір купівлі-продажу питної води підприємству (підприємствам), що надає послуги постачання гарячої води;

- Стан укладення (приведення у відповідність до вимог діючого законодавства) договорів із споживачами послуг (якщо підприємство визнано виконавцем послуг);

- Інформацію про стан претензійно-позовної роботи із споживачами послуг.

Два останні висновки можуть бути підкріплені таблицею з відповідною інформацією.

3.2.1.3 Кадрове забезпечення

Для складання цього розділу стратегічного плану доцільно проаналізувати роботу з кадрами за такими напрямами:

1. Динаміка та структура чисельності персоналу

2. Середній вік та стаж роботи персоналу

3. Особливості роботи з кадрами на підприємстві (рівень середньої заробітної плати, плинність кадрів, чинна систему преміювання, програми підвищення кваліфікації кадрів, рівень кваліфікації кадрів в галузі інформатики та комп'ютерної техніки тощо).

Напрям 1: Динаміка та структура чисельності персоналу.

Для його підготовки необхідно проаналізувати:

- Динаміку середньооблікової чисельності персоналу за останні два роки (як в абсолютних, так і у відносних одиницях), описати причини змін, а також зазначити, чи відповідає фактична чисельність персоналу підприємства його об'єктивним потребам.

- Структуру персоналу за професійними групами (такими як (1) керівники; (2) персонал, що належить до професійних груп "професіонали", "фахівці", "технічні службовці"; (3) робітники), а також описати, які зміни відбулися в структурі персоналу впродовж останніх двох років та за рахунок яких факторів.

- Структуру середньооблікової чисельності персоналу за місцем виникнення витрат (виробничий персонал, загальновиробничий персонал, адміністративний персонал, персонал служби збуту, інший персонал). Цю інформацію можна навести у табличній формі:

Представлені у вищенаведеній таблиці дані, доцільно проаналізувати та описати у тексті. Зокрема, потрібно зазначити, яка категорія персоналу займає найбільшу / найменшу частку у загальній структурі.

Напрям 2: Середній вік та стаж роботи персоналу.

Для його підготовки необхідно здійснити аналіз середнього віку працюючих та їхнього стажу роботи (як в загальному, так і на підприємстві). Необхідно, зокрема, проаналізувати кількість / частку пенсіонерів, осіб передпенсійного віку, тих, кому було призначено пенсію на пільгових умовах, а також інвалідів. Інформацію доцільно представити у табличній формі:

За наведеною у таблиці інформацією необхідно зробити висновки. Зокрема, звернути увагу на можливий дефіцит молодих кадрів, роботу щодо вчасного формування та належного використання кадрового резерву на підприємстві тощо.

Напрям 3: Особливості роботи з кадрами на підприємстві.

Для його підготовки необхідно здійснити аналіз та стислий опис:

- витрат на оплату праці (доцільно визначити % витрат на оплату праці у загальних витратах на виробництво та надання послуг);

- розміру середньомісячної заробітної плати, порівнявши її з середньою по місту за відповідний період;

- показників плинності кадрів (бажано в розрізі окремих структурних підрозділів) та основних факторів, які її зумовлюють (наприклад, низький рівень заробітної плати, важкі умови праці тощо);

- чинної системи преміювання працівників, її переваг та недоліків (зазначити, зокрема, яким чином встановлюється розмір премії, чи передбачено преміювання за індивідуальні досягнення та кінцеві результати роботи, чи сприяє діюча система преміювання якісному і своєчасному виконанню виробничих завдань, якщо ні, то чому);

- діяльності щодо підвищення кваліфікаційного рівня персоналу (описати, які умови створено для підвищення рівня кваліфікації персоналу, як часто працівники підприємства відвідують спеціалізовані виставки/семінари, скільки осіб навчається у даний час за кошти підприємства у вищих/середніх навчальних закладах, якою є частка витрат на підвищення кваліфікації кадрів (у % від загальних витрат підприємства на виробництво та надання послуг)).

Не буде зайвим проаналізувати, чи вистачає на підприємстві висококваліфікованих фахівців з важливих для забезпечення його нормального функціонування питань: з водопостачання та водовідведення (особливо з вищою освітою), з програмного забезпечення, з фінансово-економічних питань, з планування капітальних інвестицій та стратегічного планування, юристів, спеціалістів робітничих професій тощо.

Зважаючи на актуальність проблеми автоматизації розрахунків, створення локальних комп'ютерних мереж, запровадження процедури обміну даними між відділами на електронних носіях, бажано проаналізувати рівень кваліфікації кадрів у галузі інформатики та комп'ютерної техніки. Зокрема, необхідно зазначити частку осіб (у % від чисельності персоналу, що належить до професійних груп "керівники", "професіонали", "фахівці", "технічні службовці"), які мають навички роботи на персональному комп'ютері.

На підставі проведеного аналізу необхідно сформулювати основні проблеми в системі кадрового забезпечення підприємства. Зокрема, варто зосередитися на таких питаннях як:

- відповідність чисельності персоналу об'єктивним потребам підприємства;

- динаміка та причини змін у чисельності персоналу за останні два роки;

- наявність дефіциту молодих кадрів, проблеми з формуванням та використанням кадрового резерву;

- рівень заробітної плати працівників підприємств у порівнянні з середньою заробітною платою в місті;

- рівень та причини плинності кадрів;

- переваги та недоліки чинної системи преміювання;

- обсяги фінансування програм з підвищення кваліфікації кадрів та підготовки висококваліфікованих фахівців;

- брак фахівців певних спеціальностей;

- інші можливі проблеми.

3.2.2. Оцінка технічного стану систем водопостачання та каналізації

У цьому розділі необхідно описати загальний стан систем водопостачання та каналізації, що експлуатуються підприємством. Інформація має базуватися на попередньо виконаному зборі та систематизації основних технічних і експлуатаційних показників систем водопостачання та водовідведення. Зокрема, необхідно навести основні питомі показники функціонування систем водопостачання та водовідведення:

- питоме водоспоживання (л/особу/добу) - як частка від ділення загальної кількості води, яка надходить у систему, на чисельність населення міста;

- питома реалізація води та послуг з водовідведення (л/особу/добу) - як частка від ділення кількості води (стоків), на яку виставлено рахунки населенню, на чисельність населення, що обслуговується підприємством;

- питома довжина водопровідних мереж (м/особу);

- аварійність водопроводів (ав./рік/100 км);

- відсоток втрат води (%);

- питоме енергоспоживання з водопостачання (кВт-год./куб.м);

- аварійність каналізаційних мереж (ав./рік/100 км);

- питоме енергоспоживання з водовідведення (кВт-год./куб.м).

Для наочності динаміку вищезазначених показників можна представити у табличній формі.

Питомі показники функціонування систем водопостачання і водовідведення

3.2.2.1 Система водопостачання

Цей розділ доцільно розпочати з короткої історичної довідки про розвиток системи водопостачання в місті (рік заснування, джерела водопостачання, основні споруди, продуктивність водопроводу та довжина мереж на час заснування, основні події, що найбільшою мірою вплинули на розвиток системи).

Далі необхідно навести характеристику сучасного стану системи водопостачання, а саме - узагальнити інформацію наступного змісту:

- загальна характеристика споруд (водозабір - підземний/поверхневий, розташування, продуктивність, основні насосні станції, характеристика та ємність резервуарів чистої води);

- встановлена виробнича продуктивність водозаборів та насосних станцій (по можливості, бажано описати продуктивність споруд за результатами контрольних замірів в системі водопостачання, тобто, визначення обсягів загальної подачі води в систему на момент проведення оцінки. Ці роботи можуть бути виконані (1) безпосередньо підприємством з використанням стаціонарних або портативних лічильників за наявності, або (2) об'ємним методом при відсутності приладів обліку на об'єктах, або (3) силами сторонніх організацій);

- загальна довжина водогонів та мереж, основний матеріал труб та їх діаметри (дані про довжину повинні відповідати даним форми N 1-водопровід) ;

- графік подачі та споживання води (цілодобова подача або за графіком, зниження тисків вночі тощо);

- виробничі показники про підняту та реалізовану воду (джерело - звітні дані по формі N 1-водопровід) - обсяги піднятої води, обсяги поданої (в т.ч. покупна вода) та реалізованої води, витрати води на власні потреби та величина втрат. Ці показники бажано представити у табличній формі за нижченаведеною формою:

Потребує аналізу показник питомого водоспоживання населення (л/особу/добу), як в середньому по місту, так і в розрізі окремих груп населення з урахуванням їх місця проживання (у багатоповерховому житлі, приватному секторі). В межах кожної такої групи обов'язково подається інформація про чисельність населення (частку абонентів), які розраховуються за показами індивідуальних засобів обліку, та наводяться показники питомого водоспоживання цих споживачів. Джерелом інформації для такої оцінки служать дані абонентського відділу (відділу збуту) підприємства.

Одночасно необхідно проаналізувати фактичний відсоток втрат води та порівняти його із звітним і затвердженим показником втрат. Фактичний відсоток втрат встановлюється на підставі контрольних вимірювань в системі.

Необхідно також навести загальну оцінку якості води у джерелах водопостачання та у розподільчій мережі. Така оцінка має базуватися на даних лабораторії водоканалу у відповідності до вимог СЕС та даних щодо відхилень лабораторних показників від держстандарту "Вода питна".

Аналіз водопровідної мережі підприємства має проводитися в розрізі груп мереж в залежності від матеріалу трубопроводів за такими показниками: діаметр, протяжність (як у км, так і у % від загальної довжини водопровідних мереж), термін експлуатації, аварійність (кількість аварій на 100 км/рік). Для зручності ці показники можуть бути представлені у табличній формі за зразком, що подається нижче:

У цьому підрозділі бажано також навести дані про безгосподарські (відомчі та приватні) водопроводи (протяжність трубопроводів, їх діаметри, кількість споруд тощо), які підприємство експлуатує без належної передачі їх на баланс.

Далі необхідно навести узагальнену характеристику насосних станцій системи водопостачання (ВНС) за їх проектною і фактичною продуктивністю, методами регулювання режиму роботи, потужністю встановленого насосного обладнання і його енергоефективністю. Інформацію бажано подати у табличній формі за нижченаведеним шаблоном:

Обов'язково потрібно проаналізувати та описати стан будівельної, електричної та механічної частин насосних станцій (поганий, задовільний, потребує негайної заміни чи ремонту).

Доцільно навести принципову схему існуючої системи водопостачання з нанесенням основних споруд - джерело, насосні станції.

За результатами проведеного аналізу необхідно зробити висновки про основні проблеми системи водопостачання, виявлені під час обстеження, можливі ризики з точки зору забезпечення споживачів послугами належної якості та у достатніх обсягах. Зокрема, потрібно зосередитися на наступних питаннях:

- Потенційні проблеми джерел водопостачання (ризики забруднення, падіння рівнів тощо).

- Стан мереж та споруд.

- Надмірна встановлена потужність, високе водо- та енергоспоживання.

- Обсяги недообліку води у споживачів.

- Якість води в розподільчій мережі.

- Низький ККД та високе питоме енергоспоживання насосних агрегатів.

- Висока аварійність водопровідних мереж.

- Значні втрати (недооблік) води в системі, тощо.

3.2.2.2 Система каналізації

Доцільно розпочати з короткої історичної довідки про розвиток системи водовідведення в місті (рік заснування, довжина мереж на час заснування, основні споруди та місця скиду стічних вод, дати введення в експлуатацію основних споруд - мереж, КНС, очисних споруд, основні події, які найбільшою мірою вплинули на розвиток системи водовідведення).

Далі потрібно навести основні показники функціонування централізованої системи водовідведення, а саме зосередити увагу на наступних питаннях:

- загальна характеристика (система та схема каналізування, відсоток охоплення системою централізованого водовідведення, басейни каналізування та кількість КНС, наявність очисних споруд, наявність аварійних скидів тощо);

- встановлена пропускна спроможність системи водовідведення та каналізаційних очисних споруд (джерело інформації - форма N 1-каналізація) ;

- загальна протяжність, матеріал та діаметр каналізаційних колекторів та напірних трубопроводів (джерело інформації - форма N 1-каналізація та дані виробничо-технічного відділу);

- виробничі показники системи водовідведення (пропущено стоків, в т.ч. від прийнятих від інших систем, очищено стоків, передано іншим підприємствам, обсяги спожитої електроенергії. Джерело інформації - форма N 1-каналізація) .

Далі необхідно навести кількість та загальну характеристику каналізаційних очисних споруд (споруди механічного очищення, споруди біологічного очищення та доочищення, технологічна лінія обробки осаду), їх проектні потужності, загальну пропускну спроможність. При можливості бажано провести контрольні заміри притоку стоків на КОС з метою складання водного балансу (кількість води, яка надходить в систему водопостачання, має бути збалансована з кількістю стоків, які приходять на очисні споруди). Такі вимірювання може виконати підприємство самостійно, використовуючи при цьому споруди на КОС - лоток Вентурі або лоток Паршаля, або при відсутності стаціонарних лотків, - заміри на КНС з використанням портативних приладів. У випадку якщо підприємство немає портативних приладів, воно може замовити виконання цих робіт у сторонніх організацій.

Доцільно окремо проаналізувати якість стоків у системі каналізації у відповідності до Правил приймання стічних вод підприємств та відомчих систем каналізації населених пунктів України, встановлених наказом Держбуду України N 37 від 19.02.2002 р. (концентрація основних забруднень на вході та на виході КОС, концентрація тих же забруднень в річці, в місці скиду та нормативні концентрації для порівняння). Результати такої оцінки можна представити у табличній формі, зразок якої подається нижче:

Аналіз стану каналізаційних мереж (напірних та каналізаційних самопливних колекторів) доцільно проводити у розрізі груп мереж в залежності від матеріалу трубопроводів за такими показниками: діаметр, довжина труб (як у км, так і у % від загальної довжини каналізаційних мереж), термін експлуатації, аварійність (кількість аварій на 100 км/рік). Для зручності ці показники можна представити у табличній формі за зразком, що подається нижче:

Далі необхідно навести узагальнену характеристику насосних станцій системи водовідведення (КНС) за їх продуктивністю, годинами роботи насосів протягом доби, потужністю встановленого насосного обладнання, а також ефективністю його роботи. Доцільно проаналізувати технологічні та енергетичні параметри роботи насосного обладнання, стан будівельної, електротехнічної та механічної частини КНС (поганий, задовільний, потребує негайного ремонту, тощо).

Частково цю інформації можна подати у табличній формі за нижченаведеним шаблоном:

Окремо необхідно навести стислий огляд технології очищення стоків на КОС (механічна, біологічна та лінія обробки мулу), інформацію про показник питомого енергоспоживання на каналізаційних очисних спорудах (кВт-год./куб.м).

Доповнити висновок щодо стану КОС допоможуть результати натурних обстежень споруд (їх будівельної частини, механічного обладнання, електрообладнання технологічних споруд) та лабораторії для контролю за роботою очисних споруд.

Бажано навести принципову схему існуючої централізованої системи водовідведення з нанесенням основних споруд - КНС та КОС.

За результатами проведеного аналізу необхідно зробити висновки про основні проблеми системи каналізації, виявлені під час обстеження. Зокрема, потрібно зосередитися на наступних питаннях:

- Проблеми відновлення самопливних колекторів.

- Стан насосного обладнання на КНС (низький ККД / висока енергоємність).

- Висока аварійність каналізаційних мереж та відсоток заторів.

- Недостатня або завищена потужність існуючих КОС.

- Неефективна робота системи аерації біологічного очищення КОС.

- Невирішені питання утилізації мулу на КОС.

- Стан будівельної, механічної та електричної частин КОС (поганий, добрий, задовільний, потребує негайного ремонту).

- Якість лабораторного обладнання для контролю за роботою очисних споруд.

3.2.3. Оцінка фінансово-економічної діяльності підприємства

Оцінка фінансово-економічної діяльності підприємства повинна включати аналіз системи бухгалтерського і податкового обліку, фінансової звітності, фінансового стану, практики роботи зі збуту послуг та фінансування капітальних інвестицій.

3.2.3.1 Бухгалтерський облік, фінансова звітність та оподаткування

Оцінка стану бухгалтерського та податкового обліку, фінансової звітності має здійснюватися за такими напрямками:

1. організація бухгалтерського та податкового обліку;

2. облікова політика;

3. форма бухгалтерського обліку та стан автоматизації облікового процесу.

Напрям 1. Організація бухгалтерського та податкового обліку

З метою оцінки організації бухгалтерського і податкового обліку на підприємстві бажано розглянути такі питання:

- структура бухгалтерської служби (кількісний та посадовий склад бухгалтерії, його відповідність характеру та масштабам діяльності підприємства);

- розподіл посадових обов'язків, наявність посадових інструкцій, графік виконання облікових робіт та графік документообороту;

- порядок взаємодії бухгалтерії з управлінськими службами підприємства та інші аспекти діяльності облікового апарату;

- документальне забезпечення обліку, в тому числі наявність розпорядчих документів власника (або уповноважених ним органів).

Напрям 2. Облікова політика

Здійснюючи аналіз облікової політики підприємству необхідно описати сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Одноваріантні принципи, методи і процедури до облікової політики не включаються як такі, що є імперативними (тобто такими, що безумовно мають виконуватись підприємством, оскільки такий єдиний варіант передбачено в нормативно-правових документах). Якщо з деяких питань нормативно-методичними документами з бухгалтерського обліку не встановлені методи і процедури ведення бухгалтерського обліку, то підприємство самостійно приймає рішення, виходячи із загальних основ Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", П(С)БО, Плану рахунків та інших нормативно-методичних документів з бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Для наповнення цього підрозділу необхідно:

- проаналізувати Наказ про облікову політику підприємства (зазначається N та дата наказу) та його додатки, оцінити відповідність положень Наказу про облікову політику діючим П(С)БО, з урахуванням набрання чинності нових та внесення змін в існуючі П(С)БО, іншим нормативним актам.

- Оцінити робочий план рахунків підприємства, порядок і графік документообороту, систему контролю за якістю первинних документів, положення про комісії та ради підприємства (інвентаризаційну, технічну, експертну), перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат, бази їх розподілу, перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості робіт (послуг).

- визначити особливості обліку і документального забезпечення порядку передачі підприємству комунального майна міста, надходження комунального майна в результаті такої передачі, його вилучення (списання, ліквідації).

Напрям 3. Форма бухгалтерського обліку та стан автоматизації облікового процесу

Форма бухгалтерського обліку характеризується з точки зору наявності системи облікових регістрів, порядку і способу реєстрації інформації, а також її узагальнення та автоматизації (необхідно навести стислий опис програмного забезпечення, його відповідність потребам підприємства та сучасним вимогам законодавства).

За результатами аналізу стану бухгалтерського та податкового обліку, фінансової звітності необхідно сформулювати висновки щодо:

- фактичного стану організації і контролю за веденням бухгалтерського та податкового обліку, можливості використання їх даних для планування;

- достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства;

- відповідності фінансової та інших видів звітності обраній обліковій політиці, П(С)БО та чинній нормативно-правовій базі;

- наявності та ефективності системи автоматизації облікового процесу.

3.2.3.2 Фінансовий аналіз

Основним завданням фінансового аналізу є оцінка активів, доходів, витрат та результатів діяльності підприємства за звітний період, виявлення факторів, які позитивно або негативно вплинули на кінцеві фінансові результати діяльності підприємства.

Аналіз фінансового стану необхідно проводити за такими напрямками:

1. Оцінка доходів:

- Обсяги реалізації послуг водопостачання та водовідведення

- Тарифи на послуги водопостачання та водовідведення

2. Оцінка витрат за видами діяльності:

- Витрати операційної діяльності

- Інші витрати

3. Оцінка фінансових результатів

4. Оцінка дебіторської заборгованості

5. Оцінка кредиторської заборгованості

Наприкінці підрозділу доцільно зробити узагальнення результатів фінансового аналізу.

Напрям 1: Оцінка доходів

Аналіз обсягів реалізації послуг водопостачання та водовідведення необхідно проводити у розрізі груп споживачів (населення, бюджетні установи, інші споживачі), визначаючи динаміку обсягів реалізованих послуг водопостачання та водовідведення у абсолютних і відносних величинах. Для зручності інформацію можна подати у табличній формі наступного зразка:

При описі обсягів реалізації слід оцінити зміни у структурі обсягів реалізації послуг водопостачання та водовідведення, проаналізувати частку та динаміку по кожному виду послуг, які надає підприємство (водопостачання/водовідведення). Бажано описати окремо зміни по кожному виду послуг (водопостачання/водовідведення). Зокрема, доцільно навести інформацію про зміну обсягів споживання послуг водопостачання/водовідведення у розрізі груп споживачів, з аналізом причин цих змін. Для більш детального обїрунтування висновків щодо змін обсягів реалізації послуг потрібно скористатися аналітичними даними абонентського відділу (відділу збуту) щодо динаміки кількості абонентів в цілому по підприємству, абонентів з приладами обліку тощо.

Тарифи на послуги водопостачання та водовідведення, що діяли впродовж періоду оцінки, доцільно навести у формі таблиці:

Описуючи інформацію про тарифи, необхідно зазначити, коли були введені в дію тарифи та згідно яких рішень міської ради (N , дата). Можна також навести відсоток зміни тарифів для кожної групи споживачів.

Напрям 2: Оцінка витрат за видами діяльності

Витрати операційної діяльності підприємства у розрізі окремих статей аналізують за даними фінансової звітності (Звіту про фінансові результати (форма N 2) ) в динаміці за два останні роки, що передували розробленню стратегічного плану. Інформацію форми N 2 про доходи, витрати, а також фінансові результати діяльності підприємства можна відобразити у табличній формі:

За даними Звіту про фінансові результати (форма N 2) необхідно проаналізувати звичайну діяльність підприємства та визначити основні чинники, що вплинули на її фінансові результати.

Аналіз фінансових результатів основної діяльності підприємства здійснюють на основі даних форми N 1-С. З цією метою доцільно скласти аналітичну таблицю, інформація в якій відноситься лише до основного виду діяльності підприємства - виробництва і надання послуг водопостачання та водовідведення.

На основі даних, наведених в таблицях, необхідно описати фактори, які вплинули на фінансові результати від основної діяльності підприємства. Доцільно проаналізувати зміни окремих статей витрат (наприклад: адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат) та вказати відповідний відсоток їх зміни (збільшення/зменшення) порівняно з попереднім роком.

Якщо фінансовий результат від основної діяльності підприємства є відмінним від фінансового результату звичайної діяльності, то доцільним є аналіз доходів та витрат від інших (неосновних) видів діяльності.

Рівень відшкодування фактичних витрат на виробництво і надання послуг водопостачання та водовідведення чинними тарифами на ці послуги доцільно проаналізувати у розрізі окремих груп споживачів, а інформацію представити у табличній формі.

Далі необхідно проаналізувати структуру витрат та стисло описати результати аналізу.

Аналізуючи структуру витрат на виробництво і надання послуг водопостачання та водовідведення за статтями витрат або економічними елементами, необхідно оцінити їх динаміку за два роки, а також виявити ті статті або елементи витрат, які суттєво вплинули на зростання витрат операційної діяльності.

Структуру операційних витрат можна подати у вигляді таблиці. За даними такої таблиці визначається абсолютне та відносне зростання операційних витрат на виробництво і надання послуг водопостачання та водовідведення.

Доцільним є більш детальний опис найбільш вагомих за часткою статей операційних витрат на виробництво і надання послуг водопостачання та водовідведення (наприклад, витрат на електроенергію, оплату праці та відрахування, тощо).

Оцінку витрат операційної діяльності завершують узагальненням основних показників витрат на виробництво і надання послуг водопостачання та водовідведення, які можуть бути подані у табличному вигляді.

Напрям 3: Оцінка фінансового результату діяльності підприємства

На підставі узагальнення результатів аналізу доходів (напрям 1) та витрат (напрям 2) необхідно сформулювати висновки про фінансові результати діяльності підприємства в цілому. Зокрема, зазначити фактори, що вплинули на фінансові результати, та визначити головні проблеми (наприклад, збитковість основної або операційної діяльності підприємства, несвоєчасний перегляд тарифів тощо).

Напрям 4: Оцінка дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги

Аналіз дебіторської заборгованості за послуги водопостачання і водовідведення у розрізі груп споживачів (як в абсолютних, так і у відносних одиницях) необхідно здійснювати станом на кінець періодів, що аналізуються. Для аналізу використовують дані балансу (форма N 1) та аналітичні дані абонентського відділу (відділу збуту). Інформацію про дебіторську заборгованість доцільно подати у вигляді таблиці.

За наведеними у таблиці даними необхідно визначити абсолютне та відносне зростання показника дебіторської заборгованості за групами споживачів, навести стислий опис одержаних результатів та визначити їх причини.

Додатково може бути визначений середній термін погашення дебіторської заборгованості, який розраховується як відношення тривалості звітного періоду (12 місяців) до коефіцієнту оборотності дебіторської заборгованості. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості визначається як частка від ділення величини нарахованих доходів від реалізації послуг (ряд. 010 ф. N 2) до середнього значення дебіторської заборгованості (півсума ряд. 161-210 ф. N 1 на початок і кінець року).

Напрям 5: Оцінка кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги

Аналіз кредиторської заборгованості у розрізі кредиторів (як в абсолютних, так і у відносних одиницях) та її динаміки здійснюють станом на кінець періодів, що аналізуються. Для аналізу використовують дані балансу (форма N 1) та аналітичні дані бухгалтерського обліку. Для наочності інформацію про кредиторську заборгованість можна подати у вигляді таблиці.

При описі вищенаведеної інформації необхідно зазначити абсолютне та відносне зростання кредиторської заборгованості за кожним кредитором окремо, визначити основні проблеми та причини їх виникнення.

Додатково може бути визначений середній термін погашення поточних зобов'язань, який розраховується як частка від ділення тривалості звітного періоду (12 місяців) до коефіцієнту оборотності поточних зобов'язань. Коефіцієнт оборотності поточних зобов'язань розраховується як частка від ділення собівартості реалізованої продукції (ряд. 040 ф. N 2) до середнього значення поточних зобов'язань (півсума ряд. 620 ф. N 1 на початок і кінець року).

При аналізі структури та динаміки зобов'язань підприємства слід звернути увагу на негативні тенденції щодо зростання заборгованості підприємства, особливо за розрахунками з постачальниками електроенергії, з бюджетом та з оплати праці.

Узагальнення фінансової оцінки діяльності підприємства проводиться з метою підведення підсумків аналізу, виявлення об'єктивних та суб'єктивних причин одержаних фінансових результатів, визначення головних проблем. Основні фінансово-економічні показники підприємства доцільно відобразити у таблиці наступного зразка:

За результатами проведеного аналізу необхідно сформулювати висновки стосовно основних проблем підприємства з точки зору фінансової оцінки його стану. Зокрема, слід зробити висновки щодо:

- доходів від реалізації послуг водопостачання та водовідведення;

- рівня відшкодування фактичних витрат тарифами;

- фінансових результати від основної діяльності;

- рентабельності послуг водопостачання та водовідведення;

- динаміки дебіторської та кредиторської заборгованості (поточних зобов'язань);

- рівня зносу основних засобів;

- рівня збору платежів за послуги;

- інші (за потреби).

3.2.3.3 Практика роботи зі збуту послуг

Практику підприємства щодо збуту послуг необхідно проаналізувати та описати за такими напрямками:

1. Загальна інформація про споживачів

2. Організація роботи зі споживачами

3. Облік споживання послуг населенням

4. Організація роботи з боржниками.

Напрям 1: Загальна інформація про споживачів

Для наповнення цього напряму необхідно стисло надати загальну інформацію про кількість абонентів усіх груп споживачів послуг централізованого водопостачання та водовідведення: населення, бюджетних установ, інших споживачів. Інформацію можна подати у табличній формі.

Напрям 2: Організація роботи зі споживачами

У цій частині стратегічного плану необхідно проаналізувати та описати, яким чином на підприємстві організована робота зі споживачами. Зокрема, можна зупинитися на таких питаннях як:

- особливості роботи абонентського відділу (відділу збуту);

- функціональні обов'язки та навантаження контролерів;

- способи стимулювання (заохочення) абонентів до своєчасної оплати послуг;

- частка укладених з абонентами договорів про надання послуг з холодного водопостачання та водовідведення;

- рівень автоматизації обліку, розрахунків, виставлення рахунків абонентам.

Також доцільно навести інформацію про базу даних підприємства стосовно абонентів із засобами обліку (кількість установлених засобів обліку, терміни їх повірки, помісячні показники тощо).

Напрям 3: Облік споживання послуг населенням

Оцінку обліку споживання послуг населенням доцільно провести у такій послідовності:

- облік будинковими засобами обліку;

- облік квартирними засобами обліку;

- розрахунки за нормами.

По кожній групі споживачів необхідно навести дані про кількість абонентів, кількість осіб, річні обсяги реалізації та середньодобову реалізацію послуг водопостачання та водовідведення (в тис.куб.м та в л/особу/добу відповідно). Окремо слід проаналізувати обсяги реалізації води в приватному секторі за показниками засобів обліку і за затвердженими нормами. Цю інформацію можна представити у табличній формі за нижченаведеним зразком.

Далі необхідно навести проблеми, що виникають при розрахунках з абонентами, в залежності від способу розрахунку - за показниками індивідуальних, будинкових засобів обліку, за нормами, в приватному секторі.

Окремо слід зупинитися на питаннях повірки засобів обліку. Зокрема, описати порядок повірки засобів обліку та проблеми, пов'язані з повіркою, зазначити відсоток повірених індивідуальних засобів обліку та засобів обліку в приватному секторі.

Особливу увагу необхідно приділити аналізу проблем, пов'язаних з недостатніми обсягами реалізації послуг водопостачання та водовідведення. Зокрема, доцільно проаналізувати та наближено оцінити (в тис.куб.м) обсяги втрат за рахунок наступних факторів:

- Втрати у квартирах багатоквартирних будинків, не оснащених засобами обліку, що виникають за рахунок витоків через несправність бачків та запірного обладнання (кранів), а також через невідповідність між кількістю фактично проживаючих та зареєстрованих осіб. Якщо на багатоквартирних будинках встановлені засоби обліку, можна оцінити обсяги втрат в розрахунку на особу та наближено порахувати заниження обсягів реалізації в цілому по підприємству, враховуючи кількість осіб-користувачів послуг водопостачання;

- Втрати у квартирах, оснащених індивідуальними засобами обліку. Доцільно виконати розрахунок недообліку індивідуальними засобами обліку відповідно до Галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України N 33 від 17.02.2004 р.

- Втрати від реалізації послуг за неповіреними індивідуальними засобами обліку. Розрахунок можна виконати за формулою:

де V - річні втрати від реалізації послуг за неповіреними засобами обліку (тис.куб.м);

- Втрати у внутрішньобудинкових мережах. Згідно Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення можна обрахувати зафіксовані обсяги витоків, за які підприємство не отримало компенсації від організації, яка обслуговує внутрішньобудинкові мережі.

- Втрати у приватному секторі. Необхідно проаналізувати причини, усунення яких дозволило б підвищити обсяги реалізації споживачам, що мешкають в приватному секторі (не виставлення рахунків за полив земельних ділянок, утримання худоби, миття автотранспорту, відсутність інформації про кількість фактично проживаючих за відсутності засобів обліку тощо). Цю інформацію можна представити у табличній формі, шаблон якої подається нижче.

- Втрати води з вуличних водорозбірних колонок. Описати проблеми, пов'язані з використанням вуличних колонок (кількість колонок, кількість споживачів, які користуються ними, якщо можна провести вимірювання - оцінити втрати).

- Втрати від самовільного приєднання до комунального водопроводу. Описати, чи проводиться на підприємстві робота по виявленню самовільних приєднань споживачів до водопровідних мереж. Якщо не проводиться - описати чому, якщо проводиться - вказати кількість самовільних приєднань, виявлених за відповідний період, та витрати води, визначені згідно п. 9.6 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.

Загальні розрахункові обсяги спожитої, але неоплаченої води доцільно звести у таблиці, шаблон якої залежатиме від причин втрат, виявлених на підприємстві. В загальному ця таблиця може мати наступний вигляд:

Подібний аналіз комерційних втрат дасть змогу підприємству визначити напрямки роботи щодо їх скорочення.

Напрям 4: Організація роботи з боржниками

Стан розрахунків за послуги. Для оцінки стану розрахунків за послуги необхідно надати інформацію про дебіторську заборгованість (на початок та на кінець років, що аналізуються), річні нарахування та суму оплати за послуги в розрізі груп споживачів На основі цієї інформації визначаються рівень оплати за спожиті послуги за групами споживачів і в цілому по підприємству, зміни рівня оплати послуг, та наводяться причини змін.

Для спрощення оцінки рівня оплати населенням спожитих послуг рекомендується аналізувати ці дані без врахування пільг і субсидій. Дані, що аналізуються повинні узгоджуватись з інформацією, наведеною в розділі 2.3.2 "Фінансовий аналіз".

Для наочності інформацію про стан оплати населенням за послуги можна подати у табличній формі за нижченаведеним шаблоном:

Якщо дозволяє система автоматизації розрахунків, що використовується на підприємстві, можна навести (станом на кінець року) розподіл сум заборгованості за термінами (наприклад, до 3 міс., від 3 до 6 міс., від 6 міс. до 1 року, від 1 до 3 років, понад 3 роки), як показано у нижченаведеній таблиці:

Якщо є технічна можливість, можна також зазначити (в межах кожної групи боржників за терміном заборгованості), який відсоток боргів охоплено договорами про погашення заборгованості та судовими рішеннями про стягнення заборгованості.

Форми роботи з боржниками. У цьому підрозділі необхідно описати, які форми роботи з боржниками застосовуються на підприємстві та в місті. Серед них, наприклад, можуть бути такі заходи як:

- щомісячне вручення попереджень боржникам, заборгованість яких перевищує певний термін чи певну суму (підприємство самостійно визначає ці критерії);

- контроль з боку виконкому міської ради за оплатою послуг працівниками бюджетних установ міста;

- укладання договорів на реструктуризацію боргу (погашення заборгованості);

- ведення автоматизованого реєстру боржників, регулярний моніторинг заборгованості та стану виконання договорів реструктуризації боргу;

- публікації в міській газеті, вивішування в під'їздах житлових будинків списків справних платників із зазначенням загальної суми боргу по під'їзду;

- співпраця міської влади з державними та приватними нотаріусами у напряму стимулювання споживачів, які відчужують своє житло, до сплати боргів за житлово-комунальні послуги;

- вручення досудових попереджень боржникам, чия заборгованість перевищує певний термін чи певну суму (підприємство самостійно визначає ці критерії);

- подання судових позовів, співпраця з виконавчою службою;

- відключення боржників;

- інші.

Реструктуризація заборгованості. У цій частині необхідно описати особливості виконання Закону "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію", умови погашення боргу за договорами реструктуризації.

Інформацію про стан виконання договорів про реструктуризацію заборгованості доцільно представити у табличній формі за нижченаведеним зразком:

Для повноти аналізу доцільно перерахувати основні проблеми реструктуризації заборгованості (серед яких можуть, наприклад, бути такі як відмова від укладання договору; невиконання умов договору; недосконалість комп'ютерних програм ведення обліку заборгованості та стану погашення боргу за умовами договору тощо).

Позовна робота. Для наповнення цього підрозділу слід описати стан ведення позовної роботи з боржниками - фізичними особами. Доцільно інформацію про проведену позовну роботу представити у табличній формі.

Можна зазначити, чи звільнене підприємство від сплати мита при поданні судових позовів щодо боржників - фізичних осіб.

Крім того, необхідно узагальнити основні проблеми ведення позовної роботи (наприклад, не звільнення підприємства від сплати мита при поданні судових позовів щодо боржників - фізичних осіб; відсутність укладених договорів з населенням про надання послуг; низька ефективність роботи виконавчої служби тощо).

За результатами проведеного аналізу роботи підприємства щодо збуту послуг необхідно зробити висновки про основні недоліки та наявні проблеми. Зокрема, слід зосередитись на наступному:

- проблеми в організації роботи зі споживачами (рівень організації роботи абонентського відділу (відділу збуту), понаднормативні навантаження контролерів, неналежний рівень укладання договорів про надання послуг із населенням, недостатній рівень автоматизації);

- проблеми в обліку споживання послуг населенням (відсутність будинкового обліку споживання води, невисокий рівень збору помісячних показників індивідуальних засобів обліку, недооблік спожитої води неповіреними засобами обліку, низька середньодобова реалізація води за наявності індивідуальних засобів обліку, не виставлення рахунків за спожиту воду у приватному секторі за наявності худоби, автомобілів, присадибних ділянок, відсутність обліку втрат у внутрішньобудинкових мережах, втрати від не виявлення самовільних приєднань до водопроводу тощо);

- проблеми організації роботи з боржниками (недосконалий облік стану розрахунків населення за спожиті послуги, низька активність підприємства в роботі з боржниками, відсутність впливу місцевих органів самоврядування на боржників, неналежний процес укладення договорів з населенням про погашення дебіторської заборгованості, низький рівень позовної роботи, незастосування до боржників таких засобів впливу як відключення тощо).

3.2.3.4 Обсяги та джерела фінансування капітальних інвестицій

Інформацію про обсяги та джерела фінансування капітальних інвестицій доцільно подати у вигляді таблиці наступного зразка.

На основі наведених у таблиці даних про загальні обсяги капіталовкладень підприємства, визначають їх абсолютне зростання за відповідні роки.

Обсяги капітальних інвестицій за джерелами фінансування ряд. 010 гр. 1, ф. N 2-інвестиції) потрібно проаналізувати в динаміці за відповідні роки. У розрізі джерел фінансування (власні кошти підприємства, цільове фінансування, позики, безкоштовна передача та інші) доцільно навести перелік об'єктів капітальних інвестицій, освоєних (профінансованих) за період, що аналізується (розділ 3, ф. N 2-інвестиції).

Для повноти аналізу доцільно навести розрахунок обсягів профінансованих капітальних інвестицій та показник зносу основних засобів в розрахунку на одного мешканця міста, отримані показники порівняти, зробивши висновки щодо відповідності поточного рівня капітальних вкладень реальним потребам підприємства для забезпечення надійного функціонування системи централізованого водопостачання і водовідведення.

У висновках до цього підрозділу необхідно акцентувати увагу на недостатності коштів, що спрямовуються на фінансування капітальних вкладень, та необхідності пошуку і мобілізації додаткових джерел фінансування капітальних інвестицій.

3.4. Стратегічні заходи щодо стабілізації роботи підприємства

3.4.1. Розвиток системи управління

3.4.1.1 Управління підприємством

Цей розділ має містити заходи, спрямовані на вдосконалення системи управління підприємством та вирішення проблем, які визначені в розділі 3.2.1.1 "Організаційна форма та управління підприємством". Підготовку цього розділу мають здійснювати ті ж фахівці, що були залучені до підготовки розділу 3.2.1.1 (юрисконсульт та головний економіст).

Відповідно, заходами щодо удосконалення системи управління підприємством можуть, наприклад, бути:

1. Внесення змін та доповнень до статуту підприємства або розроблення і затвердження нової редакції статуту підприємства. Зміни та/або доповнення можуть бути спрямовані на приведення у відповідність до вимог діючого законодавства та предмету діяльності підприємства правого режиму майна, яким воно оперує; визначення власника (засновника) підприємства та його повноважень у процесі оперативного управління діяльністю підприємства; порядок здійснення підприємством планування своєї діяльності, використання прибутку і амортизаційних відрахувань; затвердження процедури та показників звітування керівника підприємства про результати його діяльності тощо;

2. Перегляд терміну, на який укладається трудовий контракт із директором. Досвід свідчить, що позитивним з точки зору вдосконалення системи управління підприємством є три - п'ятирічний термін контракту;

3. Вдосконалення організаційної структури підприємства, внесення змін до посадових інструкцій, оптимізація схем взаємодії між головними спеціалістами та керівниками структурних підрозділів підприємства;

4. Введення та/або ліквідація тих чи інших посад (зазначити, яких саме);

5. Створення нових та/або злиття існуючих відділів (підрозділів) на підприємстві (зазначити, яких саме);

6. Інші стратегічні заходи.

3.4.1.2 Договірні відносини

Базуючись на результатах оцінки системи договірних відносин, що містяться в розділі 3.2.1.2, з метою усунення з'ясованих проблем необхідно розробити стратегічні заходи. Підготовку цього розділу мають здійснювати ті ж фахівці, що були залучені до підготовки розділу 3.2.1.2 (юрисконсульт та начальник абонентського відділу (відділу збуту)). Серед таких стратегічних заходів можуть бути, наприклад, наступні:

1. Ініціювання прийняття органом місцевого самоврядування рішення про визначення виконавця послуг централізованого водопостачання та водовідведення (за умови відсутності такого рішення) чи внесення змін до існуючого рішення (якщо в розділі 3.2.1.2 це визначено як проблему, що перешкоджає нормальному функціонуванню підприємства, і обїрунтовано необхідність внесення змін);

2. Укладення договору між підприємством та органом місцевого самоврядування про забезпечення споживачів міста відповідними послугами. (Цим договором можуть бути врегульовані права та обов'язки сторін (підприємства та ради і виконкому), які вони беруть на себе у процесі здійснення діяльності, спрямованої на забезпечення споживачів послугами належної якості та в достатній кількості);

3. Укладення договорів, які на момент підготовки Стратегічного плану ще не укладені чи не приведені у відповідність до вимог діючого законодавства (Мають бути перелічені види договорів та визначені основні їх положення);

4. Вдосконалення претензійно-позовної роботи із споживачами, що не оплачують спожиті послуги (зазначити, що саме необхідно вдосконалювати);

5. Інші стратегічні заходи.

3.4.1.3 Кадрове забезпечення

У даному підрозділі необхідно описати заходи, які планується вжити для розв'язання проблем, що були визначені у розділі 3.2.1.3 (відповідно цей підрозділ готується виконавцями розділу 3.2.1.3). Наприклад, якщо мета підприємства полягає у залученні та утримуванні кваліфікованих спеціалістів і робітників, а також у підвищенні продуктивності праці, то серед стратегічних заходів можуть бути наступні:

1. Вдосконалити систему матеріального стимулювання (зокрема, розробити положення про систему доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів за конкретні показники роботи або особисті професійні та ділові якості працівника та систему їх "оцінки", яка безпосередньо впливає на результати роботи працівника, структурного підрозділу або підприємства в цілому; розробити положення про матеріальне стимулювання робітників, побудованих на "оцінці особистих якостей робітників" з урахуванням їх особистого внеску в кінцеві результати роботи структурного підрозділу; розробити положення про організацію праці та заробітної плати контролерів та старших обліковців відділу контролю, з метою зацікавленості у зниженні заборгованості фізичних осіб за спожиті послуги та збільшенні надходжень на рахунок підприємства; удосконалити діюче положення про матеріальне стимулювання праці працівників за виконання робіт, не пов'язаних з основною діяльністю підприємства; розробити положення, яке б стимулювало впровадження нової техніки та технологій з метою економії паливно-енергетичних ресурсів та зниження собівартості послуг централізованого водопостачання та водовідведення).

2. Збільшити частку бюджетних витрат підприємства, що спрямовуються на навчальні програми, до 0,5%.

3. Розробити план підвищення кваліфікації персоналу, узгодивши його з планом-графіком реалізації навчальних програм міським/обласним навчальним центром працівників ЖКГ. У плані, зокрема, передбачити навчання за курсами: роботи на персональних комп'ютерах; впровадження енергозберігаючих технологій; фінансового управління, податкового та бухгалтерського обліку.

4. Створити кадровий резерв спеціалістів та робітників основних професій. Налагодити стосунки з вищими навчальними закладами, які готують спеціалістів у галузі водопостачання та водовідведення, з метою поповнення підприємства висококваліфікованими молодими спеціалістами. На конкурсній основі відбирати молодих людей, які мають бажання навчатись і в подальшому працювати на підприємстві, та направляти їх на навчання до вищих навчальних закладів за кошти підприємства.

5. Інші стратегічні заходи.

3.4.2. Виробничо-технічні заходи

Цей розділ розробляється працівниками виробничо-технічного відділу на чолі з головним інженером та погоджується з керівником підприємства.

У цьому розділі необхідно описати виробничі (операційні) заходи, що спрямовуватимуться, в першу чергу, на забезпечення надійної роботи систем водопостачання і водовідведення, підвищення якості послуг, що надає підприємство, та зменшення виробничих витрат. Серед можливих виробничих заходів, спрямованих на поліпшення систем водопостачання і водовідведення, для впровадження впродовж перших п'яти років необхідно запланувати та описати в цьому розділі стратегічного плану ті, які повністю або частково розв'язують проблеми споживачів (перебої у водопостачанні, недостатній тиск на верхніх поверхах, водопостачання за графіком, незадовільна якість питної води, висока ціна послуг, тощо) і одночасно дозволяють скоротити виробничі витрати підприємства за рахунок (1) зменшення споживання електроенергії та (2) скорочення втрат і недообліку води.

Основою для планування виробничих заходів повинні стати результати оцінки технічного стану систем водопостачання та водовідведення, що містяться в розділі 3.2.2. На підставі аналізу технічного стану систем повинні бути визначені заходи технічного характеру, реалізація яких сприяла би вирішенню нагальних проблем підприємства. Серед таких заходів можуть бути заходи спрямовані на:

- зменшення енергоспоживання (шляхом заміни чи регулювання режимів роботи насосів, електродвигунів, модернізації систем аерації на каналізаційних очисних спорудах та іншого електрообладнання);

- зменшення витоків води та фактичного водоспоживання (шляхом зменшення тисків в системі до оптимального за рахунок створення зон тиску та мікрозонування, проведення постійної громадської освіти);

- зменшення аварійності трубопроводів (шляхом заміни найбільш аварійних ділянок водопровідних мереж міста та заміни найбільш аварійних ділянок самопливних колекторів та напірних каналізаційних трубопроводів);