Відповідно до Закону України від 24.06.2004 N 1869-IV "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки" та з метою врегулювання питання щодо розроблення стратегічних планів дій підприємств, що надають послуги централізованого теплопостачання,

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо розроблення стратегічних планів дій підприємств, що надають послуги централізованого теплопостачання (далі - Методичні рекомендації), що додаються.

2. Управлінню стратегії реформування житлово-комунального господарства (Н.І.Олійник):

- забезпечити розміщення Методичних рекомендацій на веб-сайті Міністерства;

- довести цей наказ до відома та використання згідно з розрахунком розсилання.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Г.М.Семчука.

Методичні рекомендації узагальнюють світовий та вітчизняний досвід розроблення стратегічних планів дій комунальних підприємств, що надають послуги централізованого теплопостачання.

При підготовці Методичних рекомендацій використані макети таблиць, що були розроблені експертами Інституту місцевого розвитку (ІМР) в рамках стратегічного планування діяльності комунальних підприємств при виконанні проектів міжнародної технічної допомоги "Реформування тарифів та реструктуризація комунальних підприємств" (2000-2005) та "Розповсюдження досвіду реформування сфери комунальних послуг" (2005-2007). Обидва проекти виконувалися за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). За період реалізації зазначених вище проектів фахівці ІМР накопичили досвід роботи з 73 комунальними підприємствами водо-, теплопостачання та водовідведення у 38 містах України. Узагальнення, зокрема, саме цього досвіду і було покладено в основу підготовки даних Методичних рекомендацій.

Методичні рекомендації включають загальні підходи, рекомендації щодо структури, методів, процедур розроблення стратегічних планів дій підприємств теплопостачання як основи їх діяльності на середньострокову перспективу (5-річний період), а також орієнтовний зміст їх розділів.

1.1 Методичні рекомендації з розроблення стратегічних планів дій підприємств теплопостачання мають на меті зорієнтувати керівництво підприємств, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (ОМС) щодо можливої структури та змісту стратегічного плану, підходів до оцінки діяльності підприємств та розроблення стратегічних заходів з метою стабілізації роботи систем централізованого теплопостачання.

1.2 Запропоновані у цій методиці рекомендації до стратегічного планування діяльності комунальних підприємств не є обов'язковими і незмінними. Це означає, що у кожному конкретному випадку необхідно враховувати особливості підприємства, що надає послуги з централізованого теплопостачання, рівень соціально-економічного розвитку населеного пункту, активність і громадську позицію мешканців міста тощо.

1.3 Процес розроблення Стратегічного плану дій комунального підприємства здійснюється в декілька етапів:

- Підготовчий етап

- Основний етап

- Заключний етап.

1.4 На підготовчому етапі створюються організаційні засади розроблення Стратегічного плану. Керівництво підприємства та ОМС приймають рішення про розроблення плану, формують та затверджують склад робочої групи, яку, як правило, очолює керівник (директор/начальник) підприємства. До складу робочої групи включаються безпосередні розробники (виконавці) Стратегічного плану, серед яких, окрім працівників підприємства, можуть бути представники ОМС та громадськості міста. Одночасно приймається рішення про порядок роботи цієї групи. На підготовчому етапі робоча група:

- готує план-графік (часові межі) розроблення, обговорення та затвердження Стратегічного плану;

- визначається зі структурою Стратегічного плану, його основними цілями та призначенням; закріплює розробників (виконавців) кожного розділу Стратегічного плану відповідно до прийнятої структури.

Робочою групою може бути прийнято рішення про залучення до розроблення Стратегічного плану на договірних засадах науково-дослідних установ та консалтингових фірм.

1.5 У рамках другого (основного) етапу здійснюються роботи щодо розроблення проекту Стратегічного плану дій підприємства. Робоча група збирає необхідну інформацію, аналізує її, вивчає вітчизняний та зарубіжний досвід реформ у сфері теплопостачання, з'ясовує та узагальнює проблеми діяльності підприємства, встановлює пріоритетність їх вирішення, формулює стратегічні ініціативи та розробляє необхідні для їх реалізації стратегічні заходи.

На цьому етапі доцільно провести опитування різних верств населення методом фокусних груп щодо їх оцінки проблем у сфері забезпечення мешканців міста послугами теплопостачання з метою визначення спільними зусиллями стратегічного бачення подальшого розвитку підприємства, напрямів і шляхів реалізації його цінової та технічної політики, можливостей вдосконалення якісних та кількісних характеристик послуг теплопостачання.

Проект Стратегічного плану обговорюється з керівництвом ОМС (міським головою, його заступниками, начальниками управлінь міськвиконкому, керівником фонду державного майна, секретарем міської ради, головою комітету міськради з питань ЖКГ та іншими відповідальними особами). Метою такого обговорення є погодження основних положень Стратегічного плану, узгодження їх з програмними документами економічного і соціального розвитку міста, визначення участі міста у фінансуванні плану капітальних інвестицій, розгляд можливих сценаріїв впорядкування тарифів на послуги теплопостачання та погодження одного із них.

За результатами обговорення до проекту розробленого Стратегічного плану дій вносяться відповідні корективи. Після внесення змін розроблений документ готується до винесення його на обговорення на громадських слуханнях.

У засобах масової інформації (ЗМІ) за місяць до встановленої дати розміщується оголошення про час та місце проведення громадських слухань, на яких відбуватиметься розгляд та обговорення Стратегічного плану дій підприємства. Одночасно у ЗМІ доцільно розмістити стислу версію (основні положення) Стратегічного плану.

1.6 На заключному етапі відбувається проведення громадських слухань і презентація Стратегічного плану дій, остаточне редагування документа за результатами громадських слухань та підготовка рішення про його затвердження. Відповідальність за виконання цих заходів покладається на робочу групу та виконавчий комітет міської ради.

Схвалений громадськістю Стратегічний план дій підприємства теплопостачання виноситься на розгляд виконавчого комітету міської ради та затверджується його рішенням.

1.7 Після затвердження Стратегічного плану необхідно організувати моніторинг його впровадження та щорічне звітування у місцевих ЗМІ про хід його виконання, економічні, технічні та соціальні наслідки його реалізації.

1.8 При зміні соціально-економічних, політичних та інших чинників, які можуть суттєво вплинути на діяльність підприємства, Стратегічний план потребуватиме перегляду шляхом внесення відповідних уточнень та коригувань.

Стратегічний план дій підприємств централізованого теплопостачання може мати наступну структуру:

Розділ 1. Вступ

Мета розробки та призначення Стратегічного плану

Загальна інформація про місто

Загальна інформація про теплопостачальне підприємство

Розділ 2. Оцінка діяльності підприємства

Оцінка системи управління підприємством

Оцінка технічного стану систем централізованого теплопостачання

Оцінка фінансово-економічної діяльності підприємства

Розділ 3. Стратегічні заходи щодо стабілізації роботи підприємства

Розвиток системи управління

Виробничо-технічні заходи

Фінансово-економічний розвиток

План капітальних інвестицій (ПКІ)

План фінансування стратегічних заходів

Додатки до Стратегічного плану

Рекомендовану структуру кожного із підрозділів Стратегічного плану дій теплопостачального підприємства наведено у додатку 1.

Зміст та рекомендації щодо підготовки окремих частин Стратегічного плану викладені нижче.

3.1 Вступ

У вступі стисло формулюється мета розробки та призначення Стратегічного плану дій підприємства на середньострокову перспективу, наводиться загальна інформація про місто та підприємство теплопостачання.

3.1.1 Мета розробки та призначення Стратегічного плану дій

У цьому підрозділі необхідно чітко сформулювати мету діяльності підприємства на середньострокову перспективу, бачення щодо можливих шляхів досягнення цієї мети, стисло обґрунтувати необхідність розробки та напрямки використання Стратегічного плану. Доцільно також навести стислий огляд виконаних у процесі стратегічного планування робіт та зазначити їх виконавців.

3.1.2 Загальна інформація про місто

У цій частині Стратегічного плану необхідно подати інформацію про:

- географічне розташування міста, його адміністративний статус;

- коротку історичну довідку; особливості соціально-економічного розвитку;

- кліматичні умови;

- чисельність населення, основні демографічні характеристики (статево-вікову структуру населення, середній розмір сім'ї тощо) в динаміці за два останні роки;

- чисельність працездатного та безробітного населення, рівень середньої заробітної плати по місту в динаміці за два останні роки;

- фінансові ресурси місцевого бюджету (надходження, у т.ч. за рахунок офіційних трансфертів, та видатки, зокрема на соціально-економічний розвиток).

Доцільно також навести організаційну структуру ради та її виконавчого комітету, в якій головний акцент зробити на органи управління житлово-комунальним господарством міста та органи, які уповноважені приймати рішення майнового характеру (наприклад, формування статутного фонду підприємства, контроль за ефективним використанням комунального майна, інші питання). Окремо можна зазначити органи, що здійснюють управління системою теплопостачання міста.

3.1.3 Загальна інформація про підприємство

У цьому підрозділі Стратегічного плану наводиться інформація про:

- повну і скорочену назву підприємства, його юридичну адресу;

- керівництво підприємства та його основних структурних підрозділів (прізвище, ім'я, по-батькові, посада);

- основну діяльність підприємства (зокрема, необхідно зазначити, чи є підприємство виробником та/або транспортувальником, та/або постачальником теплової енергії, та/або надає послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, а також які категорії споживачів воно обслуговує);

- форму власності та організаційно-правову форму суб'єкта господарювання;

- чисельність персоналу підприємства та рівень середньої заробітної плати на підприємстві (станом на початок року, в якому відбувається розроблення Стратегічного плану);

- кількісні характеристики абонентів: загальну кількість абонентів в розрізі категорій споживачів; загальну опалювану площу в цілому та із засобами обліку (кв.м); чисельність населення, що є споживачами послуг з централізованого постачання гарячої води в цілому та із засобами обліку (осіб), тощо - станом на початок року, в якому відбувається розроблення Стратегічного плану;

- обсяги виробництва та реалізації теплової енергії у Гкал (за даними року, який передує розробленню Стратегічного плану).

У цьому підрозділі також можна навести інформацію про рівень втрат та витрат на власні потреби (у %), обсяг покупної теплової енергії (Гкал), протяжність теплових мереж, фактичний рівень споживання палива і електричної енергії як найбільших статей витрат основної діяльності підприємств теплопостачання.

3.2 Оцінка діяльності підприємства

Для визначення головних проблем та їх чинників, цілей та тенденцій розвитку теплопостачального підприємства має бути виконаний детальний аналіз його стану у розрізі окремих сфер діяльності за останні два роки, що передували підготовці Стратегічного плану. Для повноти оцінки діяльності підприємства доцільно також проаналізувати ступінь забезпечення потреб споживачів у послугах теплопостачання та рівень задоволення ними мешканців міста.

Методичні рекомендації з виконання оцінки діяльності підприємства, що подаються нижче окремо за кожною із сфер його діяльності, містять інформацію про потенційних виконавців цієї оцінки та інформаційні джерела, на використанні яких базується проведення аналізу.

3.2.1 Оцінка системи управління підприємством

У цьому підрозділі плану наводиться стисла інформація про організаційну форму та особливості управління підприємством, систему договірних відносин, а також аналізується система кадрового забезпечення.

3.2.1.1 Організаційна форма та управління підприємством

Аналіз організаційної форми та системи управління підприємством здійснюється на підставі установчих документів підприємства та інших організаційно-господарських рішень власника підприємства чи уповноваженого ним органу (ради та виконкому). Зокрема, необхідно стисло описати:

- Дату та порядок створення підприємства, його правонаступництво у випадку зміни форми власності чи реорганізації на момент створення;

- Організаційно-правову форму підприємства відповідно до Класифікатора організаційно-правових форм господарювання, дату державної реєстрації та номер, за яким підприємство внесено до Єдиного державного реєстру;

- Форму власності підприємства відповідно до Класифікатора форм власності, власника майна (засновника) та повноваження засновника і органу/органів, що здійснюють управління комунальним майном та оперативне управління діяльністю підприємства;

- Правовий режим майна, яке передано підприємству для здійснення діяльності;

- Мету та предмет діяльності підприємства.

У цій частині Стратегічного плану необхідно також описати, як складаються відносини підприємства із радою та/або її виконавчим комітетом з питань погодження та контролю за виконанням планів діяльності підприємства, порядку відрахування частини прибутку підприємства до міського бюджету, порядку відчуження та списання з балансу основних засобів, порядку використання підприємством амортизаційних відрахувань та прибутку, створення та використання статутного та інших фондів підприємства, порядку формування та встановлення тарифів на теплову енергію та/або послуги централізованого теплопостачання, що надаються підприємством, показники та періодичність аналізу (моніторингу), за якими власник чи уповноважений ним орган здійснює контроль за ефективністю використання комунального майна та діяльності підприємства.

Розділ повинен містити інформацію про порядок призначення керівника підприємства, а також схему та стислий опис організаційної структури підприємства із визначенням підпорядкування відділів та служб, особливостей їх взаємодії і обміну інформацією, а також звітування перед керівництвом підприємства.

Висновки до цього розділу мають містити наступне:

- Чи дотримані вимоги чинного законодавства у процесі створення (реорганізації) та державної реєстрації підприємства;

- Чи відповідає організаційно-правова форма підприємства та правовий режим майна, яким воно оперує, цілям створення та предмету діяльності підприємства, а також вимогам чинного законодавства;

- Чи відносини між підприємством та його власником (чи органом, уповноваженим управляти підприємством) регламентовані в статуті підприємства, інших рішеннях власника чи органу, уповноваженого управляти майном підприємства;

- Чи ефективним є процес формування і встановлення тарифів на теплову енергію та/або послуги централізованого теплопостачання, що надаються підприємством, а також чи дотримуються при цьому вимоги чинного законодавства;

- Чи відповідає вимогам чинного законодавства порядок призначення керівника (директора) підприємства і чи встановлені терміни та порядок звітування підприємства (в тому числі його керівника) про результати діяльності;

- Чи повною мірою організаційна структура та розподіл функціональних обов'язків відповідають меті та характеру діяльності підприємства.

3.2.1.2 Система договірних відносин

Аналіз системи договірних відносин необхідно розпочати із висвітлення положень рішення ОМС про визначення виконавця послуг централізованого теплопостачання для споживачів багатоквартирних будинків, в яких не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, ЖБК, МЖК. Залежно від того, хто є виконавцем, слід описати договори (за умови, що вони укладені) між:

- Органом місцевого самоврядування та виробником та/або виконавцем послуг про забезпечення споживачів тепловою енергією та/або послугами централізованого теплопостачання;

- Між виробником послуг (теплопостачальним підприємством) та виконавцем послуг (житлово-експлуатаційним підприємством у випадку, якщо виконавцем визначено ЖЕП) купівлі-продажу теплової енергії;

- Між теплопостачальним підприємством (якщо воно визначено рішенням органу місцевого самоврядування виконавцем послуг) та житлово-експлуатаційним підприємством про розмежування відповідальності перед споживачем у процесі надання йому послуг;

- Між теплопостачальним підприємством, що є виконавцем послуг з централізованого постачання гарячої води, та підприємством (підприємствами), постачальниками холодної питної води, купівлі-продажу холодної питної води;

- Між виконавцем послуг (теплопостачальне підприємство чи ЖЕП) та споживачами - юридичними та фізичними особами.

Якщо у місті створено розрахунковий центр або послуги збору платежів надають сторонні суб'єкти господарювання, то це також варто описати в цьому розділі.

Якщо якийсь із перелічених договорів не укладено, варто визначити, чому і чи можливе його укладення в майбутньому.

Досить поширеною є практика, за якої рішення виконкому про визначення виконавців комунальних послуг у багатоквартирних будинках не прийняті. В такому випадку опис системи договірних відносин буде складатися за дещо іншою схемою:

- констатація факту відсутності рішення виконкому про визначення виконавця;

- опис фактичного стану справ (хто надає послуги споживачам - мешканцям багатоквартирних будинків, хто виставляє їм рахунки та збирає платежі, проводить претензійно-позовну роботу із боржниками);

- опис фактично існуючих відносин між комунальними та житлово-експлуатаційними підприємствами (відповідальність перед споживачами за ненадані чи неякісно надані послуги, відповідальність за обслуговування внутрішньобудинкових систем та відшкодування збитків від неналежного стану внутрішньобудинкових систем);

- опис існуючих договорів із споживачами (їх кількість, відповідність договорів із споживачами Типовому договору, сторони договору та інші положення).

Складовою розділу може стати таблиця, яка відображатиме стан укладення договорів із споживачами за нижченаведеною формою:

Оскільки система договірних відносин буде ефективно працювати лише за умови дотримання їх положень всіма учасниками договірних відносин та належного організаційного забезпечення, у розділі варто описано стан претензійно-позовної роботи (кількість виставлених претензій, кількість пред'явлених позовів, загальна сума заборгованості та скільки коштів стягнуто в результаті проведених заходів інше).

Висновки до цього розділу мають містити інформацію про:

- Наявність та зміст рішення органу місцевого самоврядування про визначення виконавця послуг централізованого теплопостачання в багатоквартирних будинках, в яких не створені об'єднання співвласників багатоквартирного будинку чи інша юридична особа;

- Наявність договору між підприємством та ОМС про забезпечення споживачів відповідними послугами;

- Чи укладено (якщо ні, то з якої причини) договір купівлі-продажу теплової енергії чи про розмежування відповідальності перед споживачами послуг у процесі надання їм послуг із житлово-експлуатаційними підприємствами;

- Чи укладено договір купівлі-продажу холодної питної води з підприємством (підприємствам), що є постачальником холодної питної води;

- Стан укладення (приведення у відповідність до вимог чинного законодавства) договорів із споживачами послуг (якщо підприємство визнано виконавцем послуг);

- Інформацію про стан претензійно-позовної роботи із споживачами послуг.

Два останні висновки можуть бути підкріплені таблицею з відповідною інформацією.

3.2.1.3 Кадрове забезпечення

Для складання цього розділу Стратегічного плану доцільно проаналізувати роботу з кадрами за такими напрямами:

1. Динаміка та структура чисельності персоналу

2. Середній вік та стаж роботи персоналу

3. Особливості роботи з кадрами на підприємстві (рівень середньої заробітної плати, плинність кадрів, чинна система преміювання, програми підвищення кваліфікації кадрів, рівень кваліфікації кадрів в галузі інформатики та комп'ютерної техніки тощо).

Напрям 1: Динаміка та структура чисельності персоналу.

Для його підготовки необхідно проаналізувати:

- Динаміку середньооблікової чисельності персоналу за останні два роки (як в абсолютних, так і у відносних одиницях), описати причини змін, а також зазначити, чи відповідає фактична чисельність персоналу підприємства його об'єктивним потребам.

- Структуру персоналу за професійними групами (такими як (1) керівники; (2) персонал, що належить до професійних груп "професіонали", "фахівці", "технічні службовці"; (3) робітники), а також описати, які зміни відбулися в структурі персоналу впродовж останніх двох років та за рахунок яких факторів.

- Структуру середньооблікової чисельності персоналу за місцем виникнення витрат (виробничий персонал, загальновиробничий персонал, адміністративний персонал, персонал служби збуту, інший персонал). Цю інформацію можна навести у табличній формі:

Представлені у вищенаведеній таблиці дані доцільно проаналізувати та описати у тексті. Зокрема, потрібно зазначити, яка категорія персоналу займає найбільшу/найменшу частку у загальній структурі.

Напрям 2: Середній вік та стаж роботи персоналу.

Для його підготовки необхідно здійснити аналіз середнього віку працюючих та їхнього стажу роботи (як в загальному, так і на підприємстві). Необхідно, зокрема, проаналізувати кількість/частку пенсіонерів, осіб передпенсійного віку, тих, кому було призначено пенсію на пільгових умовах, а також інвалідів. Інформацію доцільно представити у табличній формі.

За наведеною у таблиці інформацією необхідно зробити висновки. Зокрема, звернути увагу на можливий дефіцит молодих кадрів, роботу щодо вчасного формування та належного використання кадрового резерву на підприємстві тощо.

Напрям 3: Особливості роботи з кадрами на підприємстві.

Для його підготовки необхідно здійснити аналіз та стислий опис:

- витрат на оплату праці (доцільно визначити % витрат на оплату праці у загальних витратах основної діяльності підприємства);

- розміру середньомісячної заробітної плати, порівнявши її з середньою заробітною платою по місту за відповідний період;

- показників плинності кадрів (бажано в розрізі окремих структурних підрозділів) та основних факторів, які її зумовлюють (наприклад, низький рівень заробітної плати, важкі умови праці тощо);

- чинної системи преміювання працівників, її переваг та недоліків (зазначити, зокрема, яким чином встановлюється розмір премії, чи передбачено преміювання за індивідуальні досягнення та кінцеві результати роботи, чи сприяє діюча система преміювання якісному і своєчасному виконанню виробничих завдань, якщо ні, то чому);

- роботи щодо підвищення кваліфікаційного рівня персоналу (описати, які умови створено для підвищення рівня кваліфікації персоналу, як часто працівники підприємства відвідують спеціалізовані виставки/семінари, скільки осіб навчається у даний час за кошти підприємства у вищих/середніх навчальних закладах, якою є частка витрат на підвищення кваліфікації кадрів (у % від загальних витрат основної діяльності підприємства)).

Не буде зайвим проаналізувати, чи вистачає на підприємстві висококваліфікованих фахівців з важливих для забезпечення його нормального функціонування питань: з теплопостачання (особливо з вищою освітою), з програмного забезпечення, з фінансово-економічних питань, з планування капітальних інвестицій та стратегічного планування, юристів, спеціалістів робітничих професій тощо.

Зважаючи на актуальність проблеми автоматизації розрахунків, створення локальних комп'ютерних мереж, запровадження процедури обміну даними між відділами на електронних носіях, бажано проаналізувати рівень кваліфікації кадрів у галузі інформатики та комп'ютерної техніки. Зокрема, необхідно зазначити частку осіб (у % від чисельності персоналу, що належить до професійних груп "керівники", "професіонали", "фахівці", "технічні службовці"), які мають навички роботи на персональному комп'ютері.

На підставі проведеного аналізу необхідно сформулювати висновки про основні проблеми в системі кадрового забезпечення підприємства. Зокрема, варто зосередитися на таких питаннях як:

- відповідність чисельності персоналу об'єктивним потребам підприємства;

- динаміка та причини змін у чисельності персоналу за останні два роки;

- наявність дефіциту молодих кадрів, проблеми з формуванням та використанням кадрового резерву;

- рівень заробітної плати працівників підприємств порівняно з середньою в місті;

- рівень та причини плинності кадрів;

- переваги та недоліки чинної системи преміювання;

- обсяги фінансування програм з підвищення кваліфікації кадрів та підготовки висококваліфікованих фахівців;

- брак фахівців певних спеціальностей;

- інші можливі проблеми.

3.2.2 Оцінка технічного стану систем централізованого теплопостачання

Оцінка технічного стану системи централізованого теплопостачання може включати наступні напрями: загальний стан системи централізованого теплопостачання, оцінка джерел теплової енергії, оцінка систем транспортування та розподілу теплової енергії, оцінка системи гарячого водопостачання та загальна оцінка існуючого стану системи теплопостачання.

На початку цього розділу необхідно описати загальний стан системи теплопостачання міста. Інформація має базуватися на попередньо виконаному зборі та систематизації основних технічних і експлуатаційних показників системи теплопостачання. Зокрема, необхідно навести основні показники функціонування системи теплопостачання, що для наочності можуть бути представлені в табличній формі.

Описуючи інформацію, наведену в таблиці, доцільно зупинитися на аналізі основних показників функціонування системи теплопостачання та зробити висновки про причини їх змін. Зокрема, необхідно проаналізувати:

- питоме споживання теплової енергії на опалення 1 кв.м. Доцільно порівняти його зі встановленим нормативом (у випадку, якщо він є затвердженим) або з нормами річної витрати теплоти на опалення житлових будов, наведеними в таблиці 7.1 КТМ 204 України 244-94, та пояснити причини відхилень (за рахунок тривалості опалювального сезону, температури зовнішнього повітря за опалювальний період тощо);

- питоме споживання теплової енергії на підігрів 1 куб.м води. Доцільно порівняти його зі встановленим нормативом (у випадку, якщо він є затвердженим) або з розрахунковою величиною, що визначається відповідно до п. 2.4 КТМ 204 України 244-94;

- відсоток витрат теплової енергії на власні потреби та втрат теплової енергії в мережах, порівняти їх з встановленими показниками (у випадку, якщо вони є затвердженими) або розрахунковими величинами, визначеними відповідно до розділів 4 та З КТМ 204 України 244-94 відповідно;

- питоме споживання палива та електроенергії на одиницю виробленої теплової енергії та зробити висновок про ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємстві.

(1) Кількість теплової енергії, відпущеної споживачам на потреби опалення, поділена на опалювану площу.

(2) Кількість теплової енергії, відпущеної споживачам на потреби ГВП, поділена на кількість відпущених кубічних метрів гарячої води.

3.2.2.1 Джерела теплової енергії (котельні)

У цій частині Стратегічного плану необхідно описати джерела системи централізованого теплопостачання за наступними характеристиками (станом на момент розроблення Стратегічного плану):

- кількість джерел теплової енергії та їх сумарна теплова потужність;

- частка житлового фонду, що обслуговується об'єктами підприємства;

- температурний графік роботи котелень;

- види палива, що використовуються на котельнях;

- графіки подачі теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання (кількість годин та діб роботи систем опалення та ГВП).

На початку розділу доцільно навести принципову схему розміщення джерел теплової енергії (на рисунку).

Далі слід більш детально проаналізувати споживання палива та електроенергії, витрати теплової енергії на власні потреби та втрати теплової енергії в мережах по кожному джерелу теплової енергії і в загальному по підприємству.

Дані про виробництво, відпуск, витрати теплової енергії на власні потреби та втрати теплової енергії в мережах в цілому по підприємству можна навести в таблиці наступного зразка.

Узагальнені характеристики окремих джерел теплової енергії доцільно представити у формі таблиці, зазначаючи при цьому проектне та фактичне навантаження кожної котельні, опалювану площу та кількість споживачів гарячої води, що обслуговуються кожним джерелом.

Аналізуючи дані таблиці необхідно визначити ті об'єкти теплопостачання, на яких встановлена потужність значно перевищує під'єднане навантаження, встановити причини невідповідності встановленого і під'єднаного навантаження.

Огляд споживання енергоресурсів по котельнях підприємства може бути проведений в наступній формі.

Аналізуючи ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) джерелами теплової енергії, необхідно зазначити ті джерела, де спостерігається надзвичайно високий рівень споживання ПЕР, та вказати причини високих питомих витрат енергоресурсів (наприклад, перехід з температурного графіка 150-70 град.С на графіки 130 або 95-70 град.С, потужність встановленого обладнання значно перевищує потреби тощо).

Далі необхідно навести зведену інформацію про котельне обладнання: марка, рік встановлення, кількість, ККД, технічний стан, наявність дозволу інспекції ДНОП на експлуатацію та визначений термін чергового технічного огляду (згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів), наявність автоматики безпеки, наявність автоматичного регулювання співвідношення газ - повітря. Окремі з перелічених показників доцільно представити в табличній формі.

Для повноти оцінки котельного обладнання необхідно зазначити найбільш поширені на підприємстві марки котлів та кількість виробленої ними теплової енергії; розрахувати частку котлів з терміном експлуатації більше 20-ти років.

Доповнити аналіз джерел теплової енергії можна, використовуючи показники роботи насосного обладнання. Для аналізу роботи насосного обладнання необхідно навести дані щодо марки, паспортної та фактичної витрати теплоносія, відповідності продуктивності встановленого насосного обладнання фактичним витратам теплоносія.

Завершуючи аналіз джерел теплової енергії, доцільно дати оцінку стану будівель, у тому числі їх тепломеханічної частини, електропостачання, системи водопідготовки, газопостачання та обладнання газової автоматики джерел теплової енергії.

У цій частині Стратегічного плану необхідно навести характеристику теплових мереж за способом їх прокладання та віком. Інформацію про стан теплових мереж доцільно навести в табличній формі наступного зразка.

Описуючи дані вищенаведеної таблиці, необхідно звернути увагу на частку теплових мереж, термін експлуатації яких перевищив 15 років, а також навести інформацію про частку мереж, що перебувають в аварійному стані. Бажано зазначити рівень заміни теплових мереж, виконаних традиційним способом, на попередньоізольовані трубопроводи.

Доповнити оцінку стану теплових мереж можна стислим описом роботи, яка проводиться на підприємстві щодо теплових мереж (проведення температурних та гідравлічних випробувань на міцність та щільність, гідравлічна наладка, паспортизація теплових мереж тощо), та вказати основні проблеми, які виникають при їх експлуатації (наприклад, мала кількість надійної секційної запірної арматури, незадовільна кількість контрольно-вимірювальних приладів на теплових мережах, часткова відсутність дренажної системи будівельної частини та трубопроводів, значний термін експлуатації теплових мереж тощо).

3.2.2.3 Системи гарячого водопостачання

Цей підрозділ доцільно розпочати з короткої історичної довідки про систему ГВП (рік будівництва, термін експлуатації, якість водопровідної води тощо).

Далі необхідно навести інформацію про джерела теплової енергії, центральні теплові пункти, від яких здійснюється ГВП (кількість, технічний стан, тощо), дати характеристику обладнання системи ГВП (теплообмінників, насосів), будівельної частини, електропостачання, контрольно-вимірювальних приладів та засобів автоматичного регулювання (регуляторів температури гарячої води та витрати або перепаду тисків теплоносія на систему опалення). Наприклад, огляд роботи теплових пунктів можна представити в такій формі.

3.2.2.4 Загальна оцінка існуючого стану системи теплопостачання

За результатами проведеного аналізу необхідно зробити висновки про основні проблеми та недоліки системи теплопостачання, виявлені під час оцінки. Зокрема, необхідно зосередитись на наступних питаннях:

- ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів;

- відповідність встановленої потужності фактичним потребам;

- рівень втрат теплової енергії;

- проблеми експлуатації котельного обладнання;

- відсутність пристроїв регулювання частоти обертів електроприводів на тяго-дуттєвих механізмах та насосах;

- невідповідність між продуктивністю встановленого насосного обладнання та виробничими потребами;

- стан газо-, енергопостачання котелень, водопідготовки, наявність контрольно-вимірювальних пристроїв;

- стан водопідігрівників та насосного обладнання;

- тип прокладки теплових мереж та термін їх експлуатації;

- стан теплової ізоляція трубопроводів;

- темпи старіння теплових мереж та рівень їх заміни на попередньоізольовані трубопроводи;

- інші.

3.2.3 Оцінка фінансово-економічної діяльності підприємства

Оцінка фінансово-економічної діяльності підприємства охоплює аналіз системи бухгалтерського і податкового обліку, фінансового стану, практики роботи зі збуту послуг та фінансування капітальних інвестицій.

Оцінка стану бухгалтерського та податкового обліку, фінансової звітності має здійснюватися за такими напрямами:

1. Організація бухгалтерського та податкового обліку;

2. Облікова політика;

3. Форма бухгалтерського обліку та стан автоматизації облікового процесу.

Напрям 1. Організація бухгалтерського та податкового обліку

З метою оцінки організації бухгалтерського і податкового обліку на підприємстві бажано розкрити такі питання:

- структура бухгалтерської служби (кількісний та посадовий склад бухгалтерії, його відповідність характеру та масштабам діяльності підприємства);

- розподіл посадових обов'язків, наявність посадових інструкцій, графік виконання облікових робіт та графік документообороту;

- порядок взаємодії бухгалтерії з управлінськими службами підприємства та інші аспекти діяльності облікового апарату;

- документальне забезпечення обліку, в тому числі розпорядчих документів власника (або уповноважених ним органів).

Напрям 2. Облікова політика

Облікова політика підприємства описується як сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Одноваріантні принципи, методи і процедури до облікової політики не включаються як такі, що є імперативними (тобто такими, що безумовно мають виконуватись підприємством, оскільки такий єдиний варіант передбачено в нормативно-правових документах). Якщо з деяких питань нормативно-методичними документами з бухгалтерського обліку не встановлені методи і процедури ведення бухгалтерського обліку, то підприємство самостійно вирішує питання, виходячи із загальних основ Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", П(С)БО, Плану рахунків та інших чинних нормативно-методичних документів з бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Для наповнення цього підрозділу необхідно:

- проаналізувати наказ про облікову політику підприємства (зазначається N та дата наказу) та його додатки, оцінити відповідність положень наказу про облікову політику чинним П(С)БО з урахуванням набрання чинності нових та внесення змін в існуючі П(С)БО, іншим нормативним актам;

- оцінити робочий план рахунків підприємства, порядок і графік документообороту, систему контролю за якістю первинних документів, положення про комісії та ради підприємства (інвентаризаційну, технічну, експертну), перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат, бази їх розподілу, перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості робіт (послуг);

- визначити особливості обліку і документального забезпечення порядку передачі підприємству комунального майна міста, надходження комунального майна в результаті такої передачі, його вилучення (списання, ліквідації).

Напрям 3. Форма бухгалтерського обліку та стан автоматизації облікового процесу

Форма бухгалтерського обліку характеризується з точки зору наявності системи облікових регістрів, порядку і способу реєстрації інформації, а також її узагальнення та автоматизації (необхідно навести стислий опис програмного забезпечення, його відповідність потребам підприємства та сучасним вимогам законодавства).

За результатами аналізу стану бухгалтерського обліку, звітності і оподаткування необхідно сформулювати висновки щодо:

- фактичного стану організації і контролю за веденням бухгалтерського та податкового обліку, можливості використання їх даних для планування;

- достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства; відповідності фінансової та інших видів звітності обраній обліковій політиці, П(С)БО та нормативно-правовій базі;

- наявності та ефективності системи автоматизації облікового процесу.

3.2.3.1 Фінансовий аналіз

Основним завданням фінансового аналізу є оцінка активів, доходів, витрат та результатів діяльності підприємства за звітний період, виявлення факторів, які позитивно або негативно вплинули на фінансові результати діяльності підприємства.

Аналіз фінансового стану підприємства необхідно проводити за такими напрямками:

1. Оцінка доходів:

Обсяги реалізації теплової енергії та/або послуг централізованого теплопостачання, у тому числі централізованого опалення і постачання гарячої води

Тарифи на теплову енергію та/або послуги централізованого теплопостачання

2. Оцінка витрат за видами діяльності:

Витрати операційної діяльності

Інші витрати

3. Оцінка фінансового результату

4. Оцінка дебіторської заборгованості

5. Оцінка кредиторської заборгованості.

Наприкінці цього підрозділу доцільно зробити узагальнення результатів фінансового аналізу.

Напрям 1: Оцінка доходів

Аналіз обсягів реалізації теплової енергії та/або послуг централізованого теплопостачання необхідно проводити у розрізі категорій споживачів (населення, бюджетні установи, інші споживачі). Для зручності інформацію про обсяги реалізації в натуральних одиницях можна подати у табличній формі, що може мати наступний вигляд:

(*) Обсяг реалізованої теплової енергії та/або послуг населенню всього перевіряється за даними офіційної статистичної звітності (ф. N 1-С (ряд. 2), ф. N 1-теп (ряд. 26)).

(**) Обсяг реалізованих послуг бюджетним установам всього перевіряється за даними офіційної статистичної звітності (ф. N 1-С (ряд. 3 + ряд. 4)).

(***) Обсяг реалізованих послуг іншим споживачам перевіряється за даними офіційної статистичної звітності (ф. N 1-С (ряд. 5)).

Якщо підприємство є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання, то бажано описати окремо динаміку обсягів по кожному виду послуг та проаналізувати частку кожного виду послуг у розрізі категорій споживачів за відповідні роки.

Так, наприклад, інформацію про надання послуг з централізованого опалення доцільно проаналізувати у розрізі категорій споживачів, описати зміни, що відбулися, та вказати причини цих змін. Для більш детального обґрунтування висновків потрібно скористатися аналітичними даними щодо зміни кількості абонентів, загальної опалюваної площі, відсотка загальної опалюваної площі, яка охоплена засобами обліку, фактичної середньої температури повітря порівняно з нормативом тощо.

Обсяги реалізації послуг з централізованого постачання гарячої води доцільно проаналізувати також в абсолютних та відносних одиницях, використовуючи при цьому аналітичні дані абонентського відділу (відділу збуту). Описуючи причини змін в обсягах реалізації цього виду послуг, бажано вказати динаміку загальної кількості споживачів цієї послуги в цілому та із засобами обліку, особливості графіка подачі гарячої води тощо.

За аналогічною схемою необхідно проаналізувати динаміку обсягів реалізації теплової енергії, якщо підприємство є виробником та/або транспортувальником та/або постачальником теплової енергії.

Для зручності аналізу тарифи на теплову енергію та/або послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, що діяли впродовж періоду оцінки, за категоріями споживачів, представляють у формі таблиці:

Описуючи вищенаведену інформацію про тарифи, необхідно зазначити, коли були введені в дію тарифи та згідно з якими рішеннями міської ради (N, дата). Можна також навести відсоток зміни тарифів для кожної категорії споживачів.

Напрям 2: Оцінка витрат за видами діяльності

Витрати операційної діяльності підприємства у розрізі окремих статей аналізують за даними фінансової звітності (Звіту про фінансові результати (форма N 2) в динаміці за два останні роки, що передували розробленню Стратегічного плану.

Для наочності інформацію з форми N 2 про доходи, витрати, а також фінансові результати підприємства можна відобразити у табличній формі наступного зразка:

За даними Звіту про фінансові результати (форм а N 2) необхідно проаналізувати звичайну діяльність підприємства та визначити основні чинники, що вплинули на її фінансові результати.

Аналіз фінансових результатів основної діяльності підприємства здійснюють на основі даних форми N 1-С. З цією метою доцільно скласти аналітичну таблицю, інформація в якій відноситься лише до основного виду діяльності підприємства - виробництва і надання послуг централізованого теплопостачання.

Фінансові результати від основної діяльності (тис.грн.)

На основі даних, наведених в таблицях, необхідно описати фактори, які вплинули на фінансові результати від основної діяльності підприємства. Доцільно проаналізувати зміни окремих статей витрат (наприклад адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат) та вказати відповідний відсоток зміни (збільшення/зменшення) порівняно з попереднім роком.

Якщо фінансовий результат від основної діяльності підприємства є відмінним від фінансового результату звичайної діяльності, то доцільним є аналіз доходів та витрат від інших (неосновних) видів діяльності.

Рівень відшкодування фактичних витрат основної діяльності чинними тарифами доцільно проаналізувати у розрізі окремих категорій споживачів, а інформацію представити у табличній формі:

Далі необхідно проаналізувати структуру витрат та стисло описати результати аналізу.

Аналізуючи структуру витрат на теплову енергію та/або послуги централізованого теплопостачання за статтями витрат або економічними елементами, необхідно оцінити їх динаміку у звітному періоді порівняно з попереднім, а також виявити ті статті або елементи витрат, які суттєво вплинули на зростання витрат операційної діяльності.

Структуру операційних витрат можна подати у вигляді таблиці. За даними такої таблиці визначають абсолютне та відносне зростання операційних витрат на теплову енергію та/або послуги централізованого теплопостачання.

Доцільним є більш детальний опис найбільш вагомих статей у структурі операційних витрат на теплову енергію та/або послуги централізованого теплопостачання (наприклад, витрат на паливо та електроенергію, оплату праці та відрахування тощо).

Оцінку витрат операційної діяльності завершують узагальненням основних показників витрат, які подають у вигляді таблиці, що може мати наступний вигляд:

Напрям 3: Оцінка фінансового результату діяльності підприємства

На підставі узагальнення результатів аналізу доходів (напрям 1) та витрат (напрям 2) необхідно сформулювати висновки про фінансові результати діяльності підприємства в цілому. Зокрема, зазначити фактори, що вплинули на фінансові результати, та визначити головні проблеми (наприклад, збитковість основної або операційної діяльності підприємства, несвоєчасний перегляд тарифів тощо).

Напрям 4: Оцінка дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги

Аналіз поточної дебіторської заборгованості у розрізі категорій споживачів (як в абсолютних, так і у відносних одиницях) необхідно здійснити станом на кінець періодів, що аналізуються. Для аналізу використовують дані балансу (форма N 1) та аналітичні дані абонентського відділу (відділу збуту). Інформацію про дебіторську заборгованість доцільно подати у вигляді таблиці.

За наведеними у таблиці даними необхідно визначити абсолютне та відносне зростання показника дебіторської заборгованості за категоріями споживачів, навести стислий опис одержаних результатів та визначити причини їх виникнення.

Додатково може бути визначений середній термін погашення дебіторської заборгованості, який розраховується як частка від ділення тривалості звітного періоду (12 місяців) до коефіцієнту оборотності дебіторської заборгованості. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості визначається як частка від ділення величини нарахованих доходів від реалізації товарів, робіт, послуг (ряд. 010 ф. N 2) до середнього значення дебіторської заборгованості (півсума ряд. 161-210 ф. N 1 на початок і кінець року).

Напрям 5: Оцінка кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги

Аналіз кредиторської заборгованості у розрізі кредиторів (як в абсолютних, так і у відносних одиницях) та її динаміки здійснюють станом на кінець періодів, що аналізуються. Для аналізу використовують дані балансу (форма N 1) та аналітичні дані бухгалтерського обліку. Інформацію про кредиторську заборгованість можна подати у вигляді таблиці.

При описі вищенаведеної інформації необхідно зазначити абсолютне та відносне зростання кредиторської заборгованості за кожним кредитором окремо, визначити основні проблеми та причини їх виникнення.

Додатково може бути визначений середній термін погашення поточних зобов'язань, який розраховується як частка від ділення тривалості звітного періоду (12 місяців) до коефіцієнту оборотності поточних зобов'язань. Коефіцієнт оборотності поточних зобов'язань визначається як частка від ділення собівартості реалізованої продукції (ряд. 040 ф. N 2) до середнього значення поточних зобов'язань (півсума ряд. 620 ф. N 1 на початок і кінець року).

При аналізі структури та динаміки зобов'язань підприємства слід звернути увагу на негативні тенденції зростання заборгованості підприємства, особливо за розрахунками з постачальниками ПЕР, з бюджетом та з оплати праці.

Узагальнення фінансової оцінки діяльності підприємства проводиться з метою підведення підсумків аналізу, виявлення об'єктивних та суб'єктивних причин одержаних фінансових результатів, визначення головних проблем. Основні фінансово-економічні показники підприємства доцільно відобразити у таблиці наступного зразка:

За результатами проведеного аналізу необхідно сформулювати висновки стосовно основних проблем підприємства з точки зору фінансової оцінки його діяльності. Зокрема, слід зробити висновки про:

- доходи від реалізації теплової енергії та/або послуг централізованого теплопостачання;

- рівень відшкодування фактичних витрат тарифами;

- фінансові результати від основної діяльності;

- рівень рентабельності основної діяльності;

- динаміку дебіторської та кредиторської заборгованості (поточних зобов'язань);

- рівень зносу основних засобів;

- рівень збору платежів за послуги;

- інші (за потреби).

3.2.3.2 Практика роботи зі збуту теплової енергії та/або послуг теплопостачання

Практику підприємства щодо збуту послуг необхідно проаналізувати за такими напрямами:

1. Загальна інформація про споживачів та якість теплопостачання

2. Організація роботи зі споживачами

3. Облік споживання послуг населенням

4. Організація роботи з боржниками

Напрям 1: Загальна інформація про споживачів та якість теплопостачання

Для наповнення цього напряму необхідно надати стислу загальну інформацію про кількість абонентів усіх категорій споживачів теплової енергії та/або послуг централізованого теплопостачання: населення, бюджетних установ та інших споживачів. Інформацію можна подати у табличній формі.

Далі можна зупинитись на аспектах якості теплопостачання, оцінивши її за такими критеріями, як перерахунки за неякісні послуги, наявність скарг, відмова споживачів від послуг централізованого теплопостачання (відключення від системи централізованого теплопостачання) тощо. Зокрема, доцільно навести дані щодо кількості перерахунків за скаргами абонентів, у тому числі кількість задоволених скарг та суму, на яку здійснено перерахунки. Окремо можна зазначити кількість та суму перерахунків без звернень абонентів. Доцільно проаналізувати причини зменшення/збільшення кількості скарг і сум перерахунків за скаргами за два останні роки і зробити висновки щодо можливості їх усунення.

Напрям 2: Організація роботи зі споживачами

У цій частині Стратегічного плану необхідно проаналізувати та описати, яким чином на підприємстві організована робота зі споживачами. Зокрема, можна зупинитися на таких питаннях як:

- особливості роботи абонентського відділу (відділу збуту);

- функціональні обов'язки та навантаження контролерів;

- способи стимулювання (заохочення) абонентів до своєчасної оплати послуг;

- частка укладених з абонентами договорів купівлі-продажу теплової енергії та/або про надання послуг централізованого теплопостачання;

- рівень автоматизації обліку, розрахунків, виставлення рахунків абонентам.

Також доцільно навести інформацію про базу даних підприємства стосовно абонентів із засобами обліку (кількість установлених засобів обліку, терміни їх повірки, помісячні показники тощо).

Напрям 3: Облік споживання послуг населенням

Цей підрозділ заповнюється у випадку, якщо теплопостачальне підприємство є виконавцем послуг централізованого теплопостачання в житловому фонді.

Оцінку обліку споживання послуг населенням доцільно провести у розрізі послуг централізованого опалення і постачання гарячої води.

Централізоване опалення. При аналізі обліку послуг централізованого опалення необхідно зупинитись на:

- обліку теплової енергії за будинковими засобами обліку теплової енергії (кількість будинкових засобів обліку; опалювана площа, охоплена обліком; проблеми будинкового обліку);

- обліку теплової енергії при розрахунках за нормами (кількість споживачів, що розраховуються за нормами, середній обсяг безоблікового споживання в л/особу/добу тощо).

У цьому підрозділі доцільно також проаналізувати проблеми, пов'язані з втратами теплової енергії при наданні послуг централізованого опалення. Найбільші обсяги втрат теплової енергії мають місце, як правило, у наступних випадках:

- при відборах води для побутових потреб з систем опалення, в бюджетних установах, торговельних закладах, майстернях, гаражах та квартирах;

- при несанкціонованих врізках до систем опалення як населенням, так і іншими категоріями споживачів;

- при несвоєчасному наданні інформації підприємству щодо збільшення розміру опалюваної площі;

- при невиставленні рахунків на оплату за опалення місць загального користування при відключенні абонентів від системи централізованого опалення;

- при частковому порушенні ізоляції теплових мереж у підвалах, гаражах;

- при недостатньому утепленні вікон, дверей, під'їздів будинків, підвалів та горищ;

- самовільне регулювання споживачами роботи будинкових лічильників.

Централізоване постачання гарячої води. При аналізі обліку послуг централізованого постачання гарячої води необхідно зупинитись на:

- обліку гарячої води за будинковими засобами обліку гарячої води (кількість будинкових засобів обліку, середнє споживання за будинковим засобом обліку, проблеми будинкового обліку);

- обліку гарячої води за квартирними засобами обліку (кількість індивідуальних засобів обліку, середнє споживання води в л/особу/добу, особливості повірки засобів обліку тощо);

Окремі з цих показників можна навести в табличній формі. Як приклад, в цьому підрозділі наведено таблицю щодо споживачів гарячої води.

Необхідно приділити увагу аналізу проблем, пов'язаних з недостатніми обсягами реалізації послуг постачання гарячої води. Зокрема, доцільно проаналізувати та наближено оцінити (в тис.куб.м) обсяги втрат гарячої води за рахунок наступних факторів:

- втрати у квартирах багатоквартирних будинків, не оснащених засобами обліку (виникають за рахунок витоків через несправність запірного обладнання (кранів), а також через невідповідність між кількістю фактично проживаючих та зареєстрованих осіб). Якщо засоби обліку встановлені на багатоквартирних будинках, можна оцінити обсяги втрат у розрахунку на одну особу, а потім наближено порахувати заниження обсягів реалізації в цілому по підприємству, враховуючи кількість осіб-користувачів послуг ГВП;

- втрати у квартирах, оснащених індивідуальними засобами обліку.

Доцільно розрахувати річні втрати від надання послуг за неповіреними індивідуальними засобами обліку. Розрахунок можна виконати за формулою:

де:

V - річні втрати від надання послуг за неповіреними засобами обліку (тис.куб.м);

Vn - середньодобове споживання гарячої води в розрахунку на одну особу за відсутності індивідуальних засобів обліку (л/особу/добу);

No - кількість осіб, які розраховуються за спожиту гарячу воду за показниками індивідуальних засобів обліку.

Загальні розрахункові обсяги спожитої, але неоплаченої гарячої води доцільно звести до таблиці, шаблон якої залежатиме від причин можливих втрат. У загальному ця таблиця може мати наступний вигляд: