<...> Заходи забезпечення виконання зобов'язань регулюються главою 49 Цивільного кодексу України, а також спеціальними актами законодавства, присвяченими цьому питанню, законами України від 02.10.92 р. N 2654-XII "Про заставу", від 05.06.2003 р. N 898-IV "Про іпотеку", від 18.11.2003 р. N 1255-IV "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Застава, як вид забезпечення виконання зобов'язання, має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання, випливає з договору позики, кредиту, купівлі продажу, оренди, перевезення вантажу тощо відповідно до положень статті 3 Закону України від 02.10.92 р. N 2654-XII "Про заставу" та виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно зі статтею 635 Цивільного кодексу України зобов'язанням попереднього договору є вимога протягом певного строку (у певний термін), що є істотною умовою зазначеного договору, укласти основний договір. Попередній договір обумовлює умови, за якими буде укладений основний договір, а не встановлює зобов'язання, що випливає з основного договору.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України для продавця за договором купівлі-продажу встановлено зобов'язання передати майно покупцеві, а покупця - прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, у даному випадку підставою для укладення договору застави є договір купівлі-продажу, а не попередній договір. Враховуючи вищенаведене, для попереднього договору не може застосовуватися застава як вид виконання зобов'язання.