Відповідно до статті 3-3 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (далі - Закон) на виконання Указу Президента України від 12.07.2007 р. N 642/2007 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 липня 2007 року "Про заходи щодо підвищення ефективності системи закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти", з метою створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, забезпечення принципу прозорості державних закупівель, недопущення завищення цін на товари, роботи, послуги та перевитрачання державних коштів та корупційних дій, реалізуючи один з ключових принципів побудови і призначення системи державних закупівель щодо максимальної економії та ефективності витрачання державних коштів, Міжвідомча комісія з питань державних закупівель, встановила:

Відповідно до ст. 2-1 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" державні закупівлі здійснюються на основі таких принципів:

- максимальна економія та ефективність;

- добросовісна конкуренція серед учасників;

- відкритість та прозорість на всіх стадіях державних закупівель;

- недискримінація учасників;

- об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;

- запобігання проявам корупції;

- вільного доступу, відкритості та доступності інформації з питань закупівель.

Відповідно до вимог статей 2-2, 4-1, 8, 17, 18-1, 26, 29, 29-1 Закону з метою запобігання проявам корупції та формування ефективного конкурентного середовища у сфері закупівель на замовника торгів покладений обов'язок забезпечення прозорості здійснення державних закупівель шляхом оприлюднення необхідної інформації, передбаченої Законом щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти за допомогою інформаційних систем у мережі Інтернет.

Для можливості забезпечення розміщення (оприлюднення) інформації щодо державних закупівель, інформаційна система в мережі Інтернет має відповідати комплексу обов'язкових вимог, встановлених статтями 4-1, 4-2 Закону.

Відповідно до ст. 4-1 Закону втручання у вибір замовником інформаційних систем у мережі Інтернет забороняється.

На сьогоднішній день існує декілька інформаційних систем в мережі Інтернет, які створені для оприлюднення інформації у сфері державних закупівель, зокрема, інформаційна система в мережі Інтернет "Портал "Державні закупівлі України" (www.zakupivli.com), власником якої є ТОВ "Європейське консалтингове агентство", а також створена Тендерною палатою України безкоштовна "Інтернет-система "Закупівлі за державні кошти" (www.torgi.net.ua). Крім того, з січня 2008 року буде запроваджена в дію інформаційна система в мережі Інтернет "Державні тендери" (www.el-trade.net.ua).

Наявність декількох інформаційних систем в мережі Інтернет, що призначені для оприлюднення інформації у сфері державних закупівель, в повній мірі забезпечує дотримання конкурентного законодавства інформаційними системами в мережі Інтернет та свідчить про розвиток конкуренції у цій сфері.

Підтвердженням розміщення в інформаційній системі в мережі Інтернет інформації про закупівлі є присвоєння такою системою відповідного коду (статті 8, 17, 19, 29-1 Закону).

Таким чином, направлення замовником інформації про державні закупівлі, в тому числі звіту про результати здійснення процедури закупівлі, у паперовому або електронному вигляді на адресу інформаційної системи без одержання з боку системи підтверджуючого коду не є оприлюдненням інформації та виконанням вимог Закону щодо забезпечення прозорості здійснення державних закупівель.

Правовим наслідком таких дій замовника є невиконання вимог Закону щодо оприлюднення інформації. Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону неоприлюднення передбаченої цим Законом інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційних системах в мережі Інтернет є підставою для відміни торгів. Крім того, за зазначення в документах щодо здійснення державних закупівель, передбачених цим Законом, завідомо неправдивих даних щодо оприлюднення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет службові особи замовників несуть відповідальність, встановлену законодавством (стаття 8 Закону).

Необхідно відмітити, що на сьогоднішній день Комісією виявлено ряд фактів неоприлюднення замовниками оголошень про результати проведення торгів, що призводить до порушення ґрунтовних засад здійснення процедур закупівель та свідчить про прихованість замовниками інформації про державні закупівлі, має правовим наслідком відміну процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Частиною четвертою статті 8 Закону на редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, при прийнятті оголошень про заплановану закупівлю (оголошень про попередню кваліфікацію) та оголошень про результати проведення торгів покладений обов'язок перевіряти в порядку, визначеному редакціями цих видань, виконання замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет (наявність підтвердження про відповідність інформаційної системи в мережі Інтернет вимогам, встановленим цим Законом, та наявність і відповідність коду, зазначеного в оголошенні, коду, який присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет).

Дотримання замовником правових норм щодо оприлюднення інформації про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до вимог Закону забезпечує виконання мети Закону - створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання.

В цьому контексті слід наголосити на вимогах статті 8 Закону, якою передбачено: оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників публікуються, зокрема, в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України. З огляду на те, що в силу частини другої статті 17-2 Закону Тендерна палата України безкоштовно реалізує напрями діяльності, передбачені Законом, оголошення про заплановану закупівлю безкоштовно розміщуються в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 8 Закону оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників додатково розміщуються у відповідних міжнародних виданнях або в інформаційних системах у мережі Інтернет англійською мовою у разі, якщо очікувана вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну:

- для товарів - 200 тисячам євро;

- для послуг - 300 тисячам євро;

- для робіт - 4 мільйонам євро.

Курс євро фіксується згідно з офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день відправлення для публікації оголошення про проведення торгів або на день відправлення запрошень до участі у торгах - у разі застосування торгів з обмеженою участю.

Згідно з частиною першою статті 29-1 Закону оголошення про результати проведення процедур відкритих і двоступеневих торгів, торгів з обмеженою участю та редукціону оприлюднюється і публікується в інформаційних системах в мережі Інтернет та у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та в інформаційному бюлетені, який видає Тендерна палата України, а у випадках, коли вартість договору перевищує суму, передбачену частиною третьою статті 8 цього Закону, - також у міжнародному інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, та інших відповідних міжнародних виданнях, протягом 10 календарних днів після укладення договору про закупівлю або після прийняття рішення про відміну процедур відкритих і двоступеневих торгів, торгів з обмеженою участю та редукціону або визнання їх такими, що не відбулися.

Таким чином, в разі перевищення очікуваною вартістю предмета закупівлі встановленої Законом межі грошового еквіваленту євро замовник зобов'язаний додатково до публікації у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, в інформаційних системах у мережі Інтернет обов'язково розмістити оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, оголошення про результати проведення торгів у відповідних міжнародних виданнях або в інформаційних системах у мережі Інтернет англійською мовою, зокрема, у міжнародному інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України.

Слід зазначити, що взаємовідносини і розрахунки між замовниками та інформаційними системами в мережі Інтернет відповідно до частини четвертої статті 21 Закону можуть визначатися в тендерній документації відповідно до цивільного законодавства.

Відповідно до положень цивільного законодавства здійснюється і надання тендерної документації, визначення її вартості та порядок розрахунків (частина перша статті 20 Закону ) .

Частиною десятою статті 26 Закону визначено, що для оцінки тендерних пропозицій можуть залучатися відповідні експертні організації чи окремі експерти на договірних засадах між замовником та ними відповідно до положень цивільного законодавства, рекомендації яких можуть бути використані під час визначення переможця процедури закупівлі. Взаємовідносини та порядок розрахунків між сторонами договору та учасниками визначаються в тендерній документації.

Крім того, відповідно до статті 29 Закону всі витрати, пов'язані з укладанням договору, можуть покладатися на учасника - переможця процедури закупівлі на умовах, визначених у тендерній документації, та відповідно до положень Цивільного кодексу України. При цьому будь-які витрати, понесені учасником - переможцем процедури закупівлі у зв'язку з участю у тендері та укладанням договору, в тому числі пов'язані з його нотаріальним посвідченням на вимогу замовника, не вважаються збитками і не підлягають відшкодуванню учаснику.

Частиною першою статті 34 Закону передбачено, що всі витрати, пов'язані з укладанням договору (у тому числі витрати, пов'язані з його нотаріальним посвідченням) можуть покладатися на учасника - переможця процедури закупівлі на умовах, визначених в тендерній документації, та відповідно до положень Цивільного кодексу України.