1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Висновок


РАХУНКОВА ПАЛАТА
МІЖВІДОМЧА КОМІСІЯ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ
В И С Н О В О К
20.12.2007 N 01/27вс
У зв'язку з отриманою інформацією щодо незаконного втручання Головного контрольно-ревізійного управління України та органами державної контрольно-ревізійної служби на місцях під керівництвом Андрєєва П.П. у діяльність суб'єктів господарювання, які надають консалтингові (правові) послуги у сфері державних закупівель, відповідно до статті 3-3 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (далі - Закон), Міжвідомча комісія з питань державних закупівель
ВСТАНОВИЛА:
1. Комісією були виявлені неодноразові факти поширення Головним контрольно-ревізійним управлінням України недостовірної інформації, розголошення відомостей, що становлять банківську таємницю, а також проведення перевірок суб'єктів господарювання приватної форми власності, які надають консалтингові, юридичні, експертні, інформаційні послуги, пов'язані з проведенням замовниками процедур державних закупівель. Про це, зокрема, свідчить лист Головного контрольно-ревізійного управління України від 27.06.2007 р. N 08-12/947.
Детальне вивчення листа Головного контрольно-ревізійного управління України від 27.06.2007 р. N 08-12/947 дозволяє зробити висновок, що Головне контрольно-ревізійне управління України виходить за межі компетенції, визначеної Конституцією України, Законом та іншими законами України.
Так, за змістом статті 3-2 Закону головною функцією Державної контрольно-ревізійної служби України є контроль за дотриманням розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері закупівель відповідно до цього Закону та інших законів України. Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, виконанням місцевих бюджетів.
Відповідно до частини четвертої статті 21 та частини десятої статті 26 Закону до роботи тендерного комітету замовник може залучати відповідні експертні організації чи окремих експертів, спеціалістів, юристів, економістів, консультантів на договірних засадах між замовником та ними відповідно до положень цивільного законодавства, рекомендації яких можуть бути використані під час визначення переможця процедури закупівлі. Взаємовідносини та порядок розрахунків між сторонами договору та учасниками, експертами, консультантами, інформаційними системами в мережі Інтернет визначаються в тендерній документації відповідно до цивільного законодавства.
Згідно частини восьмої статті 12 Закону особи, які можуть залучатися до роботи тендерних комітетів на договірних засадах відповідно до законодавства, не несуть відповідальності за рішення, дії або бездіяльність тендерного комітету та службових осіб замовника, учасника чи інших осіб, та за виконання (невиконання) договорів про закупівлю, укладених на підставі рішення тендерного комітету замовника, та за наслідки, спричинені такими рішеннями, діями та бездіяльністю.
Крім того, відповідно до частини другої статті 29 та частини другої статті 34 Закону всі витрати, пов'язані з укладанням договору, можуть покладатися на учасника - переможця процедури закупівлі, на умовах, визначених у тендерній документації, та відповідно до положень Цивільного кодексу України. При цьому, будь-які витрати, понесені учасником - переможцем процедури закупівлі у зв'язку з участю в тендері та укладенням договору, в тому числі пов'язані з його нотаріальним посвідченням на вимогу замовника, не вважаються збитками і не підлягають відшкодуванню учаснику - частина друга статті 29 Закону.
За інформацією Головного контрольно-ревізійного управління України, грошові зобов'язання в правовідносинах між замовником, експертами, консультантами, учасниками, спеціалістами, юристами, інформаційними системами в мережі Інтернет виконуються учасниками торгів. При цьому, замовник у вказаних правовідносинах не витрачає державних коштів.
За таких обставин у Головного контрольно-ревізійного управління України відсутні підстави для проведення перевірок та контролю діяльності зазначених суб'єктів приватної форми власності.
Разом з цим, Головне контрольно-ревізійне управління України перевіряє діяльність та поширює недостовірну інформацію щодо суб'єктів господарювання приватної форми власності, які надають консалтингові, юридичні, експертні, інформаційні послуги, пов'язані з проведенням замовниками процедур державних закупівель, та не мають відношення до використання державних коштів.

................
Перейти до повного тексту