Заслухавши і обговоривши доповідь директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України члена-кореспондента НАН України Е.М.Лібанової про результати розробки прогнозу демографічного розвитку України на період до 2050 року, Президія НАН України та Колегія Державного комітету статистики України відзначають, що сьогодні важко переоцінити значення демографічних прогнозів для формування довго- і середньострокової стратегії соціально-економічного розвитку країни. Дані про чисельність і статево-віковий склад населення лежать в основі визначення перспективних доходів і видатків держави, зокрема таких важливих складових, як фінансування пенсій, соціальних виплат, освітніх та медичних закладів тощо. Без глибоких демографічних обґрунтувань неможливо визначити і розмір доходної частини бюджету, яка залежить від чисельності робочої сили, рівня її економічної активності, освіти і кваліфікації. Населення є головною продуктивною силою, а також споживачем матеріальних благ. Темпи та пропорції економічного розвитку країни, регіону, зокрема обсяги виробництва та споживання, їх зміни суттєво залежать від чисельності населення, його вікової, освітньої, професійної та соціальної структур, чисельності трудових ресурсів.

Динаміка чисельності та складу населення характеризується значною мірою невизначеності, процеси народжуваності, смертності та міграції мають стохастичний характер. На їх перебіг впливає багато прихованих чинників, які складно виявляти та кількісно виміряти. Це свідчить про принципову неможливість абсолютно точного дискретного (точкового) прогнозу. Так чи інакше закладені гіпотези і врешті-решт кінцеві результати реалізуються з певною імовірністю, а величина похибки залежить від імовірності реалізації прогнозу. Щоменшим є прийнятний довірчий інтервал, то меншою є імовірність реалізації прогнозу. Тому більш коректною видається побудова інтервальних прогнозів, тобто припущень з певною мірою імовірності того, що очікувані зміни в демографічному розвитку країни не виходитимуть за певні межі.

Результати основних досліджень з цієї проблематики в Україні були розглянуті на Міжнародній науково-практичній конференції "Людський розвиток в Україні: проблеми та перспективи" (2006 рік), Міжнародному семінарі з проблем смертності в країнах колишнього СРСР (2006 рік), Міжнародній науково-практичній конференції "Парадигма соціальної політики України на зламі тисячоліть" (2007 рік) та висвітлені у монографіях "Людський розвиток в Україні: можливості та напрями соціальних інвестицій" (2006 рік), "Комплексний демографічний прогноз України на період до 2050 року" (2006 рік), збірнику наукових праць Mortality in countries of the former USSR. Fifteen years after break-up: change or continuity? (2006 рік), монографії "Смертність населення України у трудоактивному віці" (2007 рік).

Зважаючи на науковий доробок та досвід інших країн, фахівцями Держкомстату й Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України розроблено багатоваріантний демографічний прогноз відповідно до різних сполучень гіпотез народжуваності, тривалості життя та міграції. Основний варіант представленого прогнозу являє собою найбільш вірогідний сценарій розвитку демографічної ситуації України на період до 2050 року, який може бути покладений в основу державних стратегій соціального та економічного розвитку.

Президія НАН України та Колегія Держкомстату України

1. Доповідь директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України члена-кореспондента НАН України Е.М.Лібанової взяти до відома.

2. Схвалити розроблений Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України і Державним комітетом статистики України Прогноз демографічного розвитку України на період до 2050 року (додається).