- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Лист
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ТУРИЗМУ І КУРОРТІВ
Л И С Т
Члену громадської Колегії
Держкомпідприємництва
Новікову С.Л.
Щодо окремих питань туроператорської та турагентської діяльності
У Державній службі туризму і курортів уважно розглянуто Ваше звернення від 20.09.2007 N 17/12-1- К та у межах компетенції урядового органу державного управління повідомляється наступне.
Згідно із Законом України
"Про туризм" (в редакції Закону від 18.11.2003
N 1282-IV, який набрав чинності 1 січня 2004 року, ліцензуванню підлягає туроператорська та турагентська діяльність.
Ліцензування туроператорської та турагентської діяльності здійснюється Державною службою туризму і курортів на підставі законів України
"Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (N 1775-III від 01.06.2000),
"Про туризм", постанов Кабінету Міністрів України від 14.11.2000
N 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування" та від 04.07.2001
N 756 "Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності" тощо.
Стосовно порушених у зверненні питань повідомляємо про таке.
1. Вимоги до укладання договорів при здійсненні туристичної діяльності встановлені Законом України
"Про туризм", Ліцензійними умовами провадження туроператорської та турагентської діяльності, затвердженими спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства культури і туризму України від 11.09.2007
N 111/55, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.09.2007 за N 1123/14390, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті
20 Закону України
"Про туризм" за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання на замовлення іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено чинним законодавством України та не суперечить суті зобов'язання. Договір на туристичне обслуговування укладається у письмовій (електронній) формі відповідно до Закону України "Про туризм", а також може укладатись шляхом видачі ваучера.
Обов'язок щодо укладення договору на туристичне обслуговування покладається нормами ст.
20 Закону України
"Про туризм" лише на туроператорів і турагентів. На усіх інших суб'єктів туристичної діяльності, визначених статтею 5 цього Закону, дія статті 20 не поширюється. Вимоги щодо договірних зобов'язань інших суб'єктів туристичної діяльності (крім туроператорів і турагентів) встановлено в інших статтях Закону України "Про туризм".
Стаття
37 Закону України
"Про туризм" забороняє здійснювати посередницьку діяльність на території України по укладанню договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб'єктами туристичної діяльності та встановлює, що така діяльність може здійснюватися лише через туристичних операторів, які створені за законодавством України. Тобто зазначена норма встановлює заборону на продаж іноземного турпродукту юридичною особою-посередником, який знаходиться на території України.
Необхідно окремо зазначити, що в разі укладання суб'єктом туристичної діяльності договору на туристичне обслуговування російською мовою обов'язкове оформлення додаткового примірника цього договору українською мовою нормами галузевого законодавства не врегульоване.
2. Відповідно до статті
5 Закону України
"Про туризм" готелі, пансіонати, бази відпочинку, оздоровчі табори віднесені до інших суб'єктів підприємницької діяльності, які надають послуги з тимчасового розміщення (або проживання), харчування, екскурсійних, розважальних та інших туристичних послуг. Оскільки такі заклади не забезпечують попередню розробку і комплексне надання туристичних послуг (туроператорська діяльність) та не здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та інших суб'єктів туристичної діяльності (турагентська діяльність) - їх діяльність ліцензуванню не підлягає.
В той же час згідно з положеннями вищезгаданої статті Закону санаторно-курортні заклади, готелі, пансіонати, бази відпочинку, дитячі оздоровчі табори тощо можуть бути учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, а саме: надавати послуги з розміщення та харчування, а також інші послуги, які передбачені відповідними стандартами для закладів розміщення. При цьому зазначені послуги підлягають обов'язковій сертифікації на відповідність вимогам безпеки згідно з Переліком продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005
N 28, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.05.2005 за N 466/10746.
................Перейти до повного тексту