Заслухавши та обговоривши доповідь директора Інституту космічних досліджень НАН України та НКА України доктора фізико-математичних наук О.П.Федорова про розвиток космічних досліджень в НАН України, Президія НАН України відзначає, що завдання Загальнодержавної науково-технічної космічної програми України на 2008-2012 роки, а також рішення спільного засідання Президії НАН України та Колегії НКА України від 17 січня 2007 року передбачають суттєве підвищення рівня космічних досліджень в Україні, зосередження зусиль на пріоритетних напрямах діяльності, забезпечення міжнародного співробітництва в галузі космічної науки і технологій.

З огляду на зазначені завдання і рішення найбільш важливими є космічні дослідження з таких напрямів: створення системи використання аерокосмічних даних в інтересах сталого розвитку і безпеки GEO-UA (як частина міжнародних проектів GEOSS/GMES), підготовка та реалізація наукового космічного проекту ІОНОСАТ, реалізація програми НАН України - НКА України "Космічна погода", розробка проектів у межах перспективної програми EXPLORATION - UA, дослідження за програмою російсько-українських наукових і технологічних експериментів на МКС, підготовка та реалізація дослідницьких експериментів на українських супутниках "СІЧ" та малих космічних апаратах наукового призначення. Особлива увага має бути приділена пошуковим дослідженням та розробкам у галузі наукового приладобудування, наукових основ створення нових космічних систем та апаратів, космічного матеріалознавства.

Актуальною є також реалізація інноваційного підходу до розвитку космічних досліджень, що дасть можливість організувати замкнений цикл від пошукових досліджень і розробок до конкретної реалізації космічних проектів.

З урахуванням концептуальних напрямів повинна формуватися й тематика космічних досліджень в НАН України, зокрема в Інституті космічних досліджень НАН України та НКА України. Інститут має стати провідною науково-дослідною установою, яка формує ідеологію та координує космічні дослідження, виконує аналітичну роботу, яка б спрямовувалась на розробку стратегії розвитку космічної діяльності.

Основна мета діяльності інституту полягає в забезпеченні високого рівня космічних досліджень на основі поєднання зусиль академічних установ, провідних вищих навчальних закладів, потенціалу космічної галузі.

Координуюча та кооперуюча роль інституту повинна реалізовуватись, в першу чергу, у галузі:

- розробки нових функціональних матеріалів і технологій для приладів та систем перспективної космічної техніки (спільно з Інститутом електрозварювання ім. Є.О.Патона, Фізико-технічним інститутом низьких температур ім.Б.І.Вєркіна, Інститутом проблем матеріалознавства ім. І.М.Францевича, Інститутом металофізики ім. Г.В.Курдюмова НАН України);

- реалізації цільових дослідницьких програм GEO-UA, EXPLORATION-UA, Space Weather (спільно з Головною астрономічною обсерваторією, Радіоастрономічним інститутом, Інститутом кібернетики ім. В.М.Глушкова, Інститутом технічної механіки, Центром аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України, Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка, Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут", Кримською астрофізичною обсерваторією);

- розробки національної системи спостереження Землі та геофізичного моніторингу як основи програми GEO-UA (спільно з ДКБ "Південне");

- використання даних дистанційного зондування Землі (створення калібрувального полігона, виконання науково-прикладних проектів програми GEO-UA), дослідження Сонця за допомогою антенних засобів (спільно з Національним космічним центром, Кримською астрофізичною обсерваторією);

- розробки, випробування та впровадження перспективних приладів для космічних досліджень (спільно з Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут", Львівським центром інституту).

Необхідною складовою організації космічних досліджень є встановлення тісної взаємодії з провідними науковими інституціями інших країн з метою участі в перспективних міжнародних проектах. Зокрема, найбільш значущими є спільні роботи з Інститутом космічних досліджень Російської академії наук, Інститутом земного магнетизму та розповсюдження радіохвиль, Центром космічних досліджень Польської академії наук, низкою провідних установ Болгарії, Білорусі, США, Мексики, Німеччини, Франції. Передбачається постійна робота в міжнародних організаціях та їх робочих і координаційних органах (COSPAR, CEOS, GEO), за спільними програмами космічних агентств, Сьомою Рамковою програмою ЄС, міжнародних грантів.