Заслухавши та обговоривши наукову доповідь академіка НАН України Д.М.Гродзинського "Стан та перспективи вирішення біологічних проблем, спричинених змінами навколишнього середовища", Президія НАН України відзначає, що в установах НАН України проводяться важливі дослідження проблем екологічного стану навколишнього середовища, з'ясовуються причини зубожіння видового складу флори і фауни, втрати родючості ґрунтів, зростання забруднення природних ландшафтів та вод, продукції рослинництва і тваринництва, погіршення стану здоров'я населення та скорочення середньої тривалості життя, спричинені техногенними змінами довкілля. Основна мета цих досліджень полягає в обґрунтуванні ефективних методів екологічного моніторингу та опрацюванні нових принципів природокористування, використання яких може забезпечити позитивний вплив на екологічну якість навколишнього середовища.

Зокрема, встановлено, що останніми роками екологічний стан у міських та сільських місцевостях неухильно погіршується, що виявляється у низці негативних явищ, починаючи від надмірного зростання вмісту токсичних речовин у питній воді та продуктах харчування і до втрати стабільності біоценозів та розвитку ситуацій, небезпечних як для здоров'я населення, так і для окремих форм виробничої діяльності. При цьому слід виокремлювати техногенні впливи на навколишнє середовище, які полягають в основному у викидах токсичних речовин, і опосередковану дію ноосферних процесів, що призводять до глобальних планетарних змін, зокрема потепління.

Збіднення видового складу рослинності та відповідне зменшення зеленої біомаси супроводжується падінням інтенсивності відтворення вмісту кисню в атмосфері та послабленням здатності рослинності зменшувати загазованість атмосфери. Порушення кругообігу органічної речовини, властиве сучасним агротехнологіям, призводить до швидкого й незворотного падіння родючості ґрунтів.

Порушення міжвидової рівноваги в біоценозах є причиною інтенсивного розповсюдження переносників збудників різних хвороб людини і тварин. Поява в середовищі генотоксичних сполук зумовила зростання темпів мінливості вірусних і грибних патогенів.

Крім того, внаслідок впливу хімічних токсичних чинників в загрозливому стані перебувають джерела питної води, природні й штучні водойми. Особливу небезпеку для людини і біоти становлять радіоактивні речовини, що з'явилися внаслідок Чорнобильської катастрофи і поширені на значній території України. Глобальні зміни клімату, які проявляються, зокрема, в почастішанні відхилень температури і кількості опадів від норми, знецінюють генофонд сортів культурних рослин та збільшують ризики рослинництва в країні. Водночас очікуються зміни природнокліматичних зон за рахунок зневоднення та опустелення або ж, навпаки, надмірного зволоження частини територій.

Основними джерелами забруднень довкілля є використання переважно далеких від екологічної сприйнятливості технологій в енергетичній, хімічній, гірничодобувній та інших галузях промисловості. Відтак покращення екологічної ситуації в країні можливе за рахунок насамперед переозброєння технологічних процесів у напрямі до безвідходних їх варіантів. Зважаючи на те, що таке технологічне переозброєння вимагатиме багато часу і великих капіталовкладень, пошуки суто екологічних заходів, які могли б упереджувати або ж пом'якшувати негативні наслідки змін навколишнього середовища, набувають вирішального значення.

Науковцями інститутів зоології ім. І.І.Шмальгаузена, гідробіології, ботаніки ім. М.Г.Холодного, фізіології рослин і генетики, біології південних морів ім. О.О.Ковалевського та Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка НАН України протягом останніх років розроблені науково обгрунтовані пропозиції щодо уповільнення формування кризових екологічних станів у тих ланках процесів, які мають негативний вплив на здоров'я людей, ефективність сільського, лісового та рибного господарств, опрацьовані способи впливу на біотичні компоненти навколишнього середовища з метою покращення належної корекції видового складу рослин і тварин. Підготовлено проект Концепції загальнодержавної програми "Екологічні, біологічні та агробіологічні наслідки довгострокових змін клімату в Україні та заходи запобігання їхній негативній дії".